Зпочатку я просто не сприймав таку можливість серйозно, потім це було наче гра, потім щось схоже на спорт, а зараз це стало вже зовсім реальним.

Від Партії Зелених України мене і ще декількох людей висунули в депутати міської та районних рад.

Ми всі йдемо командою, ми всі прийняли "зелену ідеологію", і маємо чисті наміри. Нам не платять за це гроші, не примушують - це наша особиста ініціатива. Ми молоді, енергійні, ініціативні, мрійливі і досі віримо, що світ можна змінити на краще. Тому майже всю свою енергію ми спрямовуємо саме на це.

Дуже прошу Вас підтримати мене, і найкращою підтримкою буде, якщо ви розповісте всім своїм знайомим та друзям - проголосувати за кандидатів від Партії Зелених в своєму районі та окрузі.  І перекажіть їм, щоб вони так само передали своїм друзям та знайомим.

Всю необхідну інформацію про нас, нашу діяльність, нашу програму розвитку Дніпропетровська та загальні цілі можна дізнатись або особисто у мене (чи так само у будь-якого іншого кандидату, до якого вам буде цікавіше звернутись), або через інформаційний портал K12.dp.ua

Ми відкриті та доступні для всіх.

Мої телефони для зв'язку: 099-075-05-07, 063-158-76-86.

Дякую всім за допомогу (-:

Як завжди, щиро Ваш, Микола Калакуцький.

Кризис заглянул не только в карманы "простых смертных" - затянуть ремешок потуже придется и народным депутатам.

Причем, больше денег придется тратить не на элитные машины, а на банальную еду - в парламентском и правительственном буфетах подорожали продукты питания, пишет "Лига".

В "Еврохате", расположенной в Кабмине, цены поднялись на 10-15%.

Члены правительства могут отведать основные блюда по таким расценкам: шашлык из свинины - 12,60 гривны, телятина под грибным соусом - 11,10 гривны, шашлык из сома - 11,56 гривны, куриное филе с черносливом - 8,40 гривны, отварная рыба - 7,50 гривны, филе жареной рыбы в яйце - 6,95 гривны, домашняя котлета из свинины - 6,45 гривны., куриная котлета - 5,95 гривны.

В качестве первого блюда предлагают борщ за 4,10 гривны. На гарнир подают отварной картофель (3,15 гривны), гречку (2,2 гривны) и кашу ячневую (2,6 гривны).

Зато салатиков в Кабмине просто море. Их стоимость колеблется от 2,95 гривны до 5,1 гривны за салат "Океанский".

Алкоголя в правительственной "Еврохате" нет, зато можно отведать кофе (3,25 гривны), кефира (3 гривны), стаканчик сока  (2,3 гривны) или кваса (2,5 гривны).

В итоге, самый дешёвый "кабминовский" обед стоит 18 гривен.

Подорожала еда и в Верховной Раде. В качестве основных блюд предлагают мясо по-французски - 14,56 гривны, жареную корейку - 14,15 гривны, голубцы с рисом и мясом - 14,40 гривны, тушеное в овощах филе рыбы - 10,76 гривны, дорогую заливную осетрину - 32,38 гривны и более демократичного заливного судака - 6,86 гривны.

Из первых блюд парламентариям предлагают перловый суп с грибами за 4,09 гривны, суп с фрикадельками за 5, 47 гривны и суп-харчо за 4,41 гривны.

Ассортимент закусок значительно шире: блинчики "Российские" с лососевой икрой - 17,70 гривны, блинчики с семгой за 7,95 гривны, салат "Цезарь" за 6,94 гривны, баклажаны острые за 12,40 гривны и многие другие.

В буфете Верховной Рады можно пропустить рюмочку алкоголя, но в прейскурантах нет названий напитков и расценок.

Для того чтобы сытно пообедать в Верховной Раде, достаточно 21 гривны.

Самые высокие цены в киевской мэрии. В частности, борщ стоит 5 гривен, гарнир - от 3 до 4 гривен. "Изюминкой" мэрского буфета есть мясные блюда, которые стоят от 15 гривен. В качестве основных блюд в Киевсовете подают свиные отбивные, шашлык, котлеты куриные, паровые и другие.

Салаты стоят от 4 гривен, а алкогольных напитков в мери не наливают.

Полный обед в здании столичной власти в среднем стоит 31-32 гривны.

Звідси: http://kiev.pravda.com.ua/news/499c1867c5590/

Увечері 22 січня голова правління ВАТ «Видавництво «Полтава» (входить до складу корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"), депутата обласної ради від фракції НСНУ Володимира Микійчука, котрий повертався додорму, перестріли й жорстоко побили троє невідомих. Постраждалого госпіталізували зі струсом головного мозку та важкими гематомами на обличчі. Хуліганів, наркоманів та грабіжників вдосталь в часи економічної кризи. Адже в декого виникає бажання обрати «найпростіший» спосіб заробити гроші - кримінальний... Але це не той випадок, оскільки невідомі мовчки побили людину, не вимагаючи жодних цінних речей.

Які мотиви переслідували нападники? Людська агресія, яка деградувала настільки, що перейшла всі межі? Чи може замовлення?  Висновки буде робити слідство. Можна лише розмірковувати - чи не пов'язано це з подіями, які зараз відбуваються на ВАТ «Видавництво «Полтава». Адже 14 листопада 2008 року Володимир Микійчук був незаконно відстороненний від виконання своїх обов'язків, а в.о. голови правління був призначений представник вищестоящего керівництва ДАК «Укрвидавполіграфія» Череда Олександр Михайлович. Збори акціонерів про зміну складу правління та передачу підприємства в оренду призначено на 27 січня 2009 року... Подія сталася наперододні.

Витя, тебе не стыдно, на военном самолете каждую пятницу летать домой? Не хочу делать официальных заявлений как народный депутат, но прекрати это делать, у тебя есть возможность оплачивать частные рейсы! А это непристойно! (с) Корреспондент

Такие слова повторил Нестор Шуфрич. С ними он якобы обращался к Балоге, когда тот занимал пост министра МЧС. По словам Шуфрича, Балога использовал служебные самолеты для частных полетов в Закарпатье.

Прочитал вот и думаю. Молодец вот Шуфрич, пожурил коллегу своего по власти. Чисто по дружески сказал - не делай так, не хорошо. Лючше прекрати, а то мне как-то не хочется делать официальных заявлений, как депутату. А то тебе еще строгача влепят. Нет, молодец Шуфрич. Сознательный гражданин. И друг отличный. Не вынес грязное белье на обзор сразу. А подтолкнул дружески к правильному выводу.
Только вот сейчас вспомнил почему-то.
Так они и живут, Шуфричи с Балогами. Прикрывают друг друга по-дружески. Журят. Стыдят. Но, сцуко, не сдают друг друга. Только потом, мимолетом, вспомнят - вотя какой был хороший, я его тогда устыдил...

ЧИ Є ЗАКОН В ЦІЙ КРАЇНІ?!

Лист-звернення!

Звертаюся до Вас, з надією, що зможете мені допомогти. Мене звати Ольга Олександрівна Лисенко.

3 квітня 2008 року, о 23.15 на перехресті Столичного шосе та проспекту Наука (Голосіївський район) сталася страшна аварія, в якій загинула моя єдина 28-річна донька Людмила Лисенко.

За кермом дорогого "Лексусу-GS-350", який врізався на великій швидкості у два автомобілі – "Шевроле Лачетті" та "ЗАЗ-Дэу", був 23-річний Савицький Валентин Валентинович, син народного депутата IV скликання, а нині глави Центру Державного земельного кадастру Савицького Валентина Вікторовича.

Савицький В.В. порушив правила дорожнього руху, проігнорувавши інспектора ДАЇ (регулювальника), який показав жест, що дозволив водіям з проспекту Науки починати рух. В цей час, коли два автомобілі виїхали вже на перехрестя, яке дуже добре освітлено, їх раптом наздогнав сильний боковий удар. Від отриманих тілесних пошкоджень Людмила Лисенко загинула на місці пригоди, водія "Шевроле" було госпіталізовано у тяжкому стані до лікарні (у нього черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини), а пасажира "ЗАЗ-ДЕУ" – госпіталізовано з травмою челюсті.

В. В. Савицький був у нетверезому стані, без водійських прав, після аварії залишив місце трагедії.

Така страшна біда! Але той жах, який я побачила, коли приїхала забирати свою донечку, не бажаю пережити нікому. Її голівонька була розбита, все тіло було поламане...

Мені 62 роки, я все життя пропрацювала у сільській школі вчителем англійської мови (40 років), виховувала дітей – порядних, чесних, як моя донечка. Живу за законами людськими і Божими. Займаюся домашнім господарством у Черкаській області, в селі Пальчик. Виховала і викохала донечку, дала їй дві вищі освіти – філологічну та юридичну, вона працювала головним спеціалістом ДП "Український інститут промислової власності" м. Києва, була перспективним фахівцем, у колективі її любили, поважали і шанували, але ж це не головне, вона була Золотою ДИТИНОЮ і ЛЮДИНОЮ – доброю, чесною, порядною, відповідальною, раділа кожному дню, поважала людей і допомагала батькам. Вона мріяла стати гарною дружиною, зразковою матір’ю, висококваліфікованим юристом... Це була наша надія, допомога у старості, а тепер ми залишились самі, через те, що в одну мить син народного депутата її вбив, проігнорувавши всі правила і всі рухи регулювальника, маючи впевненість – батько його врятує і його не покарають! У нас немає зв’язків у вищих інстанціях, але ж має бути СПРАВЕДЛИВІСТЬ! І так писати у мене є всі підстави.

Вкотре син високопоставленого чиновника залишиться невинним і непокараним. На наступний день після трагедії В. В. Савицького положили до приватної лікарні "Борис" задля приховування його від проведення слідчих дій з послідуючим арештом, а на сьогодні його взагалі вивезли за кордон.

Мені від цих людей нічого не потрібно, хоча вони і прощення не попросили, не подзвонили, зате роблять все можливе, щоб вплинути на хід слідства.

На сьогодні я залишилась сам на сам зі своїм горем, дитини мені ніхто не поверне, але ж МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПО ЗАКОНУ. Я пишу цього листа від безнадійності, мене спонукають близькі до таких кроків, тому що, як виявляється, справа може бути просто закрита, а черговий син колишнього нардепа залишиться невинним.

Нам, простим людям, до яких, як виявляється, ставляться, наче до речей, вище поставлені чиновники, залишається сподіватися тільки на засоби масової інформації, які допомагають розібратися і спонукають нашу владу до законних дій!

Я не втрачаю надії, знаю, читала неодноразово у вашій газеті, що ВИ не байдужі до біди людей, особливо, коли це стосується беззаконня і несправедливості, звертаюся до вас, як мати, серце якої розривається від горя - втрати ДИТИНИ! ДОПОМОЖІТЬ через сторінки своєї газети звернутися до Прем’єр-міністра України пані Юлії Тимошенко та Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка допомогти добитися справедливості і законних дій щодо В.В. Савицького.

Благаю ВАШУ ГАЗЕТУ не залишитися байдужою до моєї біди.

З повагою та надією мати загиблої Ольга Олександрівна.