Уявимо собі таку ситуацію:

Чесно кажучи переглянути ролик духу не вистачило... 

Любіть українок, як сонце любіть,
Як землю батьківську - без тями.
Не бійтеся щирість свою проявить
Словами, губами, руками...
За карії очі, за вигин спини,
За коси русяві - як жито. За викот глибокий, і те, що за ним...
За все, що зуміли вхопити
У спальні, на кухні, у свіжій траві,
В машині, в коморі, у гаю
Любіть українок, де стрінете ви –
І хай вам Господь помагає! Любіть галичанок, бойкень та
лемкинь
Гуцулок любіть, подолянок
Таврійські дівки, слобожанські
жінки -
Не знайдете кращих коханок. Любіть гагаузок, болгарок
струнких
Угорок, грекинь, караїмок
І кримських татарок – бо люблячи
їх
Ви любите все ж українок! Любіть українок, негайно любіть!
Даруйте вірші їм і квіти,
Бо кожна нелюблена, втрачена
мить
Примушує жінку старіти
Любіть українок – щотижня, щодня
А буде можливість – і двічі
Бо жінку (та ще й не одну)
вдовольнять -
Робота така чоловіча
Життя в Україні дає нам урок - Затямте, Тарасові діти:
Єдина можливість приборкать
жінок -
Це їх РЕГУЛЯРНО любити!

- Дівчино, в Індії ви були б дуже шановані,

  якщо не сказати священні.

ДРУГИЙ ШАНС....
Ми живемо, радієм, кохаємо, думаємо, що так буде завжди ....В один момент все летить у прірву і життя "повисає" на нитці павутини...Безвихідь і відчай, темрява чи мутне світло ламп реанімації, коли серце "заводять" током, а кров перекачують через сотні трубок...коли все, що ти любив стає отрутою для тебе, всі,кого ти любив покидають тебе, бо ти - тягар...Залишається тільки мама і випадкові люди, що стають тобі друзями на все життя ...Таким другом я є для однієї чарівної , красивої дівчини, життя якої залежить від апарату відділення гемодіалізу( там перекачують і очищуть кров до ост.краплі). Я дуже люблю цю дівчину, світлого ангела, а вона зберігає мужність духу і віру в свій порятунок .Щоб урятувати юне(19 річне) життя потрібно 33тис.$ і донорську нирку, але  грошей у дівчини і її мами нема, звідки? якщо позаду 3 міс.лікарень і тисячі мг ліків...Я шукаю небайдужих і тих, хто має змогу допомогти (корисна буде навіть ссилка на якийсь фонд чи благод.орг.).І ще : задумайтесь, що ви зробили, щоб ніколи не опинитись у подібній ситуації, як ви бережете своє життя, як ви цінуєте кожну мить і людей поряд? Якщо ви читаєте зараз ці рядки - посміхніться, радійте тому, що ви живі - здорові і просіть Небеса, щоб так було і надалі з Вами і Вашими рідними , і щоб Вам ніколи не довелось просити за когось, як роблю це зараз я. Будьте здорові і щасливі, цього щиро Вам бажаю, бо хтозна чи в кожного з нас є другий шанс....

Сесія на носі, про те так впадляк шось вчити. Деньок цікавий видався. Отже спробую відворити його

Встав о 04:30, ну відповідно ранку. Трохи роздуплився, пішов в бедрум (в сенсі ванну), ну туди-сюди черга дійшла до зубів. Взяв щітку намочив, беру тюбик пасти а він сука порожній! Мля, шо робити? Дихнув в крушку, смердить! Ну, думаю, вігня! Сполоснув рот простою водою, по шурував щіткою. Дихнув, смердить, але менше  Нічо, думаю, прорвусь! Приїду в Луцьк-куплю жвачку Проснулась Мама, я й кажу шо пасти нема. Ну кароче паста знайшлась, просто її забули витягнути з продуктової сумки. Зуби почистив, дихнув, не смердить! Ура Далі впринципі нічого цікавого не було, дві години в Еталоні, наушники-в них музичка (переважно реггі ), і смердучі сільскі алкобразерс які їдуть на роботу, загалом як завжди.
Вже їдучи по Луцьку вирішив що в унівєр пішки не піду, вийшов на зручній зупинці-там маршутки легко ловитит. Ну кароче прочекав я свою одинацятку десь з 25 звилин, замерз сука! Власне я поїхав маршуткою по одній причині, цією маршуткою мала їхати дівчина яка мені подобається і яка менне відшила два роки тому... Ніхера  собі як довго  Просто в неї вчора був бйоздік і я хотів купити їй квіти. Ну мої очікування виправдались, на одній із зупинок зайшла вона. Ну все, далі продумою план дій: приїхати в унівєр, сходити на п,ятачок купити квіти і знайти ганца щоб їй ті квіти вручив. Все просто! Приїхали, вона пішла на пари а я на пошуки ганца! Та не тут то було, знайомих нуль! Походив, зі пів години жодного знайомого прогульщика! Видно що сесія на шнобелі, всі стараються на парах хоч в останні дні побути. Ну вирішив ганца знайти потім а зараз піти по квіти, бо залишилось пів годни до перерви. Пішов, купив, прийшов, якраз перерва. Квіти завбачливо залишив на посту охорони, ну щоб з ними не світитись. І як знав! Зайшов в їдальну, бачу сидить вона а за іншим столиком потенційний ганєц! Ну  підішов, пошепки розрулив ситуацію,на моє здивування він погодовся! Ура! Та правда нічого не вийшо, чувішка впала на мороз і квіти не взяла. Або вона щось запідозрила, або просто захотіла пограти в Міс Недоторканість. Я готував себе до такої ситуації, але все одно настрій різко погіршився і захотілось додому.
Квіти не пропали! Сьогодні бйоздік в моєї кураторши, от їй я їх і подарив, помимо тих що складалися групою.
Одну пару проседів, далі впадляк! Ну думаю відпрошуся і поїду на на 13:00 додому, по планам в дома мав бути о 15:00. Половину пари проседів і гайда на автостанцію, підхожу до каси по білета, а мені в відповідь "Рейс відменнений". Млять... Наступний через пвтори години! Сука! Знав би краще на парі залишився 300 гривень за таксі давати не хочеться, та й каси такої з собою немає. Ну загалом прокукав я півтори годинни на вокзалі, дочекався свого автобуса, який запізнився і геть вбитий о 16:40 забрався додому. Зараз думаю чи їхати завтра на пари, чи може ну його нах...