Спішімо мовити люблю, бо б’є годиник невмолимо.
Так і не зчуєшся, як зими на тебе сивий цвіт проллють…
Та доки ще той сніг ітиме, спішімо мовити люблю!

 

Кому судилася весна – не зволікайте – щиро мовлю:
Все почекає, крім любові, все виправдовує вона.
Щастить хай юнці, юнакові, кому судилася весна.

 

У тих, у кого тепле літо ллє промінь з неба золотий,
Усе устигнеться в житті, коли встигається любити.
Зеніт сердечних почуттів у тих, у кого тепле літо.

 

Кому прийшла розкішна осінь – о найчарівніша із пір,
Коли любов – як елексир життя – живить його, підносить
Серця поєднані – до зір, кому прийшла розкішна осінь.

 

І не біда, коли зима, цю мудру пору вечорову
Зігріє завжди ніжне слово. В любові старості нема,
Старіють ті, хто без любові. І не біда коли зима.

 

Біда, як час б’є без жалю, твій зупиняючи годинник,
Але нема тії людини, котрій би мовив ти люблю,
Найперш – твоєї половини. Біда, як час б’є без жалю.

 

Тому спішімо, попри все, чи там зима, чи осінь-літо,
А чи весна – спішім любити, любов – єдине, що спасе,
Коли несила навіть жити. Тому спішімо, попри все.

 

Нема вершини над любов. Хто заперечує, лукавить:
Мовляв, нагальніші є справи, я ще з любов’ю встигну, мов.
Все – суєта, що марнославне. Нема вершини над любов.
І йде годинник долі справно.

тік-так, тік-так, тік…, а чи ж настане -так?

У тихой радости в душе
Особая есть прелесть.
Как лучик солнца на заре
Она мне душу греет.
Я улыбаюсь и смеюсь,
Я рада солнцу, ветру!
 Живу, дышу и веселюсь!
 Мой Бог мне дал все это.

Оригинал взят у fcdynamokiev в Фотопрогулки. Свежий воздух весны. часть 1С наступлением первых теплых дней тянет на природу.
Тянет неумолимо. К простору, свежему ,весеннему воздуху, к только появившейся,молодой траве и к первым цветам.
В один из не очень солнечных, ветреных дней было принято спонтанное решение выехать за город.
Компания была стандартная для последних фотопрогулок- мой сын( он планировал покататься на машине) и товарищ по работе Андрей( с которым вы уже знакомы по посту).
Курс взяли в сторону Запорожья. В места в которых еще не были. В холмы и овраги
Вперед за свежим,весенним воздухом



[ Читать дальше ]

Холодний Яр (природничий комплекс, який розташований в Чигиринському районі Черкаської області  неподалік від села Мельники)  – унікальне, мальовниче за своєю природою та багате на історичні і духовні події місце, яке приховує і береже  в собі загадки багатьох сторінок історії України періодів  козацької доби, визвольної боротьби, Коліївщини, Холодноярської республіки, партизанського руху, а кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об`єктів (їх тут налічується понад 150 найменувань)  Холодний Яр займає одне з  перших місць в Україні.

На землях Холодного Яру знайдені сліди майже багатьох відомих  археологічних культур, починаючи з трипільської. Тут збереглись ще скіфські кургани, а на території скіфського Мотронинського городища (VI в. до н.э.) знаходиться Мотронинський монастир, який часто  як сам Холодний Яр з його ландшафтними особливостями, землянками і підземними катакомбами,  слугував сховищем для місцевих жителів при нападі ворогів. Не дивно, що тут в різні часи активно діяли як козацькі загони з їх славетними отаманами, так і гайдамаки, українські повстанці проти більшовицького терору та навіть партизани часів другої світової війни.

Ця земля відома славою ватажків визвольного руху повстанських отаманів та славетних козаків Максима Залізняка, Ларіона Завгороднього, Дениса Гупала, Мефодія Голика-Залізняка, Трохима Компанійця, Костянтина Здобудь-Волю, Івана Ляшенка, Григорія Яковенка, Олексія Добровольського. Сергія Захарова, Корнія Черкаса, Івана Грисюка (Гайовий), Василя Чучупака, Олекси Чучупака,  Василя Ткаченка,  Федора Уварова, Кості Пестушко (Степовий-Блакитний), Івана Гонти, (Лютий Іван Макарович), Герасима Нестеренко, Івана Чорновуса, (Чорного Ворона Лебединського), Юрія Дробатковського та багатьох інших патріотів України…. Символічно, що прапор холодноярських повстанців майорів під час Євромайдану у Києві в 2014 році. Тут в1941-1943 роках діяв партизанський загін під командуванням П. Дубового, звідси в березні 1943 почався легендарний рейд партизанського об’єднання М. Наумова.

Холодний Яр за своєю історичною, культурною, духовною і природньою спадщина по суті стає сакральним місцем для українського народу.

По весні в Холодному Яру як і скрізь по нашій добротній землі, просипається різноманітна й неповторна природа. Круті схили ярів і балок, вкритих густим лісом з тисячолітніми велетнями – дубами, кленами, а місцями і білявками-березами та модринами, з унікальними природними джерелами чистої води, уже в березні покриваються черемшою та прикрашаються першоцвітами. 

 19 квітня красиве свято весни - День підсніжника (Galanthus). Підтримаємо, збережемо, продовжимо і зміцнимо цю традицію. Ці квіти є символом надії, дружби, невинність, чистоти. А це варто того, щоб симпатизувати їм та

Проліски радість весни, перший квіти, які з'являються після холодної зими і його півень цвітіння, що символізує прирівнює до перемоги тепла протягом холодної, транслювати її Величності прибуття весни.

Підсніжники (Galanthus) одні з самих ніжних, разом з тим сміливих, впертих і красивих весняних квітів, які налічують 100 різновидів. Їх цибулини отруйні, тому ніхто з гризунів них не сміє їх чіпати.

Існує легенда, що Вони  були першою квіткою на землі. Коли Бог вигнав Адама і Єву з раю, а справа була взимку, і земля була покрита шаром снігу, то Єва замерзла і почала плакати, згадуючи красу райського саду. Для полегшення їх страждань Бог перетворений кілька сніжинки в білі квіти.

Не будемо страждати, будемо будувати і берегти рай на землі та  охороняти  першу квітку Весни.

Прибежал подснежник 
В мартовский лесок, 
Заглянул подснежник 
В чистый ручеек. 
И, себя увидев, 
Крикнул: "Вот те на! 
Я и не заметил, 
Что пришла весна".

Подивилась на календар і згадала, що вже ніби весна) Правда поки що це не так сильно і помітно...але ще зовсім трішки і все почне оживати, зеленіти та квітнути) Я, напевне, люблю весну саме за її яскраві барви і тепло, а за що любите весну ви?

 

Ни дышать, ни кричать, ни петь,

Ни стихов, ни мелодий, ни  нот

Не вернуть, не догнать, не успеть,

Все забрал этот прошлый год.

 

Пустота в  душе, пустота

Равнодушие, стынь, покой.

Словно вымерзла навсегда

Моя вера  лютой зимой

 

Словно ветер колючий, злой

Загасил огонек свечи

Хоть молись, а хоть волком вой

Ничего нет в  душе…  молчит.

 

Ну и ладно, и хорошо

Пусть все  будет, как будет, что ж

Зажило, отболело, прошло

Только  лужи, весна и дождь…

[ Читати далі ]