Три аспекта женской сущности
- 13.01.11, 22:16
|
|
огонь...но никто может так и не прийти погреться у него, потому что
проходящие видят только струйку дыма."
(автор Винсент Ван Гог)

Звучит мотив! Я замираю.
Прислушиваюсь осторожно.
В нём проявляется, возможно,
Мелодия из сада Рая….
Улавливая ритмы строчек,
Я выливаю на листок…..
Узор: божественный цветок!
А из цветов, как нимб, веночек.
И это таинство творений!
В него проникнуть невозможно!
Лишь, прикоснуться осторожно!
Снисходит в виде Озарений….
Душа то плачет, то ликует!
Звучат те струны непрерывно:
То радостно, а то надрывно;…
Аккордами свой ритм рисует!
Душа жива! Живём в сознании;
В самопознаньи развиваясь;
Творить, не разрушать стараясь.
Он в нас! Он с нами в созиданьи!
В том мыслетворчестве Фохата
Блистают Искры, сквозь сознанье.
Мы Созданы для созиданья,
Чтобы Творцами стать когда-то!
Ему подобны мы – творим….
Дитя похоже на Отца!
В себе самом, познав Творца,
Отца в себе благодарим!
******* / 23.12.2010 г. /
"Если душа человека жаждет чуда - подари ему это чудо. Новая душа будет у него, и новая - у тебя!"
(А. Грин)
Світ у морі гріхів потопає,
Захлинаючись гнівом і заздрістю.
А сваволі людськІй кінця-краю немає,
Нема в дУшах любові і радості.
Кому служить цей світ і на кого чекає
В час рішучий на зламі історії?
Вже й подобу своЮ поступово втрачає,
Нових ідолів собі створює.
Пів-планети – прихильники Армагедону.
На пророцтвах кишені збагачують.
Хоч самі навіть й гадки не мають у тому,
Що так пристрасно передбачують.
Хтось приходу Антихриста щиро чекає,
І до страху в полон віддається.
Тільки от, бідолаха наївний, не знає,
Що той “гість” вже живе в його серці.
А Господь заповів – Будьте зАвжди готові,
Бо не знаєте дня, ні години.
Є всі відповіді у Його святім слові,
Лиш відкрий свої очі, Людино!
Кому служиш, від того й нагороду одержиш,
Буде пізно тоді щось міняти.
Коли подорож свОю на землі цій завершиш,
Неминуче прийдЕ мить розплати.
У цей час благодатний Він стоїть коло серця,
І на дозвіл від тебе чекає.
Щоби світло й надію до нього принЕсти,
Він потреби усі твої знає.
Він запалює віри промінням
В душах сонце любові й достатку.
Де зросте в серці диво-насіння,
Там народиться Боже дитятко.

Читаю книгу Атмы и выдыхаю на каждом абзеце, настолько цепляет написанное. Но больше всего это: "жизнь - это не события, которые с нами случаются, жизнь - это то, что происходит у нас внутри...если у тебя болит рука, каждый, кто к ней прикоснется, будет причинять тебе боль. Но дело не в людях, а в руке. И пока ты не вылечишь рану, каждый человек, готовый дружественно пожать тебе руку, будет причинять боль. "
Вот так просто и доступно описан закон работы психологических проблем :) Так, может, стоит найти свои "болевые точки", чтобы исцелиться? перестать изображать из себя жертву, искать виноватых, а просто быть благодарным и радоваться жизни :)))))

