хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «школа»

ДЮСШ — найкраща кузня чемпіонів у Києві!


Тренування в дитячо-юнацькій спортивній школі МАУП — запорука успіху на спортивних змаганнях. Це підтверджують результати наших вихованців, які стають переможцями різноманітних національних та міжнародних чемпіонатів.

Ми проводимо тренування для дорослих та дітей з 5 років з таких дисциплін: рукопашний бій, кікбоксинг та тхеквондо. Бойові мистецтва допомагають розвивати координацію рухів, гнучкість, реакцію, тактичне мислення, швидкість прийняття рішень, витривалість і психологічну стійкість! Якщо ви хочете, щоб ваша дитина стала більш дисциплінованою, ознайомилася з прийомами самозахисту та могла «тримати» удари супротивника, запрошуємо до ДЮСШ МАУП. Тим паче, що пробне тренування з будь-якої дисципліни — безкоштовне!

Наша школа знаходиться на території Міжрегіональної Академії управління персоналом за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2, корпус №6.

Телефонуйте, щоб записатися на тренування:

(093) 006-67-07 (рукопашний бій),

(063) 343-81-81 (кікбоксинг, тхеквондо)

https://sportmaup.com.ua

Готовим домашнюю работу по русскому языку в 6 класс с помощью гд

Сейчас в общеобразовательных школах пользуются учебником для изучения русского языка за 6 класс, который не всегда дает исчерпывающие ответы на имеющиеся у школьников вопросы. Такие вопросы могут появляться у учащихся, которые не могут самостоятельно найти ответ и проверить свои знания. Для того, чтобы исправить сложившуюся ситуацию и в значительной степени облегчить и оптимизировать процесс изучения предмета русский язык дома, был создан ГДЗ по русскому языку 6 класс Ладыженская, который полностью справился с поставленными задачами. При помощи этого решебника, имеется отличная возможность осуществлять изучение русского языка дома, и школьник может самостоятельно проверять знания, которые он имеет по данному предмету.

Главные характеристики решебника

Решебник по русскому 6 класс Баранов помогает проверять свои знания учащимся, которые изучают предмет дома. Он официально принят в программу обучения школьников 6 класса, как дополнительная литература, которая дает прекрасную возможность заниматься изучением предмета русский язык. Необходимо будет отметить такой важный момент, что представленный решебник принят всеми образовательными учреждениями, потому как он имеет значительное количество особенностей, которые помогают учащемуся более легко решать задачи.

Ответы к учебнику по русскому 6 класс Ладыженская дают прекрасную возможность заниматься изучением русского языка в домашних условиях. В представленной литературе легко найти ответы для правильного решения задач по русскому языку, что очень практично и позволяет быстро проверить свои знания самостоятельно. Используя этот эффективный решебник для учебника по русскому языку за 6 класс имеется хорошая возможность получить более полную информацию по русскому языку и требуемый школьной программой объем знаний учащемуся.

Как пользоваться решебником?

Упражнения и разнообразные задачи, которые представлены в учебнике русского языка, сейчас не представляют сложностей для школьников, когда изучают представленный предмет дома. Это очень полезно для широкого изучения предмета. При использовании ГДЗ можно изучать предмет русский язык в домашних условиях, когда учащийся сильно отстает от школьной программы. Наверстать упущенное стало гораздо проще, а также стало возможным в домашних условиях при помощи использовании решебника за 6 класс обогнать школьную программу. Уже значительное количество учащихся, которые воспользовались этой возможностью, смогли наверстать школьную программу по русскому языку.

Это печальное 1 сентября.

Я не думал о школе и жил вполне себе хорошо, много гулял, куча друзей, но после возвращения на Родину сердце болело, ведь в далёкой Алма- Ате осталась моя первая любовь, воспитательница детсадика, Оксана. Трудно мне было привыкнуть к пустоте в душе, но тут на нашей улице я заметил худенькую, мигниатюрную девочку, брюнетку, да ещё зеленоглазую! Я не смог пройти мимо, подошёл, познакомился и даже за косичку не дёрнул. 
  Настенька оказалась чудесной, доброй девочкой, мы сразу подружились, но поначалу она как-то стеснялась такого уже опытного пацана, которому было что рассказать, да не из книжек. Ну понятно, мне уже почти шесть, а ей четыре с хвостиком, её братья как-то не оценили мой душевный порыв, да обещали побить, но у нас в роду все мужчины упрямые и стойкие, не сдаёмся.
  Мы с ней много гуляли, шли под ручку, а надо сказать смеяться над парочкой или набить морду кавалеру в присутствии его дамы- табу было. Она стала приходить в гости, я ей читал сказки, много рассказывал и она прижималась ко мне и ложила голову на плечо, я от этого балдел. Включал приёмник, находил ей то что нравится, пульсировал зелёный глаз и мы сидели и слушали. Скажу больше: после двух месяцев ухаживания, мы начали целоваться!
  Читать и писать меня бабушка стала учить с четырёх лет, я конечно сопротивлялся и устраивал бунты, упирал на то, что воруют моё счастливое детство. Ремень часто гулял по моей попе, да и один букварь тоже распался на ней, но я понял, что учения не избежать, в пять и читал и писал хорошо. Первые три класса вообще скучал, знал всё. Но и пользу рано увидел: Настенька читать не умела, поэтому моё чтение слушала в захлёб, говорила что я умный и хороший, было тепло и приятно.
  Мне уже семь и подкатила эта дата, первое сентября, меня собирали и готовили, но я значения этому не придавал, дум ал: пойду гляну, не понравится, ходить не буду. Вечером конечно отправился к Настеньке, встретились, а она печальная, не была она никогда такой раньше! Присели на лавочку, стал распрашивать, а она расплакалась;
- Костя, не иди ты в школу!
- Не могу. А что такого?
- Ну ты меня бросишь, я читать и писать не умею, а ты грамотный и самостоятельный, да в школе девчонки взрослые, охмурят тебя! Бросишь меня! Пропусти два года, вместе в школу пойдём.
  Да, я конечно оторопел, потом спохватился, гладил горемыку, целовал её ушки, шею, достал платочек, заставил высморкаться, утешил. Сказал что у нас серьёзно, любовь, а потому пигалицы не для меня, а Настёну читать и писать научу. Успокоил и утром двинул в школу, увы, мне там не понравилось, пришёл домой и заявил дедушке и бабушке:
- Школа мне не понравилась, ходить туда не буду! Дома всё в два раза больше делать буду, учиться буду дома, вот так я решил!
  Ну вечером на свидание с Настенькой мы ходили, на лавку и не присели, попа у меня после ремня болела. Воспитывали меня строго, да и правильно делали, толк из меня вышел. В занятия и школьную жизнь втянулся, Настю читать и писать научил, так что всё наладилось. Ну как бы счастье, да меня жизнь с ранних лет испытывать любила на прочность, да и пусть, скорее она устанет, чем я сдамся.
  Во втором классе переезд в Николаев и расставание с симпатией, трагедия однако, но куда деться. Тут оказалось совсем иначе, нравы суровые, город стремительно рос и я то и дело переводился из школы в школу. Крайняя оказалась рядом с домом, но учеников из микрорайона не хватило и часть перевели из ближайших школ, сами понимаете, кого сплавляли. Публика однако суровая, как часто говорила наша классная;"Вы не ученики, вы вышкребки!" 
  Я был закоренелым троечником, роста не большого и меня норовили обидеть, но это не пугало, драться любил, синяки бывали часто. Потом конечно начали мы пробовать спиртное, курить, первый секс у меня случился в 9 классе, бухали мы крепко, но мне это надоело. Нашлись новые друзья, постарше, другой круг интересов и я ушёл в самостоятельное плаванье, тем более многие одноклассники стали пробовать траву и колёса. Но секса с одноклассницами я не избегал, просто повезло, что не стал папой ещё в 9 или 10 классе.Наш город пожалуй самый наркоманский в Союзе был, а мне это не интересно было. Так что в 10 классе я уже меньше общался с одногодками и мне было скучно, да и вполне тогда представлял, что из кого выйдет. Не ошибся в прогнозе.
  В школе на учёбу не налегал, спорт тоже не моё, уклонялся по возможности. На субботники ходил без огорчения, работы не боялся, а вот внеклассные мероприятия и комсомольские собрания- та ещё тошнотина, не заводило меня это. Прозвучал последний звнок, я без сожаления и зла, по- доброму простился с соучениками и школой, поблагодарил учителей и покинул учебное заведение, перерос я его до окончания. Выйдя сам себе сказал :" Спасибо за всё, но ноги моей тут больше не будет!" Сказал, да так и сделал, началась новая, интересная, взрослая жизнь, которая мне быстро понравилась, хотя не легко было.
  И да, я постоянно влюблялся в одноклассниц, ну влюбчивый ещё долго был, но это другая история...
 

У вчительки першого класу виникли труднощі ...

У вчительки першого класу виникли труднощі з одним з учнів.   [ Читати далі ]

15 років, як...

    Випадково згадав, що цього тижня кругленька дата мого випуску зі школи. Колись тут вже згадував про школу, але ж це 15 років! Скільки води втекло)
     Цікаво те, що ми з однокласниками не збираємося на зустріч випускників. Ну як, збирались двічі, коли був рік, і коли було 9, бо тоді приїхала наша однокласниця, що давно живе в Росії, і вирішила нас зібрати. А так, ніхто ініціативи не виявляє, і вже навіть при зустрічі не заводить розмов про "от добре було б зібратись". Напочатку заводили, але тепер мабуть всі все розуміють.
      У нас немає ніякої взаємної ворожнечі, ми ніби навіть привітно вітаємось при зустрічі, питаємо як справи. Багато хто лишився в нашому місті. Дехто між собою досі дружить, от ті збираються по двоє, по троє... Дехто став кумами, на скільки знаю. На тому все.
І я в собі не відчуваю потреби влаштовувати цих зустрічей, бажання особливого теж. Думаю, як і більшість інших. А робити зустріч випускників, бо так прийнято, ми ж ніби вже давно не в тій країні.
      Не знаю, чому так сталося, але не бачу в цьому нічого поганого. Не скажу, що поки ми вчились разом, в класі була погана атмосфера. Клас був доволі дружний, звісно були окремі випадки гноблення когось, але не часто, нажаль, підліткова жорстокість - це явище, що було завжди і всюди. Особисто я не був неформальним лідером, не був старостою, хоча й не пас задніх. Не був ні гнобителем, ні пригнобленим, завжди тримався здорового нейтралітету. Коли були конфлікти "клас на клас", то звісно приймав участь, як єдиний колектив ми всі себе ідентифікували. У випускному класі навіть були якісь заклики, наче ми останній рік разом, і треба більше разом тусуватись. І трохи тусили. Навіть трохи після випуску. А потім - все.
     А припустимо, зібрались ми. Звісно всі будуть випивати, хоча можливо хтось один захоче бути тверезим, чи просто йому не можна, хтось буде час від часу на нього давити, щоб випив. Більшість - чужі один-одному люди. Ну, якщо були в одній спайці, а життя розвело навіть в межах одного містечка, то це вже точно чужі, без варіантів. Двох чи трьох із них я чужими не відчуваю, хоча й своїми не дуже, але вони мені принаймні цікаві, я можу з ними спілкуватись не стандартними фразами. Для цього не обов'язково збирати весь клас, лише їх. Це простіше. Всеодно всі розіб'ються на малі купки в процесі розмови, а потім, під певним градусом, всі говоритимуть, ніхто не слухатиме. А про що будуть розмови? Це ж по суті смотрини, хто ким став за цей час, хтось прибріхуватиме, хтось ні. Точно без показухи не обійдеться. Оці мірила, хто крутий а хто лузер. Я не боюсь цього, бо лузером себе не вважаю, хоча міг би і більшого досягти. Але хтось точно буде лузером. От за це не зручно. Не за них, за ситуацію. Одні самостверджуються, інші напиваються з горя. То може й не треба цього всього? А ще ж по нинішніх подіях: хтось був на фронті, під кулями, а хтось тут в теплі й комфорті, і погляди у всіх на це різні. І під спиртуозом це точно у щось виллється. Та ну це все!
    Можу просто віртуально підвести підсумки 15 років "дорослого" життя. (Нам на випускному казали, що з того дня почалося доросле життя, але ж кожен сам знає, у кого коли воно почалося за власними критеріями). Отже, все досить стандартно, не надто добре, але досить непогано. Закінчив університет (без перездач, хоча це не вважаю досягненням). Працюю за фахом архітектором, що вже більш екзотично для наших реалій. Маю сім'ю, донці 3,5 роки. Своя, хоч і малесенька, квартира. Машиною ще не розжився, збираю на щось більш-менш пристойне. Не легко, але вдається займатись хоббі - музикою. Вже 6 років граю в рок-групі, періодично виступаємо і навіть випускаємо студійні записи. Ще зауважу, що я люблю свою роботу. Вважаю це важливим. Втомлююсь, звісно, дратують окремі люди в силу своїх професійних чи людських якостей, бува, вертаючись додому, падаю з ніг, але наступного ранку їду на роботу без відрази, а з бажанням продовжувати свою справу. 
    Також вітаю тих, хто цього року закінчує школу. Хлопці й дівчата, щоб ви не бачили і щоб вам не казали - життя прекрасне, просто треба вміти це бачити! Не поспішайте дорослішати, але й не затримуйтесь в дитинстві! Робіть те що любите, і любіть те що робите! Бережіть себе, своїх близьких та нашу планету, бо вона у нас одна.

Найкраща школа для вивчення англійської мови на Мальті



Цей випуск буде дійсно вам цікавим якщо ви любите подорожі, а також давно мрієте про вивчення англійської мови за кордоном. В цьому випуску я детально розповідаю про найкращу школу англійської мови на Мальті, усі умови поступлення, навчання, проживання, ціни та інше. Вивчення англійської мови на Мальті можливе навіть з нуля. Якщо у вас виникли будь-які питання про Мальту вивчення англійської мови на мальті чи якісь інші. Не соромтесь писати в коментарях до відео чи мені в особисті поваідомлення в інстаграм та фейсбук.