На каких бабах стоит жениться?

(Прошу не обижаться на слова "баба" ибо все сохранено от автора)

Большинство моих холостых знакомых при слове «жена» представляют себе высокую брюнетку с большими сосками, в красных тюлевых трусах и непременно на семь лет младше. Вот тогда бы они бы и женились, может быть. А пока - извините дамы.

Пока что они имеют лишь кратковременный опыт весёлых потрахушек, и слышать не желают о той стадии отношений, когда не будет больше красных тюлевых трусов.

Позвольте мне, на правах старшего товарища, в подробностях вам рассказать о том, на каких бабах действительно стоит жениться, чтобы не было мучительно больно.

Первое мужское заблуждение касается красивых, ярких, привлекающих внимание баб, так называемых «королев». Этим заблуждением особенно болеют те особи, которые не имели опыта секса с одним человеком годами, и думают, что драйв от скольжения руки в красные тюлевые трусы продлится вечно. Также этим очень грешат атлеты, фитнес-инструкторы, различные качай-жопу гуры, и т.д.

Я сейчас скажу вам, пожалуй, самую страшную вещь. К любой внешности через 5-7 лет человек привыкает. По прошествии этого времени, вам, скорее всего, уже пох..й, как выглядит вторая половина. Она может превратиться в большой оранжевый шар или покрыться шерстью, набить татуировки или сделать пирсинг языка. Она может быть толстой или худой, или даже сниматься для обложки Плейбоя. Она может быть красивейшей бабой на земле… Но если от природы вы полигамны, то вас один х..й со страшной силой будет тянуть налево.

Поэтому я считаю, что совершать подвиг ради того, чтобы жениться «на королеве», «на молодухе», и т. д.- это уровень мальчика-подростка, который никогда не состоял в отношениях. Если вы вздумали жениться непременно на самой красивой, лучше не женитесь вообще никогда. Ничего хорошего из этого не получится.

А с кем же тогда получится? – резонно спросите вы. Отвечу. На тех, с кем ваш союз сможет удержаться на трех основных китах брака: сексуальная, бытовая и денежная совместимость.

Что такое сексуальная совместимость, хочу подчеркнуть – это не только схожая физиология. Ежу понятно, что не будет счастья, когда муж хочет три раза в день, а жена – два раза в месяц, ну или наоборот. Сексуальная совместимость – это ещё и примерно схожие взгляды на то, что в сексе является допустимым, а что – запретным. Баба-бомба, баба-нимфоманка не должна жить с мужиком-тюленем. Ваши представления о запретах должны совпадать с её представлениями о запретах. Секс в семье должен быть регулярным, и он должен приносить удовольствие обоим. Вот и вся задачка.

Теперь давайте поговорим о совместимости материальной. Транжиры не должны жить со жмотами в точности так же, как нимфоманки с тюленями. Вернее, это даже ещё важнее. Муж и жена должны примерно одинаково относиться к возможности тратить деньги, или копить их.

Счастливую пару составят, например, две жадины. Он купил ей мимозу со скидкой, она радуется! Вместе урвали тапки на распродаже, какая прелесть!

Счастливы будут также два транжиры. Она выбросила ползарплаты на маникюр, он лишь рукой махнул – мол, это не деньги. А вот у противоположностей обязательно будут конфликты.

Хочу добавить, кстати, что помимо общих взглядов на то, как деньги тратить, пара должна одинаково относиться к процессу их зарабатывания. Если баба всю жизнь хотела быть домохозяйкой, что счастье ей будет только с суровым и работящим мачо, а если мечтала штурмовать вершины – то с надёжным и покладистым мужиком без особых амбиций.

Теперь о совместимости бытовой. Это, пожалуй, самое важное. Я бы поставила 100 баксов на то, что среди трех пар: несовместимые сексуально, несовместимые материально и несовместимые в бытовом плане – первыми разведутся «бытовые».

Пожалуйста, послушайте меня внимательно. Если вы – бытовая свинья, то выходите замуж и женитесь только на свиньях. Если вы – фашист-чистоплюй, то ищите пару по себе.

Две свиньи будут радостно разбрасывать носки, жрать в кровати, оставлять тарелки в гостиной, а мокрые следы – в коридоре. Хрюкая от восторга, они оба будут по месяцу не мыть полы, по неделе – посуду. И будут считать, что всё за..бись!

Но вот если рядом со свиньей поселится чистоплюй – считай, всё пропало. Он будет пилить и пилить несчастную свинку, тыкать её носом в нагаженное и всячески отправлять ей жизнь! Ты наследил! Ты натопала! Что за посуда в раковине! Что за пыль на полках!

Свиньи, если вы знаете про себя, что вы свиньи, то первоочередной вашей задачей должен быть поиск не красивого и сексуального партнёра, а такой же свиньи, как и вы сами!

Вы можете сказать:

- Неужели всё так просто! Неужели ты действительно думаешь, что муж и жена объединены только тем, что вместе свинячат, трахаются и тратят деньги?

- О нет, что вы! – отвечу я поспешно. – Конечно, нет. Помимо того, что муж и жена свинячат, едят чипсы в постели, трахаются и тратят деньги на всякое говно, они ещё и спят вместе. Отсюда последний, и самый важный совет – лучше, чтобы ваша жена при всем вышеперечисленном ещё и не храпела. Вот тогда будет вам счастье и по истечении периода красных тюлевых труселей.
(с) морена морана

Проведені мною польові дослідження розуміння чоловіками і жінками один одного показали наступне.

Найчастіше чоловік не розуміє, чого хоче жінка і це призводить до конфлікту. Чоловік думає, що жінка виставляє йому претензії, дорікає йому чи просто дістає, хоча насправді жінка лише хоче зрозуміти, що і навіщо робить чоловік. Коли я кажу "давай пообіцяємо, що не будемо брехати один одному, коли у нас з'явиться хтось на стороні", чоловік сприймає це як обіцянку ні на кого не дивитися і обмеження його свободи. Хоча жінка лише хоче обіцянки чесності і прозорості у стосунках. Хіба це погано?

Коли я прошу пояснити чоловіка, що він робить і з ким, він сприймає це як контроль за його поведінкою. Хоча я лише хочу дізнатися більше про діяльність чоловіка і зробити з цього висновки, чи можна йому довіряти по життю, чи не робитиме він за моєю спиною неприємних мені речей. Я лише хочу краще зрозуміти чоловіка, відповідно - більше йому довіряти, а розуміння і довіра - це основне, що потрібно в стосунках.

Коли я питаю в чоловіка,чому ти не цікавишся моїм життям, я не дорікаю, а лише хочу дізнатися - а я тобі цікава по життю, моє життя тобі цікаве, чи лише своє і тих, хто тобі цікавий?

Коли я питаю чоловіка про його відносини з іншими жінками (дружба чи щось інше?)), я не намагаюся його контролювати, а лише хочу дізнатися його позицію і погляд на них.

Коли я питаю чоловіка про одне і те ж, що мене цікавить найбільше зараз і від чого залежить моє ставлення до нього, він думає, що я його дістаю і питає, чи не набридло мені. А я лише хочу скласти про нього думку, про його позицію по цьому питанню і від його відповіді залежатиме, чи зміниться моє ставлення до нього, чи ні. Чи довірятиму я йому ще більше, чи втрачу довіру взагалі.

Запрошую чоловіків і жінок на обговорення ;)

Ідея цієї розповіді в мене виникла давно. Хотів спочатку написати цілий роман, про те я вже маю одну книгу яку почав писати і закинув, тому вирішив її викласти тут. А історія ця про одного хлопця, іваліда з дитячим церебральним паралічем. Ну, анотацій я писати не вмію просто пам,ятайте що, головний герой інвалід!

Вони сиділи в двох на березі Світязя, міцно обійнявшись вони спостерігали за заходом сонця.
- Я погана людина! - сказав він, дивлячись в її ніжні чорні очі.
- Не говори так! Ти найкращий! - спробувала заперечити вона.
- Зараз я тобі все розповім...

Коли мені було 8 років, я в перше закохався! Закохався я в сусідку, на рік за мене меншу. Про те нічого доброго з цього не вийшло, я їй не подобався, вона мене ігнорувала. Всі мої спроби добитися її уваги закінчувавлися невдачами, стало навіть ще гірше, вона перестала зі мною спілкуватися! Її звали Юля.
Потім була школа, штарші класи і все таке. В кінці 8-го класу я закохався в дівчину з протилежного класу, це було на останній дискотеці перед літніми канікулами. Ну літом я забув про неї, а от з 1-го вересня 9-го класу, я пішов в наступ! Виявилось що я можу писати вірші! І поїхало! Квіти, вірші, записки, якісь причини щоб зайти в її клас (хотів навіть перевестись), пісні на дискотеках в її честь! Але нічого не приносило результату. Так тривало аж до випускного. Потім хто куди, всі розїхались. Вона зі своєю золотою медалю поступила аж на другий рік після випуского, в той же рік вона вийшла заміж і народила дівчинку. Її звали Оля.
Далі був інститут. В кінці 2-го курсу, їдучи в маршутці на пари, я помітив дуже незвичайну і красиву дівчину, на моє велике здивування і радість - вона доїхала до самого інституту! Згодом там я з нею і познайомився. Десь на 5-ий день знайомства я розповів їй про свої почуття до неї. Реакція була вже до болі мені знайомою, відповідь "Ні". Після того вона нвіть вітатися перестала! Звичайно, я робив спроби налагодити з нею спілкування, про те все було марно. Тоді я спробував її забути, але не зміг! Так і мучився до кінця навчання в інституті.

Після інституту вирішив закинути ті амурські справи, через які я стільки настраждався і почати втілювати свою мрію! Автомобіль! Перше що я зробив - записався в тренажерний зал. Жорсткий режим тренировок і правильна дієта давав свій результат, я ставав сильнішим! Через півтора місяці на тілі вже почав зявлятися "рельєф" з м,язів! З пенсії по інвалідності та з зарплати від роботи, я нашкріб на свій перший автомобіль. Я придбав десятирічного Фольксваген Гольф. Декілька місяців їздив без прав, та згодом нзвазаючи на всі неприємності, перепони, та ДАІ я все ж отримав права! Коли вже почував себе впевнено за кермом, почав брати участь в вуличних гонках та аматорському ралі. Мої гонки знімали на відео і викладували на Ютюб, таким чином мене помітив сам Євген Червоненко і взяв під свою опіку! Я став досить відомим в області. Від дівчат не було відбою! Проблема сексу пропала, про те справжніх почуттів не докого не відчував.
Так сталося що в моє авто потрапила Юля, моє перше кохання. Вона намагалась зі мною фліртувати, "строила глазки" і так далі. Раптом в мене виникла думка "А чи не помститися мені їй за те що вона причинила мені в дитинстві?". Ну і завертілось! Спочатку дозволив їй себе звабити, потім я мав її в себе закохати! Квіти, кіно, романтичні поїздки, швидкість, моє авто та популярність зробили своє діло, день весілля був назначений! Загс, довгий білий лімузин, гості, квіти, хтось щось говорить за обручкі, вона з шикарною зачіскою і просто неземною весільною сукнею яка облягає її шикарне тіло і я, високий брюнет з широкими плечима та в дорогому костюмі. І ось вона, та мить коли питають чи згодні, після її відповіді, коли настала моя черга відповідати...
Я тримаючи її руки дивився в її очі, в яких було видно що вона до нестями в мене закохана, я згадував дитинство. Як вперше її побачив, як намагався добитися її уваги, як з мене глузували друзі після всіх моїх невдач. І ось вона тут, в весільній сукні, згодна зі мною хоч на край світу! Я відпускаю її руки, набираю повні легені повітря і на весь зал, щоб всі почули, кажу "Ні!" Жвавим крокаом виходжу з приміщення, сідаю в своє авто і їду геть!
На другий день Юля потрапила в лікарню, вона порізала собі вени, добре що її вчасно знайшли!

Я їхав. Я просто їхав і обмірковував те що щойно вчинив. Прокручував в голові її реакцію, реакцію оточуючих, реакцію працівниці загсу. Хм.. Напевно це в неї перший такий випадок. Думав наскільки це жорстоко по відношеню до Юлі. Проте, спіймав себе на думці що мені її зовсім не шкода! Більш того, мені це навіть сподобалось! Про спробу самогубства я дізнався аж через два місяці, але ж нічого! Жива!
Відчуття було cхоже на те, коли я виграв свою першу гонку. Я причинив таку ж біль, як причиняли мені! Звичайно, вони це робили не навмисно, про те мене це не хвилювало! Я вирішив взятися за Олю!
На той час вона жила нудним сімейним життям, виховувала восьмирічного хлопчика і варила їсти для свого чоловіка невдахи, який тинявся по шабашках щоб якось прокормити свою сім,ю. Мені заважав її чоловік і я вирішив його послати! Ну кудись подалі! Одного вечора я зайшов в генделик, де він час від часу "зависав", взяв плящину і вже через дві години ми були найкращими друзями! Виявилось що в автомобілях він трохи тямить і я зробив йому пропозицію від якої він ну просто не міг відмовитись! Дякуючи моїм зв,язкам, я його влаштував автомеханіком в "Мentos Ascania Racing", ця команда якраз збиралась на чемпіонат WRC, аж на 9 місяців! Мені цього вистачало з головою! Після його відїзду, я взявся за Олю на повну котушку! За те що я плацевлаштував її благовірного, її ставлення до мене змінилось в позитивний бік. Все йшло як по маслу, я став часто бувати в неї в дома, подружився з її малим, став часто катати його на своїй новій Субару Імпрезі, найняв для нього няню щоб Оля мала більше часу... На мене! Виявилось Олю цікавило культурне життя: картини, виставки, вистави і таке інше. Я цим і вирішив скористатись! Ми були на всіх культурних заходах області, обходили всі музеї і виставки, не пропускали жодної вистави!
Під виглядом термінових справ, мені вдалося затягнути її на тиждень в Київ. Цей тиждень в києві для неї виявмвся казковим! Ми ходили скрізь де тільки було можливо, на всі культурні заходи які відбувалися в той час, найбільше їй сподобалось в театрі опери та балету. Я показав їй те життя про яке вона завжди мріяла.
Я ні як не міг придумати як їй помститися за невзаємне шкільне кохання, проте ідею мені підказала вона! В них були проблеми з житлом, вони вже десять років жили разом з її батьками та старшим братом в одній хаті. Коли повернувся до дому її чоловік з кругленькою сумою на банківському рахунку я підкинув йому ідею купівлі власного житла і сказав що допоможу. Він погодився, бо приймацьке життя ох яке не солодке! Я знайшов їм новозбудований, двопорехвоий, зі всіма зручностями будинок, про те він був в найвідаленішому селі- 45 км від райцентру. Там навіть клубу не було, та й доріг теж! Оля була проти, вона взагалі вмовляла чоловіка ще назбирати грошей і купии квартиру якщо не в луцьку, то хоч в райцентрі. Про те я таки переконав її чоловіка купити той дім!
Оля дуже хотіла міського життя, вона хотіла квартиру, ліфт, кабельне ТВ, покупки в супермаркеті та регулярні відвідування театру і кіно! Натомість вона отримала будинок в забитому селі, майже гектар городів і худобу. Її чолвіка більше не взяли механіком в ралі команду, більш того, я постарався щоб в райцентрі його ніхто не взяв на роботу, та і її теж! Хороші зв,язки це страшна сила! Згодом вони завели коника, чоловік став пити і стали вони звичайною сільською сім`єю. Я ж більше до них не навідувався.

Далі буде вестися мова не від головного героя, а від автора.
Після того як Олег (назвемо його так) запроторив своє шкільне кохання, можна сказати, на самий край землі, він заспокоївся. Олегові стало бридко за свої вчинки, про те виправляти все він не збирався, так само не збирався мститися тій, яку дуже сильно кохав коли навчався в інституті. Та доля вирішила інакше, хоч він в неї і не вірив.
Її звали Аліна, незвазаючи на свою тендітну зовнісність вона займалась важкою атлетикою. Вона мала сильний характер, силу волі та цілеспрямованість. Дякуючи цьому вона досягла великих успіхів у спорті і стала досить відомою!
Однго дня Олегові прийшло запрошення на церемонію вручення нагород за великі досягнення та розвиток спорту на волині. На той час Олег мав чим пишатися! Щоденні важкі тренування та робота над собою дали свої плоди, ознаки ДЦП майже зникли! Тим більше нас герой любив славу, любив бути в центрі уваги, тому дуже зрадів цій події. Та він навіть не підозрював що на церемрнії буде Аліна, хоча й міг здогадатися! Олег слідкував за кар`єрою Аліни, переважно з ЗМІ, тому міг припустити що на такому заході буде вона.
Так сталося що на церемонії Аліна побачила Олега тоді, коли він виголошував свою промову. Вона сиділа і не вірила власним очам, це був той самий хлопець який в інституті до неї залицявся. За кафедрою стояв впевнений в собі чоловік, з широкими плечима, дорогому піджаку та дикцеєю радіоведучого! Сумніваючись вона в когось спитала ім`я, того чоловіка що на сцені, їй таки підтрвердили що це саме він.
Після урочистої частини, вона таки наважилась до нього підійти. Вони розговорились, спочатку розказували хто що здобув, потім почали згадувати студенські роки. Він намагався бути спокійним, проте всеридині нього була буря. Олег дивився в її чорні очі, на її посмішку і його сердце тікало десь в п`ятки, він ще й досі її кохав!
Аліна зрозуміла що Олег такий же сильний духом та характером як вона, саме такий чоловік їй був потрібен, він зможе захистити її від всіх бід та напасть! Вона взяла справу в свої руки, вона відчувала вину що поступила з ним так в минулому, він їй тоді подобався про те він був інвалідом! Вже за тиждень вони почали зустрічатися.
Був початок літа, Олег давно мріяв про авто з відкідним верхом, Аліна допомогла з вибором. Це став їх улюблений автомобіль. Вони любили їздити з відкритим верхом вулицями нічного луцька, йому подобалось коли потік повітря куйовдив її волося, їй також це подобалось. Цим авто вони поїхали на Світязь.
Олег нарешті був щасливий! Він багато чого добився в житті, його поважали, поряд з ним була дівчина його мрії. Він хотів бути чесним з Аліною, тому йому не давали спокою його жорстокі вчинки.
Тоді був чудовий день, погода була хороша а Світязь теплим! Цілий день вони купалися, засмагали, їли морозиво. Над вечір вони пішли трохи поспати щоб потім прийти на Світязь і подивитися на захід сонця.
Вони сиділи в двох на березі Світязя, міцно обійнявшись вони спостерігали за заходом сонця.
- Я погана людина! - сказав він, дивлячись в її ніжні чорні очі.
- Не говори так! Ти найкращий! - спробувала заперечити вона.
- Зараз я тобі все розповім...
Він розповідав а вона слухала і мовчала, після закінчення розповіді вона мовчки встала і пішла в номер готелю, він залишився на березі...



Кінець залишаю відкритим. Ви напишите свій кінець, який вам довподоби!

коли серце каже "так", а розум "ні"?

пропонуємо варіанти...

Одной моей подруге не понравился мой парень. По моим рассказам, после знакомства - она категорически против того, чтобы я с ним встречалась. Другие мои подруги, после моих рассказов о нем, были рады за меня... Звонят, интересуются как у меня дела... А эта, которой он не понравился, и слышать ничего о нем, о наших отношениях, не хочет...
Хелп! Я не могу понять, действительно ли она переживает за меня, или это просто у нее ревность и зависть проявляется...
Ведь, если ты искренне переживаешь за друга, тебе должно быть интересно все, что происходит в его жизни. И если мне парень нравиться (ну, что то там не нравиться, но с этим я готова и буду мириться), то она не должна по идее так отрицательно на него реагировать...
Просто по рассказу одной нашей общей знакомой, у нее сейчас появилась большая злость на меня...А зачем мне такая злая подруга? И можно ли ее вообще считать подругой после злых выражений в мою сторону?
Кто тут психолог, помогите разобраться...

Auf immer und ewig
          На віки вічні...

автор Кріс Рі

No sunny day, no sky of blue
          Ані сонячного дня, ані небесної блакиті,
Just a pale moon on the wings of the wind.
         тільки блідий Місяць на крилах вітрів;
No diamond rings, no pretty dreams
         Ані  кілець з діамантами, ані прекрасної мрії -
Two people caught in chains of each other
         двоє людей ланцюгами полонили одне одного...

And there was no other way
         І не було іншого виходу,
This was how it was to be
         сталося те, що мало статися.
The flame will haunt you constantly
         Це полум'я буде пекти постійно,
There'll never be a day
         щасливі дні ніколи не настануть.
Auf immer und ewig?Auf immer und ewig?
         Невже на віки вічні?

С Л У Х А Т И

Іноді буває так, що душа перетворюється на пустелю під впливом несприятливих зовнішніх чинників...
Так можна жити роками...
Доки в один момент не розумієш, що душа оживає, напоєна краплями життєвої вологи...
Дощ кохання перетворює душу на оазис... Спочатку можна і не помітити змін у собі...
Але крапельки зливаються в струмочки, які згодом стають ріками, доки не зіллються в широку, глибоку і повноводну річку...
Якщо кохання справжнє і взаємне, дві річки в душах двох людей зіллються в океан...
Щоб подарувати двом закоханим тепло і спокій свого безкраю...

До недавнего периода я не задумувалась, что любить-то оказывается еще и уметь нужно. Мне казалось - я люблю, и ничему мне учиться не надо, ведь моя позиция всегда правильная, и вообще - по жизни я не очень люблю критику и поучение менятакойхорошей...)) В итоге в личной жизни у меня оказалась ситуация, полностью противоположная той, какую я бы хотела иметь... Так продолжается уже больше полугода (в смысле - вообще никакой личной жизни), я все это время пыталась найти выход из ситуации, но как теперь это видно - не там.

Я давно искала источники, где найти ответы на мучившие меня вопросы взаимоотношений между мужчиной и женщиной… Друзья оказались плохими советчиками, поскольку не могли вникнуть во все нюансы проблем, которые у меня были, и кроме того - опыт и мудрость приходят с возрастом. Статьи и форумы во всевозможных интернет-изданиях давали только поверхностные ответы… Но вот я нашла наконец источник ответов на все мои вопросы – выводы и изречения мудрых людей. Мысли мудрецов о любом  жизненном вопросе – наилучший способ получить ответ
на мучивший тебя вопрос.

Прочитав множество мнений на тему "что такое любовь" я пришла к выводу, что любить то я и не умею… Потому что я позволяла себе по отношению к объекту моего чувства такие нехорошие вещи, как ревность, раздражение, гордость, иногда даже злословие… Тогда как надо было всему верить и доверять, молча и уверенно переносить все трудности… Жаль, что я поняла это только сейчас, но очень хорошо – что вообще поняла, и теперь не допущу непоправимого – продолжения пути в никуда, мучения и давления на моего любимого человека.

А почитав сегодня блог Коринфянина, окончательно убедилась, что с сегодняшнего дня я начинаю жить по новому.

Чего и Вам желаю – мудрости и разрешения всех Ваших проблем!

 Я цiлую твiй погляд, цiлую! *******************************************