Петр Олещук. Сегодня Экс-губернатор Севастополя Валерий Саратов назначен главой Нацкомиссии по регулированию рынка коммунальных услуг Украины.Напомню, это все тот же Саратов,который недавно был уволен с должности Главы Севастопольской государственной администрации как раз за просчеты тарифной политики в г. Севастополе. То есть, 1 июня уволили за плохую работу в плане регулирования тарифов на уровне одного из регионов, а уже через полтора месяца направляют регулировать тарифы во всеукраинском масштабе.

Правда, интересная практика? Проиграл полковник сражение, а ему сразу дают командовать армией.

Воистину, это выглядит каким-то новаторским подходом в сфере административно-бюрократического управления. Ноу-хау, которое нужно срочно патентовать.Но если подумать, то тут мы видим проявление серьезной тенденции, имеющей более глубокие корни, чем могло бы показаться на первый взгляд.

Конечно,  это не снимает вопроса, как же фигуранту удалось так быстро «восстановить пошатнувшееся доверие», вернувшись в «первый эшелон»? Очевидно, благодаря крайне продуманным действиям. Во-первых, г-н. Саратов грамотно прокомментировал свою отставку, заявив, что: 1) полностью согласен с решением президента; 2)полностью берет на себя ответственность за падение рейтинга в городе. Во-вторых, грамотно выдержал последующую паузу, воздерживаясь от любых политических действий или комментариев, спокойно дождавшись назначения.

Что интересно, повысил тарифы г-нСаратов, руководствуясь указаниями из Киева. Но об этом он скромно умолчал.Очевидно, от греха подальше.Данное политическое поведение можно признать «идеальным» с позиций правящей команды. Постоянно демонстрировать свою никчемность на фоне начальства. Подчеркивать, что ты лишь «проводник» мудрой политики. Виниться перед руководством за «попранное доверие».

   Как это все контрастирует с резкими заявлениями некоторых других видных в прошлом регионалов, которые до сих пор находятся в «почетной ссылке» в СНБО. Они, очевидно, не поняли вовремяправил игры, за что понесли наказание. Итак, алгоритм действий для отечественного чиновника, который «играет в команде» прост: 1) если делают «козлом отпущения», то лучше сразу начать подыгрывать; 2) брать ответственность на себя; 3) постоянно повторять что начальство право; 4) как можно больше публично унижаться.Тогда есть вероятность, что преданность заметят, оценят и вознаградят.

Как тут не вспомнить практику вручению ярлыков на княжение в «Золотой Орде», где Русские князья подвергались  унижениям и издевательствам (подолгу стояли на коленях,  кланялись идолам, их могли обидеть словом и действием даже простые воины). Те, кто унижения не терпел, устранялись. Зато те, кто хорошо и долго кланялись, могли вполне получить «ярлык». Последний, однако, могли отозвать в любой момент (из «профилактических» соображений), заставляя «выклянчивать» его по второму кругу.

Главное, чтобы подчиненный сам постоянно подчеркивал, что он никто, признавал, что он ни на что не способен, без «мудрого руководства», был бы готов унижаться и «посыпать голову пеплом».Такие кадры системе нужны, и не остаются долго без работы.А вот от лиц, имеющих какую-то позицию, и готовых ееотстаивать, приходится быстро избавляться.

Прокуратура Киевской области возбудила уголовное дело за получение взятки в отношении начальника управления культуры и туризма Киевской областной государственной администрации Игоря Осипенко.

Этот чиновник одновременно является депутатом Киевского облсовета от Партии регионов, пишет "Дело".

Сумма подкупа неизвестна, но как стало известно, речь идет о взятке в особо крупном размере.По данным следствия, чиновник получил взятку 7 июня 2011 года. Уголовное дело было возбуждено в тот же день, когда ему передавали деньги.Какие услуги за денежное вознаграждение должен был оказать начальник управления культуры и туризма Киевской обладминистрации – пока не известно. Вместе с тем адвокаты Игоря Осипенко уже оспаривают постановление следователя прокуратуры области о возбуждении уголовного дела в суде.По их мнению, постановление является незаконным, поскольку отсутствует ссылка прокурора на конкретные доказательства, которые бы указывали на наличие в действиях чиновника признаков преступления,а также на наличие умысла в совершении инкриминируемого ему преступления.Правда, Печерский суд Киева оставил эту жалобу адвокатов без рассмотрения.

Напомним, ранее, Президент Янукович обещал нещадно наказывать взяточников.

Юрій Андрухович.

   Пригадую, як ще в січні дзвонила колишня сусідка з вісткою, що скоро всебуде добре: на базарі у Франику, мовляв, усі тільки й говорять – Нечай уже як слід поворожив, і той, котрий нині найвищий у Києві, невдовзі почне хворіти, а відтак і гигнеться. Тим часом гигнувся сам Нечай. Та навіть і не гигнувся – гигнули.

   "У Голій Пристані Херсонської області через протести духівництва демонтували скульптуру язичницького божества Даждьбога, встановлену на набережній під час фестивалю "Купальські зорі", – читаю в новинах. І думаю при цьому: "Ти диви, скульптуру демонтували, а фестиваль чомусь перейменовувати не
збираються. Чи Даждьбог їм страшніший за Купала?".Але це лише побіжна думка, бо я читаю далі – цікаво ж, які там настрої в тій Голій (прости Господи!) Пристані: "Священики єпархії висловили своюпозицію з даного приводу, яка полягає в неприйнятті встановлення релігійних, культових ідолів язичницьких часів і створення можливості поклоніння їм", –  повідомив ігумен Феофан.

   Класний, як на ігумена, стиль, відзначаю принагідно – особливо ось це "неприйняття
встановлення і створення можливості поклоніння". Справжній тобі держслужбовець одного з найвищих рангів. Далі виявляється, що аж сто священиків звернулися до голопристанського мера з петицією. Наче й не знайшлося у святих отців нагальніших справ – збавляти грішників, допомагати сиротам, розводити паству на бабло і політичну підтримку, рахувати церковні пожертви, купувати все новіші лексуси, давити ними перехожих прихожан.[ Читати далі ]

Олександр Михельсон.

"Не потрібно натужно святкувати те, чого немає". Так народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко сказав про День Незалежності України. Хто як, а я схиляюся перед хоробрістю цієї непересічної людини.

"На сьогодні в Україні є важливіші пріоритети – боротьба з бідністю, розв'язання соціальних проблем... Незалежність нічого не принесла, тільки двадцять ркоів проїдалось те, що отримали від СРСР", – висловився пан Колесніченко в рамках експертного опитування щодо скасування військового параду на День Незалежності (опитування проводилось Дніпропетровським філіалом Інституту Горшеніна). Пан Колесніченко – героїчна людина, від сьогодні я не втомлюватимусь це повторювати. Подумайте самі. Вся країна, незалежно від політичних поглядів і ставлення до української державності, прекрасно розуміє, про кого говорить депутат Колесніченко. Хто конкретно двадцять років "проїдав" не лише те, що залишилось від СРСР, а й те, що, хай там як, створювалось протягом цих років українським народом? Може, це не однопартійці відчайдушного депутата витискали й продовжують витискати останні соки з власних співгромадян, отримуючи надприбутки за рахунок низьких зарплат і відмови від модернізації створених тим самісіньким СРСР заводів? Може, це не вони, за даними абсолютно всіх рейтингів, розбагатіли за два попередні роки, протягом яких решта українців побіднішала? І ясно ж, чому розбагатіли: гроші з наших кишень у буквальному розумінні слова перетекли до їхніх. [ Читати далі ]

Представник президента у Верховній Раді, депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко добровільно оприлюднив декларацію про свої доходи за 2010 рік.

Це він зробив у відповідь на інформаційний запит "Української правди".

Згідно з декларацією, Мірошниченко отримав 16 мільйонів 452 тисячі гривень сукупного доходу.

[ Читати далі ]

Виталий Портников.

Вчера судья выгнал из зала заседаний Печерского суда украинской столицы бывшего министра внутренних дел Юрия Луценко. Сегодня той же участи удостоилась - и не в первый раз - бывший премьер Юлия Тимошенко.Учитывая то, что у нее сейчас нет адвоката, суд продолжил свою работу - впрямом телевизионном эфире! - вообще без стороны защиты. Печерское правосудие с точки зрения сюрреализма начинает все больше переигрывать «басманное» - российские процессы хотя бы не транслировались, и там никому не приходило в голову, что возможен простой диалог судьи и прокурора…
Виктор Янукович, в годы своего пребывания в оппозиции, неоднократно критиковавший судебные процедуры, демонстрирует высший класс номенклатурного пилотажа: до такого никакой Ющенко не додумался бы. А додумался бы - получил бы свою долю критики от европейцев и россиян. В Европе поразились бы, что президент-демократ попирает все нормы правосудия, в России телеканалы рассказали бы о диктатуре «оранжевых», до начала слушаний.Януковича так жестко критиковать не спешат. Европейцы рассчитывают «втянуть» его в зону свободной торговли и уже потом продиктовать все необходимые условия игры. Россияне, напротив, рассчитывают, что роман
Януковича с Европой и Западом в целом не состоится, и он отдаст желающимвожделенные предприятия и трубу.
   Поэтому с энтузиазмом следят за процессом над Тимошенко и закрывают глаза на такие вопиющие - с точки
зрения хотя бы своей недавней реакции действия - как высылка из Украины бывшего крымского президента Юрия Мешкова. Ну, представим себе, что при Ющенко какого-нибудь российского гражданина - что бы он там ни говорил -
везли бы к переправе под конвоем и в грубой форме отказали бы в медицинской помощи. Какими бы были заявления российкого посольства? Какой была бы ответная реакция Москвы? А сейчас Киев лишь мягко пожурилиза жесткие действия, да еще и сказали, что Мешкова нужно было, конечно же, выслать - но не так же брутально! Януковичу можно всё!
   И эта вседозволенность, конечно же, кружит голову и убирает любые политические и нравственные границы. На наших глазах происходит настоящее разложение правящего класса, деградация режима! «Монарх» позволяет себе в грубой форме разговаривать с журналистами и объяснять, что он им «не по зубам». «Принц» в пьяном виде шатается по улицам столицы, а «дворяне» убеждают общественность, что так оно и надо,что это даже очень красиво и правильно. «Граф» избивает девушку в ночном клубе. Судья - тут уж без кавычек - вершит свое дело, не думая о каких-то там адвокатах. И никому не приходит в голову, что это все не аристократия никакая и даже не нувориши, случайно попавшие во власть. А так - простые игральные карты, которые может сдуть первым же порывом осеннего ветра.

Дежпідприємство "Центр державного земельного кадастру" за результатами тендеру 7 липня уклало угоду з ТОВ "Інвестеко" на виготовлення пластмасових межових знаків, призначені для закріплення меж земельних ділянок в натурі.

Всього має бути виготовлено 50 мільйонів знаків на суму 4,9 мільярда гривень.

Про це повідомляється в "Віснику державних закупівель", передають "Наші гроші".

Вартість одного межового знаку склала 98 гривень.

Згідно з технічним завданням, межовий знак довжиною 713 мм і діаметром верхньої основи 60 мм, складається з чотирьох деталей: металевої марки діаметром  50 мм  та   товщиною 1 мм, а також полімерних  деталей - закладного дюбеля, фіксуючого стержня червоного кольору і установочного стовпчика.

Конструкція межових знаків повинна дозволяти їх встановлення на поверхні з ґрунтовим покривом без застосування спеціальної техніки або устаткування.

Межові знаки будуть поставлятись до регіональних філій ДП "Центр державного земельного кадастру" на протязі 2011-2015 років.

Верховна рада прийняла законопроект про забезпечення прав власників земельних ділянок, переданих в оренду для сільськогосподарських потреб.

Законопроект передбачає заборону використання ділянок до встановлення його кордонів на місцевості, що має проводитись з використанням межових знаків.

"Землекористувачі не будуть самі купувати межові знаки - їх будуть централізовано постачати в регіональні філії Центру ГЗК, які будуть розподіляти знаки між ліцензованими землевпорядними організаціями згідно їх заявок. І вже ці організації будуть безпосередньо встановлювати межові знаки. Вони будуть встановлюватись лише після внесення в базу всієї належної інформації", - повідомляв голова "Центру державного земельного кадастру" Олександр Філатов.

За його даними, зараз існує понад 20 мільйонів земельних ділянок, з них в базу внесено лише 10 мільйонів.

http://www.epravda.com.ua/news/2011/07/15/291968/

Андрій Пишний.

На ці вихідні припадало 500 днів правлінню Віктора Януковича. Погодьтесь, ювілей!

Ніби з нагоди цієї видатної дати, впливовий журнал "Forbes" вперше згадав Україну у своєму рейтингу... Рейтингу найгірших економік світу.

Пам'ятаєте, у Віктора Януковича в його зверненні до народу була теза про те, що його мета – це Україна, яка за вісім років увійде до Великої двадцятки, тобто стане однією з 20 найрозвиненіших економік світу? Так от, якщо вірити "Forbes", ми вже у двадцятці. Навіть не у двадцятці, а в п'ятірці "лідерів"... От тільки навряд чи її можна назвати Великою.

За даними "Форбс" Україну визнано четвертою найгіршою економікою світу. І це при тому, що ще минулого року України в цьому рейтингу не було зовсім. Але для української влади немає нічого неможливого. І Україна під керівництвом команди "професіоналів та господарників" вийшла в "лідери" з-поміж 177 країн світу, пропустивши "вперед" Мадагаскар, Вірменію та Гвінею.

[ Читати далі ]

Сей креативный слоган некогда украшал проходнуюодного из предприятий Виктора Пинчука. Завода по изготовлению труб, какнесложно догадаться. Сегодня он бы вполне уместно смотрелся над фасадом Печерского суда.«Труба» народу - лучшая характеристика происходящего в его стенах. Лучшая, поскольку народу, которыйподобное терпит, действительно «труба». В кавычках, разумеется. А стране– без кавычек. Точнее, верховным ее представителям. Желающих «впаять» срок Юлии Тимошенко не потому, что они ее не любят; непотому, что боятся, потому, что только вынесение ей обвинительного приговора – относительно приемлемый предлог для расторжения газовых контрактов. Стоимость актива подназванием "труба"- не менее 150 миллиардов долларов (по оценкам весьма скромным), за такой куш стоитпобороться. И если для этого потребуется кого-то посадить – посадят. Безвсяких колебаний. Причем не только Тимошенко. Не сомневайтесь.Один из главных принципов военной тактики гласит: нельзя недооценивать врага.

[ Читати далі ]