Ніколи писати, бо на роботі завантаження не спадає. Але за традицією треба написати хоча б декілька слів про цьогорічне "Євробачення". Зокрема, про перший пів-фінал.
Оформлення з серцями виглядає як самоцитування. Тобто, замість того, щоб створити нову тєму, вирішили обіграти частину логотипу. Ще й у кислотних кольорах. Ну, таке...
"Візитивки" у порівнянні з минулорічними понурі. Не сподобалось тому що замість українських краєвидів у "листівках" аж три країни — України, Великобританії та країни-учасника конкурсу. Тому за секунди важко розгледіти пам'ятки. Також не сподобався вибір об'єктів. Звичайно, круто, що показали автобус (як досліднику громадського транспорту це приємно). Добре, що показали український, а не білоруський автобус. Але якщо лондонські дабл-декери — візитівка Лондона, то львіські — навряд чи. А чим примітна гірська дорога в Івано-Франківській області? Або ЖК "Комфорт-Таун", або лабіринт з кущів — це хіба пам'ятки?! Ну, я розумію, зараз йде війна і аерозйомка заборонена, однак можна щ було щось відоме і справді цікаве підібрати навіть на Заході країни.
Ефект сферичності теж не дуже.
Про костюми і шоу краще промовчу. Срамота!
Пісні слабенькі. З 15-ти сподобалась лише від Молдови. На фоні всіх учасників мейнстрімна пісня від TVORCHI виглядає шедевром. Складається враження, що основну увагу приділили костюмам і виступам, а не пісням і співу.
Запам'ятались хіба що учасники з Хорватії і учасник з Фінляндії, який нагадує одного з ютуб-блогерів.
Дегустація незвичних снеків, що була у попередньому фотозвіті, неочікувано отримала продовження. Річ у тім, що для огляду закупився з запасом, розраховуючи на відсутність деяких продуктів на полицях, однак на диво привезли все (хіба що замінили смак одного снека). Тому залишились дві закуски, які "не туди і не сюди". Звичайно, можна було б з'їсти мовчки — але я ж блогер! Тож, недовго думаючи, вирішив докупити ще і зробити продовження.
А ще у цьому пості я трохи відійду від концепції споживання нових різновидів, оскільки є два смаколика, які пробував раніше, але з якихось причин вони так і не потрапили у звіти. Це — брускети і чіпси з водоростей. Крім того, цей огляд відзначився найдорожчими снеками, які купляв на огляди.
1. Другу порцію незвичних снеків представляють картопляно-пшеничні
пелети "Хрустата потата" зі смаком васабі, брускети "Maretti" зі смаком
відбірних сирів, кукурудзяні чіпси "Amica" зі смаком бекону,
кукурудзяно-картопляні палички "Lays Fritalle" зі смаком бекону, чіпси з
насіння льону "Фьючіпси" Baby smart (лагідні), чіпси з тапіоки та
креветки "Shrips" класичні, чіпси з водоростей норі "Clearspring"
звичайні, чіпси з кокосу "Coco Deli" з апельсином і какао.
Ця підбірка закусок вийшла не менш епічною, ніж перша (хіба що, за виключенням кукурудзяно-картопляних паличок).
Не знаю, як так трапилось: чи зі злості, чи неправильно вставив у зарядний пристрій, чи перетримав на зарядці (раніше таке робив без наслідків), чи стрибок струму — а по факту авкумулятор тріснув. При цьому він справний. Єдиний недолік — важко встановлювати і виймати з фотіка.
Можна купити аналог. Але він сумнівної якості, а коштує чималенько.
Поки вирішив використовувати. А як бути із заряджанням не визначився.
Випадково натрапив на нову пісню Kalush Orchestra. Знову дуетна. На цей раз із Козаком Сіромахою. Тепер хоч буду знати, як він співає, а то всі його чомусь хейтять, а я його ще не чув.
Kalush Orchestra здивували танцювальним ритмом. Ну і кліп чудовий. Рекомендую.
Відеоверсія дегустації турецьких локшин нешвидкого приготування. Підготував його на днях, тому самі знаєте в яких умовах. Але захотів поділитись. Навіть попри фігову дикцію (записував до остаточного ремонту зуба).
Зараз не до сміху, але поки відпустка, можна замислитись про відпочинок. Ну, хоча б у Биковелі. Правда, можу собі дозволити з'їздити в Дорогобич або Тріскавець.