Замітки осінь

Замітки з міткою «осінь»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

не...........

Не розпачливий зойк... із душі виліта. Не тужливе зітхання... з грудей моїх... лине. То верхівки дерев... за вікном розхитав... Вітер... що важко назвати... грайливим. Осінь... холодом дмухає... в душу мою. Гомін чується ледве ... журба журавлина. Осінь... знов ти до мене... перетворюсь... Я без любові твоєї ... в крижину. Дай мені, Осінь ... хоч краплю... тепла... Дай мені, Осінь .... хоч краплю... кохання! Осінь... ти Осінь .... бач... яка... золота... То ж бо й лишилось... Що тільки... зітхання.

Коментарі: 36

Master

Не...

09.10.10, 00:19
Творческая Masterская
master-стихи, лірика, мареничі, осінь, поезія

Не розпачливий зойк... із душі виліта. Не тужливе зітхання... з грудей моїх... лине. То верхівки дерев... за вікном розхитав... Вітер... що важко назвати... грайливим. Осінь... холодом дмухає... в душу мою. Гомін чується ледве ... журба журавлина. Осінь... знов ти до мене... перетворюсь... Я без любові твоєї ... в крижину. Дай мені, Осінь .... хоч краплю... тепла... Дай мені, Осінь .... хоч краплю... кохання! Осінь... ти Осінь .... бач... яка... золота... То ж бо й лишилось... Що тільки... зітхання.

Коментарі: 3

Almash

Осінь.

Багрянцем вкриваються клени,

Жовтим полум"ям займаються берези,

У червоні шати увібрався дикий виноград,

Міддю відливає вбрання дубів,

Жовтогарячою строкатістю красується горобина,

У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -

Всі приготувалися до осінньго балу...

Закружляють у танку,

Захмеліють від жовтневих п’янощів,

Поскидають своє чудове вбрання

і заснуть... до весни...

Коментарі: 56

The Beauty!

Мелодії осені

23.09.10, 07:17
верлібр, вірші, музика, образи, осінь, поезія, природа

Осіння челеста - по листі краплини;

Ці звуки прозорі вітрильники жовті

Зривають з гілок - перехожим під ноги...

"Тум-тум-м!" - барабанчики тихі - каштани.

У хмарах трембіти тужливо лунають...

22.09.2010

Коментарі: 5

The Beauty!

Арфи осінні

21.09.10, 21:55
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
асоціації, верлібр, вірші, музика, образ, осінь, погода, поезія

По гілках - золоті витинанки,

Дощ мережить і небо, і землю.

Саксофони та арфи осінні... Чуєш, грають?..

21.09.2010

Коментарі: 29

kilan

Як часто бачу я сон........

18.09.10, 21:36
осінь

Завтра август мячиком с горки
Сентябрю прямо в руки скатится —
Вот и кончилось лето звонкое,
Вот и осени сказка началась.
Листья охрой уже подкрашены
И туман над рекою всё ниже.
Танго осени дождик спляшет нам,
Пробежится по тёплым крышам.
И останется лето в прошлом,
Мы на лето все станем старше.
Ветром листья жёлтые брошены —
Телеграммы из осени нашей.

Коментарі: 154

The Beauty!

Ніч з 31 Серпня на 1 Осені

05.09.10, 20:48
Творческая Masterская
верлібр, вірші, літо, осінь, погода, поезія, стихія

Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім!

Розверзлись небеса! Маленький бал стихій...

Святкує Вересень прихід свій урочисто!

03.09.2010

Коментарі: 28

Офели

Похмуро було

05.09.10, 13:35
злість, кохання, осінь, сумніви

Цілий ранок зі мною хмурою
і тихою осінь була...
через те, що учора грубістю
на дзвінок твій відповіла.

І вночі з тягарем - у койку
і удень покалічена мовби
І навіщо така відвертість,
якщо серце налилось злобою!?

І не стримавшись месседж відправила
Пересиливши своє Я
І заграло у грудях серце
Як веселка після доща. :)

Коментарі: 5

Silv@

А післязавтра осінь...

А післязавтра осінь… ось і знову
Зміню сторінку у календарі…
Зникає літо… що ж – було чудовим!
Лишає слід від себе у дворі...

Паркан із написом лишень «А я на морі!»,
Зелена фарба, поспіхом курсив…
І подумки всміхаюсь мимоволі –
Це ж позитивно, гарний був мотив...

Та під ногами вже пожовкле листя –
Берізки ранні скинули вбрання.
Зігріє спогадом бабусине обійстя,
Осінній сад, стежина навмання...

Так захотілося смачного чаю з м’яти
В старенькій кружці з бурим ведмежам,
Чудовий смак – ні з чим не порівняти –
Дитинство, юність промайнули там...

А післязавтра осінь… свято в школі…
Дзвіночок кличе – йтиме дітвора!
Такі маленькі ще, такі чудові,
Проте і їм навчатися пора...

Думками поринаю десь далеко –
Приємна вчителька і перший свій урок,
Курличуть відлітаючи лелеки...
В життя доросле впевненіший крок.

Вже так багато часу промайнуло,
З тих пір залишився лише фотоальбом
З світлинами – в них все моє минуле,
З старанним підписом та зігнутим кутом...

А післязавтра осінь… повертаюсь
Додому знову... як малим дитям...
Де я живу, де я відпочиваю,
Де просто насолоджуюсь життям.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру