Итак, зачем привлекать юриста-посредника? Почему бы не решить проблему самостоятельно? Вот несколько рекомендаций от адвоката Максима Журавского, специализирующегося на досудебном урегулировании трудовых споров в Израиле:
Адвокат не является заинтересованной стороной в конфликте и будет оценивать ситуацию с точки зрения действующего законодательства, а не эмоций. Профессиональный анализ ситуации, правовая оценка действий сторон конфликта и экспертиза документов, позволяют адвокату определить возможности досудебного урегулирования и перспективы клиента в суде.
Опытный специалист по трудовому праву может разработать четкую стратегию проведения переговоров с противоборствующей стороной и план действий по разрешению конфликта. Это дает клиенту прогнозируемость и понимание ситуации.
Адвокат может объяснить обеим сторонам их права, обязанности и последствия разных путей разрешения конфликта. Например, главное преимущество досудебного урегулирования – это сравнительно короткие сроки от нескольких недель, до полугода, в то время как, судебное разбирательство по трудовому спору в Израиле может длиться годами.
Контроль переговорного процесса позволяет юристу предотвращать новые конфликты. Специалист по трудовому праву будет вести диалог, базируясь на закрепленных законом правах и обязанностях. Это очень важный момент для ситуаций, когда стороны хотят разрешить разногласия, но сохранить хорошие отношения.
С компетентным адвокатом даже самая запутанная проблема, может быть решена в досудебном порядке, что сэкономит нервы, время и деньги для обеих сторон.
В некоторых случаях досудебное урегулирование трудовых споровпредусмотрено законом в качестве обязательной процедуры перед отправкой документов в суд. Например, если речь идет о соблюдении процедуры разрешения конфликта, прописанной в трудовом договоре. В этих случаях, если дело доходит до арбитража, вы должны представить документальные доказательства попыток разрешения спора вне суда, в противном случае суд может отказать в рассмотрении дела. Опытный адвокат по трудовому праву может помочь вам в подготовке такого рода доказательств.
А всі, хто вчинив державну зраду і привів Україну до енергетичної капітуляції перед країною-агресором Росією – будуть пожиттєво сядіти в тюрмі. Це буде перший масштабний антикорупційний процес при новій владі.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
Маруся Звіробій, у будинку якої сьогодні Державне бюро розслідувань провело обшуки, після слідчих дій погрожувала президентові Володимирові Зеленському.
Волонтерка назвала обшуки політичним переслідуванням, заявила, що слідчі дії «замовив» глава держави. При цьому вона знову не втрималася від погроз на адресу президента. Про це Звіробій заявила в коментарі телеканалу NewsOne.
Якщо ти будеш хамити військовослужбовцям, з тобою станеться все те, що ми перелічували у списку з Фединою. Якщо ти думаєш, що з тобою це не станеться, бо ти замовив обшук у мене вдома, то ти помиляєшся. Станеться все, що й ми казали, — заявила Звіробій.
За її словами, правоохоронці під час слідчих дій вилучили у неї дві зареєстровані рушниці, мобільний телефон та блокнот. Звіробій стверджує, у блокноті і її телефоні немає «абсолютно нічого» з того, у чому її звинувачують, тому вона спокійно віддала ці речі.
Раніше повідомлялося, що детективи Державного бюро розслідувань влаштували обшуки в будинку волонтера Марусі Звіробій (Олена Анатоліївна Самбул).
Нагадаємо, 26 листопада в ДБР повідомили, що відомство спрямувало до Генпрокуратури проект повідомлення про підозру у зв’язку з погрозою вбивством щодо президента України Володимира Зеленського.
Звіробій та народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Софія Федина 26 жовтня опублікували на відеосервісі YouTube відео, в якому обговорювали можливі варіанти загибелі Зеленського під час його перебування на Донбасі.
Джерело: Ракурс
Прокуратура, виконуючи замовленння влади, оскаржила відмову Бориспільського суду мене арештувати. Дата розгляду апеляції ще не відома. Прокурори продовжують вимагати мого арешту. Це політично мотивована справа за мою опозиційну діяльність. За сфальсифікованим звинуваченням мене намагаються посадити в тюрму, щоб розправитися зі мною і залякати всіх інших людей, хто проти влади. Нічого у них не вийде. Мене можна посадити чи навіть убити, але ніхто не змусить мене мовчати і припинити захищати Україну!
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
КИЇВ. 2 листопада УНН. Вищий антикорупційний суд визначив народному депутату Ярославу Дубневичу, якого підозрюють у заволодінні державними коштами на суму у понад 93 млн грн, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 млн грн, передає кореспондент УНН.
Так, слідчий суддя постановив у задоволенні клопотання Генерального прокурора України Руслана Рябошапки відмовити та застосувати стосовно Дубневича запобіжний захід у вигляді застави у вигляді 100 млн грн.
Нагадаємо, нардеп підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
За версією слідства, повідомили у САП, вказаний народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ "Укрзалізниця" на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, згідно з матеріалами експертизи, становили понад 93 млн грн.
Нагадаємо, 31 жовтня Рада зняла недоторканність з Дубневича і дала дозвіл на його арешт.
Украина победила. Не только в футбол.
В суде. Коломойского. В Суде Лондона.
Большая победа для Украины, иллюстрирующая и силу Британского права, и сюрреалистичность украинской судебной системы. Украина победила в апелляции в Высоком Суде Лондона Коломойского. Адвокаты олигарха пытались доказать, что у Лондонского Суда нет права рассматривать дело Приватбанка, а значит надо разморозить активы и отпустить его домой. Ключевая проблема Игоря Коломойского – все его активы заморожены. Потому что позиция Украины в этом суде – налогоплательщики вынуждены были заплатить 5,5 млрд долларов для спасения банка и теперь олигарх должен расплатиться с ними. И самый простой путь – конфискация активов олигархов и их последующая продажа.
При этом, в суде адвокаты олигарха не оспаривали факт вывода денег из банка. Они настаивали, что это не дело лондонского суда. Простой украинский междуусобчик, к чему тут британского правосудие. Но, к счастью, деньги из банка выводились через британские оффшорки, а значит британская система правосудия тут причем. И значит есть шанс на справедливый вердикт.Теперь тройка апелляционных судей решили, что и в юрисдикции не стоит сомневаться. Полностью поддержав позицию Украины (которую отстаивает государственный Приватбанк). По всем пунктам.
Лондонский суд выступил на стороне Украины абсолютно по всем пунктам.. Активы Коломойского остаются заморожены. А судебный процесс против бывших собственников Приватбанка не должен задерживаться. Вплоть до предсказуемого теперь результата. Ибо после такого решения апелляции ждать иного вердикта просто невероятно глупо. Это та самая безоговорочная победа.
Что теперь? Теперь нет помех для того, чтобы рассматривать дело по сути. Это, конечно, долгий процесс. Высокий Суд Лондона, в отличии от Печерского суда, окружного административного суда и особенного гордого барышевского суда, никуда не торопится. Но и решение при этом принимает правовое. А значит высока вероятность того, что в результате мы получим вердикт по британскому праву, которым будет предписано продать замороженные активы бывших собственников банка. И передать деньги в бюджет Украины. В той или иной форме. Фактически Суд Лондона назвал Коломойского преступником. И стыдно, что в Украине он позиционируется по-другому.
Единственный путь для Коломойского теперь – получить контроль над Приватбанком и отозвать иск.
А теперь еще интереснее послушать о том, что у Украины слабая юридическая позиция. И о том, что надо искать компромисс с олигархом и прощать ему 5,5 млрд долларов, которые налогоплательщики влили в Приватбанк, чтобы спасти его от банкротства, а финансовую систему Украины от коллапса. Этот суд дает для украинской власти четкий ориентир. Ориентир правосудия. И любые решения украинских судов, которые будут противоречить Суду Лондона, всегда и везде б цивилизованном обществе будут восприниматься однозначно. Как факт того, что украинскую власть контролирует олигарх
Если украинская власть будет говорить, что в вопросе Привата все решает украинский суд, то она уже играет на стороне Коломойского. Суды в Украине не принимают правовые решения. Это знают и в кабинете министров. Коломойский имеет влияние на суды. И власть это знает. Власть обязана вмешаться.. Если лидер государства не играет на стороне государства - то это игра в поддавки. Потому что никто другой не может помешать олигарху изнасиловать страну. И это видят все. И лицемерно говорить о независимом суде. И сегодня Верховный Суд Лондона подчеркнул, что любые компромиссы с Коломойским - суть предательство. И преступление. И любой, кто помогает теперь Коломойскому – его сообщник.
Sergey Fursa
Ранее мы рассказывали, как печальноизвестный Дмитрий Крючков и Светлана Кузьминская с разрешения людей экс-президента Петра Порошенко уничтожали государственные облэнерго, чтобы потом на ворованные из энергосети деньги выкупить облэнерго за копейки. Не удивительно, что при каденции Порошенко, несмотря на акции протеста обманутых рабочих, которые остались без заработной платы, НАБУ и САП с серьезными рожами делали вид, что разыскивают преступников, а на самом деле оттягивали негатив и успокаивали общественность.
Так бы и украли государственные облэнерго, но все сложилось по-другому. Обеспокоеные олигархи стали с разных сторон блокировать мародеров, подбрасывая разнообразные проблемы коррупционному тандему. Поэтому в конце концов Крючков сбежал в Германию, а Светлана Кузьминская взяла на себя всю вину и ответственность за криминальный дуэт, надеясь, что слепая, падкая на взятки Фемида не сможет замахнуться мечом и наказать воришку. Уголовные дела сыпались как из известного рога, а некоторые из них, конечно не НАБУшные, стали доходить до суда. Поэтому осуждение и заключение для Светланы Кузьминской перестало быть далеким и призрачным.
Тогда Светлана Кузьминская решила немедленно пойти в депутаты, для чего за недорого приобрела приверженность известной с давних времен политической партии. Но это не помогло, потому что все известные в Украине политические партии так уже достали людей, что даже кот Зеленского был бы лучшим народным избранником, чем известный и состоятельный мошенник. Поэтому Кузьминская пролетела мимо Верховной рады, а общественность с облегчением смогла получить новые подробности ограбления черкасских предприятий.
Как усматривается из обвинительного акта, находящегося в Сосновском районном суде города Черкассы, Светлана Кузьминская получила указание о продаже гидроэлектростанций, принадлежавших «Черкассыоблэнерго», – Корсунь-Шевченковской и Стеблевской.
Естественно, гидроэлектростанции кусок лакомый, поэтому предшественники-мародеры из команды Порошенко ждали лишь подходящего момента, чтобы продать за копейки государственные ГЭС-ки нужным людям. И такие люди нашлись – компания «Новосвит» во главе с Александром Никиторовичем. Цена сделки уникальная – 22 500 000 грн, на эту сумму указанные ГЭС продают электроэнергию в течение одного года. Поэтому ловкачи «отбили» свои инвестиции за один год.
Конечно, сумма не меньше, а скорее значительно больше «официальной», попала в карманы государственных мародеров, а что-то, процентов 10% точно, попало в руки уже известной нам подписантки. Ее роль в этой афере была главная, поскольку для отчуждения государственного имущества нужно очень много согласований. В частности, со стороны Фонда государственного имущества, акционеров, и тому подобное. Получить такое согласие, продать без конкурса, да еще и нужным людям, честно говоря, почти невозможно. Именно поэтому Кузьминская продала не ГЭС, а отдельные здания, которые вместе составляют имущественный комплекс. Такая игра слов, понятий и названий позволила Светлане Кузьминской распродать по частям ГЭС «в одни руки».
В этот круг ловкачей надо записать и покровителей, подельников из облэнерго, которые помогали «расчленять» ГЭС, и покупателей, которые понимали, как и что покупают и наверное с радостью собирали чемоданы денег, и арбитражного управляющего, который дал согласие на продажу, не видя в этом ничего крамольного, и разнообразных прокуроров и полицейских, которые понимали и видели, что происходит, но «давали фору» мародерам, чтобы потом с собачьим лаем броситься догонять злоумышленников, когда все имущество уже было переоформлено. Кстати, по уголовному производству «проходит» только Кузьминская, поэтому козлом, а скорее козой отпущения, была назначена именно Кузьминская, которой безразлично сколько «навесить» на себя дел, потому что за каждое преступление может быть назначено наказание не более 12 лет, а таких преступлений с каждым днем становится все больше.
Скоро суд начнется в Харькове, где Светлана Кузьминская обвиняется в хищении имущества и средств Харьковоблэнерго. Надеемся, что не за горами подозрение от НАБУ, которое театрально покажет, что детективы освободились из-под ярма Порошенко с прислужниками, и теперь на самом деле честно и добросовестно будут расследовать коррупционные преступления. Смешно даже такое писать, борцы с ВИП-коррупцией за три года своей деятельности избавились от ярма коррупционного сотрудничества с мародерами и казнокрадами, которые, к слову, и создали НАБУ и САП. Кстати, место и роль НАБУ и САП среди ловкачей, что разворовывали государственное имущество, еще должны быть установлены и изучены, но это совсем другая история.
Поэтому наше журналистское расследование продолжается. О развитии скандальных событий наши читатели смогут узнать из следующих публикаций.
Больше по теме читайте тут:
ОЧЕРЕДНОЙ “СВИНАРЧУК” ПОРОШЕНКО ДМИТРИЙ КРЮЧКОВ ПРОРЫВАЕТСЯ В РАДУ ПО СПИСКАМ ТИМОШЕНКО?СЛАБКІ НА … ЛЕДІ Ю, АБО ЯК ТИМОШЕНКО ПРОДАЄ «БАТЬКІВЩИНУ»
ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ ПОД УГРОЗОЙ – «ЧЕРКАССЫОБЛЭНЕРГО» АТАКУЮТ РЕЙДЕРЫ С РОССИЙСКИМИ КОРНЯМИ: РЕЗОНАНС (ВИДЕО)РОЗКРАДАЧКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СВІТЛАНА КУЗМІНСЬКА ПРЕДСТАНЕ ПЕРЕД СУДОМ І НЕ ПОТРАПИТЬ У ВЕРХОВНУ РАДУ РАСХИТИТЕЛЬНИЦА ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ СВЕТЛАНА КУЗЬМИНСКАЯ НЕ ЯВЛЯЕТСЯ В УГОЛОВНЫЙ СУД, НАДЕЯСЬ ПРОЙТИ В РАДУ (ВИДЕО)Через півтора місяці, 12 липня 2019 року, суд присяжних трибуналу міста Павії має оголосити вирок солдатові Національної гвардії України, котрий майже два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Прокуратура вимагає засудити 29-річного Віталія Марківа до 17 років позбавлення волі за сприяння умисному убивству на Донбасі Андреа Роккеллі та Андрія Миронова, італійського фоторепортера і його російського перекладача. Гвардійцю інкримінують також замах на життя французького фотографа Вільяма Ругелона, котрий тоді (24 травня 2014) отримав поранення. Минулої п’ятниці прокурор Андреа Дзанончеллі виголосив обвинувальну промову на суді, що триває з липня минулого року.
На думку багатьох спостерігачів резонансного процесу, з метою з’ясувати правду про загибель свого громадянина Італія не приховує бажання дискредитувати державу Україну. З-поміж 15 розділів майже 4-годинного виступу, присвяченого аналізу різних аспектів обвинувачення, прокурор присвятив окремий пункт різкій критиці дій української влади.
Він відверто висміяв українське розслідування та звинуватив Київ у недолугій співпраці, аж поки не арештували у Болоньї Віталія Марківа 31 червня 2017 року. Цим головним чином і пояснив відмову провести розслідування на місці події, чого так наполегливо і безрезультатно домагався захист, а суд присяжних потім і зовсім відхилив це прохання.
«Нічого не зробили»
«Не поїхали в Україну, бо раніше просили про співпрацю, а там (в Україні) нічого не зробили», – сказав прокурор Дзанончеллі, апелюючи, зокрема до адвоката захисту Раффаеле Делла Валле, який неодноразово дорікав йому у цьому.
За словами обвинувачувача, Італія дуже сподівалася на дані розслідування з місця трагічної події біля Слов’янська, натомість «українці надали поверхову інформацію про вивчення зони інциденту, що тривало лише 20 хвилин». З помітним сарказмом прокурор зауважив, що з України йому вислали список дев’яти заслуханих осіб, начебто поінформованих про випадок, і з них шестеро безробітних і троє пенсіонерів. «А в той час батьки Андреа Роккеллі чекали новин і плакали вдома», – сказав прокурор, шукаючи емоційного впливу на присяжних та публіку в залі.
«Вже на суді ми побачили парад мундирів і навіть міністр з’явився! (Арсен Аваков був присутній на суді 17 травня ).Так значить були люди, які дійсно знали про факти ?!» – вигукнув Андреа Дзанончеллі. Українська сторона, як відомо, пояснила неможливість проведення тоді слідчих дій на воєнній території, яка була під контролем проросійських бойовиків Гіркіна. Обвинувачення стоїть на своєму: Україна свідомо затягувала слідство.
Про відповідальність підсудного і війська
На відміну від ролі держави Україна, прокурор співчутливо і позитивно говорив про підсудного, назвавши його «останньою жертвою» у цій історії, якого начебто «покинула рідна країна». Дзанончеллі визнав, що Марків захищав свою країну, нацгвардієць не мав доступу до мінометів і особисто тоді не стріляв. Та згодом прокурор наголосив на моральній відповідальності Віталія Марківа, «бо знав, що будуть стріляти». Підрозділи Нацгвардії та Збройних сил України – загалом півтори сотні військових на горі Карачун – не могли не взаємодіяти між собою, стверджує Дзанончеллі.
Отож, за версією прокурора, сталося наступне: гвардієць, виконуючи завдання інформувати про вогонь з ворожих позицій, побачив машину з цивільними (журналістами) біля заводу Zeus Ceramica, потім солдат передав дані командиру, а той відповідно – збройним силам, щоб військові відкрили мінометний вогонь, внаслідок чого загинули Роккеллі та Миронов. Прокурор пропонує суддям висновок: один підсудний не винен – йдеться про колективну відповідальність війська України.
Якщо припустити, що він має рацію, то чому саме Марків – один зі 150 – на лаві підсудних із загрозою 17 років в’язниці? Мало в кого виникає сумнів, що це стало можливим через його приїзд до Італії провідати родичів, наявність у хлопця італійського (окрім українського) громадянства та знання італійської мови, якою він спілкувався із журналістами на фронті.
За словами прокурора, та як сказали журналістам батьки Роккеллі, вони не прагнуть залишити в тюрмі чоловіка, не шукають помсти – вони хочуть з’ясувати правду про динаміку подій 24 травня 2014. Склалося враження, що головний обвинувачувач і сам до кінця не впевнений у провині Марківа, та мусить виконувати свою роботу. Він дав зрозуміти, що допускає виправдальний вирок арештованому, але за умови, коли у загибелі фотографа присяжні визнають відповідальність України, а саме, що постріли лунали з боку українських сил, а не проросійських бойовиків. «В іншому випадку це буде образа для родини загиблого», – вважає прокурор.
Звідки стріляли і чи умисно?
На його думку, безглуздою виглядає версія захисту про відповідальність сепаратистів у відкритті вогню, адже потерпілому у перестрілці французу Ругелону, з його свідчень, бойовики допомогли безпечно залишити зону. «Чемними людьми» назвав Ругелон сепаратистів і вказав, що стріляли з боку українських сил. Телеканал Russia Today, якого прокурор порівняв з американською CNN, демонстрував відеокадри, де бойовики доставили тіло загиблого до медпункту, і цим «гуманним жестом» Дзанончеллі також спростовує злі наміри проросійських сил.
Саме цей аспект обвинувачення адвокат Віталія Марківа вважає одним із суперечливих. «Є сумніви щодо пострілів,звідки вони лунали, оскільки міномети мали обидві сторони (ЗСУ і бойовики). Прокурор, як правило, надав більшого значення своїм свідкам для формулювання обвинувачення і применшив роль свідків захисту. Він робив свою роботу, це нормально», – сказав у коментарі Радіо Свобода Раффаеле Делла Валле.
Другий важливий момент обвинувальної промови, з яким категорично не погоджується захист – заява про умисний намір українців стріляти в журналістів. «Нібито Марків їх (репортерів) побачив, розпізнав, хотів убити і тому повідомив про це військовим. По всіх цих елементах, на мій погляд, бракує чітких доказів», – додав захисник нацгвардійця Делла Валле. На суді 5 липня він представить свою версію подій.
Парадокс процесу
Гостра обвинувальна промова прокурора Андреа Дзанончеллі вкотре засвідчила, що справа є політичною. Несподіване звернення прокурора до суду присяжних стосовно відповідальності народного депутата Богдана Матківського, тодішнього командира Марківа, стало черговою ланкою у ланцюжку претензій та обвинувачень на адресу України.
Як повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела у прокуратурі міста Павія, нині в Італії не провадяться жодні судові дії стосовно депутата. Як пояснив співрозмовник, з огляду на те, що під час суду всі вказали на Матківського як керівника гвардійців на горі (Карачун), Міністерство юстиції Італії звернулося з проханням до суду присяжних дозволити переглянути записи усіх судових засідань, щоб з’ясувати, чи Матківський також може бути відповідальним. Це адміністративна формальність, сказали кореспондентці Радіо Свобода.
Досі не вдалося з’ясувати, хто і коли має оголосити висновки цієї формальної перевірки, і наскільки реальною є можливість відкриття кримінальної справи щодо депутата Матківського. Прокурор зазначив, що з-поміж усіх заслуханих свідків (близько 30) справжніми він вважає свідчення Марківа та Матківського. Очевидно, що й відповідальність за трагічний інцидент на війні обвинувачувач головно покладає на цих двох осіб.
На наступному засіданні 14 червня свої вимоги до суду присяжних виголосять цивільні позивачі – адвокати родини загиблого та журналістських організацій Італії. Позов останніх на початку суду, 6 липня 2018 року, офіційно ознаменував політичний характер процесу, бо відповідачем стала і держава Україна. Проти неї обвинувачення в убивстві фоторепортера висунули Федерація італійської преси (FNSI), обласна Спілка журналістів Ломбардії та Асоціація фотографів-фріленсерів Cesura Lab.
В очікуванні вироку Віталію Марківу явного підтвердження набуває парадоксальний факт самого процесу. Італія – країна Євросоюзу, яка офіційно підтримує Україну у протидії російській агресії, судить українського солдата, котрий захищав батьківщину від того ж агресора. На фронті Віталій Марків відстоював і Європу з її цінностями свободи й справедливості, а тепер, виглядає, отримав таку «подяку». Хай прокуратура і відкидає політичні аспекти справи, та очевидно, що її діям аплодують в Росії, де отримали додатковий привід для дискредитації України.