Ягоди
- 05.12.17, 18:20
- Украинская поезия
Я стою на порозі нового
і не знаю що там, за дверима.
Може вибрати іншу дорогу?
Чи триматись старої стежини?
Що чекає мене за тим рогом?
Чи земля не втече знов з-під ніг?
І чи зможу повірити знову
Тим, хто камінь в душі приберіг?
Що робити тепер? Я не знаю.
Може шляху назад вже нема?
Досі знаку якогось чекаю
і римую думки крадькома.
Я придумаю казку про вірність,
Про відвагу й кохання без меж,
де довіра сильніша за підлість
і немає кривавих пожеж.
06.11.2017
ПОКРОВА
Божая Матір нас всіх захищає,
Люблячим серцем Своїм Покриває!..
В кожному домі у кожній родині
Є Її Образ віддавна й до нині.
Їй ми присвячуєм кращі слова.
Божая Матір, врятуй нас від зла!..
14.10.16
* * *
Віри, Надії, Любові! –
Все це має бути в основі
Нашого з вами життя
Їх крила дають Майбуття!
30.09.16
Шовкових споришів
Тендітний дотик.
У хатці з комишів
Леліє ґнотик –
Там сонечко до сну
Вмостилось. Тихо…
Ліг місяць на сосну,
Молочно диха.
Хор коників сюрчить -
Й руна з твердіні!
Замріяно турчить
Струмочок. Тіні
Вистромлюють носи,
Ідуть навшпиньки,
І крапельки роси
З нічної синьки
На шовк із споришів
Зсипають рясно…
Розкрилення душі -
Дитинство ясне…
12.06.2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 66669