Боже, не стерплю, погано: я ж просив вказівку!

Ти прислав, мабуть догану, чорношкіру дівку...

.

Хоч би громів, чи блискАвку, най би світла цівку!

Хай би мавку, або мавпу, а то -просто дівку...

.

Йшов, мишей давив в пустелі, каменюкой сів би!

Я- Меджнун дурний, субтельний, не здолаю дівки...

.

Зголоднів, не до кохання, конюшни ів би!

Крішки, цьомочки, потроху...а Ти- просто дівку...

.

Не ростуть в пустелі пальми, а знайду- не влізу!

Я ж просив як в рідной мами, пучечку, вказівку...

.

Ти не дав мені поради, Ти післав до біса!

Сонце дівкою затьмарив, розполохав зірки...

.

Розірвав менгі печінку- відбивай і нирки!

Снився янгол ясноокий: зранку- чорна дівка...

.

Пелехата ,підманула, зачепила чілкой!

З отакенними ногами рудоброва дівка...

.

Маєш, муже, від Алаха чорну дівку- мітку!

Сохни, листячко пропаще, забувай про гілку...

Майданні, лЯлькові повстання:

Європа вабить і лоскоче.

Єгови стАрого Ізраїль

спокою цвинтарного хоче.

.

У джунглях, це вже недалеко,

чурек м"якша, твердіє сакля,

вода холодить дінце глека,

старіє без косметик Галя.

.

Панове зважують питання.

Сурмить канун тропічних злив.

На біржах нові коливання

ллють кров у тишу нафторинв.

.

"Ще треті півні не співали...",

над WTC вирує пил.....

.

Тяжко-важко сало гризти,

краще-хліб зводою.

Чоловіка утопити-

стати молодою.

.

Ой, летіли чумаченьки

в "боїнзі" крутому:

люльки з дулом, солі жменька,

куфар з наркотою.

.

Ой, нелегко у кишені

владі дулі гнути.

Не лети, гебрайський "боїнг"

в український хутір.

.

Павло з Юлей обіймались-

Україна встала.

Не дійшло, однак, повстання:

грошей дали мало.

 

- Сукіякі. Ямамото. Фудзіяма. Кобо Абе...

- Ландсман, зупинись нівроку, ти чи з глузду з"їхав мабуть.

- Мойше, ти- біндюжник грубий. Тут не Осака,- Одеса!

- ..Сім дітей, жона і тьоща. Ти давно уже не гейша.

.

Ништ халав, не на халяву козаки єрусалимськи

кухлі пива вихиляли, Фроїм, Мойше, третїй- Сява.

.

Три єврея пили пиво, дальнобойщики гуляли.

Стіл пищав, стільці рипіли, гас ліхтарик "мейд ін Чайна".

.

Україна пила пиво від Москви до Ашхабада.

Три шофери гомоніли, їли сало, гнули мати.

.

Осипались жовті ниви, було вітру, моря мало,

верещали жовті свині, сині верби висихали.

.

Гола Галя обіймала ліву білую оглоблю.

Кнайпа дулі вигравала, знічев"Я дурила долю.

.

На холодній попільничці сто чортів гопак ламали.

Три версточки до столиці-  три неситих самурая.

Кіншаса- Кострома, баляда  зі збірки "Чорне сало антрацит"

Вкраїна стане Бантустаном,

розтане прецінь льодосало-

і з Небочком Свята Земля

зіграє в триньку полюсами.

Вкраіна стане Бантустаном.

.

Не плач, козаче під бананом,

кради коня- живи циганом,

най небо- гоп, то смиком -в рай,

наплюй у вічі хуторянам.

Не плач, козаче, під бананом.

.

Кіншасой стане Кострома,

а Новим Йорком -Улан-Батор,

святим єпископом -Кучма,

а хмарочос- саманной хатой.

І буде син, і буде мати,

а батька, як завжди- нема.

Спливе у Лопань алігатор.

Кіншасой стане Кострома.

.

А ну, зіграй на скрипці, Яцір,

зіграй у борг. грошей нема.

Несе губата діва тацю,

здорова як сама Весна...

...."Несе цеце як сало яйця".

Засмаж ще жменечку тарганців,

як завше ,в борг: грошви чортма...

.

Горіла пальма як сосна,

як саксаул сосна палала.

Америка сварила пальцем.

Тріщала чортова тюрма.

Зривав хахлатий Че палацца.

Паяли роки за слова.

В Полтаві гримали тамтами.

Котила полем голова.(*)

...А Галя косу уквітчала,

на танці голою втекла!

Кохались пальма та сосна.

Волали в "боїнгах" паяци.

Живцем ховали за слова.

А саксаул сидів на яйцях.

.

Реве то стогне ніччю Конго.

Пливе на схід паром "Москва".

Співає "Галю" хлопець чорний,

а Галя вдома не сама.

І блідий місяць (але сором!)

хиляв бананове пивце,

не змів займать Країну чорну

від антрациту і цеце.

______________________________________

"*"------"котила полем голова":  збірка віршів була складена в апогеї "касетної справи", мається на увазі голова Гонгадзе ---------------прим. авт.

Кидали бомбу у Вітренко,

а влучили у бідну бабу.

Спіймали терориста менти,

пузаня лисого ,нахабу.

.

Він був середній підприємець,

вона- робІтниця звичайна.

Гадали криворізьки менти:

"Чого їм, бля, не вистачало?"

.

Статтю впаяли терористу.

Безногу виписали бабу.

По вітерцю літа нечиста:

калік ще буде трохи мабуть.

.

ДогОри стяг!

Шикуймося до строю.

Іде УПА,

карбує міцно крок.

Комуною замучені герої

дають звитяги й смерті нам урок.

.

ЙдемО на герць

піднесені сурмою.

Ворожі кулі

всупір нам свистять.

Над українським переможним строєм-

бунчук упівський,

гітлерівський стяг.

.

Палає день,

зоря - над чорним схроном.

Йдемо на схід

по селам і містам.

Тризуб несе

свободу мілійонам.

Гачастий хрест

дає надію нам.

.

ДогОри стяг!

Шикуймося до строю.

Іде УПА,

карбує міцно крок.

Комуною замучені герої

дають звитяги й смерті нам урок.

-------------------------------------------------------

російський переклад "Горствесельліду"  в інтернеті дуже поганий. також  я три роки тому переклав "Інтернаціонал" Ежена Потьє ( услід за Миколою Вороним- нотабене), але гітлерівський марш  зачепив був першим!-----------------прим.перекл. Крим руліт!............................

*  
Комп’ютер пішов до інету
З такими як сам спілкуватись.
Прийшлось і мені іти разом,
Щоб волю йому не давати.

Бо любить хитрющща машина
Чомусь до жінок залицятись.
Доводиться довго і важко
Мені за це все віддуватись.

Морочить чаріні голівки,
Дарує вірші про кохання,
І будить в сердечках вразливих
На щастя якесь сподівання.

На мене весь гнів виливає
Увесь той обманутий люд.
Доводиться довго доводить
Що все ж таки "я не верблюд".

Отак і живЕмо ми разом
Неначе в казковому сні.
Комп’ютер серця розбиває,
А ось віддуватись - мені.

11 березня 2007 р.-
22 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Я був в Ленінграді,
Я пив там вино
Вино в Ленінграді
Це справжнє гівно!

Я був за кордоном,
Я пив там коньяк -
Коньяк за кордоном -
Сциклистий шмурдяк!

Ніде так не п"ється
Як в тихим дворі
У Києві ріднім
О пізній порі.

1987

*
Знову турботи,робота,ділА.
Тому й сьогодні ти знов не прийшла.
Кажеш мені, коли прийдеш, не знаєш.
Може ти зовсім мене не кохаєш?

Лише весною мені ти зізналась,
Що вже давно в мене ти закохалась.
Та, коли літо спекотне настало,
Чомусь кохання того вже не стало.

То ж схаменись, моя дівчинка мила,
Ти ж в мені пристрасть таку запалила.
Дня вже не можу без тебе прожити.
Що з цим коханням нам далі робити?

Ти гралась зі мною, як з мишею кішка.
Коханням моїм позабавилась трішки.
Страждання в коханні мені принесла.
Набридло тобі, і ти дали пішла.

Продовжиться цей твій похід без кінця.
Розбитії вщент залишаєш серця.
Та рано чи пізно твій час настає,
Кохання сердечко й твоє розіб’є.

19 липня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.