хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «лірика»

...я не плачу!

Ти кажеш, що сумна - занадто, В словах ще болю - забагато, В житті ще радості - замало. Ішла... спіткнулась... впала... Болить! Та я - не плачу! Ні! Не думай, я не плачу! Хоч серце нищиться в вогні, Ти сліз моїх - не бачиш. А що тобі кажу - то все Снігами завтра занесе. І я - сміюсь! Радію в зливі Буденних сіростей щасливих! Пульсую райдужно! Й хай здасться Тобі мій сивий сум - за щастя...

Відпусти...

Відпусти мене, не муч і не тримай І не прив"язуй знов мене до себе, І рештки спогадів і почуттів розмай На вітрі в полі, хай летять у небо... Не можеш бути ти навіки мій, І не твоя я вже давно, хоч і з тобою... Розбилось дзеркало тих наших мрій, І небо плаче за вікном холодною грозою. Дай сил мені забути й діла йти, І бути знов коханою, п"янкою, І почуття й довіру знову берегти, Але вже з іншим, але не з тобою... Бо хочу бути я щасливою, і знаю я, Що день такий...

Читати далі...

Стихи,стихи.........

Жизнь - не прогулка, не роман, Не вечный отдых созерцанья, Есть у Судьбы один изъян – Она нам дарит испытания. Полжизни – бой, полжизни – боль, И только радости мгновенья, С душевных ран не смоешь соль, Но в этих ранах исцеленье. Пока они в тебе горят И заставляют сердце биться, Холодным твой не станет взгляд И в камень дух не превратится. Года бегут, им нас не жаль, Мы все у времени во власти, Презрев страданья и печаль, Увидеть во мраке лучик счастья. Пройти сквозь зло ...

Читати далі...

маки червоні

Маки червоні моєї душі Яскраві, гарячі, такі небезпечні - Мов краплини любові, Що кров'ю сочить, Мов на вістрі свідомої втечі. І у комині наших утрачених днів Запалають вогнем незабутності. І у попелі згаслих твоїх почуттів, І в моїй уявній розпутності.

...щоб отак - не любив

Потребую тебе. Щодня. Щогодини. Щомиті. По краєчку свідомості Бродять химери розмиті, Розпорошені обриси, Розворушені образи... І сумні, і веселі, І голодні, і ситі... Потребую очей твоїх і руки. Ти - коханий. Єдиний такий, Щоб із сміхом, із болем, із жалем На моїх карбувався скрижалях. Щоб отак - зачепив! Щоб отак - не любив! Щоб отак - цілував. Поривався. Вертався. Кохав. Шаленів. Розмірковував. Спав. Й болем вічним у серце лягав.

ВИ…з Любов’ю... не зустрічались?!

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно,...

Читати далі...

...дивовижний дарунок

Я по колу ходжу, Немов зачарована, І до слів дослухаюсь, У очі дивлюсь... Я тобою - відмічена І - затаврована. Я тебе - так безмежно, Відверто - люблю! Сипле сумніви день, Перекочує роздуми, І зринають щовечора Спогади злі... Я тебе - не люблю - Захолодженим розумом, Візерунками глузду На морозному склі. Ти - моє каяття. Ти - моє перехрестя. Ти - любов, на яку Я чекала роки... Моя згуба. Мій біль. Моя віра. І хрест мій. Дивовижний дарунок, Незбагненний такий...

Маяковский, незбагнена душа поета

Маяковский, незбагнена душа поета яка любила Україну! [Приєднана картинка] Мы знаем,курит ли,пьет ли Чаплин; мы знаем Италии безрукие руины; мы знаем,как Дугласа галстук краплен... А что мы знаем о лице Украины? Знаний груз у русского тощ- тем,кто рядом,почета мало. Знают - вот украинский борщ. знают - вот украинское сало. И с культуры поснимали пенку: кроме двух прославленных Тарасов - Бульбы и известного Шевченка, - ничего не выжмешь,сколько ни старайся. А если прижмут...

Читати далі...

Життя як воно є (с)

Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що...

Читати далі...

...не плачу...

Спалахнуло - згоріло - зітліло... Димом в небо пішло. Схаменулося серце! А тіло - Загубило роздерте крило. Те, що зліва. А справа - тріпоче іще. Та з одним - не злетіти. І судомить, сочиться роздерте плече... Не смертельно. Буду ще жити! Притрусити попелом сивим Свіжу рану гарячу... Не ячіти над цим розривом... Я - сміюся! Не плачу! ...не плачу...