хочу сюди!
 

Элла

45 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 39-49 років

Замітки з міткою «лірика»

І все...

Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Зустріти тебе Будь-де. Сказати про те, що я ще не забула Мені ще все зле Пусте Обняти тебе, шепотіти кохаю Зламати себе Тебе Забути про те, що ми всі забуваєм Віддати тобі Усе Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Забути тебе. Шепотіти кохаю Не знаю. Одну лиш хвилинку І все. 2007-й. Мій:)

Прокисла кров

Прокисла кров, холодна кава В радіаційному вікні, Немитому з часів савдепівських уставів, Сиділа Німфа зазомбів. Стареньке радіо крутило, Неначе, музику – попсу, П’яненька парочка сиділа, Відчув вином свою весну. Та лиш потертий макінтош, Незграбно звиснувши з стільця, Чекав, як Німфа знов Запалить цигарку життя. Примітивізм торкнув долоні І все здавалося лайном. Та тільки дощ відбив по скроні І огорнув своїм теплом. І Магдалина, Мавка, Казка Перетворилась на грозу...

Читати далі...

До дня поезії. Чари ночі. /О. Олесь/

Олександр Олесь ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В...

Читати далі...

Ліна Костенко. Лірика, яка зачепила за живе...

************************************* Нічого такого не сталось. Бо хто ти для мене? Сторонній. Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії. Життя соталось, соталось. Лишився клубочок болю. Нічого такого не сталось. Ти просто схожий на Долю. ************************************* Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити. Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви»....

Читати далі...

тайм аут..... лірика... чи ви забули?

ну, то нагадую... ---                 Лірика---                  ---                ------Знов думки про слова у рядки,Наче скріплені присмаком вин...Повз усе, ще жива, ще летить...І нехай, що на спогад - полин---Ще жива у хитанні світів,Світить поглядом року хвилин..,Чи секунд, що їх вітер зустрів,Поскидавши накидки зі спин---Ми так можемо, можемо? - Ні!Ми без неї - ніщо в небутті...Наше серце без неї в життіНе тремтить у приємності змін...

Мечта каждого мужчины..............

Чтоб в семье водилась дружба Мужу многого не нужно. Чтоб готовила,стирала, Шила, мыла, прибирала, Что б ребёнков накормила, В магазин с утра сходила, Накупила там продуктов, Сыра-мыла,рыбы-фруктов. И про пиво не забыла. И сама домой тащила. Чтоб прогладила рубашки За собакою какашки Убрала, воняют очень... Что бы не храпела ночью. Чтобы все свои помады Не бросала, где не надо. Или, может быть, бросала, Но сама потом искала. Чтоб, как стаффорд, не рычала На носки, что под...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Чого я так прагну, чого я бажаю…

Чого я так прагну ?! чого я бажаю?!…На світі живу я, тай гадки не маю… Чому світить сонце?! чому в тебе очі Як море прозорі, тай сяють неначе Як промені зірки?! Чому твоя посмішка лине до мене… І серце стискається, наче від болю?!… А потім несеться кудись, мов скажене?!… І що буде Завтра?! А що було Вчора давно ми забули… Лиш Попіл вчорашнього б’ється нам в груди… О Люди!

Ущипніть мене...я мабуть...сплю.

"Зорепад, сьогодні, зорепад... заяснів вночі вишневий сад. Наче й не дарунок то весни - квіти запахущі та ясні... Падають з небес зірки - вогні... Все здається казкою мені... хто ж зірки із неба....позривав??? Мабуть Майстер руку тут приклав..." &nbsp...

Читати далі...

Де б мені ще станцювати...Як хто...захоче.

Україночка ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ. І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ. ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ! ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ! РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА, СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ! ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ, ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ! ГОРЕ ...

Читати далі...

холодні сполохи душі

Чому, скажи мені - чому - я знов пишу тобі - пробач? В гіркім задушливім диму Сную очима сивий плач. Ятрю думки, виймаю серце... Перечитала сто разів твоє - написане, і - стерте, Все те, що ти сказать не смів... Моє - написане у спразі, Коли душа, мов звір, кричить... Твої...мої... слова - не справжні! ...Холодні сполохи душі...