Замітки лірика

Замітки з міткою «лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Прокисла кров

15.04.10, 21:20
вірші, лірика, поезія

Прокисла кров, холодна кава
В радіаційному вікні,
Немитому з часів савдепівських уставів,
Сиділа Німфа зазомбів.

Стареньке радіо крутило,
Неначе, музику – попсу,
П’яненька парочка сиділа,
Відчув вином свою весну.

Та лиш потертий макінтош,
Незграбно звиснувши з стільця,
Чекав, як Німфа знов
Запалить цигарку життя.

Примітивізм торкнув долоні
І все здавалося лайном.
Та тільки дощ відбив по скроні
І огорнув своїм теплом.

І Магдалина, Мавка, Казка
Перетворилась на грозу,
Сягнув землі - розбилась маска
І всі побачили сльозу.

01.09.04 р.

Коментарі: 25

Tynka

До дня поезії. Чари ночі. /О. Олесь/

21.03.10, 16:14
лірика, олександр олесь, поезія, чари ночі

Олександр Олесь

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"

Коментарі: 6

Tynka

Ліна Костенко. Лірика, яка зачепила за живе...

19.03.10, 20:11
лірика, поезія

*************************************
Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? Сторонній.
Життя
соталось, соталось
гіркими нитками іронії.

Життя соталось,
соталось.
Лишився клубочок болю.
Нічого такого не сталось.
Ти
просто схожий на Долю.

*************************************

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.

Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба
говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж
неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас
люблю!
Але про це не треба говорити.

************************************

Коментарі: 12

AMA-XXX

тайм аут..... лірика... чи ви забули?

16.03.10, 20:33
ama-xxx, амакс, вірш, лірика

ну, то нагадую... podmig

---

Лірика

--- --- ---

---

Знов думки про слова у рядки,

Наче скріплені присмаком вин...

Повз усе, ще жива, ще летить...

І нехай, що на спогад - полин

---

Ще жива у хитанні світів,

Світить поглядом року хвилин..,

Чи секунд, що їх вітер зустрів,

Поскидавши накидки зі спин

---

Ми так можемо, можемо? - Ні!

Ми без неї - ніщо в небутті...

Наше серце без неї в житті

Не тремтить у приємності змін...

Коментарі: 56

LUSI*

Мечта каждого мужчины..............

04.03.10, 13:43
жизненное, лірика, любимые стихи, любовь, позитив, прочее, стихи

Чтоб в семье водилась дружба

Мужу многого не нужно.

Чтоб готовила,стирала,

Шила, мыла, прибирала,

Что б ребёнков накормила,

В магазин с утра сходила,

Накупила там продуктов,

Сыра-мыла,рыбы-фруктов.

И про пиво не забыла.

И сама домой тащила.

Чтоб прогладила рубашки

За собакою какашки

Убрала, воняют очень...

Что бы не храпела ночью.

Чтобы все свои помады

Не бросала, где не надо.

Или, может быть, бросала,

Но сама потом искала.

Чтоб, как стаффорд, не рычала

На носки, что под диваном.

Раз лежат-то значит надо.

Или молча убирала.

Радостно ждала с работы,

Борщ варила по субботам.

Чтобы все её подруги

Проводили все досуги

Не у нас, а где сумеют.

И пореже. И не с нею.

Сериалы не смотрела.

Чтоб за сборную радела.

Книжки умные читала.

Никогда не уставала.

Голова чтоб не болела.

И- ВСЕГДА! ВСЕГДА!-хотела.

Понимала и терпела,

Всё умела, всё могла,

В общем-женщиной была.

Совершенно верно

80%, 8 голосів

Ну почти

10%, 1 голос

Нет не правда

10%, 1 голос

Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Коментарі: 28

Master

Чого я так прагну, чого я бажаю…

Чого я так прагну ?! чого я бажаю?!…

На світі живу я, тай гадки не маю… Чому світить сонце?! чому в тебе очі Як море прозорі, тай сяють неначе Як промені зірки?! Чому твоя посмішка лине до мене… І серце стискається, наче від болю?!… А потім несеться кудись, мов скажене?!… І що буде Завтра?! А що було Вчора давно ми забули… Лиш Попіл вчорашнього б’ється нам в груди… О Люди!

Коментарі: 27

Master

Ущипніть мене...я мабуть...сплю.

24.02.10, 18:15
Творческая Masterская
master, вірші, експромт, кохання, лірика, поезія

"Зорепад, сьогодні, зорепад...
заяснів вночі вишневий сад.
Наче й не дарунок то весни -
квіти запахущі та ясні...
Падають з небес зірки - вогні...
Все здається казкою мені...
хто ж зірки із неба....позривав???
Мабуть Майстер руку тут приклав..."
вітка

Я для тебе... Сонце засвічу...
І блакиттю небо все заллю.
А позвеш ... вечерять... при свічах...
То побачу сум в твоїх очах.
Буду довго... довго ...рятувать...
Я від суму... Сум той виганять...
Ніч отак пройде ... а може й дві...
-Чуєшь, вже співають солов"ї ?!
Ми з тобою ... знову молоді...
І забули все, що навкруги.
Поцілунком ...зранку знов прийдеш...
Подаруєш Щастя... не збагнеш...
Сон це був, а може ... наяву.
Ущипніть мене... я мабуть... сплю.
Master

Коментарі: 44

Master

Де б мені ще станцювати...Як хто...захоче.

18.02.10, 18:16
Творческая Masterская
master, коломийка, лірика, пісня, поезія, танці

                          Україночка
ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ.
І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ.
ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ!
ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ!
РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА,
СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ!
ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ,
ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ!
ГОРЕ БУДЕ НОГАМ ВАШИМ, А МЕНІ - ТО ВТІХА,
БО ДО ТАНЦЮ Я ТАК ЗВИКЛА, ЯК ДО ХАТИ СТРІХА!
ОТ ТАКА Я УКРАЇНКА - ГОРДА ТА ВЕСЕЛА!
І ТАКИХ ДІВЧАТОК МАЮТЬ І МІСТА І СЕЛА!!!
                                                                                вітка http://blog.i.ua/user/2511145/411886/

Ой, я добру дівчононьку...Ой, колись... зустрів... я.
Була в гарній вона сукні...Та така вже мила.
А мені як посміхнулась...Ото задивився.
Своє серце там зоставив...Та й не забарився.
А зі мною пішла в танок...Вогонь... а не дівка.
Скрипка ... та й не поспівала... Одна лиш ... сопілка.
А чоботями , як стукне...Куди той Руслані...
Цілий вік би танцював там...Такі дівки гарні.
Ой які там всі чарівні ...Чорні та русяві...
Ой які там господині... Які очі мають.
Я вареників поїв би... Та не частували...
Я б горілочки... попив би...Та не наливали.
А прокинувся ...та й думку... Став собі гадати...
Де б ще знову...опинитись... Де б помандрувати.
А сопілка душу крає... А скрипка... регоче.
Де б мені ще станцювати... Як хто ... захоче.
                                                                                  Master

Коментарі: 60

Гал@ктика

холодні сполохи душі

06.02.10, 17:16
лірика, мої вірші

Чому,
скажи мені -
чому -
я знов пишу тобі -
пробач?
В гіркім
задушливім
диму
Сную очима
сивий плач.
Ятрю думки,
виймаю серце...
Перечитала
сто разів
твоє - написане,
і - стерте,
Все те, що ти
сказать не смів...
Моє - написане
у спразі,
Коли душа,
мов звір, кричить...
Твої...мої...
слова -
не справжні!
...Холодні
сполохи
душі...

Коментарі: 3

Гал@ктика

...я не плачу!

06.02.10, 17:02
лірика, любов, мої вірші

Ти кажеш,
що сумна - занадто,
В словах ще болю -
забагато,
В житті ще радості -
замало.
Ішла... спіткнулась...
впала...
Болить!
Та я - не плачу! Ні!
Не думай,
я не плачу!
Хоч серце
нищиться в вогні,
Ти сліз моїх -
не бачиш.
А що тобі кажу -
то все
Снігами
завтра занесе.
І я - сміюсь!
Радію в зливі
Буденних сіростей
щасливих!
Пульсую райдужно!
Й хай здасться
Тобі мій сивий сум -
за щастя...

Коментарі: 4