хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «кохання»

Ти впевнено ступаєш, Листопаде.

Ти впевнено вступаєш , Листопаде,
в свої права.
Здавалося, нема вже правди...
а ні - жива!
І хоч так боязно тебе стрічати з кожним роком.
Все впевненіше йду до тебе крок за кроком.
І сіре небо стало більше.
Такою чорною земля!
Людина кожная стає мудрішою,
Через той біль у серце, що немає вороття
в те славне літо, де було життя.
То похорон!
І кожний щось хоронить
Хто безтурботність,
Хто любов
А той, хто не любив...як я
Минулорічний залишок любові гонить ...
І так наївно хоче закохатись знов.

Про любов та турботу

Продовжуємо цю тему

Иногда мы говорим нашим близким, как мы их любим, но часто мы бываем настолько заняты, что напрочь забываем сказать об этом. Каждый день мы заботимся о своих любимых, и ежедневно они заботятся о нас – обычно не произнося прямо этих трех слов. Вот 35 вещей, которые скажут о вашей любви не менее красноречиво, чем фраза “я тебя люблю”:

  1. «Тебе дать мое пальто?»
  2. «Как прошел день?»
  3. Проведайте любимого человека, когда он болен.
  4. «Тебе купить что-нибудь в магазине?»
  5. «Как ты спал(а) прошлой ночью?»
  6. Подарите любимые конфеты без повода.
  7. «Не забудь взять зонтик, похоже, будет дождь».
  8. «Ты выглядишь великолепно!»
  9. Поощряйте работу и усилия тех, кого вы любите.
  10. Делитесь своей любимой едой.
  11. Уступите место на переднем сидении в машине.
  12. «Я горжусь тобой!»
  13. «Послушай эту песню – она мне напомнила о тебе».
  14. Отправьте забавные картинки, увиденные онлайн.
  15. Помойте посуду, даже если вас не просили.
  16. Поинтересуйтесь жизнью семьи.
  17. «На проспекте пробка, поезжай по объездной».
  18. «Передавай привет маме».
  19. Слушайте его (её) музыку, даже если она нам не нравится.
  20. Принесите завтрак в постель.
  21. Делитесь новостями, которые могут его (её) заинтересовать.
  22. Берите с собой вторую бутылку воды, когда знаете, что будете долго находиться на солнце.
  23. «Тебе с этим помочь?»
  24. «Как прошел твой день?»
  25. «Сделай перерыв – ты слишком много работаешь».
  26. Заходите в гости просто так.
  27. «Ты выглядишь так, что тебя хочется обнять!»
  28. Принесите обед на работу.
  29. «Мне нужно узнать твое мнение по одному вопросу».
  30. «Ты прав(а)».
  31. «Выбери сегодня фильм».
  32. Заступайтесь за тех, кого любите, если кто-то сказал о них что-то плохое.
  33. Позвольте занять место у окна в поезде.
  34. «Забирай последний кусочек».
  35. «Позвони, когда доберешься домой».
Доповнення вітаються))

кохання ми не помічали...

кохання ми не помічали...
тоді чому, у чому річ -
твоїми карими у ніч
я очарований очами

і погляд твій як зустрічаю -
я чую відчай, біль розлук,
торкання легке наших рук
віолончельних струн печалі,

вуста в благальному мовчанні -
ні пари зайвих слів між нас
ми не зронили в стрічний час...
кохання ми не помічали.

а у душі все нездоланні
бажання, пристрасті і сум -
у лабіринті мрій і дум
незриме наше те кохання.

і нерішучо, у ваганні
торкнусь вустами твоїх уст
і поцілунками уп"юсь
в безсонній ночі до світання -

зустрінем ми яскравий ранок
в обіймах ніжності і сну.
веселий янгол розгорнув
над нами обрії кохання...

Танок пристрасті.

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -
танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!

гнучкий мов пломінь стан оманний наче мить
і стиснуті вуста, між віями блакить,

і шалу томний біль в коханні віч на віч,
волосся темних хвиль серпанково у ніч,

а тонкий вигін брів кордоном від зажур
і не жалкує стріл у пристрастях Амур.

Чумацький пилом путь у незліченність зір...
забудь, усе забудь! і докір, і укір -

послухай, любий мій, як рветься із тенет
гітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...

* * *

я пришёл к тебе с приветом,
рассказать, что солнце встало,
что оно горячим светом
по листам затрепетало...
            (А. А. Фет).

осміхнись,моя кохано,
в цей чарівний дивний ранок!
сонце вже торкнулось листя,
сяє в росах серебристо
і від неба віє свіжість,
огортає серце ніжність
й світлим повнитсья коханням,
вітерець гуляє ранню,
пісня жайвора над полем
освятковує роздолля,
польові квітують квіти -
їх краса така тендітна!..
і туман легким серпанком
до твого спадає ганку...


* * *

не ангелом крилатим і не духом
а легітом що в листі у ночі
тобі єдиній розповім на вухо
кохання наше й стихну на плечі
я розхвилюю подихом волосся
торкнуся перс, стривожу твої сни
тобі навію пристрасті і млості
щонайніжнішим шепотом луни...
і відійду у світанкову тінь я
хмаринкою розстану в небесах
я розчинюсь у сонці, у цвітінні
у пісні, в росах, у твоїх очах... -
ім"ям твоїм у розсвітах зоріє
кохання світ трояндою зорі!..

Я пам"ятаю


Я завжди пам”ятаю,
Ті місця солов”їні,
Де вперше – “кохаю”
Промимрив  дівчині

Не забуду білу хату край села,
Що сховалась між дерев високих,
Там юнь моя пройшла,
Серед озерець синьооких

Бо ж там відчув палку любов,
В чеканні серце колотилось,
Коли вперше на побачення ішов,
Здавалось, все село услід дивилось

А я ішов, питаючи “Когось”,
Хіба ж так просто сонце гріє?,
Не просто ж так побачення вдалось
І від щастя серце моє мліє

Не просто так, шелестить трава,
Коли юнь увечері гуляє,
І кожна стеблинка ожива,
Коли життя в саду буяє

Не просто ж так, люди всі,
Собі пару вибирають,
І квіточки тремтять в росі,
І пташки тому й співають

Так і роки життям пливуть,
Аж поки з юні золотої.
Поволі у зрілість перейдуть,
В храм суєти і мудрості людської

віршування в окупації

12. літачки, кораблики...

літачки кораблики лЕгкі у простОрі
плавають літають в небі і на морі

крила і вітрила з метеликових крил
поведуть у далі подувом вітри

і хмаринки білі у безмежній волі
плавом пропливають в небесах крізь долю

подивом у спогад із дитячих мрій
біль і щем у серці згублених надій

пригадаю юність весняною ранню
квітами тендітними світлого кохання

і серпанок степом в дивній цій порі
осипає очі росами зорі...

Дощить…


Дощ… Чомусь я люблю дощ…

Мабуть тому, що ще в житті не віддощило…

Грім… Чомусь я люблю грім…

Мабуть тому, що ще життя не відгриміло…

 

Я не вірю, що сонце згаса,

Коли на ніч за обрій сідає.

Може сивою стати коса,

Та хіба то любов, що згасає.

Знаю: можуть безжально літа

Перекреслить поєднані долі.

Мов чужі стали в тебе вуста,

Аж у серці відлунило болем.

 

Я не вірю в холодні вітри,

Коли квітне ще сонячне літо.

В мене серце, як сонце, горить,

Щоб кохати, кохатись, любити.

Ще зелена надворі трава,

І не всю ще на сіно скосили.

Я не вірю в байдужі слова,

Що із вуст твоїх снігом злетіли.

 

Я не вірю, що можна блакить

Назавжди чорним хмарам сховати.

Відгримить в небесах,  віддощить –

Буде райдуга з неба звисати.

Перейду я до тебе по ній:

І до лона ласкаво притиснусь.

Ти втомилась за день, а мені

Бозна-що вже привиділось, звісно!

 

Не вигадуй! Я серцю кажу, а  воно –

То щемить, а то ледве не плаче.

Твоє серце – холодне. Та лід

Я своїм розтоплю, бо – гаряче.

От же бандерівці...




"Закохані ліхтарі"у Луцьку. От  же бандерівці...rofl У нас навіть ліхтарі закохуються!!!