хочу сюди!
 

Людмила

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «стосунки»

Дівчина з очима кольору неба


Дівчина з очима кольору неба

           Вона була звичайною дівчиною зі звичайного маленького міста, таких міст в Україні є сотні а дівчат мільйони. Вона нічим не відрізнялася з основної маси таких же як вона.  Її життя котилося по звичайному плану, який в суспільстві  сприймався як стандарт звичайного життя. Веселі шкільні роки, потім вступ до Вишу – п’ять років юнацького безумства і  звичайна рутинна робота після випуску по спеціальності, але їй вона подобалася.
 Вона просто жила в своєму ритмі. Мала багато друзів, любила веселі шумні компанії і гарячий шоколад. Вона любила життя і раділа йому. Цілком зрозуміло що не все завжди було гладко, були моменти коли вона сумувала, але вона швидко виходила з цього стану. Також вона любила мріяти! В неї було багато мрій, одна з них це зробити когось щасливим, при чому не важливо хто це мав бути. Звичайно що вона сама була не проти щоб  хтось зробив її щасливою і як всі звичайні дівчата, вона чекала того єдиного, хто міг це зробити! 
 Але вона все таки мала одну відмінність.  В неї були надзвичайно красиві очі кольору неба! Небо такого кольору буває лише в спекотні дні літа, коли на небі немає жодної хмаринки! Ще їх можна було порівняти кольором Карибського моря біля берегів Куби, в них так само можна було потонути. Все б нічого але її очі мали  одну особливість, вони могли змінювати свій колір Зміна кольору залежала від її емоційного стану, коли їй було добре і вона була радісна – очі були блакитні. А коли вона сумувала – на її очі насувалися хмари і вони ставали сірими… 
 Він… Він теж нічим не відрізнявся. Робота в пильному офісі, в якому розпорядок нагадував якусь військову установу.  Восьмигодинний робочий день, пів  годинки на обідню перерву і ніяких спізнень. І так п’ять днів на тиждень. Але він працював, працював бо так було заведено в цьому суспільстві. Кожного ранку він прокидався в пустій квартирі з пустими стінами, робив собі не  хитрий сніданок, запивав кавою і йшов на роботу. Все що він мав – це надію на «Контакт» і мобільний.
 В нього були старі вірні друзі, які ніколи не покидали його в біді. Після роботи він любив зависнути десь на якомусь «квартирнику» і слухати музику маловідомих груп,  які можливо колись стануть популярними. На вихідних він завжди зависав десь в нічних клубах, або з хорошою компанією в лазні чи в боулінгу.
 Він вже давно не вірив в щирі почуття, його серце було все в шрамах та рубцях. Це були наслідки брехні, не взаємності, зради, байдужості.  Він просто перестав довіряти протилежній статі, бо з того нічого ніколи доброго не виходило. Він втратив надію знайти ту єдину, з якою він забуде про все і буде щасливий…
 Як зустрілися вони, ніхто не знає! Можливо так як в пісні –  просто відбилися від своєї суспільної зграї. Просто йшли й перетнулися в натовпі, один погляд, вибух – і на тобі!  Він відразу потонув в безмежній блакиті її очей, вона ж чомусь відразу зрозуміла що це той, хто зможе зберегти колір неба в її очах і буде відганяти сірі хмари.
 «Перепрошую, котра година? Не скажете?» На що вона лише посміхнулася. Вже через деякий час, вони двоє сиділи в затишному кафе, пили гарячу каву і розповідали одне одному про себе. Потім була довга прогулянка до її під’їзду і не менш довго вони ніяк не могли розпрощатися.
 Минали дні. Вони все більше і більше часу проводили разом. Він дивився в її бездонні очі і ніяк не міг відірватися! А вона розцвіла, вона просто сяяла а її очі стали ще більш блакитнішими, більш щасливими. Це помічали всі хто її знав. Тепер він повертався до неї неначе до себе до дому, він не міг повірити що це з ним  сталося! Він кохав і був коханим дівчиною, в якої були найгарніші очі на землі. Здійснилася її мрія, вона зробила когось щасливим. А він.. Він просто засинав в неї на руках.
 Звичайно що все добре буває лише в казці, в них теж виникали якісь труднощі і проблеми. В її очах інколи з’являлися грозові хмари і вони ставали сірими, але він намагався захистити її від всіх перепитій і негараздів. Попереду в них було все життя і в самих найважчих днях, він в долонях приносив їй трішки  неба…

Чижук Володимир ©

Блог провінційного Растамана. Про фрази

Привіт читачі!
Сьогодні хочу поговорити про дві заїжджяні фрази в стосунках!
Перша фраза яка відверто харить це - Відпусти, якщо твоє то вернеться. Реально цю фразу придумав один слабак, а всі інші послухали! Якщо дівчина від тебе пішла, а ти її сильно любиш, то в цьому винен тільки ти! Не зумів її втримати, значить погано старався! Якщо відпустиш, то сумніваюся що вона назад повернеться, бо нахуй їй потрібен такий як ти? Тьолкам потрібний хлопець який буде боротися за них до останнього, а не відпускати, а потім сидіти і плакати, коли ж вона повернеться. Так що гадаю що ця фраза немає жодного сенсу! Та що там казати, я сам таким чином проїбав найкращу дівчину, ну принаймі з тих яких знаю... Так що пацанчики, ніколи не відпускайте своїх патлатих, боріться за них до кінця!
Друга фраза це - Ти хороший, але ми можемо бути тільки друзями. Дівчата! От скажіть, до якої пизди ви цю фразу говорите? Всі знають що ця фраза означає, а хто не знає, зараз напишу. Вона означає: Мені приємно бачити як ти по мені сохнеш, як ти мучишся! Це дуже тішить моє самолюбство і підвищує самооцінку! Але ти мені треба як бику котячий член! Ви ж просто даєте хлопаку марну надію! Чому зразу не можна відразу послати його в єбеня і не мучити його? Свого часу так зробила зі мною та сама дівчина (з попередньої фрази), за що я їй дуже вдячний!

Фраза

Долю ламають жінки, яких ми хочемо

сімейне життя

Це мені покарання від дружини за те що я не фанатію від її села, і її господарства і завжди все "роблю на так, і повільно". Я на можу з розбігу накидатись на грядки так, ніби завтра настане 2012 рік і буде АРМАГЕДОН. Якщо я туди приїду і мене з дороги пригощають борщем то я не відмовляюсь з вічливості. В неї це звучить "НЕ ГОСТИСЯ, НЕМА ЧАСУ...."

А ви як відноситесь до подібних "відпусток" ?

Йому

Сьогодні я проснулась з думкою про ТЕБЕ, як і кожного ранку.....
   Щохвилини я думаю про ТЕБЕ,...хочу бути поруч, відчувати ТВІЙ погляд,..ніжний дотик,...Але ТИ далеко, ТИ живеш своїм життям, а я живу ТОБОЮ. .... ТИ навіть не знаєш який ТИ для мене дорогий, ТИ для мене цілий Світ!
 Я так хочу сказати ТОБІ " ЛЮБЛЮ", але боюсь у відповідь почути тишу....
 ТИ кажеш що впізнаєш мене серед мільйона, але не помічаєш серед тисячі..........
Я кожного дня шукаю ТЕБЕ, я відчуваю ТВІЙ настрій,.......але ТИ занадто зайнятий щоб помітити мене....
ТИ моє життя , але мене в ТВОЄМУ житті немає.....

Такі ліричні настрої моєї душі ...


Я не хочу прокидатися одна серед ночі - ліжко холодне, в холодильнику знову здохла миша, тебе немає, лише повна недопалків попільничка нагадує ,що ти був. Ти був і тебе немає,ну немає тебе - я знову залишаюсь одна у твоїї хаті, так самотньо куди ти пішов четверта година ночі, я увімкнула свії мобільник дзвоню - зайнято. Знову якісь справи. Знаходжу на полички якесь печиво сумнівне на вигляд - їсти хочется ,"зараза", заварюю чай. Дивний ти чоловік ніколи нічого маїже немає поїсти у тебе, але чай та кава завжди є, немов ти не живеш у ції квартирі. Я тупо роздивляюся наліпки на холодильнику, чай вже безповоротньо покрився кригою, та мені байдуже. Та ось раптом ти уриваешься немов сонячко, шлем під пахвою волосся розкуїовджине, та якась незрозуміла посмішка "іди спати" твоя рука ледь торкається моїх русяво-рудих кучерів.Я підіїмаю очі "мені все одно завтра не на роботу". "А мені на роботу " відповідаєш ти. Вбивчий аргумент, а головне переконливий, нічого не зробиш - зітахю та плетуся у ліжко. Ти кладеш шлем на стіл та ідеш слідом, скидуючи із себе одяг, шкіряна куртка падає з гуркотом, пайта летить у незрозумілому напрямку. Ти наздоганяешь мене, хоча ліпше було б сказти підходиш та лагідно і обережно обіїмаешь за талію. "Ну, Олюся не сердся" видихаешь ти у моє волосся. "Не серджусь я" майже не чутно промовляю тобі, зупинячі рух. А ось і ліжко, я лягаю з боку звертаючись клубочком ти поряд зі мною, забираєшь у свої широкі обіїми і я миттево засинаю.

Успішність

Успішним  Чоловіка  робить  Жінка  -  Стимулюючи  його  до  Звершень.
Бо  самому  по  собі  чоловікові   -  для Життя  багато  не  потрібно )))
Сильна  Вольова    Жінка   -  окрім  того  ще  більше  Спокушає  Чоловіка
а  "присутність "  у  Жінки  Інтелекту  та  ерудиції   - Стимулює  його  "Рости"
й  самому )))

















0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

What’s a Woman - Vaya Con Dios

What’s a Woman
        Що таке жінка.


Music: Dirk Schoufs, Dani Klein, Jean-Michel Gielen
Poetry: Dani Klein

What’s a woman when a man
        Що таке жінка,
Don’t stand by her side?
        коли поряд з нею немає чоловіка?
What’s a woman when a man
        Що таке жінка, коли чоловік для неї
Has secrets to hide?
        нерозгадана таємниця?

She’ll be weak
        Слабка
She’ll be strong
         чи сильна,
Struggle hard
         вона бореться,
For so long
         відчайдушно і так довго.

What’s a woman when a man
          Що таке жінка,
(What’s a man without a woman?)*
         (Що таке чоловік без жінки?)*
Don’t go by the rule?
          коли чоловік не діє узвичаєним чином?
What’s a woman when a man
          Що таке жінка,
(What’s a man without a woman?)
          (Що таке чоловік без жінки?)
Makes her feel like a fool?
          коли чоловік змушує її почуватися обдуреною?

When right
          Коли добро
Turns to wrong
          обернеться на лихо,
She will try
          вона намагатиметься
To hold on to the ghosts of the past
          чіплятися думками за привиди минулого,
When love was to last
          коли любов була ще живою...
Dreams from the past
          За ті сни з минулого,
Faded so fast
          що розвіюються так скоро...

All alone
         І сама-самісінька
In the dark
         у темряві,
She will swear
         вона плекатиме надію,
He’ll never mislead her again
         що він ніколи не скривдить її знов.

All those dreams from the past
Faded so fast
Ghosts of the past
When love was to last

All alone
         На самоті
In the dark
         у темряві
She will swear cross her heart
         вона переконуватиме своє серце,
Never again
         що більше ніколи цього не станеться.
          

Cross my heart
          Заприсягнеться своїм серцем,
Never again
          що більше ніколи...

(What’s a man without a woman?)
           (Що таке чоловік без жінки?)
Cross my heart
           Присягаюся серцем...
(What’s a woman without a man?)
           (Що таке жінка без чоловіка?)
Never again
           Ні, більше ніколи...

(What’s a man without a woman?)
Cross my heart
(What’s a woman without a man?)
Never again
           Ніколи знову...

(What’s a man without a woman?)
Cross my heart
           Вірю всім серцем...
(What’s a woman without a man?)
Never again
            
(What’s a man without a woman?)
Cross my heart           
(What’s a woman without a man?)
Never again
             ніколи...

*(співається бек-вокалом)

                                        15.05.2018

СЛУХАТИ

Joan Baez - February

February
           Лютий

I threw your keys in the water, I looked back
            Щойно кинувши твої ключі у воду, я озирнулася.
They'd frozen halfway down in the ice
            Вони вмерзли в лід на півдорозі до дна.
They froze up so quickly, the keys and their owners
            Завмерли так миттєво... І ті ключі, і ті, кому вони належали.
Even after the anger, it all turned silent
            Навіть де щойно вирував гнів, все вляглося,
And the everyday turned solitary, so we came to February
            і будні наповнилися самотою, ось так ми підійшли до лютого.

First we forgot where we'd planted those bulbs last year
            Спершу забули, де ми посадили ті цибулинки минулого року,
And then we forgot that we'd planted it all
             далі забули, що ми взагалі щось садили,
Then we forgot what plants are altogether
             потім забули, які взагалі бувають рослини,
And I blamed you for my freezing and forgetting
              і я дорікнула тобі за цей холод і забуття,
And the nights were long and cold and scary, can we live through February?
              і ночі стали довгі, холодні і тривожні... Чи зможемо ми пережити лютий?

You know I think Christmas was a long red glare
              Знаєш, здається різдво було довгою червоною загравою,
Shot up like a warning, we gave presents without cards
              що зайнялася, немов попередження,
              а ми робили подарунки без візитівок.

And then the snow, and then the snow came
              А потім був сніг, безупинно падав сніг,
We were always out shoveling and we dropped to sleep exhausted
              ми весь час на дворі махали лопатами, зморені падали спати,
Then we wake up, and it's snowing
              прокидалися, але все сніжило і сніжило...

And February was so long that it lasted into March
              А лютий був такий довгий, що тривав і у березні,
And found us walking a path alone together
              і застав двох нерозлучних чужих, що йшли стежкою.
You stopped and pointed and you said, "That's a crocus"
              Ти спинився і показав: Ось крокус,
And I said, "What's a crocus?", And you said, "It's a flower"
              я запитала: Що таке крокус?, ти відповів: Це квітка!
I tried to remember, but I said, "What's a flower?"
              я намагалася пригадати, але тільки і спитала: Що таке квітка?
You said, "I still love you"
              Ти сказав: Я все ще кохаю тебе.

The leaves were turning as we drove to the hardware store
              Ту сторінку було остаточно перевернуто,
              коли ми погнали до крамниці з усяким залізяччям,

My new lover made me keys to the house
              де мій новий коханий придбав мені ключі від дому.
And when we got home, well we just started chopping wood
              А діставшись додому, (що б ви подумали?)
              ми почали заготовляти дрова,

Because you never know how next year will be
              бо ніколи не знаєш, яким буде рік наступний...
And we'll gather all our arms can carry, I have lost to February
              І ми далі нарощуватимем всю нашу зброю,
              яку я втратила у битві з лютим.

                                             
                                                   27.03.2015
Слухати

Соціал-націоналізм і особисте життя

У наш безславний плутократичний час побутує уявлення, що за гроші можна купити все – кар’єру, дружбу, авторитет серед оточуючих, і навіть кохання. Ясна річ, що прекрасні нетолерантні молоді люди рішуче протестуватимуть проти такої маячні. Просто ми живемо в іншому ціннісному вимірі, де понад усе цінують людину, її працю та життєву боротьбу, де нічого не купується та не продається, але все можна здобути власними зусиллями. В тому числі – знайти кохання свого життя.
[ Читати далі ]