Можливо, кожен із нас ( чоловіків ) помічав те що декотрі жінки просто висмоктують із нас енергію. Ми морально слабшаємо, та не надаємо тому сенсу, роздуми про те, що це є нормальним у стосунках просто не дають нам можливості думати про щось інше. Тільки вона" божество", ніяким темам більше місця й немає. Дуже, дуже збиткова концепція. Справді жінка важлива, про неї треба піклуватися, балувати, любити та цінувати. Але кожен має при цьому виконувати свою роль.
Жінка дзеркало свого чоловіка, якщо інакше - то ти будеш інакший. Якщо твоя жінка не така як ти хочеш розійдіться бо:
1) або ти станеш таким як вона;
2) або ладу в союзі не буде;
Міркуй сам чи потрібні тобі ці проблеми, які закінчаться нічим?!
Думай заздалегідь, і спрямовуй відносини у вигідне для обох русло. Будь прискіпливим у виборі єдиної!

Как женщине понять, что её любят?
Раньше я думала, что любовь - это вот в как в кино. Она ему: "Ханни, ай лав ю, гив ми плиз шубу-дубу из рашен фокс, энд ещё бьютифул стоун в ауруме 585-й пробы", а он ей: "Йес, мой сладкий бубльгум! Щас метнусь за шубой-дубой, и яхонтов на обратном пути прихвачу"
Вот она, думаю, любовь-то! Настоящая! "Я ей - Санюшка, а она мне - Митюнюшка!"(с) 
Подарки! Шубы! Аурум! Бриллиант Сердце океана на Восьмое марта!
Но нет. Нет, друзья. Не ту страну назвали Гондурасом.
Сегодня в половине третьего ночи приспичило мне гречневой кашки. Антикризисной гречи мне захотелось. С маслом и молоком. Прям чувствую: очень надо. Гречка есть, молоко есть, даже соль и сахар есть (втарилась на случай войны, чо я, хуже всех?), а масла нет. ну вот вообще нет, даже бумажки от него - и той нет. А муж уже спит, ясен пень.
Я его так тихонечко бужу, и говорю на ушко: "Тёмушка, а я кашки хочу".
Тёмушка мне сквозь сон: "Ну и свари себе кашки, а то ведь на ночь не пожрёшь - не уснёшь".
Я ему: "Тёмушка, а маслица-то нету!"
А он мне: "ну и ешь без маслица"
А я ему: "Я без маслица не могу! Это не каша ведь, а дрянь какая-то получится. Тёмушка, сходи в магазин, а? Купи маслица горшочек. И минералочки. И молочка ещё. И сливок - мне для кофе на утро. И..."
"И иди ты в жопу, Лида" - ответил Тёмушка, но проснулся. - "Полтретьего ночи. Мне в семь на работу вставать. Ты издеваешься?"
Я всхлипнула: "Кашки бы мне, Тёмушка. Кашицы немного. Чуть-чуть. И маслица. Ну пожалуйстаааааа!"
Тёмушка встал и пошёл на кухню. Открыл холодильник. Изучил содержимое. Потом спросил: "А оливкое масло не подойдёт? А майонез? А сало вот тут хорошее ещё - не покатит? А вот смотри: икорное масло есть! Тоже не пойдёт?"
Я сделала скорбное лицо, и грустно пошлёпала губой.
Тёмушка закрыл холодильник, пошёл оделся, и в дверях обернулся и спросил: "Так что там ещё надо взять, кроме маслица-то?"
Вот это - любовь. Маслице в полтретьего ночи - это любовь!!!!
А про шубы-дубы ещё в русской народной старинной песне пелось "Ты шубки беличьи носила, кожи крокодила... И перо за это получай!"
Не надо мне шуб. Ничего мне не надо. Всё у меня есть, спасибо тебе, Господи.
И маслице. Это самое главное. И маслице. 

Дама сдавала в блиндаж:
жилеты, очки, патронтаж,
разгрузки, аптечки, масленки
и комплексную тепловизионку.
Лучше не знать врагам,
сколько у нас таких дам!

Я бачив стареньку у церковці Божій - 

О, жінка! Хто ти така є,
Що за створіння і якого роду?..
Така далека і така близька,
Така бажана і достойна оди.

За тебе йдуть дуелями на смерть,
Перепливають океанів води,
Штурмують небо і камінну твердь
За ту красу, за ту небесну вроду.

Пізнати щоб тебе і зрозуміти
За просто так, не відаючи страху,
Чоловіки в віках тисячоліть
Кладуть життя так віддано на плаху.

О, жінка! Ти дивуєш світ,
Народжуєш життя в тяжкім двобої,
Щоб рід продовжить нескінченно літ,
Тому я так пишаюся тобою.

І возвеличую лише тебе одну
Що кожну мить, в простій житейській днині,
Боготворю, як раннюю весну,
Як час, що плине по життю неспинно.

Краще шкодувати за тим, що зробив,

Аніж за тим – чого НЕ ЗРОБИВ!

(народна мудрість)

Я бачив дивний сон,

Немов мені відкрилась

Твоїх очей безмежна глибина…

Губами ти мене спокусливо пестила

І ми кохались, випивши вина…

 

Я цілував і пестив твоє лоно

Я випив сок із нього весь, до дна

Ти мене ніжно-ніжно цілувала

Твоїх сосків дзвеніла твердизна

 

Волосся твоє пахло різнотрав’ям

І постілі невинна білизна

до себе знов і знову нас манила

Час зупинився, ніжна тишина світ огорнула…

 

Лише душі струна  твоя й моя

схвильовано і в унісон бриніла

І було все так світло й загадково

Я з юності так палко не кохавсь…

 

І я прокинувся, на що я сподівавсь?

Чого чекав? Чи сон то був? Чи яв?

 

То увісні виходять душі наші на гулянку

І повертаються щасливі спозаранку

Зробивши те чого не робим ми

І сміючись над дивними людьми

Котрі свої найкращі роки

Марнують на непотріб, чвари, склоки

І тратять час їм даний на кохання,

Щоб кудись бігти, сумніватись зрання

Не думаючи що минуть роки

Й залишаться лиш спогади й думки…

Про те що міг, та так і не зробив

Згадати нічого – тоді навіщо жив?

Когда я был молод, некоторые женщины говорили, что любят меня за длинные ресницы. Я принимал это. Позже за моё остроумие. Потом за мою власть и деньги. Потом за мой талант. Потом за мой разум – глубокий. Хорошо, я могу принять всё это.
Единственная женщина,которая меня пугает, это та, которая любит меня только за то, что я есть. У меня есть на неё планы. У меня есть яды и кинжалы, и тёмные гробницы в пещерах, чтобы укрыть её. Ей нельзя разрешать жить. Особенно если она сексуально преданна и никогда не врёт, и всегда ставит меня выше всего и всех.

Марио Пьюзо "Пусть умрают дураки"

Yet Another Movie
      Ще одне кіно.    

Музика:    Гілмор, Леонард
Текст:    Гілмор, Леонард
Вокал:    Девід Гілмор

One sound, one single sound
      Один звук. Один єдиний звук.
One kiss, one single kiss
      Один поцілунок. Один єдиний поцілунок.
A face outside the window pane.
      Лице по той бік віконного скла.
However did it come to this?
      Як же до цього дійшло?
A man who ran, a child who cried
      Один чоловік, що втік, одне дитя, що плакало...
A girl who heard, a voice that lied
      І дівчина, що погодилася. І голос, який брехав...
The sun that burned a fiery red
      І Сонце, ця червоно-вогняна куля,
The vision of an empty bed
      і вигляд пустого ліжка...

The use of force, he was so tough
      Безтямний примус... Він був такий наполегливий...
She'll soon submit, she's had enough
      Вона скоро обм'якне, вона втомилася...
The march of fate, the broken will
      Вирок долі. Зламана воля...
Someone is lying very still
      І хтось бреше дуже тихенько...
He has laughed and he has cried
      Він сміявся, і він плакав.
He has fought and he has died
      Він бився, і він здався.
He's just the same as all the rest,
      Він такий самий, як всі решта,
He's not the worst, he's not the best
      ні найгірший, ні найкращий...

And still this ceaseless murmuring.
      І до цих пір ці безперервні нарікання,
the babbling that I brook.
      ці схлипування, які я терплю,
The seas of faces, eyes upraised
      океан облич, звернені вгору очі,
The empty screen, the vacant look
      та згаслий екран і відсутній погляд.
A man in black on a snow white horse.
      Вбраний у чорне чоловік на білосніжному коні* -
A pointless life has runt its course.
      цей карлик, чий курс - безцільне життя.
The red rimmed eyes, the tears still run
      Ці почервонілі повіки, ці сльози, що тихо течуть,
As he fades into the setting sun
      коли він розчиняється в сяйві сонця, що сходить...

         фоновий діалог
M: you're going on that plane to take you where you belong.
         Чоловічий голос (Ч): ...ти вже близька до того, щоб піти, звідки прийшла.
W: but no, i have...
         Ж: але ж все не так, я лише...
M: you have got to listen to me. do you have any idea what
   You have to look forward to if you stay here? nine chances out of 10 we both end up in a concentration camp and that....
         Ч: ...ти лише маєш послухати мене. Ти маєш хоч якесь уявлення про те, що тебе чекає, якщо ти лишишся тут?
            Дев'ять шансів з десяти, що ми обоє сконаємо в концтаборі, і от це...   
W: you're only saying these things to make me go.
         Ж: ...ти кажеш це, тільки щоб змусити мене піти.
M: i'm saying it 'cause it's true. inside us, we both know we belong in different......
....maybe not today, maybe not tomorrow, but soon, and for the rest of your life.
         Ч: Я кажу так, бо це правда. В глибині душі ми знаємо, що ми різні... тож, можливо, не сьогодні,
            може й не завтра, але скоро... і на все життя, що лишилося.
W: but what about us?
         Ж: Але що ж з нами діється?

But what about us?
         Але що ж з нами діється?
But what about us?
         ЩО З НАМИ ДІЄТЬСЯ?

* одне зі сленгових значень слова horse означає наркотик, а саме, героїн //Білий (або з домішками — світлий сірувато-коричневий) порошок у вигляді дрібних кристаликів з неприємним запахом_Вікі//.
Перекладач жодною мірою не наполягає категорично на цьому трактуванні. Але ми знаємо, часом це трапляється з маленькими слабкими людьми, що не змогли адаптуватися в цьому житті. А щоб сучасний невдаха залишав родину, від'їжджаючи верхи на білосніжному коні, таке важче собі уявити. Разом з тим, слів з пісні не викинеш, тому залишаю в цьому місці образ темного вершника на сніжнобілому коні.

                                                15.06.2014
Слухати