Не зміг пройти осторонь, побачивши у супермаркеті нові супи. Вітчизняні. Ще й ціна дешевша, ніж у польських.

Хоча засмутила наявність підсилювачів смаку і відсутність грибів у складі.

На полиці ще був цінник з курячим супом, але відповідного товару не було. Сподіваюсь, пізніше з'явиться, бо цікаво порівняти вітчизняні супи швидкого приготування із польськими. В усякому разі, налаштований на ще одну дегустацію.

Чи є ще інші види? Чи їх лише три?

Чим більший стрес, тим більше звертаєш увагу на дрібниці, яким не надавав уваги, і радієш звичайним речам. Наприклад, цвітінню кульбаб.

Правда, збирався подивитись квітучі сакури. Але вони, мабуть, у іншому місці. Ну, нічого, буде стимул ще раз пройтися. Тим паче, погода зараз гарна. Навкруги все квітує. Краса! А якби не війна, було б ще краще.

"Нас всіх розбомблять! Ми всі помремо! А-а-а!" — таке зустрічається у коментарях, та й сам іноді панікую. Заради цікавості запитав людей похилого віку (в тому числі, своїх батьків), чому вони не бояться обстрілів і отримав відповідь, яка відображена на принті толстовки у Толіка з "Телебачення Торонто".

А вам пох#й, чи ні?

Сьогодні, до речі, щось знову прилітало до нашого міста.

Зустрів новий, 2022-й, рік дегустацією мідій. Міг їх скуштувати ще у старому році, але враховуючи те, яким видався 2021-й рік, вирішив залишити дегустацію на новий рік. Тим паче, 31 грудня чогось боліла голова.

Захотілося побалувати незвичною їжею, зокрема, морепродуктами. В супермаркеті були акції на мідії. На мою думку, вони цілком підпадають під категорію екзотики.

Отже, пресерви мідії. Вони розібрані, без мушель. Засолені. Виглядають дивно і незвично. Я б сказав, навіть дещо гидко. Однак мозок їх сприймає як їжу. А ось мама відмовилась їх пробувати.

На смак як засолений маринований оселедець зі спеціями. За консистенцією теж схожі на оселедець, якщо не враховувати середину. Дуже пересолені — в 100 г. аж 25 г. солі. Однак їсти можна. Але бажано не дуже роздивлятись і прожовувати швидко.

З екзотичних морепродуктів куштував кальмарів і креветок. Тепер хочу ще спробувати криль (не кролів, а криль).

Закінчується ще один рік, тож можна підбивати підсумки. 2021-й був хріновим роком. Чимось схожий на 2015-й.

Похизуватись нічим, оскільки нікуди не їздив. Антирекорд по вилазкам. Антирекорд по кількості фотозвітів у блогах. Понурість і нудьга — найкраща характеристика. Нових знайомств не додалося, а навіть навпаки, їх кількість зменшилась, оскільки подружка пішла з життя.

Також були проблеми зі здоров'ям. І зір погіршився.

Закриття фотохостингу io.ua спричинило багато турбот.

З позитиву можу відзначити дослідження нерозвіданих куточків свого міста і околиць, вдосконалення відеомонтажу і відвідування крутих концертів (вперше побував на виступах гуртів "Антитіла", "Скрябін" з Юркеш). Ну і новий смартфон.

Ще було багато флешбеків і спогадів докарантинного життя.

На 2022-й рік жодних сподівань. Хоча хочеться, щоб він був хоча б менш сумним і нудним, ніж 2021-й. Гадаю, що епідемія ковідла нікуди не дінеться. Хіба що, можливо, вона буде не настільки потужною, як у році, що минає.

Картинка для привертання уваги — міська ялинка (на зумі смартфоном краще не фотографувати, бо якість погана).

P.S.: на Дрімі і в ЖЖ вирішив не писати підсумки.