February
           Лютий

I threw your keys in the water, I looked back
            Щойно кинувши твої ключі у воду, я озирнулася.
They'd frozen halfway down in the ice
            Вони вмерзли в лід на півдорозі до дна.
They froze up so quickly, the keys and their owners
            Завмерли так миттєво... І ті ключі, і ті, кому вони належали.
Even after the anger, it all turned silent
            Навіть де щойно вирував гнів, все вляглося,
And the everyday turned solitary, so we came to February
            і будні наповнилися самотою, ось так ми підійшли до лютого.

First we forgot where we'd planted those bulbs last year
            Спершу забули, де ми посадили ті цибулинки минулого року,
And then we forgot that we'd planted it all
             далі забули, що ми взагалі щось садили,
Then we forgot what plants are altogether
             потім забули, які взагалі бувають рослини,
And I blamed you for my freezing and forgetting
              і я дорікнула тобі за цей холод і забуття,
And the nights were long and cold and scary, can we live through February?
              і ночі стали довгі, холодні і тривожні... Чи зможемо ми пережити лютий?

You know I think Christmas was a long red glare
              Знаєш, здається різдво було довгою червоною загравою,
Shot up like a warning, we gave presents without cards
              що зайнялася, немов попередження,
              а ми робили подарунки без візитівок.
And then the snow, and then the snow came
              А потім був сніг, безупинно падав сніг,
We were always out shoveling and we dropped to sleep exhausted
              ми весь час на дворі махали лопатами, зморені падали спати,
Then we wake up, and it's snowing
              прокидалися, але все сніжило і сніжило...

And February was so long that it lasted into March
              А лютий був такий довгий, що тривав і у березні,
And found us walking a path alone together
              і застав двох нерозлучних чужих, що йшли стежкою.
You stopped and pointed and you said, "That's a crocus"
              Ти спинився і показав: Ось крокус,
And I said, "What's a crocus?", And you said, "It's a flower"
              я запитала: Що таке крокус?, ти відповів: Це квітка!
I tried to remember, but I said, "What's a flower?"
              я намагалася пригадати, але тільки і спитала: Що таке квітка?
You said, "I still love you"
              Ти сказав: Я все ще кохаю тебе.

The leaves were turning as we drove to the hardware store
              Ту сторінку було остаточно перевернуто,
              коли ми погнали до крамниці з усяким залізяччям,
My new lover made me keys to the house
              де мій новий коханий придбав мені ключі від дому.
And when we got home, well we just started chopping wood
              А діставшись додому, (що б ви подумали?)
              ми почали заготовляти дрова,
Because you never know how next year will be
              бо ніколи не знаєш, яким буде рік наступний...
And we'll gather all our arms can carry, I have lost to February
              І ми далі нарощуватимем всю нашу зброю,
              яку я втратила у битві з лютим.
                                             
                                                   27.03.2015
Слухати

1. Тибетское нагорье, Китай.

[ Читать дальше ]

Кажете, що у жінки мало сил???

Власне, відповідаю на оце http://blog.i.ua/community/1186/1623054/

Mожy дoвеcти: дo любові, ... дo нeнaвиcті, ... дo ЗAГCу, ..... дo пcихлікарні........  Baм кyди?)

Можливо, кожен із нас ( чоловіків ) помічав те що декотрі жінки просто висмоктують із нас енергію. Ми морально слабшаємо, та не надаємо тому сенсу, роздуми про те, що це є нормальним у стосунках просто не дають нам можливості думати про щось інше. Тільки вона" божество", ніяким темам більше місця й немає. Дуже, дуже збиткова концепція. Справді жінка важлива, про неї треба піклуватися, балувати, любити та цінувати. Але кожен має при цьому виконувати свою роль.
Жінка дзеркало свого чоловіка, якщо інакше - то ти будеш інакший. Якщо твоя жінка не така як ти хочеш розійдіться бо:
1) або ти станеш таким як вона;
2) або ладу в союзі не буде;
Міркуй сам чи потрібні тобі ці проблеми, які закінчаться нічим?!
Думай заздалегідь, і спрямовуй відносини у вигідне для обох русло. Будь прискіпливим у виборі єдиної!

Как женщине понять, что её любят?
Раньше я думала, что любовь - это вот в как в кино. Она ему: "Ханни, ай лав ю, гив ми плиз шубу-дубу из рашен фокс, энд ещё бьютифул стоун в ауруме 585-й пробы", а он ей: "Йес, мой сладкий бубльгум! Щас метнусь за шубой-дубой, и яхонтов на обратном пути прихвачу"
Вот она, думаю, любовь-то! Настоящая! "Я ей - Санюшка, а она мне - Митюнюшка!"(с) 
Подарки! Шубы! Аурум! Бриллиант Сердце океана на Восьмое марта!
Но нет. Нет, друзья. Не ту страну назвали Гондурасом.
Сегодня в половине третьего ночи приспичило мне гречневой кашки. Антикризисной гречи мне захотелось. С маслом и молоком. Прям чувствую: очень надо. Гречка есть, молоко есть, даже соль и сахар есть (втарилась на случай войны, чо я, хуже всех?), а масла нет. ну вот вообще нет, даже бумажки от него - и той нет. А муж уже спит, ясен пень.
Я его так тихонечко бужу, и говорю на ушко: "Тёмушка, а я кашки хочу".
Тёмушка мне сквозь сон: "Ну и свари себе кашки, а то ведь на ночь не пожрёшь - не уснёшь".
Я ему: "Тёмушка, а маслица-то нету!"
А он мне: "ну и ешь без маслица"
А я ему: "Я без маслица не могу! Это не каша ведь, а дрянь какая-то получится. Тёмушка, сходи в магазин, а? Купи маслица горшочек. И минералочки. И молочка ещё. И сливок - мне для кофе на утро. И..."
"И иди ты в жопу, Лида" - ответил Тёмушка, но проснулся. - "Полтретьего ночи. Мне в семь на работу вставать. Ты издеваешься?"
Я всхлипнула: "Кашки бы мне, Тёмушка. Кашицы немного. Чуть-чуть. И маслица. Ну пожалуйстаааааа!"
Тёмушка встал и пошёл на кухню. Открыл холодильник. Изучил содержимое. Потом спросил: "А оливкое масло не подойдёт? А майонез? А сало вот тут хорошее ещё - не покатит? А вот смотри: икорное масло есть! Тоже не пойдёт?"
Я сделала скорбное лицо, и грустно пошлёпала губой.
Тёмушка закрыл холодильник, пошёл оделся, и в дверях обернулся и спросил: "Так что там ещё надо взять, кроме маслица-то?"
Вот это - любовь. Маслице в полтретьего ночи - это любовь!!!!
А про шубы-дубы ещё в русской народной старинной песне пелось "Ты шубки беличьи носила, кожи крокодила... И перо за это получай!"
Не надо мне шуб. Ничего мне не надо. Всё у меня есть, спасибо тебе, Господи.
И маслице. Это самое главное. И маслице.