Вчора випадково зустрів одногрупницю. Поговорили про то, про сьо. От вона мені і каже: "Слухай, а ти знаєш, що в мене вже нема кота." Чуть прийшовши до себе, почав питатися: "Чому? Коли? Як?" Я то спочатку не подумав, що може бути жорстоко так все випитуватися. Але ні, спокійно вона так відповідала, наче і не була кицька у неї чотири роки: "Пухлина, два тижня мучилася, а от вчора закопала." "Але я собі вже нову замовила". Я так і не поняв такої...
Читати далі...