На заході криваво догорало сонце. Вітер розносив
околицями попіл і сморід спаленої плоті. Вузькою польовою дорогою йшов,
немолодий вже, чоловік, щось мугикав собі під ніс і був дуже задоволений собою.
«Добре, що я сьогодні, нарешті, позбавив село від
зла. Ця сімейка ледь не зруйнувала наше життя – прийшли невідомо звідки, ще й
почали нас вчити, як треба жити. Заманювали добрих людей в свою секту, годували
всіх пиріжками й цукерками і так вже старались всім догодити, аж гидко. Вони...
Читати далі...