Я народився у СРСР. У нас у сім'ї був алюмінієвий електричний чайник. Уйопіщний чайник, який не мав кнопки, захисту від перегріву і дурну ручку, яка завжди розбовтувалась і нагрівалася від пари.Я особисто спалив два таких, забуваючи витягнути вилку з розетки.[Приєднана картинка]- А праска така не пам'ятаєш:нагрівач був спіраль у керамічних конусках, весь час перегорала і доводилися вкорочувати, а контроль температури - "на палець" - послинявив, торкнувся - шипить означає норм- У нас...

Читати далі...

Чи ще один хеллоуін?[Приєднана картинка]

А який же культовий фільм у СРСР був! Така добра героічна жінка-боєць. А таке лайно плете, як отримала посаду і солідний вік. [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]*****«В России мозга мало, у нас мало талантливых людей и слишком — слишком! — много жуликов, мерзавцев, авантюристов».М.Горький — Ленину в ответ на известное письмо.****А це у продовження теми психіатріі.Робота спецбригад.На першому довелося діяти спільно з міліцією і МНС : наша давнішня пацієнтка навідріз відмовилася...

Читати далі...

Так можна назвати будь яке захоплення. [Приєднана картинка]А далі чи то нервовий зрив, чи то справді тектонічно політичнне зміщення соціально планетарного розміру, як революція із зміною соціального порядку. Чи то бажання десь сховатись від наближаючої соціальної катастрофи.У Валерия Павловича вышел продолжительный книжный запой длиною в год. Причем, если ранее предпочитал он детективы и историческую литературу, то тут дёрнул его чёрт удариться в фантастику. Вернее, в фэнтези и книги про всяких ...

Читати далі...

Ну от як увесь час настроювати себе, що всьо пропало, ми програли, ще й нічого не робити, то тоді й справді всьо пропало. [Приєднана картинка] Хоч погода як би нехолодна, але хочеться справжньої зміни караулу.Бо лютий та березень підступні.Кажуть справжня та надійна весна лише у квітні. Ото таке.А до дня святого Валентина, як свята, щось не звик.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Початок. Дуже цікавий і інтимний. Ні, це не про секс, якого нам зі вчорашньої ночі з головою (і без ) вистачило. Я прокинулася десь о шостій, пес гавкав, просився до вітру і снігу і мені закортилося. Перетнувшись з Пашком в коридорі, сказала що Жука тоді впущу, якщо він випередив мене на випуск. На вулиці світало,ранок був тільки на самому початку цього таємничого дєйства. Я не схотіла пертися в будку із смердючим дном і пішла в глубину города по сугробах сіла посеред поля і розмріялася - ось...

Читати далі...