Напевне, я трохи дивна, А може, всього лиш жива, Малюю словами битви, Та кожна із них не нова.
Будую, а потім руйную, А може усе навпаки, Вдягнула на серце збрую, Малюю на ній квітки.
Чекаю чогось, шукаю Натхнення, бажання, мету. Буває ще – рими складаю, Ховаю між них самоту.
Колись перестану чекати, Допишу разом всі казки, Й почну щось нове малювати, Словами знов будуть мазки. 25.05.2020р. http...
Читати далі...