[Приєднана картинка]Я в небуття думки свої складаю, В полоні мрій живу усе життя . Лише один є, той, кого кохаю Та до минулого нема вже вороття!  Свої долоні, лише до нього простягаю, Свої вірші лише йому завжди дарю. Хоча в віршах усе життя моє, я знаю, Він кращій в світі з ним одним я як в раю! Душа моя і серце у полоні, Ти світ надій, бажаний чоловік! Тебе кохаю, до нестями від любові, Ти надзвичайний та єдиний на весь вік!  [Приєднана картинка]

Було і просто, і квітнево, Без метушні і тісноти, Куняли заспані дерева, І хмари бігли хто куди. Червоним мазалось на сході, Домів гасилися вогні, І так мовчалося природі, І так мовчалося мені. [Приєднана картинка]

А десь весна іде за пругом, А десь зима ховає гнів, Моря холодні грають фугу Неперевершених штормів. Рука небесна сіє квіти, І сірість спить у забутті, Й чомусь так хочеться любити, Неначе вперше у житті.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Твоя історія кров’ю написана. Життя твоє-вічна війна. Неначе пухлина, від світу відрізана, І друзів у тебе нема. Народ твій, як стадо, залякане й дике, Брехливі у тебе вожді. Обличчя своє на очах всього світу Жахливо спотворила ти. Ти маєш усе…Та цього тобі мало. Ти наче безжальний упир. Від люті і зла одержимою стала, Як оскаженілий звір. Немає для тебе нічого святого, Руйнуєш ти спокій і мир. І не боїшся ти вже навіть Бога, Для тебе ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Злим загарбникам не корилась,бо на волі й душа іскриться…І в тобі, моя Нене, силагартувалась вогнем, мов криця. Як же ворог тебе боїться -нездоланний-бо дух у венах!Воскресаєш, як фенікс-птиця,наче крила твої знамена. Рани гоять вітри свободи,в грудях пісня дзвенить і плаче…Вже палали колись клейноди,руйнувалось гніздо козаче… Недруг мову твою калічив,щоб забулась і колискова…Та стоять бастіони Січі,шлють підмогу Сірко, Підкова. Є коріння – дозріють зерна,...

Читати далі...

Ми є. Ми є на цій землі. Мов ті дерева. Мов травинки. Мов золотисті береги, В яких ріка несе піщинки життів людських у небуття: Лиш спомин тихий – та й по всьому, І знову плин, і забуття. Чи був, чи ні. Чи прав, чи схибив... Мине у всіх земне життя, Та в Небесах у нас є крила, І книга записів Буття Іще ніколи не горіла. Там кожне ім’я – то рядок, Що про життя чиєсь розкаже. Там...

Читати далі...

Ворожить небо на погоду, Несе ріка холодний хром, Червоний місяць йде по воду І тихо дзенькає відром, Малює тіні огорожам, Стовпам, будинкам і мені, І відчуваю я що зможу Почути спів у вишині.[Приєднана картинка]

Із дерева злітав пожовклий лист Маленьким літачком (модель кленова), На вулиці гудів саксофоніст, В моєму горлі застрягала мова. Кахикав десь невидимий мотор, Дзвенів велосипед – собача втіха, Мінялись звички, цілі і декор, Ховалася пекуча літня пиха. Новий природа бігла марафон, Миттєвості змішавши та епохи, А я стояв і слухав саксофон, І бігти не збирався анітрохи.[Приєднана картинка]

Я знову загубив від сну відмичку, Шукав її на ліжку, та дарма, За вікнами дзвеніла електричка, І місяць сіяв зорі жартома. У голові тлумилися без крику, Під тупотіння витончених ніг, Кудлаті вівці, що не знали ліку Та випасались на думках моїх. Одна, маленька, лізла межі очі, Компанію хотіла говірку, І я лежав, і намагався ночі Придумати причину хоч яку.[Приєднана картинка]

До школи йду співаючи,летять пісні до хмар.Аж сяє, посміхаючись,в портфелику буквар.На сонці квіти ластяться,радіє вся земля.Тепер я першокласниця,тепер я не маля!Старанно буду вчитися,у школі, так і знай,щоб мною міг гордитисямій рідний милий край!