На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець Київським квартетом саксофоністів і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром в Національній філармонії України 21.09.2015 Вилущуються Цілі ноти - каштани Контрабасові ***** Листя грушеве З нотного стану дощу Розлітається. Синкопує листопадом Партитура жовтнева ***** З утроб золотих Чотирьох саксофонів – Плач, схлип...

Читати далі...

Нова Англія, США[Приєднана картинка]Астурія, Іспанія[Приєднана картинка]Сіетл, Вашингтон[Приєднана картинка]Прагa, Чехія[Приєднана картинка]Округ Сонома, Каліфорнія, США[Приєднана картинка]Уельс, Великобританія[Приєднана картинка]Китай[Приєднана картинка]Шотландія[Приєднана картинка]Татарстан, Росія[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

О.Райдуга. Полотно, олія. 34,8 х 53,7 см. 2015 р[Приєднана картинка]

цей світ яскравий -звідки він?..чи стало що?..чи то хмаркИ поспішно таку тінь ховаються у нОчі?чи то лиш вітерполоще інеємволося, вкрите сивиною,й жбурляє в очі зорі всі?..але у тьмі цій баезпросвітнійнастирне світлов серце б"єі переплутує з нудьгоюнестерпний більі жаль за втраченим,згортаєусе минулеу вогняну сліпучу дзигу,яка гудить, летить і падамов куля в омахах з небес,подібна місяцюна мене...і в мить оцю я прокидаюся,від жахумені обличчя захололо... -а то лише на менедивився місяцьі...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][ Читати далі ]

[Приєднана картинка]46. в осінній оповіді біль...так кажуть, все йде по спіралі...куди ж нас виведе крива?..у смерть і злидні зараз граєм,золою мокрою слова.ця у вибоїнах дорога -куди веде? ніхто не зна.іржаво-чорна від порогазникає в темряві вона.і хмарне небо із землеюзійшлися обрієм на згуб.уздовж дороги, понад неюдими палаців і халуп.і брязкалами жовкле листягримить на розі всіх стихій,з гілля злітає наче з вістряяк фатум, сполох в долі злій.і дощ спаде холодний мжею,з вітрами сіє на окіл.а ...

Читати далі...

45. буденне.1.вітер бавиться барвистим листямраз по раз виблискує промінь сліпучийзаполоненого хмарами сонцяобіцяючи день без дощупташиного співу не чутиа чути гармати за містомто одиночніто залпи... -війна.зрадникиряжені козачкизайди-москаликиі бандюкиграються у визволителівзахисниківі діячівграють в державністьі наче у картив республіки -звичайне знущання над Україноюця вітчизняна війнарозпочатапаранойїком і ксенофобом з кремля.жорстока буденністьі проза буттяповсякденність...

Читати далі...

41. у крихкості ночі (читаючи Рільке).де зорі згублені в небіі хмари тінями чорніторкають у томності крони,які у чеканні сонцяхитають, росхитують теміньі холод вповзає в оселю,оманно де жевріє світлоз підсвічника біляглибокого крісла м"якого,в якомучитаю Рількея,гортаючись в пледі,зіщулений мерзлов стінах самотності сірої долі,у котру занурене містозлиденне й вороже до світу...аби врятувати душучитаю лірику -ліривелично лунають струннімелодії у передзвонах,хвилюють чуття і роздУмиу...

Читати далі...

- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… - Буде так!... І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і...

Читати далі...