Влада в Україні розділена на три гілки, рівноправні між собою - законодавчу, виконавчу і судову. Принаймні, так сказано у Конституції України. І, відповідно, представники гілок влади мають бути рівними у правах та відповідальності.

Верховна Рада днями прийняла закон, що передбачає довічне тюремне ув'язнення суддів, прокурорів і слідчих, які будуть засуджені за хабарництво в «надзвичайно великих розмірах».

Зміни до Кримінального кодексу, за які проголосували 364 народних депутата – представники всіх фракцій, ще взимку підготував і вніс на розгляд у Верховну раду народний депутат Анатолій Гриценко («Наша Україна–Народная самооборона»). Нововведення направлені на боротьбу з корупцією і хабарництвом. Зокрема, автор доповнив перелік обтяжуючих провину обставин такими поняттями, як «скоєння злочину особою у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків» і «скоєння злочину з корисливих мотивів», а також такою категорією, як «хабар в надзвичайно великому розмірі» – 4 тис. неоподатковуваних мінімумів і більш – це понад 68 тис. грн.

Згідно закону, за отримання хабара в надзвичайно великому розмірі особою, що займає відповідальне або особливо відповідальне положення (державні чиновники високого рангу, мери та інші), передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років без права на амністію і з конфіскацією майна. За скоєння того ж злочину суддею, прокурором або слідчим – «довічне позбавлення волі без права на амністію і з конфіскацією майна». Слід зазначити, що зараз, згідно КК, максимальне покарання за отримання хабара – позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна.

І тут у мене виникли декілька запитань:

1. Чому такі ж покарання не передбачені для представників законодавчої гілки влади - депутатів усіх рівнів. Чи рівність усіх гілок влади вже скасовано?

2. Коли буде виконана обіцянка деяких політичних сил про скасування депутатської недоторканності?

Міністерсво охорони навколишнього середовища України підтримало пропозицію Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) та інших громадських організацій про оголошення 2009 року Роком зубра.

Як повідомили УНІАН у КЕКЦ, метою цієї пропагандистської акції є привернення уваги громадськості, ЗМІ та влади до охорони цієї тварини, занесеної до Червоної книги. За останні 15 років через комерційне полювання, яке проводилося в Україні на зубрів під виглядом селекційного відстрілу, а також браконьєрство, чисельність зубрів скоротилася у 3,3 рази, а саме з 720 до 390 голів.

Одним із заходів у рамках цієї акції буде випуск Національним банком України срібних монет із зображенням зубра!

 

  

Країні набридли сварки Ющенка і Тимошенко. Країна хоче стабільності, процвітання і спокою. Першим кроком до цього може стати довічний мир між гілками влади і особами, які їх представляють.

То, чи помиряться Ющенко і Тимошенко?

мова йде конкретно не про Ющенка (як нинішнього), а саме про інститут президентства.

в Україні існує три гілки влади:виконавча, законодавча і судова.
що таке "президент України"? глава Держави, гарант Конституції, є Верховним Головнокомандуючим і тд.

ще: має відношення до законодавчої, виконавчої, судової гілок.

на вашу думку, чи має виконувати певна особа (президент) функції противаги у владних гілках

чи навпаки- така особа лише заважає здійснювати владні повноваження і "плутається під ногами"?

Троє водіїв Півдня України за останні дні трагічно пішли з життя через неможливість вижити в кризовій ситуації. Вже кілька місяців на Одещині мітингують тисячі автовласників, жаліючись на відсутність роботи і відповідно можливості виплачувати кредити.

Вони довго страйкували, але так і не були почуті владою. Наклавший на себе руки Володимир, разом з іншими безробітними дальнобійниками хотів достукатися до представників влади, щоб ті відповіли, коли, в кінці кінців, водії знову зможуть перевозити вантажі і отримувати зарплату.

Володимир з колегами чекав три місяці. Відповіді не було, і тоді він пішов на самогубство. Без годувальника залишилася дружина і двоє дітей. Поки одеські дальнобійники говорили на мітингу про смерть колеги, з Білгород-Дністровського надійшла нова трагічна звістка: ще один водій повісився. І знову через безробіття. ГУДИМА Віктор Миколайович, батько двох дітей вибрав кризі суїцид, таким чином, відводячи від родини відповідальність за неоплачений кредит. Не минуло й доби після похорону Віктора ГУДИМИ, як надійшла інформація про смерть ще одного перевізника з Одеси. Проблеми ті ж, що і у всіх українських далекобійників: відсутність роботи і кредитна заборгованість. Водій помер від серцевого нападу.

Страйкуючі на Окружній дорозі в Києві, у Львові, в Одесі та багатьох інших містах країни задають питання: скільки ще дальнобійників має загинути, щоб б влада нарешті звернула увагу на автомобільну проблему и хоть якось почала реагувати на вимоги автоперевізників.

http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=12489&page=1

Не можу однозначно звинуватити цих самогубців (можливо, на їхню думку, справді не було іншого виходу), але я особисто вважаю самогубство останнім з варіантів вирішення проблеми. Потрібно було боротися, шукати виходу з кризової ситуації,  варіантів - безліч.

Але, тим не менше, мої розсуди не змінять фактів - люди кінчають життя самогубством, бо влада не в змозі вирішити їхні проблеми. Навіщо нам така влада? Навіщо Вам така влада?
    

Працівники органів місцевого самоврядування йдуть у відпустки без збереження заробітної плати. Міський голова Андрій Матковський прокоментував цю інформацію Національній телекомпанії України. «Таке колективне рішення стало альтернативою скорочення штату», - сказав він. Воно стосується в основному керівного складу і не торкнеться низькооплачуваних працівників та малозабезпечених сімей. В числі перших у такій відпустці побував сам міський голова, хоча основну її частину провів у службовому кабінету. В січні відпустку за власний рахунок вже брали 12 працівників апарата. Тривалість їх до двох тижнів. Відпустки ні в якій мірі не позначаються на якості роботи виконавчих органів міської влади. На лютий написали заяви ще кілька працівників. За розрахунками завдяки таким відпусткам в апаратах міського та районних виконавчих комітетів буде зекономлено понад 600 тисяч гривень. Багато це чи мало? Ця сума майже дорівнює фонду заробітної плати керівників дитячо юнацьких клубів за місцем проживання, які користуються великою популярністю у юних полтавців та їхніх батьків.

 Андрій Матковський підкреслив, що плановий бюджет міста на поточний рік гірший, ніж виконаний минулого року. Доводиться економити. Але господарський комплекс Полтави працює стабільно. Зокрема, в будинки цілодобово подається гаряча та холодна вода, на відміну від столиці вчасно виплачується заробітна плата медикам та освітянам. В місті вживаються заходи, щоб уникнути подібних відпусток в цих галузях. У всякому разі вони не стосуватимуться середнього та молодшого персоналу.

За матеріалом: http://www.rada-poltava.gov.ua/news/2009/2/3/36267659/

---

Дожилася Україна!!!

Міська влада Полтави миттєво відреагувала на публікацію Майдан-ІНФОРМу щодо підвищення вартості проїзду у громадському транспорті ( http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1228717445.html ).

Офіційний сайт Полтавської міської ради повідомляє:

"Навіть попри нестабільну економічну ситуацію в державі й підвищення тарифів на проїзд у тролейбусах з 50 до 75 копійок, студенти в них їздитимуть на пільгових умовах. Так вирішив виконавчий комітет міської ради.

Щоправда, тепер пільга буде виражатися дещо в іншій формі. До цього часу студент, пред’явивши студентський квиток кондуктору, міг їздити за 35 копійок.

Але такий розрахунок складний в розрізі виконання та подальшої звітності для КП „Полтаваелектроавтотранс”, тому було запропоновано ввести проїзні квитки, які для студентів коштуватимуть 21 гривню на місяць (при вартості проїзного для громадян 41 гривня). У цьому і полягатиме пільга.

Оскільки місць продажу проїзних квитків у Полтаві було лише два, членом міськвиконкому від студентської ради Олегом Слизьком ініційовано їх реалізацію у всіх 24-х вищих навчальних закладах, що дозволить студентам купувати квитки безпосередньо в альма-матер".

Читає міська влада і форум на своєму офіційному сайті. Читає і реагує. Реакцію можна побачити тут: http://www.rada-poltava.gov.ua/forum/?forum=56262902&topic=63038132

"Майдан".

Вам не здається що скоро неадекватні дії всіх гілок влади доведуть до реальних громадянських збройних виступів?Вони своєю непослідовною тупою політикою,плюс штучно спровокованою кризою(ні в кого вже думаю сумнівів нема що то є штучно зроблено),іграми на валютних ринках,тупою газовою політикою,не справедливими і антизаконними діями суддів,і частими наїздами Джипів на простих людей викличуть громадянську війну?Люди в нас НЕ БИДЛО!Ми ж думати вмієм!зараз же не помаранчева революція що всі вийдуть прапорцями помашуть покричать Ющенко так і підуть по домам!Вони скоро пів країни безробітних зроблять!тим людям треба платити кредити,за житло платити,їсти купляти-де вони будуть кошти на то всьо брати?ясно де-у як сказав Маркс-у класу буржуїв-візьмут вила,ножі.пістолети-що у кого є і підуть на приступи фінаннсових установ і державних!До речі на фоні кризи у держ чиновників підвищилась зарплата-це при такій кількості безробітних-це напевно для того щоб краще стадом управляти!

Попри те, що Україною і досі править комуно-комсомольська «еліта» переважно сільського походження, яка продовжує знищувати наш Краї, кількість патріотично налаштованих громадян в Україні зростає з кожним роком.

На жаль, Помаранчева революція не змогла скинути вищезгадану еліту. Але Помаранчева революція має і своє досягнення – наш народ прокинувся. У нього почала з’являтися свідомість, яка пробудила любов до рідного Краю, що раніше десь надто глибоко переховувалася у душах громадян.

Народ почав розуміти, що з нинішнім владним режимом помітних змін у нашій державі не буде. Замість впровадження кардинальних реформ, відбувається політика взаємних звинувачень. Ця політика є згубною і вона може привести до катастрофи, якщо при владі ще хоч трохи буде той політичний розклад, який є зараз. Політики-реформатори продовжують опиняються у меншості і отримують шалений опір від кримінально-олігархічного світу.

Єдиним виходом з тупикового стану є прихід у політику нових людей. Таких людей в Україні достатньо. Це молодь. Молодь у якої влада відбирає майбутнє, примушуючи до жебрацтва та рабства, має встати з колін. Молодь має запроторити державних знищувачів за грати, повернути державі награбоване майно і розпочати розбудову сучасної європейської держави. Політиків, які зараз при владі в Україні треба раз і назавжди відправити на політичну пенсію.

Нову сучасну європейську Україну мають будувати нові люди. Країна потребує швидких і радикальних змін. Гуртуймося заради нашого з вами майбутнього! Не дамо політикам-старцям докрасти те, що належить нам. Зупинімо руйнівні процеси, починаймо наш шлях. Україна рулить! Дорогу – молодим!

Тарас Токар.

На написання цієї рефлексії мене спровокували кадри примусового приводу чи привозу для допиту з Харкова до Києва секретаря Харківської міської ради Геннадія Кернеса та фраза-обмовка міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Все це супроводжувалося викликами швидкої допомоги, швидкотекучими хворобами затриманого, коротше кажучи, черговим цирком.

Навіть на подіум українських мас-медіа Кернес виходив, чи, точніше, чеберяв, гіпертрофовано театрально. Нічого сказати – великий актор. Жаль що гибіє у Харківській міській раді – сцена не найкраща.

Я дуже люблю витончені іронічні фільми геніального американського коміка (і трагіка) Вуді Алена. Особливо, коли він, з його марнотними фізичними даними, пародіює типового голлівудського супермена чи мачо.

Смішно дивитися на здохляка Вуді (окуляри з товстенними шкельцями, вузенькі плечі, худенькі ніжки) у ролі кумира 50-х гіганта Хема (Ернеста Хемінгвея, якщо ще хтось його пам'ятає) та ще й у ліжку з його не менш монументальною дочкою Меріел.

Та ще й під супровід "інтелектуального" мотто, такого характерного для кіно початку 60-х. Ти розумієш, що це "прикол". Однак, разом з тим, ти розумієш, що Вуді Ален добрий рудий клоун.

Натомість Геннадій Адольфович Кернес, звичайно ж клоун української політики. Однак клоун зовсім не рудий, який є завжди жертвою, а білий, злий і недобрий.

Білий клоун не дає знущатися та сміятися над собою – він знущається над публікою та мордує свого рудого колегу. Такі амплуа у цирку. А також і у цирку української політики.

 В умовах відсутності морального осуду, постава клоуна виявилася в політиці найбільш виграшною. Профанація, епатаж і у політиці і в решті сфер життя успішно легітимізували повальний цинізм.

На постсовєтському просторі першим проламав кригу будь-яких норм Владімір Жиріновський. І виявився успішним – бо "безпредєльщик". Він, з подачі ще старого КГБ, дійсно, як криголам, вломився у ще напівзаморожену постсовєтську ситуацію. Зробив фантастичну кар"єру – і як то кажуть "был таков".

А за ним пішло-поїхало. З більшим чи меншим хистом цілі зграї паяців від політики, культури та навіть церкви буквально заполонили суспільний простір.

Причому це не тільки такі явні паяци, як прогресивні твікси Наташа Вітренко та Вова Марченко чи славнозвісна "звізда" поп-сцени Андрійко Данилко-Кравчучка. Чи полум'яний "націоналіст" Роман Козак.

Але й сам Леонід Кравчук – президент та Леонід Кучма – президент другий. Можливо в політиці, у якій відсутня мораль, іншого виходу і немає – мусиш прикидатися дурником, бо ж справжньої відповіді на складні запитання не маєш.

А так можна "прошлангувати" і будучи президентом видавати безглузді сентенції на кшталт "Маємо те, що маємо" чи "Ви скажіть, яку державу будувати" – і це слова діючих президентів. Тобто, по-простому – грати вар'ята.

Але це персонажі минулого чи не занадто істотного сьогодення.

Натомість наше життя найбільше залежить від важковаговиків сучасної української політики, донедавна – двох Вітьків та однієї Юлі.

Сьогодні ж годі відкараскатися від враження, що й вони ті самі персонажі з італійської опери-буф. Хоча колись все заносилося на трагедію.

Я вже писав про страждання двох печальних П'єро та одну Мальвіну, яка заставляє їх мити перед обідом руки. Ясно, що п'єро – це клоуни, причому руді. Вони недолуго опираються її домаганням. Однак результат зворотній. Бо ж вони хлопці недалекі.

Натомість чисто-біла Мальвіна як відмінниця у третьому класі склавши ручки та губки з садистичною педантичністю напучує двох лопухуватих П'єро. Причому істотним словом тут є не "напучує", а "садистично".

Це справжній білий клоун. Білий жорсткий, але теж клоун, як і вони. Щоправда на відміну від них її ще несе драйв політичного життя. Вона з величезним задоволенням пірнає в саму гущу політичних перипетій. Тоді як наші П'єро вже тільки крехчуть на поворотах.

Яка ж мораль, спитаєте ви. А мораль проста: на жаль, хоч це й суб'єктивно, я ніяк не можу видивитися в сучасному українському політикумі (ще один покруч сьогодення) людини хоч трішечки сумлінної, яка не грає на публіку, не кривляється, не дурить інших і себе.

Свого часу Ющенко чи то насправді сказав трішечки слів правдивих, чи то нам здалося. Однак навіть за те він був винесений народом на вищий рівень влади.

Народ хотів правди (чи не хотів бути обдуреним). В країні кравчуків та кучм народ спраг правди, як не банально та ідіотично це звучить. Однак теперішні політики гадають, що вони всіх перехитрять, чи то з ЄЦ-ами чи то з ГЕЦ-ами ("гец" по галицьки – жарт чи вибрик).

Навряд чи. Якщо не підтасують вибори (на що і заноситься).

То ж для мене виглядає так, що Кернес насправді є породженням нашого часу на яке ми погоджуємося. Він звичайно "тащиться", знущається, потішається над нами.

Він так само, як і Юля Тимошенко гравець – рибка в потоці води. Він нас дурить. Але так насправді ми того варті, бо дозволяємо йому і "іже з ним" потішатися над нами жирувати у нашому часі смут та перемін.

І нема чого соромитися харківського секретаря міськради, бо ж інших ми не соромимось.

"Що маємо те маємо". Чи нас мають...Цинічно? Ще б пак!


Тарас Возняк, Аполітичний , Львів, Журнал Ї , для УП

УП