[ Читати далі ]

     Років 7 тому сестричка подарувала мамі білий гібіскус. Років п’ять він добросовісно цвів білими квітами, а потім поруч з ними стали з’являтись квіти червоного кольору, причому іноді на одній і тій же гілці. Не знаю, що послужило причиною таких змін, але нам це навіть сподобалось))) Сестра (біолог за освітою) сказала, що з подібним ще не стикалась. Ось вона, наша чудо-квіточка (зимує рослина в кімнтному горшку, а літні канікули проводить на маминій клумбі)

[ Читати далі ]

Оскільки попередній, 40-й День народження, що відбувся минулого року, не святкував, вирішив проілюструвати хоча б 41-у Днюху. Нехай і з запізненням. Нехай так-сяк (бо вийшло не так, як планував). Але треба, адже як не як — солідний вік. Та й дегустації хотілося розбавити іншою темою. Правда, про їжу теж буде, бо нині це чи не єдине задоволення...

Отож, досягнення такого вікового рубежу відбулось зовсім не святково... Хоча й попередні Дні народження були не так, щоб "Вау!". Однак цього разу не було ні подарунків (подарували гроші, але від батьківських відмовився), мама не привітала, святкового столу не було, собі теж нічого не подарував (попри те, що була крутезна ідея). А пізніше доремонтовував зуби та роботи багато накидали — так що теж було не до гулянки. Втім, щоб якось себе розважити, дещо все ж організував. Наприклад, побалував себе тортиком і алкоголем.

Цього року вперше вдаломся пофотографувати бджіл (ос). До цього фоткав тільки дохлих. А от відзняти живу бджолу не так вже й просто.

На дачі в період активного розквіту люпинів бджоли збирають нектар. Цікаво, який мед з люпинів?

Дивиться, яка мікро-краса у збільшенні! І пилок видно, який у "нормальному масштабі" і не роздивишся.


Ну і цікаво спостерігати за мініатюрним світом, який ми часто не помічаємо.
[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

[ Читать дальше ]

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]