
Однажды мне сказали, что у меня очень цепкий и внимательный взгляд. Любопытно было услышать такое мнение. Сперва даже не согласился, ибо где-то очень глубоко внутри я человек мягкий.
В субботу весь день ездил по городу - дел разных накопилось. Как-то последнее время перестал читать в транспорте, а постоянно пялиться в мониторы в метро - тоже не интересно. В какой-то момент поймал себя на мысли, что разглядываю людей. Лица, фигуры, одежду, манеры, улыбки. И люди чувствовали на себе мой взгляд, оборачивались. Взгляд стал тяжелым? Не знаю. Забавно это.
Когда -то одна известная певица объявила на всю страну:
"«Я не сука и не крыса, - говорит Могилевская. - У меня есть свои убеждения, я знаю политические программы обоих кандидатов... За Януковича проголосовало много людей, нельзя не принимать их выбор во внимание... Я останусь со своим кандидатом до конца»
Так вот теперь возникла дилемма. Как ее теперь называть ?
Все що не трапляється то на краще, або ж дуже хочеться у це вірити...
Подорож була хоч і не зовсім у тому варіанті, що заплановано спочатку, але теж цікава та насичена. В Україні ще безліч цікавих місць,
хоч багато з них у занедбаному стані
. Ще треба якось вибратися і на схід, але у мене вже є кілька ідей цікавих подорожей по Тернопільщині та Поділлю
...
І ще, здається, все-таки треба зменшити темпи... Робити "розгрузочні" дні з прокиданням після 10-ї, а не о 8-й ранку
, більшу уваги приділити музеям, особливо краєзнавчим. Або ж зменшити кількість днів, бо на 5-й день прокидатися і відпочивати вже важко... Але ж... навколо стільки цікавого
...
Хочеться особливу подяку висловити Светі, що майже "безропотно" розділила "всі тяготи та невзгоди" нашого відпочинку, а подарунок до Дня Народження отримала аж у Києві,
ДНВП "Картографія" за картографічні та історичні матеріали (хоч і є певні зауваження до точності),
та серії путівників Мальовнича Україна під редакцією С.Л. Удовіка видавництва "Ваклер" за історичну та архітектурну довідку.
Подяка також і Кузьмі Скрябіну та групі "Поющіе труси" за пісню "Пластіческий хірург", яку ми почули вперше в ресторані Дубно, і наспівували всю дорогу
. Унікальність цієї пісні у тому, що у приспіві можна змінбвати назви органів і дії з ними, що абсолютно не впливає на риму і зміст!
Також хочу подякувати пивзаводу "Рівень", за справжне непастеризоване пиво! Тепер я знаю, яке пиво має бути!
Для тих, хто щось упустив повна збірка "Літо 2009 - Подорож на Волинь: