хочу сюди!
-
-
46 років, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 40-55 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Продовжую улюблену тему
- 20.06.25, 11:11
Квiтень:
Маєток нам дiстався трохи занедбаний. А тому що ми не досить досвiдченi, то вже захезали усю красу кучами гiляк та коренiв. Особливо дикий вiногад, це битва не на один рiк. Може ще візьмемо в прокаті подрібнювач та все це прибереться.
Кроти майже всiх слимакiв пожерли, допомагають копати значно меньше нiж у лютому.
Бiля будинку розрослися кущi троянд, повикидали стрiли, яки пробили дах та пiдняли і розхитали обшивку кровлi. Робiтники все полагодили, замiнили прогнивши доски та у виглядi бонусу витоптали геть усю клумбу пiд вiкнами.
Травень: Все, що було посаджено майже не росте, то жара то холодрига, то просто купила якусь фiгню. Чоловiк вже вiдсторонився вiд городу, робить дрiбний ремонт, розбирає пiдвал, ходить на рибалку на ставок. Мабуть купимо йому скутер якийсь, або електросамокат.
Є маленький гаражік для скутера, але теж завалений речами, будемо розбирати.
У закромах багато макулатури, умовно кажучи.
Робiтниця, Наука та життя, Новий час,Москва. Ще за старих часів. Вiдкрила подивитись, а там якiсь мемуари Брежнева. Навiть не уявляю що з цим робити.
Якщо просушити воно пiде хвилями.
Знайшли багато корисного i нового. Але нам це не дуже потрiбно.
Бур'яни продовжують вiдвойовувати терiторiю, але там де на хшляху трапилися хости iм нiчого не свiтить. Хости вилiзли такою стiною i так багато, добре, що зупинилась i не копала все пiдряд.
Порадував Епiцентр. Якась занедбана м"ята в горшечку коштує як крило вiд лiтака. Людей на другому поверсi майже нема, все дороге та не вартовне. Ходять як на екскурсiю, потiм купляють на сайтах.
Колись рiшуся на фотки з дачi, якщо комусь цiкаво.
Кроти майже всiх слимакiв пожерли, допомагають копати значно меньше нiж у лютому.
Бiля будинку розрослися кущi троянд, повикидали стрiли, яки пробили дах та пiдняли і розхитали обшивку кровлi. Робiтники все полагодили, замiнили прогнивши доски та у виглядi бонусу витоптали геть усю клумбу пiд вiкнами.
Вочевидь висновок: поспішати саджати щось ще зарано.
В квартирі відчутно побільшало місця, усе на дачу поїхало, друге життя.
Так i живемо.
Так i живемо.
Червень: Зовсім зіпсували собі газони, замість трави повилазили бур'яни, все в проплешинах, але не засмучує. Цi газони треба постiйно скошувати, ми их просто переробимо пiд себе, коли руки дiйдуть.
Вмовила чоловiка додати плитку, зробити бiльше дорiжок, зменшити газони. Але коли це буде ще не зрозумiло.
Сусiди продають свiй маєток, прикро. Вже речi вивезли. Вони адекватнi люди, зараз це рiдкiсть.
У спадок отримали стареньку вишню, все гадала для чого лишили на деревi таку високу гiлку, хто туди полiзе за вишнями. Але коли прилетiла банда грачiв все стало зрозумiло. Піршество на цiй гiлцi тривало 2 години, галас був страшенний, як у китайському ресторанi. Сусiдська груша теж відхопила та пала жертвою піршества, точнiше верхiвка.
Вже заїхали нові сусіди, думала ніхто не купляє дачі. Навколо всі майже нашого віку + -.
Вже є перший прибуток. Поздавала макулатуру на 200 грн. Майже руки відвалились. Росте малина, лохина, лук, часник вселякі овочі та квіти та зелень у горщіках. Так приємно! Зацвітають хости, розочки. Комарів не багато бо вітер.
Зі старої дачі позабирали всю дрібну техніку, коштовні інструменти. Поки син воює сусід перестав доглядати, все в траві та мурашниках. І там моторошно. Літають військові літаки. Коли летять обратно радію що повернулися.
Колись ще напишу, чи не напишу, як каже трамп.
14
Жду, коли закінчиться війна, і посадять в тюрму генералісімуса.
- 18.06.25, 17:14
Жду, коли закінчиться війна, і посадять в тюрму генералісімуса
Єрмака, і його поплічників-зрадників: його завхоза Зеленського, Баканова, Татарова,
Наумова, всю цю мерзоту, яка здала ворогу, Чонгар,- найбільшу в Європі
Запоріжську АЕС, Каховську ГЕС, грабувала всі роки війни народ України
виробляючи на поцупленому ЗЕленою бандою Укроборонпромі браковані
боєприпаси, які не вилітали з стволів, а якщо і вилітали, то десь недалеко в
бур'яни.
Отоді ми по-справжньому і відпразднуємо Перемогу!, бо з цією
злодійською владою, нам не "світять" ніякі Союзи, ні НАТО,
ні Європейський Союз, тому що злодії, брехуни і коропціунери нікому і ніде не потрібні!
Ось тоді ми вип'ємо, і зтанцюємо! і в Криму, і в Карпатах, і в Сумах і в Одесі і в Харкові і Києві!
Слава Україні!
15
Українська музика 2945
- 18.06.25, 12:30
Автор — Міша Бекетов — загинув на фронті:
-
-
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
3
музично-робоче
- 17.06.25, 10:08
У благословенному грудні 2021, коли влаштувати веселу гучну вечірку було явищем буденним, на моїй роботі організували новорічний корпоратив, на який запросили виступити «Калуш». Той самий. Той виступ я благополучно пропустив, що для мене не було трагедією: репчик – то взагалі не моє.
Тим більше, що день корпоративу попадав на період моєї відпустки у Латинській Америці, що природно мала затьмарити навіть таку подію.
Зрештою, так і сталося. Здається, то був пік моєї можливої ейфорії, після чого практично все пішло шкереберть. Наш мозок у цьому плані – цікава штука: по суті у тій подорожі провалилася добра половина планів, і її цілком можна було назвати невдалою, але це пригадується туманно, а от все яскраве запам'яталося чудово.
Значну частину тих днів наша група провела в довгих переїздах, власне, більше у стоянні в заторах на тупих гватемальських дорогах із тупими гватемальськими водіями. Щоб розрадитись, ми грали в логічні ігри та слухали українську музику з плейлиста одного з учасників. Плейлист був шикарний. Завдяки йому я в цілому вперше дізнався про гурт «Grandma's Smuzi». А ще там було багато пісень «Калуша», і я відкрив для себе, що серед них чимало чудових. Я й досі слухаю їх, хоча й рідше. Не тому що набридли, а тому що вони чимдалі більше нагадують саме про ті дні, невдовзі після яких мій світ обвалився.
«Стефанія» та перемога на «Євробаченні» сталися на кілька місяців пізніше. Думаю, після цього «Калуш» до нас на корпоратив не поїхав би у будь-якому випадку через явно більші цінники. Та й справи у компанії десь із тих же пір стабільно не дуже. З 2022 року ми мали вже три хвилі масових звільнень, які я пережив, але оптимізму то чомусь не додає.
Я дійсно люблю свою роботу, не тільки за співвідношення праця/зарплата, а й багато інших ніштяків, із котрих деякі в Україні можуть претендувати ледь не на унікальність. Однак коли днями мені скинули апетитну вакансію з іншої компанії від мого природного небажання щось змінювати до «та як же мене тут все заїбало» пройшло хвилини три.
Щоправда, по вакансії мене відсіяли одразу ж, і не чому-небудь, а тому що я фізично знаходжуся в Україні. Ну охуїти тепер.
Добре, що не встиг набудувати у голові райдужних планів і нікому про це не розказував. Менше надій – менше розчарувань. Добре, що мої все ще нинішні колеги не знають, як би я бігав з радісними криками по квартирі, запиваючи ромом просто з горла, коли мені запропонували офер. У моїй уяві, звісно.
А новорічні корпоративи в нас досі є, тому що чому б і ні. Значно скромніші, але в грудні 2023 до нас запросили «Grandma's Smuzi». На розігріві виступала одноразова група, зібрана суто заради цього вечору, що складалася з трьох наших колег та їх друга. Повторити такий концерт нині було б важкувато, бо двоє з тих чотирьох уже в ЗСУ. Такі справи.
P. S. «Калуш» після «Євробачення» знають, певно, усі, а от «Grandma's Smuzi» – не факт, тому ось послухайте, доторкніться до прекрасного. До речі, вокаліст – турок та громадянин Туреччини, що не заважає йому знати українську куди краще, ніж багатьом вітчизняним дурікам з неправильною щелепою.
9
