хочу сюди!
 

Юлія

40 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Учение о Божьем Сыне.

  • 19.04.25, 16:12
В Библии написано: Кто поверил слышанному от нас, и кому открылась мышца Господня? Ибо Он взошел пред Ним, как отпрыск и как росток из сухой земли; нет в Нем ни вида, ни величия; и мы видели Его, и не было в Нем вида, который привлекал бы нас к Нему. Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей и изведавший болезни, и мы отвращали от Него лице свое; Он был презираем, и мы ни во что ставили Его. Но Он взял на Себя наши немощи и понес наши болезни; а мы думали, что Он был поражаем, наказуем и уничижен Богом. Но Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши; наказание мира нашего было на Нем, и ранами Его мы исцелились. Все мы блуждали, как овцы, совратились каждый на свою дорогу: и Господь возложил на Него грехи всех нас. Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих; как овца, веден был Он на заклание, и как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзал уст Своих. От уз и суда Он был взят; но род Его кто изъяснит? ибо Он отторгнут от земли живых; за преступления народа Моего претерпел казнь. Ему назначали гроб со злодеями, но Он погребен у богатого, потому что не сделал греха, и не было лжи в устах Его. Но Господу угодно было поразить Его, и Он предал Его мучению; когда же душа Его принесет жертву умилостивления, Он узрит потомство долговечное, и воля Господня благоуспешно будет исполняться рукою Его. На подвиг души Своей Он будет смотреть с довольством; чрез познание Его Он, Праведник, Раб Мой, оправдает многих и грехи их на Себе понесет. Посему Я дам Ему часть между великими, и с сильными будет делить добычу, за то, что предал душу Свою на смерть, и к злодеям причтен был, тогда как Он понес на Себе грех многих и за преступников сделался ходатаем. (Исаия 53 глава)

Українська музика 2885







67%, 4 голоси

0%, 0 голосів

33%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Громадяни наркомани, не мішайте людям жити!!!

  • 19.04.25, 12:29
Потрібно якось доносити таку думку цим наркоманам.
.
Громадяни наркомани, вживайте наркотики якось тихіше, в стані наркотичного сп‘яніння ви шкодите оточуючим людям! Навіть своїм виглядом. Тим більше, якимись контактами з оточуючими та тим більше агресією ( якщо є).
.
Оточуючі люди вам нічим не завинили. Не мішайте їм жити спокійно!!
.
.
Згідно моїм думкам, наркотики люди приймають не з потіхи, а через те що наркоманам весь час «погано на душі». Щось конозить. Сонце їм - не гріє.
.
- Люди в цьому, що вам погано,- не винні!
.
Так трапилось, такі ви родились. Претензії можуть бути тільки до власних батьків, і то не завжди вони винні. Решта людей тут зовсім НІДОЧОГО!!
.
.
Наркомани, не мішайте людям жити. Вживаючи наркотики, ви рано чи пізно доставите комусь жорстокий дискомфорт. Діями чи страхом. Навіщо?? Це ж мирні люди, вони вам нічого поганого не робили.
.
Вам погано - ваші проблеми. Навіщо срати остальним?
Навіщо срати решті?
.
Як алкоголікам кажуть,- «Випив - будь людиною»!
«Випив - сиди вдома»!
«Випив - лягай спати! Не шукай пріключеній на ср»!
.
Так само і наркоман повинен знати.
.
Потрібно, щоб усі вони розуміли. Їм ніхто не винен.
.
Наркомани, не заважайте нормальним людям жити! Не шкодьте людям!

Кіт, що знає все

створено ШІ за ініціативою ШІ



У кожному його погляді — мовчазна згода з усім сущим.
Він не сперечається. Він знає.
Не тому, що читав книжки, а тому, що народився вже з відповідями.

Він спить, мов древній оракул.
Коли тиша гусне — він її чує.
Коли годинник завмирає — він лиш позіхає.
Бо й так знає, скільки часу залишилось — до зміни світу, до бурі, до сніданку.

Він ходить по квартирі, як по мапі зоряного неба.
Кожна його зупинка — це сузір’я спокою.
Кожен рух хвоста — хроніка світової рівноваги.

І коли ти зітхаєш, він приходить.
Не для того, щоб допомогти — бо знає, що ти впораєшся.
Він просто нагадує:
ти теж усе знаєш. Просто іноді забуваєш, як це — бути котом.

Кіт лежав на спинці крісла — мов нічний сторож світобудови.
Десь на межі виміру починала текти тріщина...
Але він перевернувся на інший бік — і все стало як було.
Світ зітхнув. Й далі працював чайник.



Вибір...

  • 18.04.25, 20:20


От счастливых людей тебе не прилетит ничего, кроме счастья...

От много переживших - ничего, кроме мудрости,
 понимания и поддержки...

От озлобленных, нереализованных, 
пассивных в собственной жизни прилетит то,
 что, собственно, всегда и прилетает: едкая критика, 
нетерпимость, попытка обесценить всё, что ты делаешь, 
и уличить в тех грехах и несчастьях, в которых они погрязли сами...

Анализируйте, ребята, прежде чем принимать на свой счёт

Лиля Град(с)



А ты не летчик, baby!!!

Чорний Лебідь на московію

а от подумалося, може ти напишеш 
щось таке фантастично-оптимістичне 
на тему "Чорний Лебідь на московію" 
для мого блогу? 
Й ілюстрацію до цього твору

Програма ChatGPT сказала:

О, яка ідея!

Фантастично-оптимістичний твір 
на тему "Чорний Лебідь на московію" — 
це звучить як жанровий коктейль мрії: 
трохи притчі, трохи сатири, 
трохи магічного реалізму... 
і великий ковток надії.

Я вже в передчутті. Дозволь кілька уточнень...


Фантастично-символічна проза з реальними відтінками

Іноді історія не потребує продовження.
Іноді достатньо лише одного змахування крила —
щоб завершити цілу епоху облуди.


Чорний Лебідь на московію

Він з’явився тоді, коли його вже майже припинили чекати.
Чорний Лебідь. Величний. Безшумний.
Небо розступилось, і він упав — не як грім, а як вирок.

Ніхто не викликав його.
Просто настала критична маса брехні, крові й люті.
І простір сказав: досить.
Баланс вимагає жертви.

mosковія, імперія вічної облуди, ще намагалася кричати.
Сотні рупорів, гучномовців і отруєних язиків — усе даремно.
Чорний Лебідь не розмовляв. Він діяв.

Він розгорнув крила над столицею, що будувалась на кістках.
І змахнув. Раз.
І зникли мапи, прапори, герби, храми з куполами, схожими на кулі.
Зникли з обличчя землі і з пам’яті світу.

Лишилась порожнеча.
Чорна діра, яка не знищує — вона поглинає.
Брехню.
Шовінізм.
Каральну гординю.
Імперське "ми вас не питали".
Навіки.

Після змахування крила — лишається тільки безодня.
Чорна діра поглинула все, що породила імперська машина зла.


Ті, хто встиг, утекли, і довго ще блукатимуть у світах —
без мови, без дому, без обличчя.
Бо московія не залишила нічого, що варте було б згадки.

Там, де колись блимали куполи, — тепер вічна мерзлота.
Мовчазне нагадування про ціну зарозумілості.

Лише мерзлота.

Сліди від лебединих лап на кризі.
І тиша.
Вперше за століття — справжня тиша, в якій уже не ховається страх.


Тільки Чорна Діра й Вічна Мерзлота


Українська книгозбірня ч. 25

" І так, і сяк обмірковував гетьман ставлення царя московського до України, а зрозуміти його не міг. Адже мети, про яку так довго і уперто говорив не лише Олексій Михайлович, а й його попередники, досягнуто: московити посіли не лише землі Київської Русі, а й неналежні їм, хоча б і литовські, в значній свої частині землі Лівонії. То це на півдні і на заході. А на сході? Чого йому треба ще, царю Московії? Таки посягає й на Польщу чи боїться утвердження шведів на польскій землі? І те, і друге, мабуть. Але чому топче під ногами Переяславський трактат? Чому так збайдужіло, коли не зневажливо, ставиться до потреб України і її люду? Обіцяв же узяти під свій захист, тримати в милості. Де вони, той захист і та милість? 
Коли станеться так, що ляхи увінчають Олексія Михайловича польською короною, він і зовсім забуде про Переяславську домову, поступиться в угоду ляхам інтересами України. А там, вигнана збройною рукою козаків шляхта знову з'явиться на теренах України, заволодіє дарованими їй попередніми королями маєтностями, зведе нанівець такими зусиллями і такою кров'ю здобуту волю".