хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-58 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Использовали дедушку...

  • 01.10.20, 09:37
Все помнят, как идя на президентские выборы, Галабародька щедро сыпал обещания – и никаких кумовьев во власти, и коррупцию побороть, и тарифы снизить, и всех пересажать весной, и ещё много разной лапши было навешено на уши слабоумному ЗЕ!выборцю. И как мы знаем, ни одно своё обещание клоун не выполнил. Даже и не собирался выполнять.
 Вместо кумовьёв, во власть пришли коллеги по шапито "95 квартал", мужья подруг и соседок, а где не хватило продюсеров и сценаристов, туда завели "дубинских", "бужанских" и разных свадебных фотографов с безработными ПТУшниками.
 Побороть коррупцию, пока что тоже совсем не получается. Даже более того – в каких-то коррупционных зашкварах регулярно ловят то брата Ермака, то дупутата от "слуг", то каких-то приближенных. Но это всё оттого, что начало коррупции было положено при бОриге щикалядном и по быстрому с этой проблемой не справиться, нужно Галабародьку на второй срок избирать, иначе никак.
 Тарифы снизить тоже не получается. Даже хуже – уже и "бОрижный" Роттердам+ оказался вовсе и не таким плохим, как рассказывали диванные эксперды и доморощенные аналитеги. И "зелёный тариф" в Украине выше чем в Европе, правда в эту тему не всех пускают, а пускают только "кого надо" в лице Ахметова и Ко. Но опять же, всему виной папиредники и бОрига щикалядный.
 С влажными желаниями зубажильцев о "сядуть усе" вообще всё плохо. Свынарчуки, которые по заявлениям какого-то "бигуса" украли всё имущество ВСУ, оказались абсолютно не виновными. А сидят почему-то совсем другие люди, по натянутым обвинениям в убийстве Шеремета. Надеюсь все поняли кто в этом виноват? Да, снова он, этот бОрига и мАрадёр на крави. Плохо он реформировал суды, вот у Галабародьки руки и связаны. Даже ненавистного коромельного узурпатора посадить не может, хотя и очень сильно старается.
 Ну, про возврат в страну всякой ПРовской и прочей ватной мрази, даже говорить не буду. В суды, в Генпрокуратуру, на таможню, назначаются такие типажи, что Микола Янович уже упаковал чемодан и с нетерпением ждёт, когда его позовут что-то возглавить, как "крепкого хозяйственника" и как "настоящего проФФесионала".
 Проще говоря – с красивыми предвыборными обещаниями Галабародьки, дела обстоят совсем плохо. Ему мешают, даже можно сказать, вредят и вставляют палки в колёса, попутно держа камень за пазухой и крутя дулю в кармане.
 
*****

Но всё же есть одно предвыборное обещание, которое Галабародька изо всех сил пытается выполнить – это любой ценой добиться мира с Расеей, предварительно заглянув Хуйлопутену в глаза, а если нужно, то можно и на колени стать. Ради исполнения этого желания, Галабародька кинулся выполнять "Минские соглашения", которые до него, вполне успешно и без каких-то плохих для Украины последствий, не выполнялись Порохом в течении 5 лет.
 Попутно в ОПе прощупывают почву на предмет капитуляции и мониторят реакцию общественности. Но делают это аккуратно, чтобы преЗЕдента не подставить под гнев не довольных граждан. Запустили в массы месседж Ермака – дадим воду в Крым, "там же наши люди". Общественность сказала "а вы там часом не тавой?" и начала выбирать верёвку покрепче. И вот уже Ермак рассказывает, что его не так поняли, типа воду дадим, но только после деоккупации.
 Достали с помойки престарелого и скучного клоуна Сивохо – запустили лозунг "нужно услышать Дамбасс", там же опять и снова "наши люди" и вообще "всё не так однозначно". Общественность уронила Сивоху на пол. Галабародька сразу заявил, что он тут вообще ни при чём и он не лох какой-то, ему же целых 42 годика. И тихо задвинул Сивоху туда, откуда взяли.
 Но желание "договориться посередине" никуда не пропало. И вот уже в ТКГ назначают древнего коммуняку Кравчука, а тот в свою очередь берёт в ТКГ ещё более древнего коммуняку Фокина, который опять начинает рассказывать про "там же наши люди". Но уже не ограничивается только этим, а предлагает и амнистию оркам дать и выборы там провести под дулами расейских автоматов, уже и боевики становятся "повстанцами", уже и ОРДЛО нужно дать какой-то "особый статус" и ещё много разного капитулянтского бреда.
 Общественность снова говорит "а вы там не того?" и начинают глазами искать ветку повыше и покрепче. Видя недовольство граждан, Ермак решительно заявляет, что Фокин это КАКА и ему нужно сделать ай-ай-ай. При этом ещё недавно внучка Фокина рассказывала, что это она уговорила Ермака взять дедушку в ТКГ. Ермаку поддакивает Аваков, у которого в вверенном ему ведомстве зашкваров столько, что ему лучше о себе вообще не напоминать.
     Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав звільнити першого заступника глави делегації України в ТКГ Вітольда Фокіна – "Махрового ідіота не можна ховати за старістю. Негайно гнати, як мінімум, знову на пенсію".
Галабародька привычно наполняет памперс и снова заявляет, что он тут вообще ни при чём. Дескать он по просьбе Кравчука назначил Фокина представлять Украину в ТКГ, но так это же Кравчук просил, вот пускай он за Фокина и отвечает. И вообще этот Фокин уже старенький, у него маразм и он представляя Украину говорит что ему хочется и вовсе не от имени Украины, а просто сам от себя. А преЗЕдент Галабародька про то вообще не в курсе:
     Вітольд Фокін відступив передусім від справедливої оцінки тимчасової окупації Росією Криму, міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей нашої держави.
     А представляти державу на будь-якому рівні – це не шанс для особистих поглядів та амбіцій, а обов’язок втілювати в життя позицію держави та інтереси українського народу.
От такое от...  Дескать мы его назначили, но мы не виноваты и он с нами не советовался. При этом каждый новый зашкварившийся "миротворец" высказывает капитулянтские лозунги всё крепче и крепче, проверяя реакцию общества.
 Но ведь у Галабародьки желание "примириться" не пропало. И вот уже на арену шапито выводят Миколу Тищенко. Ну, этот самородок по своим умственным способностям уступает не то что Сивохе, а даже 87-летнему Фокину. А что он будет делать? А вот что – этот "гигант мысли" вошел в недавно созданную парламентскую группу с красивым названием: "По законодательным изменениям для урегулирования войны на Донбассе". Проще говоря, будут на законодательном уровне, протягивать через ВР капитулянтские идеи, ранее озвученные Сивохой и Фокиным.
 Да и сам Микола Тищенко этого не скрывает:
     "Вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін з питань Донбасу. Як і прогнозував, тут працюють як професіонали, так і відверто слабкі представники, що працюють на роз'єднання українців з обох боків конфлікту.
     Але моя позиція незмінна, і вона аналогічна позиції президента. "Немає тієї сторони". Перш за все є українці, яких розділила війна на Донбасі і наше спільне завдання - об'єднати сім'ї, об'єднати людей, об'єднати Україну. Зробити все можливе, щоб якомога швидше настав мир".
Опять рассказы про "там же наши люди" и жгучее желание "договориться где-то посередине". Эта заезженная пластинка, была поставлена на граммофон ещё Сивохой, а все последующие миротворцы, просто крутят ручку граммофона и унылая песня капитулянтов никак не заканчивается.
 Вполне возможно, что какой-то очередной "переговорщик" предложит сдаться на милость Хуйлопутену. Этого "миротворца" уволят и Галабародька скажет – вот же какой негодяй, такое предлагает, мы на это пойти не можем, сдаваться не будем, просто выборы на Дамбасе проведём, а капитулировать ни-ни.
Главное не забыть сказать что "там же наши люди" и что "украинцы с обоих сторон". А уж зубажильцы, которые сидя на продавленных диванах смотрят Г+Г и "Сватов" и при этом "устали от войны", всегда поймут своего преЗЕдента. Да и вообще "какая разница?".
 PS А пока преЗЕдент пытается угодить Хуйлопутену и посмотреть что же там у него в глазах, орки продолжают атаковать:
"30 вересня у районі населеного пункту Зайцеве, російсько-окупаційні війська вкотре порушили режим припинення вогню та здійснили обстріл наших позицій з підствольного гранатомета. Внаслідок ворожого пострілу один український військовослужбовець отримав осколкове поранення".
Как же так? Ведь Галабародька уже и войска отвёл, издал указ о недопустимости ответного огня, а орки никак не хотят "просто прекратить стрелять".
 

Війна і міф 4. Війна для України почалася 22 червня 1941 року

Двадцать второго июня,

Ровно в четыре часа,

Киев бомбили, нам объявили,

Что началася война.

Радянська пісня часів війни

Суть міфу

Війна для українського народу розпочалася від моменту агресії Третього Райху проти СРСР 22 червня 1941 року.

Факти стисло

Участь українців у Другій світовій війні не обмежувалася періодом протистояння між СРСР і Німеччиною в 1941—1945 років. Друга світова війна від самого початку відбувалася на території України. У складі польської армії українці воювали проти Німеччини з перших годин війни 1 вересня 1939 року. Від 17 вересня українці також воювали на боці СРСР проти поляків, а перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини вже у вересні 1939 року.

Агітаційний плакат, що закликає вступати в Карпатську Січ, 1939 р

Факти докладніше

Ще до початку Другої світової війни, 14—18 березня 1939 року, українці Карпатської України воювали за власну свободу з Угорщиною, яку підтримувала гітлерівська Німеччина. Коротка боротьба Карпатської України коштувала, за різними даними, від 2 до 6,5 тисяч життів її захисників.

Українці у складі армії Польської держави почали воювати з  Німеччиною з 1 вересня 1939 року.

Уже у перший день війни німецька авіація бомбила Львів, упродовж першої половини вересня — Луцьк, Станіславів (Івано-Франківськ), Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за деякими оцінками, до 120 тисяч) були українцями. У боях у вересні 1939 року загинуло близько 8 тисяч українців-громадян Польщі.

Від 17 вересня 1939 року у конфлікт вступила Червона армія. Після вторгнення радянських військ на територію Польщі українці брали участь у бойових діях і на боці Польщі, і на боці СРСР.

Після Вересневої кампанії у німецькому полоні опинилося близько 60 тисяч українців, до радянського полону потрапило понад 20 тисяч.

Солдати Вермахту проходять біля вказівника на дорозі в районі Львова (вересень 1939 р.)

Також кілька сотень українців вступило у війну у складі Вермахту, в рамках формування ВВН («військові відділи націоналістів»).

Пізніше українців-громадян Румунії, Словаччини та Угорщини  мобілізували до армій цих країн.

У лавах Червоної армії українці брали участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років. Зокрема, на боці СРСР воювали 44-та та 70-та стрілецькі дивізії, які комплектувалися в Україні. Перша з них потрапила в котел у битві під Суомуссалмі 7 грудня 1939 — 8 січня 1940 рр. 44-та дивізія майже вся загинула — втрата  близько 17,5 тисяч осіб перевищила 70% особового складу. Майже 1 200 бійців потрапили в полон. Кількість загиблих українців у радянсько-фінській війні оцінюють щонайменше в 27 тисяч осіб (за деякими даними — 40 тисяч).

Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії, сформували на початку 1940 року. Добровольці здебільшого набиралися з числа радянських військовополонених. Одним із найвідоміших командирів українських добровольців був холодноярівець і письменник Юрій Горліс-Горський.

Розбита колона радянської 44-ї стрілецької дивізії, яку перекинули у фінські сніги з України (Суомуссалмі, грудень 1939 р.)

Трагедією українського народу була відсутність власної держави, а отже, його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті. На момент початку німецької агресії проти СРСР українці вже більше двох років перебували у вирі великої війни.

Сергій Горобець

Про проект “Війна і міф: невідома Друга світова”

Чи дізналися ми всю правду про Другу світову війну за понад 70 років, що минули від її завершення? Багато що з того, що ми знаємо, — насправді міфи, табу та пропаганда, які тягнуться ще з радянських часів.

“Міфи про війну колишню стали зброєю у війні теперішній, – вважає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті. – Тому розвінчання цих міфів важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільших трагедій у нашій історії”.

Український інститут національної пам’яті з цією метою реалізував просвітницький проект “Війна і міф: невідома Друга світова”. 15 істориків вибрали 50 міфологізованих сюжетів і розвінчують їх, спираючись на довготривалі дослідження й опрацювання розсекречених архівних матеріалів.

“Війна і міф…” може “розмінувати” кілька десятків міфів про Другу світову війну, що існують у пострадянській колективній пам’яті та були побудовані на фальсифікаціях, маніпуляціях або замовчуванні фактів”, – каже один із авторів проекту історик Олександр Зінченко, радник голови Українського інституту національної пам’яті.

Партнерами проекту “Війна і міф: невідома Друга світова” стали Центр досліджень визвольного руху, Електронний архів визвольного руху, проект “LikБез. Історичний фронт” і Книжковий Клуб “Клуб сімейного дозвілля”.

http://www.ww2.memory.gov.ua/mif-4-vijna-dlya-ukrayiny-pochalasya-22-chervnya-1941-roku/

Відпустка, це чудово.

Навіть якщо маленька. Навіть якщо осіння.
Але зимою щось менш бажається на роботу, аніж літом.
Голольод, сквазнякі, мерзенний вітер, нехай йому.
Так що трошки взимку, трохи осінь, дещо літа.

Ще не холодно і добре.
А чого частково відпустка? А це щоб не сильно звикав до відпочинку.

smile





Абстракция...

  • 30.09.20, 22:55


Видели когда-нибудь как режут металл газовой горелкой? Зрелище поистине завораживающее… пропан в сочетании с кислородом прогревает сталь в точку малинового цвета, затем по мере нагревания точка превращается в червонное золото (вот где алхимия) и ещё чуть-чуть – и сталь начинает подплавляться маленькими сияющими шариками – это тот самый момент, когда струя режущего кислорода должна продуть заготовку. Если верно настроить подачу газа, рез получается как в тёплом масле ножом - ровный и с плавными чёткими гранями расплавленных кромок золотистого цвета, словно кислородной ниткой рассеченный надвое. Красотища неописуемая, слишком мало букав, чтобы выразить всю прелесть свойств расплавленной стали: её многогранность и разнообразие форм, оттенков, испепеляющей температуры и совершенство взаимодействия элементов. Зрелище настолько ослепительное - всё равно, что смотреть на солнце в июле…поэтому защитные очки с тёмными стёклами самое то. Это как в жизни: слишком яркие скоротечные и многочисленные детали отвлекают от самой сути явления. Поэтому резка металла настолько сильно напоминает пристальное сосредоточенное наблюдение.

 Ничем не отвлечённое внимание на объекте - это режущая кромка имперического исследования, что позволяет уловить саму суть нужного и прекрасного, порой очень личного восприятия идущего в разрез с общепринятым. Вот так я бы описал абстрактное мышление в быту, живописи и йоге. 


Попугаи-матерщинники

В Англии пять попугаев научились ругаться отборным матом

Серые попугаи (жако) отличаются умом и сообразительностью, поэтому легко перенимают у людей как хорошие, так и далеко не самые полезные качества: стоять, к примеру, на шухере, вызывать истошным воплем полицию, а также грязно ругаться.

Именно с одним из таких случаев столкнулась администрация зоопарка в Линкольншире на востоке Англии: пятеро наглых птичек научились нецензурно ругаться и хором оскорбляли посетителей, пишет The Guardian.

Серые попугаи по имени Билли, Эрик, Тайсон, Джейд и Элси попали в зоопарк лишь в августе, но быстро освоили ругательства и начали оскорблять и заводить друг друга.

«Нам не привыкать к сквернословящим попугаям, но чтобы сразу пятеро — такое у нас впервые», — признался исполнительный директор зоопарка Стив Николс.

По словам Николса, поначалу их ругань вызывала у людей лишь смех. Уловив это, птицы и сами начали смеяться, когда слышали матерную лексику.



В итоге в зоопарке начала повторяться ситуация: один попугай ругается, а все хохочут, и это заводит его еще больше. Затем эстафету перехватывает следующий, и поток брани и смеха льется прямо как в какой-то забегаловке или дешевом развлекательном клубе.

Когда по окончанию карантина птиц выпустили из клетки, они уже через 20 минут обматерили кого-то из посетителей.

Затем подобные ситуации начали повторяться, причем самая отборная брань почему-то доставалась молодым девушкам.

«Нашим посетителям все это кажется очень забавным, и у нас не было ни одной жалобы. Когда попугай посылает вас куда подальше, это в самом деле звучит очень смешно, — признается директор, — но по выходным к нам приезжают детские экскурсии, и с этим надо было что-то делать».

В результате было принято решение попугаев-сквернословов разлучить и подсадить к более вежливым собратьям-жако, которые научили бы их нормальному языку серых попугаев.

После этого перевоспитанных попугаев переселили в разные концы зоопарка, чтобы они не провоцировали друг друга на глупости, и пока что над зоопарком не разносятся грязные ругательства.

Но попугаи — птицы смышленые, и если что-то пойдет не так, то исход «перевоспитания» может быть очень плачевным.

«Я надеюсь, что там они выучат другие слова, но если эти попугаи научат ненормативной лексике остальных, то мы получим 250 ругающихся птиц. Я не знаю, что мы будем с этим делать», — сокрушается Николс.


Не літайте літаками. НІКОЛИ!!! не літайте.

  • 30.09.20, 20:22
Не літайте літаками. Це - смертельно небезпечно.
.
.
Доки авіакомпанії не забезпечать Найжорсткіший Контроль за своїм видом заробітку - Літати Не Можна Категорично. А вони Це Ніколи - Не зроблять.
.
Ось гляньте - катастрофа Боїнг 737 max під Аддис-Абебою - 
.
Командир воздушного судна (КВС) — 29-летний Яред Гетачеу. 
- став самым молодым КВС в Ethiopian Airlines.
Второй пилот — 2Катастрофа Boeing 737 под Аддис-Абебой5-летний Ахмед Нур Мохаммод Нур. Неопытный пилот. Налетал 361 час...
.
.
До самого молодого пілота помічником ставлять взагалі неопитного нуля.
.
Авіакомпанія Знала - що робила? Знала. І так Вони - Весь час.
.
.
ви в деталі не вникаєте і не чуєте і не розумієте? за десяток років прочитав Детально сотню розслідувань авіакастроф. Це - не випадковості. там усе - Системно. Заточено. небезпечно писати навіть))
.
.
А що вони роблять УСІ в Світі з паливом для літака? Або наливають повненний, роблять з нього бочку повну керосину, що вибухає по максимуму - щоб з'економити і не купляти (дозаправляти у місці прильоту, бо там паливо дорожче на пару центів, а йому ще летіти назад.). Дома заправимо...
.
Або навпаки - недоливають паливо - і лети на мінімумі - бо так більше вантажу влізе. А чуть що не так - а немає палива-то...Економлять Весь час і на усьому - копійки. І клали вони на надійність техніки і на ваше життя.
.
Жоден не дає гарантії жорсткої. Долітають літаки Тільки на Шансі і везінні.
.
.
Не можна літати з цими ризикувачами життів чужих і своїх.
.
.
краще поїздом потягом не спіша. там шансів доїхати - більше. Загинути шансів - мало. В катастрофах на з/д гине дуже мало, треба ще постаратися щоб там загинути. Гине максимум 40 на весь состав.
І в Турцію теж можна потягом доїхати. Подорож буде цікава. Дві пересадки. А ще краще - в ніяку Турцію Туреччину не їхати - а сидіти вдома спокійно. Відпочивати. Живим.
.
Не літайте літаками Ніколи! вони не дають гарантії. вони там мутять весь час - як би меньше пілотам платити, молодих дурачків поставити подешовці, де б центи зекономити, як на грані знов долетіти.
.
.
не можна - літати. якщо ви - розумна Людина.
.
.
п.с. все, що міг, то підказав нам. що мав сказати - сказав. а ви Літайте далі втричі більше).

Андрій полишив мирне життя і пішов на війну

Андрій Аносов – вірний, відданий, закритий і трохи суворий чоловік готовий, не вагаючись, віддати життя за те, що любить – Олег Володарський (відео)


«Це дуже страшна смерть»: журналісти показали, як у Чернівецькій лікарні рятують важких хворих від COVID

Журналісти розповіли і показали, як медики рятують людей у самому епіцентрі коронавірусу в Україні. «Як не буває двох однакових людей, так не буває двох однакових смертей. Коли вони кожен подих ловлять як останній, вони такими очима дивляться... До цього, мабуть, не можна звикнути», – розповідає лікар-анестезіолог Андрій Аносов.

Щодня о 10.00 починається обхід у реанімації. Реанімація поділена на дві зони: у першій лежать пацієнти з підозрою на коронавірус. Вагітна Дар’я потрапила сюди два дні тому. Вона запевняє, що від початку карантину була вдома у декреті.

«Переживаю. У вівторок я вже всьо – не могла дихати, задишка», – розповіла вона.

У другій зоні – «червоній» – лежать найтяжчі хворі.

Реанімація тут розрахована на 15 ліжок, та зараз тут перебуває 19 пацієнтів.

Просто під час огляду стан одного з хворих стрімко погіршився.

«У нього зараз такий стан, що ймовірність того, що він з цього вийде, до десяти відсотків, справді», – розповів завідувач відділення інтенсивної терапії Костянтин Дроник.

Андрій Аносов заступає на нічну зміну в реанімацію. За 25 років роботи останні кілька місяців для нього найважчі. «Це дуже тяжка смерть. Це людина, яка повільно, повільно задихається. З кожною годиною щось втрачає. Від задухи – це страшна смерть», – розповів він.

Джерело: https://molbuk.ua/.../199978-ce-duzhe-strashna-smert...

 

Учасник російсько-української війни Андрій Аносов

Діалог з Андрієм видався не простим. Хоча найважливіше те, що діалог все ж таки відбувся. Саме діалог. Коли обидва співрозмовники слухали та чули один одного. Є люди спокійні та стабільні у своїх переконаннях. Переконання цієї людини формувалися на межі життя та смерті.

 

Вже багато років він бореться зі смертю за людські життя, а коли почалася війна, пішов на фронт. Але такі люди, як Андрій, складно підпускають до себе людей. Вони готові говорити правду, не вміють кривити душею, але не готові відкрити цю душу. Таких людей ми знаємо не за словами, а за справами.

 

Буковинець. Лікар. Анестезіолог. Він полишив мирне життя і пішов на війну. Він спокійно може про це говорити. Але робить це неохоче. Такі люди закриті для сторонніх очей. В них неймовірно глибокий внутрішній світ, до якого вони мало кого допускають. Та вони вміють любити раз і назавжди. Вони не зраджують ані своїм людям, ані своїм переконанням.

 

Є багато болісних питань в сьогоднішньому суспільстві. Андрій не став торкатися цього болю. Мудро сказав: «Головне, щоб був мир». Такі люди, коли бачать біду, не стануть довго і красномовно розповідати, як впоратися з лихом. Вони, без зайвих слів, підійдуть, простягнуть руку, допоможуть і так само мовчки підуть далі.

 

Андрій Аносов не буде докладати зусиль, щоб створити емоційний комфорт, бути зручним чи зрозумілим для когось. В нього є власні принципи та переконання. І, яким би його не хотіли бачити, і як би його не прагнули змінити, він не зможе бути ніким, окрім самого себе. Цей вірний, відданий, закритий і трохи суворий чоловік готовий, не вагаючись, віддати життя за те, що любить.

 

Андрій любить Націю, країну, родину так само тихо і мовчазно. Інколи його близьким можливо навіть не вистачає проявів тепла. Але, коли постала реальна загроза, він, не вагаючись, пішов ризикувати життям заради мирного неба над найдорожчими.

 

Я вже завершую цю казку. Казку, котру подарувала мені Буковина. Із сумом дивлюся на останні сторінки подарованої мені історії такого неймовірного краю. Мені буде складно розлучатися з цією казкою. Проте моя душа посміхається, коли я згадую ці, Богом даровані, зустрічі, обличчя, слова та емоції.

 

Ви неймовірно любите свою країну. Але якось мовчазно…незвично…глибинно. Я б хотів навчитися у вас цій глибині. Прагнув би вимолити таку любов. Усвідомити її душею. І ніколи-ніколи не втрачати. Це лише здається, що Андрій Аносов повернувся з війни. Але частинка його душі залишилася там, на передовій. Він не припинить боронити нашу з вами країну. Тихо і мовчазно. Це сила волі. Сила характеру. Сила любові.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – учасник російсько-української війни Андрій Аносов

https://youtu.be/fb51D3PHf38


Рай у розпечених степах. Частина 2

  • 30.09.20, 19:51

Після прогулянки асканійськими зоопарком та дендропарком підходимо до найцікавішого, що там є, – сафарі по степу.

1. Для проживання тварин виділено 2320 гектар площі степу у Великому Чапельському поді, тобто низині. За рахунок нижчого рівня ґрунту тут довше затримуються талі й дощові води, що в умовах спекотного клімату дорогого коштує. Холодостійкі тварини мешкають у степу цілорічно, гостей з теплих країв на зиму забирають у приміщення. Вся територія розділена на 7 нерівних загонів, це пов’язано з тим, що не всі види можуть між собою подружитися.


[ Читати і дивитись далі ]

Женщины они такие-!

  • 30.09.20, 19:02
Женщины они такие-!-Женщины ценят мужчин,которые вкладывают в своё слово несокрушимую силу,которые никогда не нарушают своих обещаний и клятв.Они уважают тех мужчин,слово которых-закон-!-Они любят ушами-это известно всем,но мало кому известно,что женщины всей душой презирают тех,кто не сдерживает свое слово.Тех, которые сначала дают обещание,а затем о нём забывают.Женщины помнят всё-!-Запомните это…Они ценят сильные руки.Нет,не путайте,они не ценят каждого спортсмена за его накаченное тело,только руки любимого мужчины.Только его тело.Почему им особо важны руки-?-Потому что сильные руки кажутся им…Нет,кого я обманываю-?-Женщин возбуждают мужские крепкие руки.А ещё и плечи…Им нравится,что их в любой момент могут поднять без предупреждения и отнести куда-угодно.Например,в спальню...Женщины сходят с ума от мужской нежности.Через мужскую нежность женщина ощущает чувства к себе.Мужская нежность-это колыбель.И каждая взрослая женщина в душе своей маленькая ранимая девочка,которой хочется, чтобы её погладили,обняли,поцеловали и сказали ласковое слово.Женщины,к которым мужчины относятся,как к дочерям-пожалуй,самые счастливые женщины.Они любят,когда мужчины постоянно напоминают им о своих чувствах через подарки, цветы,через длительные и внезапные поцелуи.Им нравится,когда мужчины нежно гладят им волосы,смотрят прямо в глаза,а затем целуют.Женщинам важно слышать,видеть и чувствовать,что их постоянно желают.Что они также важны и любимы,как раньше.Любовь для женщины-это смысл её Жизни.Женщины всегда ждут первого шага.Инициатива должна быть всегда на стороне мужчины,чтобы женщина чувствовала,что добиваются её,а не она-!-Женщина-не добытчик,она трофей.Она награда.Сильнейшие из мужчин получают лучших женщин.Так было всегда-!-Они терпеть не могут,когда мужчины,которые идут с ними под руку оглядываются на чужих женщин и смотрят по сторонам.«Зачем ты выбрал меня,если ты любишь смотреть на других?»-одни женщины задают этот вопрос прямо,другие шепчут его про себя.Но ни одна из женщин никогда не смириться с тем,что она хуже другой женщины.Той,на которую он оглянулся.Которую он провожал взглядом,жадно глотая слюни.Женщины презирают всеядных псов.Женщина либо лучшая для мужчины,либо она не его.Нелюбимые женщины склонны к внезапному исчезновению…blind