хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Очень больно...

  • 28.02.22, 23:57
Я русский, родился и вырос в Украине и это мой дом и украинцы мои братья, и когда всякое быдло лезет в мой дом, дом моих братьев, ломают всё на своём пути, убивают братьев ,сестёр, детей .... То я соромлюсь шо знав вас и миркував шо ви краще , ніж про вас каже весь світ.... Брати Українці , вибачте мені, шо я погано і не грамотно пишу, я навчусь, я гарно розумію, сносно балакаю, але пісорчук з мене ще той... Я пишаюсь тим шо народився та виріс в токой країні і з такими людьми , ви моя родина, хоч іноді сваримось, гніваемось, то все пусте, відгемселимо оту падлюку, шо прилізла нас вбивати, пом'янемо героїв, відамо пошану всім хто хвилювався за нас, уклонимось землі нашей рідной , і засукав рукави, наведемо разом лад в нашій оселі... І знов залунають самі гарні пісни, а якіж гарні гуморески, ось де так гарно співають дівчата - на Україні , а які пісні , де краще знайти : Ніч яка місячна, зоряна ясная...
Чим я не хохол, я все це щіро кохаю, я з цим виріс, я за це життя покладу хоч іноді і чюби тріщали, та миж ріднесенькі, хоть спочатку побьемось, потім гарно нажремось, до дівчат позаграваєм разом пісні заспіваєм. На знак пошани братам моїм хохлам ріднесенькім, гуморесочка нехай пролуна до вух кожного кацапа, шоб почувши ті слова, дупи розирвало...
Ой достало мене те, що зараз твориться,
Аж горить, бажання є, кровушкі напится,
Ой ворожаж кров смачна, доки ще тепленька,
Яж таким не народився, кажи правду, ненька.
Я боюся сам себе, від людей ховаюсь,
А як ворога побачу, з гнівом не вправляюсь.
Цеж як надо було так, так браів достати,
Вражу кров щоб пили ми, і раділи мати.
Було думав, міркував , може я сказився,
Тут сусідка гарна йшла, я аж задивився,
Задивився і забув про ту кров ворожу,
Хтоб побачів мене так, мою мильну рожу.
Слава Боже, то не сказ , марно я лякався.
То вражини нас достали, от і хвилювався
От брати, кажу я вам, рвіть ви ту вражину
За батьків, за діточок, за неньку Україну.
Прошу вибачіти за помилки, я навчюсь.
Ганьба окупантам!!!
Крим наш, і ми вас у тій калюжі втопимо!
Домбас наш, і ми вас під кожним теріконом поховаем !
Велика пошана воїнам поклавшим життя за нашу Україну!!!
Велика пошана воїнам , бережіт себе як нас , ми молимось за вас хлопці, ми едині !!!! В наших жилах тече не кров, а жовтоблакитна ріка котра разом стае безмежним морем коте любити може як ні хто, котре співате може як ні хто , котре ганьбити може як ні хто, котре гнівается як ні хто!!!
Та нехай цей гнів птужною хвилею змиє з тіла нашей неньки України, ото бидло, котре нализло до нас, нехай та хвиля кружляе усім світом і не дає покою тім падлюкам шо поналізли, хай увесь світ бачить і знає, Хто з сокірою прелізе, заберемо оту сокіру, а замість неї гранату в дупу, нехай літае, а ми заспіваємо: чому я не сокіл, чому не літаю...
Потім під байки реготати , низенько взлетів, мабуть дощь буде... От і гарно, а то тепліє, весна на носі, хай оту гидоту змиє...
Слава Україні !
Слава героям!
Вічна пам'ять загинувшим хлопцям!
Велика пошана їх батькам!

Я в шоці.

  • 28.02.22, 20:30
Моніторив онлайн трансляції в ютубі, попадав на рашинські, зазвичай там ще чат є.
Ото вони там їбонуті! Там зовсім нема про що говорити! Ніякі переконання не допоможуть.
Лише терапія свинцем.

Баллада о безымянном капитане

  • 28.02.22, 19:26
По выжженной равнине —
За метром метр —
Идут по Украине
Солдаты группы «Центр».
— На «первый-второй» рассчитайсь!
— Первый-второй…
Первый, шаг вперёд — и в рай!
— Первый-второй…
А каждый второй — тоже герой —
В рай попадёт вслед за тобой.
— Первый-второй.
Первый-второй.
Первый-второй…

Владимир Высоцкий

БМД торчит, целуя кювет,
Всё вокруг в крови и в огне,
Через дым виднеется буква «цeт»*
На пробитой толстой броне.
*Z (цет) – последняя буква немецкого алфавита
Этой буквы у вас в алфавите нет,
В украинском тоже немає,
Но сегодня она на дороге бед
От своих чужих отличает.

Метка группы крови с резусом «плюс»
(Вспоминается Виктор Цой)
Не поможет уже, сказать не боюсь,
Ты ушёл, ты оставил строй.
Извлекает пули из мёртвых ран
Не дрожащий врача пинцет.
Ты зачем пришёл сюда, капитан
На машине под знаком Цет?

Об утёс разбилась одна волна,
Но другая за ней идёт,
Если на войну поднялась страна,
Враг везде свою смерть найдёт.
На любой тропинке, в любом лесу
Вас защитники будут ждать,
Покрошить вас можно на колбасу,
Только кто её будет жрать!

Под ногами будет гореть земля,
Пусть готовится к ранам грудь,
Капитану вашего корабля
Был на русском указан путь.
Ты хотел легко умереть? Just try!
Всё не так легко, идиот!
Перекрыв вам путь, на дороге в рай
Вас Небесная Сотня ждёт.
Ты такое слышать, небось, не рад?
Ты победы и славы ждёшь?
Видишь, твой батальон марширует в ад?
Догоняй его, отстаёшь!

Давно я успел из кино узнать,
Хоть вестерны – это не быль:
Тот, кто первым схватился за рукоять,
Первым падает мордой в пыль.
Тем , кто первым грады в четыре утра
Улыбаясь метал в рассвет,
Не откроет ключ святого Петра
Дверь туда, где виновных нет.
Наступив сапогом на чужой порог
В камуфляже и в кураже,
Знай, что бог – не фраер. Он видит, бог,
Он тебя запомнил уже.

Автор: Андрей Орлов

Люди, людишки, нелюди.

  • 28.02.22, 19:25
Известно, что всякого рода трудности, критические ситуации и особенно войны действуют как эффективный проявитель главных человеческих качеств. Становится яснее, кто есть кто. Люди, людишки, нелюди. Они были и будут в любые времена, в любом государстве. Нет подлых или благородных народов, национальностей, этносов. Як нема, і не може бути, ворожих мов, бо мови ні в чому не винні. Це моє тверде переконання, тому я категорично не сприймаю, тобто сприймаю негативно, усілякі прокляття, погрози, образливі вирази тощо на адресу будь-яких народів, націй чи етносів. И не важно, по какому поводу и с какой целью. 
Тож попереджую: якщо в коментах на моїй сторінці побачу щось на кшталт "хай всі мокши згинуть" -- буду видаляти. Кому не подобається -- не заходьте. 

Ніч яка місячна

Поки майже всю ніч сиділи у сховищі, самі собою склалися рядки, тут і записали на телефон. Хай світ знає, що ми не плачемо у бомбосховищах. Любимо вас, наші захисники!