НАТО
- 05.05.08, 16:01
Як ви думаєте нам потрібно йти в НАТО??????Я думаю Україна не готова вступити в НАТО.
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Як ви думаєте нам потрібно йти в НАТО??????Я думаю Україна не готова вступити в НАТО.
На пасхально-травневі свята вибралися у парк "Олександрія", що в Білій Церкві. Щоправда в кінці прогулянки нас накрив дощ, і ми не встигли прогулятися містом, але парк дуже гарний! Все цвіте та розпускається... Розповідати без фоток немає сенсу, тож приємного перегляду фотографій, і побажання Вам самим поїхати та побачити цю красу.
П.С. Окреме спасибі кафе-бару "Берегиня" за каву, тістечка та шоколад.
П.П.С. скоро їдемо в Ужгород...
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.
"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."
«Наказ дітям»
«Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що тобі дають батько й мати, — це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері й батька — твоє життя, працьовитість, любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною — це велике горе для твоєї матері й батька. По-справжньому любити їх — означає приносити в дім мир і спокій.
Твоя сім'я — це не тільки батько й мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у батька й матері дозволу на те, що без них вам робити не можна, або ж не тактично. Справжня свобода сина й дочки — бути слухняними дітьми. Підкорення волі батьків — перша школа громадського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, то не зможеш стати стійким, мужнім громадянином, дисциплінованим трудівником, вірним батьком своїх дітей.
Три нещастя є в людини: старість, смерть і лихі діти — говорить українська народна мудрість. Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, а й від вас самих.
Бути хорошими дітьми — означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій відчути найважчі душевні муки матері й батька. Їхня хвороба — твоє горе. їхні невдачі і неприємності на роботі — твоя біда. Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків!»
Надписи на дороге из Красной пещеры прямо на шоссе:
" Единый разум. Единое сердце. Единая семья"
"Тропа странствующих в звёздах"
"Единая религия - религия любви"
"К лучистому человечеству"
"Крым - духовный центр планеты"
"Долина гармонии и света"
" Крым - место зацепа якоря Ноева ковчега"
Так классно идти в темноте и при свете луны читать это.... Там их больше - но это только то,что мы запомнили! Подозреваем,что написано это членами школы "Дракона - Тигра".
А ещё по дороге из Красных пещер пелись песни и скандировался девиз:
"Единое солнце не делится на части
И вечную Землю нельзя разделить,
Но если ты счастлив,
То искорку счастья
Ты можешь,ты должен друзьям подарить!"
Как же было классно......

Очень интересный вопрос,верите ли вы,что ваша Душа после смерти,может не спросив у вас переселиться в другое живое существо.Я раньше думала,что может и причем в любое существо,а недавно я поняла,Душа человека может жить только в теле кошек,собак,людей и лошадей.Но не могу понять,это засчет реенкорнации или просто от частого общения с людьми в животных просматривается человеческая Душа,но не у всех.У некоторых людей даже общительных не человеческая Душа бывает,крыскина например или рыбкина или улитки,устрицы,во загнула наверняка никто не понял меня.....Как вам думается по поводу....