хочу сюди!
 

Ксюша

46 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 47-58 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Обожнюю талановитих людей...)))

 

Ярослав Баланецький,1955р.н. - український художник із Буковини. 
[ Читати далі ]

Диктаторські закони 2014-го: Україна — не росія, і це вже точно

Січень 2014 року був дійсно складним для України — система Януковича ще була міцною, і навіть більше — вона намітила повне придушення протестів.
Саме для цього в середині січня було «прийнято» так звані «Диктаторські закони» («Копитні закони», бо голосування за них відбувалось руками). Зокрема, згідно з «законами», заборонялись неузгоджений з владою рух автоколон, який перевищує 5 автомобілів, діяльність інформаційних агентств без державної реєстрації, фактично заборонялись мітинги, збори та тому подібне.
Обмеження стосувались навіть носіння під час мітингів масок чи шоломів!
Це абсурдне рішення породило серед мітингувальників флешмоб — люди почали масово виходити на акції в масках, серед яких були і звичайні медичні пов’язки, так і чудернацькі вироби в стилі Бароко, взяті з реквізиторської якогось театру.
Автори «Копитних законів» мали намір залякати майданний рух, діючи згідно з вказівками кремлівських кураторів і за російською моделлю, адже рф протестний рух, безумовно, муляв більше ніж режиму Януковича.
Російський слід було видно неюридичним оком — «закони» оперували знайомими суто російськими поняттями, як от «екстремістська діяльність» та «іноземний агент».
Та «закони», прийняті ручним голосуванням, не залякали громадян, а навпаки — дали зворотний ефект. Обурені люди почали акцію на вулиці Грушевського, протести відбулись і за межами столиці, зокрема в західних регіонах України. Зрештою воля і героїзм протестувальників привели Майдан до перемоги, і кучмівське «Україна — не росія» нарешті набуло зримих форм.
Україна дійсно не росія, і ніколи нею не була і не буде, бо українці готові боротись за свою свободу.
Цікаво, чи Леонід Данилович, пишучи свою книгу, насправді вірив у те, що його слова колись справдяться?

Підписуйтесь на ресурс "Миттєвості ua" https://www.facebook.com/myttievostiua Тут більше української історії!

Пачка 2024, що колись була Цоя, але майже стала народною.

  • 16.01.24, 01:13
Щось надихнуло записати цю пісеньку.
Співав я, грав я, перекладав не я, але я трішки його відредагував.

Тут зараз аудіо не публікується тому ось посилання на ютубчик.

Іран атакує бази США на півночі Іраку

  • 16.01.24, 00:24
Це означає війна ?? чи асиметрична відповідь за збиті літаки в акваторії Азовського моря??

https://focus.ua/uk/voennye-novosti/620161-ce-oznachaye-viyna-iran-atakuye-bazi-ssha-na-pivnochi-iraku-oglyadach-bild-video

В новий рік зі старим чумаданом

  • 15.01.24, 16:00
Як же не хотілося, щоб день закінчувався. Так не хотілося, що я всю ніч пролежала дивлячись тіхтохи. Близько 9 ранку мене вже рубануло конкретно. Але спати очікуючи неприємний дзвінок - та ще ахіренна затєя. Я наче постійно на голках. 

Якщо вже казати відверто, я дуже не хочу взагалі займатись справами баби. Так, мені її шкода, але мені так само шкода і інших людей, які опинились в таких скрутних умовах. Питається, чого я цим займаюсь. 

Документи вже, наче, всі зібрала. Навіть статус ВПО їй оформила. Чекаю тільки, коли другі співвласники зареєструють свою частину і тоді можна подати заявку на компенсацію. Це зайняло півтора роки. Але тільки тому, що я працювала і мені відверто поїбать, як там все закінчиться. Бо мені може дістатись маленький шматочок від того маленького шматочка. А ще тому, що її НАЙЛЮБІМІШОМУ сину ще більше поїбать, чим мені. Він за більше, ніж рік часу ні разу навіть не подзвонив з питанням, чи взагалі вона ще жива, та баба. Номер мій у нього є, в мережі він світиться, пенсію свою на пошті отримує. Тому точно знаю, що живий. Та що там казати, це був і його будинок також! І він палець об палець не вдарив, щоб хоч якусь справку дістати. 

Завтра до мене в гості приїде представник волонтерської організації, яка ставить модульні будинки, перевірити де потенційно живе баба. Але я планую сказати, що це моє житло, а ось їй нема де жити. І що я не планую її забирати до себе. Як би жорстоко це не було, у мене немає можливості її глядіти. Тим паче таку склочну, неврівноважену і конфліктну. 

Українська музика 2425







50%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Спроба вступу в НАТО - партнери обіцяють "передзвонити"

  • 15.01.24, 12:00

На початку нового 2008-го року президент Ющенко, разом з прем’єр-міністеркою та головою ВРУ, «написали звернення щодо приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) на самміті в Бухаресті». 

Американський сенатор Ричард Лугар, який повідомив цю новину, заявив, що йдеться про розгляд можливості отримання ПДЧ, а це водночас має розпочати дискусію в суспільстві. 

Судячи з подальшого розвитку подій та реакції НАТО на війну в Україні, тодішні слова посадовця можна розцінювати як класичне «ми вам передзвонимо» від ввічливого роботодавця, який уважає нетактовним сказати «ні» кандидату, який йому не цікавий.



Складно викликати емоцію подиву у сучасної людини...

Як складно стало викликати емоцію подиву у сучасної людини, адже здається, що у нашому столітті вже не лишилося нічого нового. Але ні: навіть у простих речах, чи це рукотворні предмети, такі як чіпси, сніговики, гойдалки, чи нерукотворні, як хмари та іній, скрізь можна знайти родзинку, якщо гарненько придивитися.

Гойдалка зі старого підводного крила

  

Неймовірна майстерність...[ Читати далі ]