Подобно двум золотым птицам, расположившимся на одном и том же дереве, близкие друзья — эго и Я — обитают в одном и том же теле. Первое поедает сладкие и кислые плоды с древа жизни, тогда как второе наблюдает, сохраняя непривязанность.

 

Мундака Упанишада

Вы — это движущее вами ваше глубинное желание.
Каково ваше желание, такова ваша воля.
Какова ваша воля, таковы ваши действия.
Каковы ваши действия, такова ваша судьба

 

Брихадараньяка Упанишада

Истекаю и медленно падаю ввысь                                               

Тихими каплями зыбкого звука                                                      

 Флейты из стебля сухого бамбука...                                           

 Голосом тени я падаю ввысь...                                                    

 Немилосердный, коварный обман -                                             

Выгореть дотла, оставив лишь стены ,                                  

Сделаться музыкой сладкого плена ,                                         

 Больше не ведать ни боли, ни ран...                                           

 И обнаружить неотвратимо -                                                      

 Голос мой , вздох неуловимый ,                                                   

В памяти не оставляет следа...                                                 

Тщетно молить любви возвращенья                                         

Или в любовном вдруг исступленьи                                           

Пообещать  Я ВЕРНУСЬ... Когда ?... И куда ?..

Совсем как люди...любофь-моркофффьььь... .

Це є народ, це правда, сила,

Це є любов, і радість, й доброта,

Це є твоя кохана – ясна, мила,

І твоя мати – рідна й золота.

Це є те саме незбагненне,

Що квапить чудеса творить,

Це є те самеє натхненне,

Що змушує весь час робить.

Це є та щирість та відвертість,

Що поряд із тобою йде.

Це є та сама незалежність,

Що її кожен береже.

Це є та цілість та єдиність,

Що міцно так народ трима.

Це є та сама справедливість,

Що у тобі замість керма.

Це є твоє кохання незрадливе,

Якому віддаєш своє життя.

Це є те саме наболіле,

Що  забирає все твоє чуття.

Яка ж є святість взагалі

У серці доброму твоєму?

Це є та воля на землі,

Що в існуванні бережеш своєму.

Це є та шана, дружба і довіра,

Що ти її тримаєш у душі.

Це є чекання та незламна віра

У те, що буде у прийдешні дні.

А буде пристрасть та бажання

Творить нові й нові дива.

І хай горить аж із світання,

Творіння вічного краса.

Це є підтримка з боку брата,

Що допоможе будь-коли.

Це є корисная порада,

Що завжди виручить в біді.

І інших святостей багато,

Та ви життя лиш проживіть

І мудрість, пишна та строката,

Покаже їх і як із ними жить.

 

как же я хочу вернуться в детство.

Серце сили, серце болю

Моє серце опуло.

Я прийняв його, як долю,

І воно аж загуло.

Воно ходило, підбирало

Собі хазяйна по душі.

Рази три мене минало,

Бо шукало в чужині.

А я тут, ось тут стою,

Подивись на мене.

Вирвав я тебе в бою,

Бо моє скажене.

Я здобув його із книги,

З доброї уяви.

Все було неначе з криги,

А воно – з Багами.

Дивуються усі із мене:

„Звідки я такий узявсь?”.

Я скажу вам не по темі –

В Україну закохавсь.

Ось воно сидить у грудях,

Б’ється, рветься та стриба.

І озветься воно в людях

Як нестримана душа.

Воно гукне їм людським болем,

Народну пісню заспіва.

Полетить, як птаха полем,

І впаде в людські серця.

Я хочу сказати про мрії свої,

Про думи, про силу і волю.

Я хочу сказати про канони Твої,

Про радість, любов і про долю.

Моє серце кричить та палає.

Воно ломить решітку грудей.

 Може в душу до вас завітає,

Тихим словом озветься полей.

Там, де вітер тихесенько віє,

Там, де плаче дівчина одна,

Там, де сонечко світить та гріє,

Там, де ллється струмочком вода.

 

  Оказывается,занятия любовью в автомобиле - вовсе не удел нетерпеливых подростков!!!
Подобный секс практикуют больше половины опрошенных.В основном, это люди молодые, однако 39% и те,которым уже исполнилось 60 лет. Они знают и ценят радости автомобильного секса.Возможно это помогает им чувствовать себя моложе?

Почему женщины так стремяться выйти замуж?

Сегодня, просматривая объявления о работе, наткнулась на весьма интригующую вакансию :

Категория: Торговля и продажи
Должность: Агент курьер
Возраст: От 22 до 33
Образование: Любое
Опыт работы: От 3 до 5 лет
График работы: Свободный график
Описание: Открывающемуся Кортелю в г.Мариуполе требуются агенты по продаже нового товара "Ганджубас", автомобиль обязателен, желательно своя клиентура.
Контакты: ООО Кортель Мариуполь
Телефон: 8 098 217 40 90

   Чья-то дурацкая шутка? Но ведь в каждой шутке есть всего лишь доля шутки....
Мдя, не зря ,когда моя подружка (еще в далекие годы обучения в Харьковском универе) на вопрос: "И откуда ж ты такая деловая родом?",отвечала: "Из Мариуполя.." - и слышала в ответ многозначительное : " Аааааа, Донецкая область..."
Неужели не даром многие люди считают Донецкую область в общем и Мариуполь в частности родиной украинской шмали?...

Даже не знаю теперь плакать или смеяться...

Ведь в то время, как  "космические корабли бороздят просторы Большого театра"(с),
в моем дорогом, уютном, приморском городке творятся страшные дела!!! - натихаря вывозят из роддомов плацентарный биоматериал (а иногда и младенцев)за  границу,по пляжам бегают крокодилы (а возле школ детей поджидают маниаки), отключают очистительные сооружения на заводах(и мы всегда видим то,чем дышим), да еще и наркоманы на пятки наступают!!!!!!



Что нам мирным жителям остается делать? Улепетывать отсюда куда глаза глядят (пока не поздно) ? Пытаться бороться с несправедливостью, невзирая на опасность попасть в липкие лапки "нехороших" людей, а еще лучше - угрозу появления у себя рогов,копыт, хвоста или способности светиться в темноте и читать мысли на расстоянии? Или просто - жить и думать только о хорошем...