хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Каждый должен понимать, что

Каждый должен понимать,  что важно не то, оценен ли поступок так или иначе, а важно, чтобы  поступок  был действием сердца человека. Что  побудило,  как  воспринято  окружающими  это действие сердца, значения никакого не имеет.  Все  это  относится  только  к временным  формам.  Весь  смысл  каждого  действия  только  в  том,  сколько отразилось в нем Беспредельного, что человек очистил и пролил в  путь  своих встречных.  Едкий  яд  условностей,   овладевающий   людьми,   не   является привилегией больших городов, как шелуха именно тех толп народа и его  суеты,среди которых живет  человек,  ищущий  раскрепощения.  Не  надо  путаться  в понятиях. Не то важно, что вы ищете, но важно, чего вы ищете и как вы ищете.Если ищете, ясно понимая свое место во вселенной,  ищете  ступать  весело  и просто по ступеням вселенной, ваше искание идет от Вечного в вас, и для  вас не существует хаоса страстей. Ваша  мысль  не  застревает  в  кипящей  массе условностей, в которых живет окружающая вас толпа, - вы вращаетесь среди тех вибраций, где творит мысль, не спускающаяся к  суете  и  тлению  временного.Вокруг вас носятся толпы молящихся, вечно молящих  о  помощи.  И  вы  видите ежедневно, как все эти мольбы, возносимые куда-то, в какие-то  вне  человека существующие небеса, остаются всегда без ответа. Почему? Только потому,  что нет инертной энергии - Бога, сидящего в мертвых небесах,  а  есть  творящая,вечно движущаяся Энергия, живущая во всем, как и в  каждом  человеке. 

КОРА А

Rent.

  • 12.06.08, 23:07
  • rent
Одолжите крылья.
Хочу понять как это быть наравне с ветром. Стать ближе к солнцу и луне. Увидев всё со стороны - понять.
Мне не на долго - полетаю и отдам. Боюсь привыкнуть.
Одолжите голос.
Хочу спеть. Всего на одну песню. Уже давно собираюсь: есть и слова, и музыка, голоса - нет. А без него нельзя.
Всего на несколько минут - спою и верну.
Одолжите время.
У меня всё посчитано: три тысячи девятьсот секунд - 1 час на полет и 5 минут на песню.
Недосплю, переживу, помогу пережить, - но возмещу.

P.S. Сегодня летал и пел. И время было. Всё вернул. Больше не хочу.

Чаздь пра свисну и кагбривно

Kirya *Дайте фонарик, чтоб в душу забраться, И до глубин её вдруг докапаться, Лекарство от скуки, от желчи и боли, Но слышу в ответ: иди спать алкоголик.  *

дайти ликарздво! дайти нажраццо! дайти вдуше наканец пакапаццо! дайти фанарег! шоп видидь находку! томно...ниспиццо...радуйед водка! пйанаму краше любайа молодка! выйду наулицу...свисну вдва пальца тутжы сасетка тащид мну сальца свет низажгу...втимнате расхрабрйусь к тьопламу телу нагла прижмусь... девушга рада...амну б... дакапаццо... вдушу найивнай сногами забраццо всьо там изведацць...визде пасвециць *мала мну шоли бальших йийо циць?!*  

Соната *Наизнанку всю душу свою Развернёшь, позабыв осторожность... А очнёшься уже на полу. И вокруг незнакомые рожи.* ...рожы-рожы акаг ваззавуд? атзывайуццо фсе на Сирожа шоза лажа? и водка негуд иместами краснейед фся кожа... уползаю под стол йа тихонько ...натыкайузь апяць на сирожу пйаный он… и...лижыд кагбривно пацылуйу йиво пряма в... рожу   

15%, 3 голоси

15%, 3 голоси

10%, 2 голоси

60%, 12 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Кризис на рынке недвижимости

10 шагов для ускорения кризиса на рынке недвижимости, к которым призывает Денис Олейников


1 Воздержитесь от каких-либо покупок недвижимости, каким бы привлекательным не казался кредит. Просто потерпите полгода-год, чтобы потом купить квартиру или дом вашей мечты в два-три раза дешевле.



2 Предлагайте сейчас к продаже свободную недвижимость — земельный участок, доставшийся по наследству, или квартиру, которую вы сдаете в аренду.

3 Везде и всюду — на работе, в кругу друзей, на своем сайте и т.д. — при удобном случае упоминайте о том, что ипотечный кризис неизбежен, что этот кризис будет благом для нормальных людей. Это называется «самосбывающийся прогноз»: если все об этом говорят, то так оно и случится.

4 Максимально оградите себя от финансового ярма — по возможности не берите дорогие потребительские кредиты, карточные кредиты и т.д. Если есть кредиты, взятые ранее на покупку жилья, рефинансируйте их на максимально выгодных условиях (ниже процент, меньше или отсутствуют ежемесячные комиссии и т.д.)



5 Если вы владелец малого и среднего бизнеса внимательно проанализируйте возможности расширения и увеличения доходности бизнеса без необходимости аренды новых площадей.

6 Если вы снимаете что-либо (квартиру, офис, склад и т.д.) — уже со следующего дня платежа начинайте яростно торговаться с арендодателем о снижении арендной ставки, мотивируя этом тем, что «кризис идет, уже все об этом знают, и скоро цены рухнут».

7 Если вопрос об улучшении жилищных условий стоит настолько жестко, что ждать кризиса нет возможности — подойдите разумно и креативно к возможным вариантам решения пресловутого «квартирного вопроса», но по возможности, как можно меньше стимулируйте своим долларом или гривней застройщиков или перекупщиков жилья.



8 Спекуляция жильем и землей должна уже сейчас обрести характер публично порицаемого, неэффективного и даже опасного занятия. Причем не на уровне абстрактных утверждений «перепродавать квартиры плохо», а в более понятной и доступной форме.

9 Если вы работаете по найму — добейтесь от вашего работодателя гарантий (хотя бы устных) сохранения уровня зарплаты и рабочего места в случае наступления ипотечного кризиса.

10 Помогите донести информацию об интернет-инициативе «Кризису-ДА!» до максимального количества людей.

источник: http://kontrakty.ua/content/view/3446/39/

Лирично...)


Что с того,что ночь накрыла
Темным бархатным крылом...
Вот моя свеча погасла,
Тихо спит весь старый дом.
Я не сплю, гляжу в окошко,
В мраке тонет взгляд и мысль,
На коленях соня кошка,
Лапки с хвостиком сплелись...
Вот спокойная картина,
Хоть немного и грустна.
В засыпающем пространстве
Мирно плавает Луна.

Операція "С-28" (Рівне-Луцьк)

  • 12.06.08, 22:35

8 червня 2008 року страйкбольна команда з м. Радивилів провела першу свою виїздну гру, причому за межами Рівненської області,  в місті Луцьк. Вірніше навіть не в самому Луцьку, а на колишньому полігоні  ППО (протиповітряна оборона), що знаходиться за 20 км. від міста, у густому лісі. На території полігону є різні ДОТи, багато траншей і окопів, є будівлі, густий ліс  та рідколісся, дуже висока трава, багато зарослих галявин і бетонні дороги. Одним словом місцевість не однотипна і налаштовує на повний реалізм, адже на війні територію бойових дій не обирають.

            Отже прикордонний спецназ Ш.Т.У.Г.  о 07:00 завантажився у автобус  Радивилів – Луцьк, і почав свій шлях до Волинської області. На автовокзалі, до якого команда добралась о 9:35, команду зустрів командир Луцьких „Зубрів” Паша. 5 хвилин пішки по місту і „погранци” Ш.Т.У.Г.а вже на місці збору, що біля торгівельного центру „ТАМ-ТАМ”. Там вже були всі: „Зубр” 6 чоловік (м. Луцьк), „Чорні орли” 12 чоловік (м. Луцьк), „10 легіон” 9 чоловік (м. Рівне), „Партизани” 4 чоловіки (м. Рівне), до яких приєднались і радивилівські страйкери у кількості 8 чоловік. Потім всі розсілися по автомобілях, і поїхали на полігон.

            На полігоні гравці розділились на дві команди, згідно сценарію, на терористів (Луцькі команди) і на спецназ ГРУ Російської Федерації (Рівненський регіон). Командиром Рівненського регіону був Wootang з команди „10 легіон”, командування терористами прийняв Олександр з команди „Чорні орли”.

Старт гри почався близько 11:00 з першої місії, по сценарію якою, терористам потрібно було захопити кейс із інформацією про місце знаходження ракетних установок, натомість ГРУ потрібно було знайти папку із даними про терористів та їх плани. Часу на місію було відведено 2 години.  За цей час завдання не виконали ні ГРУшніки ні терористи. Війни було маловато, оскільки все в основному зводилось до переміщень і коротких сутичок двох розвідок (терористів і ГРУ). Стосовно розміщення і завдань на місію, то в Рівненської коаліції воно було таким: „10 легіон” охорона бази з кейсом, „Партизани” виконували роль розвідки, прикордонники Ш.Т.У.Г. були штурмовою групою, яка мала на меті досягти бази терористів і захопити папку з документами. Оскільки під час бою з передовим загоном  терористів та їхнім снайпером, Ш.Т.У.Г. довелось розділитись на дві групи. Одна займалась обороною та контр снайперською боротьбою, а інша група у складі 4 бійців (Тоша, Таір, Фокс та Ірен), швидким марш-кидком покидали район бойових дій і переміщувались в район бази терористів. По рації „партизани” передали інформацію, що вони ведуть бій біля бази терористів. Обхідна група отримала наказ, штурмувати Бункер, який прикривав тил табору терористів. Саме коли група розташовувалась на штурм бункера, по рації пішла інформація, що „10 легіон” відбиває напад на базу.

            Бункер група не взяла, там було як мінімум 2 стрілка і 1 кулеметник, які сиділи за стінами. Знищивши групу Ш.Т.У.Г.а, під самий кінець часу відведеного на місію, всі команди зібрались на коротку перерву на плац, перезарядитись і почути нові накази на 2-гу місію. До того ж до Луцького „Зубра” приєдналось ще 4 бійця, які запізнились на першу місію, що поповнило атакуючу міць сепаратистів.

            Завданням на другу місію, для терористів було захопити 4 пускових шахти з ракетами. ГРУ було завдання їх захистити. Ш.Т.У.Г.у, як виявилось пізніше, дісталось саме тихе місце. На сектор команди не було здійснено напад. Лише в далині було чути вибухи від гранат і черги пострілів. Ну і плюс рація постійно розривалась: „...стримуємо ворога!”, „Потрібна допомога, в нас мінус два!”, „ Атаку відбито, ворог обходить з тилу...” і тому подібне. Поки прикордонний спецназ Ш.Т.У.Г. сидів на своїх і позиціях, і як висловився Фурік – „Вже встигли подружитись з комарами, мишами та вужами, які сприймали нас за своїх”, бої на інших точках, точились серйозні. Потім прийшов наказ від Wootangа розділитись на групу охорони і групу атаки, і допомогти „партизанам” у стримуванні ворога на дальній точці. Група „Альфа 2” + снайпер залишилась на обороні своєї території, а група „Альфа 1” з командиром, вирушила на допомогу своїм.

            Під час марш-кидка, „Альфа 1” зайшла у фланг терористам штурмуючих розвалини з пусковою шахтою, яку обороняли „партизани”. Командир Ш.Т.У.Г. встиг зняти одного ворога пострілом в спину з 30 метрів, зробити кілька кроків і попасти під вогонь двох терористів з відстані 7 метрів прямо в голову. "Руки в ноги" і в мертв’ятник. За 3 хвилини туди підтягнулись ще Саруман і боєць „партизанів” Рустам. Потрібно дати великий плюс до дій командиру „Альфа 1” Сакупу  і бійцю Ірен. Вони „винесли” ще 3-ох терористів і змогли прорватись до своїх і закріпитись на оборонних  рубежах. В цей же ж час, і „10 легіон”  вів бої по захисту своєї території. Терористи вдарили на дві точки разом!

            До кінця часу так і не було здійснено нападу на пускову шахту яку  охороняли страйкери з Радивилова. Але за кілька секунд до кінця  часу, терористи все ж встигли запустити ракету, перед тим вибивши гранатою останнього захисника пускової шахти...

            Знов збір на плацу. Вода, перезарядка, відпочинок і так далі. За 10 хвилин старт 3-ї місії тривалістю  1 година. Завдання для терористів, не дозволити вбити свого командира і не допустити ГРУ до точки евакуації. ГРУ, завдання відповідно таке: вбити командира терористів і захопити точку евакуації. Точка являла собою купу руїн, високу траву довкола і ліс з різних сторін. Wootang дав наказ: „партизанам” атакувати з півночі,  Ш.Т.У.Г.у атакувати з заходу. „10 легіон” атакував з півдня.

            Прикордонники зробивши крюк зайшли на вихідні позиції з заходу то точки евакуації. Розділившись на 2 групи, розвідка і основна група, почали рухатись через дуже густий ліс в обхід  різних відкритих для вогневого контакту  місць. За 15 хвилин такої „подорожі по Камбоджі” і представляючи себе їжею для табуну  комарів, „погранци” вийшли у фланг терористам. Пересікли галявинку під прикриттям снайпера Панка і отримали завдання по рації – „Не дозволити терористам які вертаються з мертв’ятника вертатись на укріплення, а стримувати їх як най далі !”. Для цього було виділено снайпера Панка, Ірен і Сарумана. Вони зайняли позиції, а група „Альфа 2” і командир по величезній кропиві і чагарниках почали рух. Вийшовши на галявину з травою у висоту близько метра, група натрапила на засідку. Постріли йшли з трьох сторін. Командира від смерті врятував промах терориста з положення лежачи з 5-6 метрів, а бійців „Альфа 2” дерева і кущі. Було дано запит по рації на допомогу, від командира прикордонників Таіра, Wootang відмовив, оскільки „легіонери” самі вели бій на підступах до одноповерхового розваленого будинку і в лісовому масиві, що був поряд з точкою евакуації.

            І що тут почалося! Командир на спині у високій траві відповзав відстрелюючись від ворогів, до своїх. Фокс лежачи з головою в кропиві, а Тоша у хащах прикривали командира. Полетіли гранати, автоматні черги різали звук, білі кульки над головою так і свистіли. Добравшись до своїх Таір взявши замкома Фуріка, „ломанулись” по величезній кропиві, в обхід. Тоша і Фокс залишились вести бій із засідкою ворога. Як виявилось ворожий фланг засідки  був прикритий. Тому довелось командиру Таіру і замкому Фуріку, застосовувати гранати і короткі черги, обходити ворога. Так зайшовши з боєм до лісу почали прориватись вперед. Тим часом „10 легіон” і „партизани” посилювали натиск на ворога. Група прикриття Ш.Т.У.Г.  покинувши воювати із засідкою, переміщувались до своїх з групи  „Альфа 1”. 

Командир Ш.Т.У.Г.а засік снайпера. І тут пішли на користь навички набуті на тренуваннях по переміщеннях. Стріляв Таір, а Фурік короткими перебіжками до дерева і на землю. Коротка черга в напрямку ворога, і перекат лежачи до іншого дерева.  І так далі. В такому режимі подолали метрів 40. Зняли одного стрілка. Граната кинута в напрямку ворожого снайпера, ефекту не дала. Почали підповзати до нього і стріляти. Зняли снайпера! Фурік молодець! Тільки встигли це зрозуміти, наказ Wootangа по рації – „Часу обмаль, всім на штурм!”. Почали рухатись в тому напрямку. Напоролись на окопи з ворогом і руїни де засіли терористи. Знову зав’язався бій...

Нажаль терористам вдалось евакуюватись і ГРУ цю місію програли. В загальному результат який оголосили організатори після гри був таким: 1 місія – нічия, 2 місія- нічия (оскільки було запущено лише одну ракету, що при теперішніх засобах протиракетної оборони це не представляє великої проблеми на збиття їх у повітрі. При запуску хоча б 2-ох чи 3-ох місія була б повністю за Луцькими бійцями), 3-тя місія перемога терористів.

Оскільки Радививилівським страйкерам потрібно було ще добиратися додому, а годинник показував 18:20. Бійці переодяглись, з усіма попрощались, загрузились в бус  і поїхали на Луцький автовокзал. Там трішки перекусили і в 19:20 відправились на Рівне. Там сівши на електричку Рівне – Шепетівка зійшли в Здолбунові і пересіли на електричку Здолбунів – Красне. В Радивилів голодна команда прибула о 23:30...

В загальному Ш.Т.У.Г. зіграв добре, були певні помилки, але це перша виїзна гра, а в цілому лише друга! Головне, що командир був задоволений  діями команди і гравців зокрема. Велика вдячність організаторам за гру, за теплий прийом, за допомогу у вирішенні питань як дістатись до Луцька і назад, за доставку на полігон, за рацію люб’язно надану командиру Ш.Т.У.Г. десятим легіоном для кращої взаємодії. До нових зустрічей на війні!!!

http://airsoft.radyvyliv.net

Незнакомка предложила...

эротика
У парня проблема,поможем ему советом?Он пишет:
Севершенно незнакомая девушка подошла ко мне в баре и сказала,
что хочет от меня ребенка 
  Я в полном шоке !!! Что мне делать?
дала два дня подумать, просила сразу не отвечать.Вот сижу думаю, никогда не получал таких предложений всерьёз.Неужели так стало плохо с мужчинами в нашей стране?
Ошарашила,я в шоке и не знаю,что делать...



15%, 13 голосів

74%, 64 голоси

8%, 7 голосів

2%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Тебе...Хозяин-С




Хозяин жизни и хозяин слова.
Твой пес не пережил тюремные оковы,
Но в память о безвременно ушедшем друге
Ты не даешь уснуть округе.
Настойчив и упрям, как носорог иль слон,
Непримирим и в жизнь влюблен.
Хорош во всем, всегда, и всюду,
И спуску не даешь, зазнавшемуся люду.
Ну в общем, ты мужик, что надо.
И друг такой для всех друзей награда.

"Ну, здравствуй, здравствуй..." Лист перший

 Етт зайшов у кафе. Зайняв столик у глибині залу. Нічого не думалось, нічого не хотілось. Гірке відчуття, ніби струни рвались у серці, обривки їх дряпали душу.

- Ваше замовлення пане.- Голос офіціанта, що приніс коньяк привів Етта до тями.

- Дякую.- Меркуріанець сам налив собі чарку.

З гучномовця звучала сумна мелодія, від котрої у напівтемному приміщенні було ще темніше. Етт і незчувся як пляшка стояла вже порожня. "Така порожня як і ця зала" - подумав Меркуріанець. Дійсно останній відвідувач покинув кафе вже півгодини тому. Наближалась комендантська година. Один лише Етт сидів самотньо за столиком.

- Пане, Вам потрібно іти додому. Ми вже закінчуємо роботу... - Поряд був все той же офіціант.

- Чому так рано? - Здивувався Меркуріанець.

- Комендантська година.

- А-а, так. Звичайно. - Етт підвівся, залишив "чайові". Більша половина гаманця спорожніла. Однак це Етта не хвилювало, - гроші й так скоро не будуть потрібні бо виліт екседиції через два дні.

На вулиці моросив дощ. Його відразу окутала сіра імла. Пройшов кілька десятків метрів по тротуару вздовж шосе і потрапив на автозупинку. Опинившись під навісом змахнув з лиця краплини дощу. В голові трохи проясніло. Тут же, на автозупинці, недалеко від себе, Меркуріанець побачив жіночу постать. Дощ посилився. Пориви вітру заносили його краплини під навіс. Жінка щільніше закуталась у плащ. Меркуріанця вона ніби й не помічала. Почувся гул двигуна. Під`їхав автокар.

Етт слідом за незнайомкою зайшов у порожній салон. Двері зачинились. Двигун загув потужніше. Поїхали..

За вікном нічого не було видно. Потоки води спливали по темному склу. Вона стояла повернувшись спиною. Етт не відривав погляду від стрункої постаті.

Раптом почувся скрип у кінці салону. Жінка обернулась і Меркуріанець побачив красиве обличчя, але дивилась вона не на нього. Етт повернув голову  у напрямку її погляду. З задньої кабіни вийшло кілька людей у формі з пов`язками на рукавах. Патруль.

Меркуріанець намацав у кишені піджака посвідчення. "Усе в порядку" - мимохідь глянувши на незнайомку, помітив, як вона стривожилась. Сіпнулась до виходу, очевидно, сподіваючись швидко вийти з автокара на слідуючій зупинці. Але машина мчала на повній. "Уникнути патруля не вдасться," - Вона зупинилась , не знаючи, що вдіяти.

Етт спостерігав за нею. "Вона напевне немає документів" подумав Меркуріанець. Жінка повернула обличчя. Погляди їх зустрілись. В очах невимовне хвилювання. Патрульні були за кілька кроків від Етта. Той рвучко направився до незнайомки.

- Не хвилюйтесь, я допоможу вам. - Тихо сказав їй.

- Пане, прошу ваші документи. - Звернувся до Меркуріанця старший патрульний.

Будь-ласка. - Етт простягнув йому посвідчення. Той узяв документ, пильно оглянувши, провів по ньому ерсеттером. Прилад мовчав.

- Усе в порядку? - Спитав Меркуріанець.

- Так, пане Ростер. - Відповів потрульний, назвавши ім`я прочитане у посвідченні. Він повернув Етту документ і до незнайомки:

- Ваші документи пані.

Жінка зиркнула на Меркуріанця і, відкривши сумочку, почала передивлятись у ній якісь папери. Це тривало секунд десять. Патрульні нетерпляче чекали.

- Не розумію. - Вона знизала плечима.- Де ж посвідка?

- Шелла, ти напевно забула її на письмовому столі, коли читала листа від свого родича з провінції.

Етт мало тямив, що говорив, але говорити треба було хоч що-небудь.

Незнайомка повністю ввійшла в роль. Акцент у її розмові видавав іноземку, та не міг перешкодити мелодії приємного голосу.

- Ох, пане Ростер мабуть,що так. Мені дуже прикро. Що ж тепер робити?.- Звернулась до патрульного.

- Ну, у випадку коли при Вас не має документів, то...

- Пане патрульний я можу засвідчити, що ця жінка - Шелла Венс, моя колега з Наукового Ценру.

- На жаль, пане Ростер, це не може бути прийнято за документ. Пані Венс, прошу пройти з нами.

- Куди? - Майже крикнула незнайомка - новоявлена Шелла.

- Заспокойтеся Шелла.- Меркуріанець узяв її за руку.

- Пане патрульний, дозвольте мені на хвилинку скористатись вашою рацією.

За мить Етт набрав відомий йому номер.

- Полковнику? Добрий Вечір!

- Хто це? - Прозвучало в ефірі.

- Це Сен Ростер. Розумієте тут така справа... - І Меркуріанець повідав д`Ентену суть проблеми, а саме, - що його затримали з колегою по роботі і...

- Добре передай трубку патрульному. - Донеслось з мікрофону.

За хвилину старший патрульний вибачився і патруль повернувся до задньої кабіни.

Наступна зупинка була кінцева.

Вони обоє мовчали. Коли вийшли з автокару дощ на мить стих. Етт і незнайомка стояли на мокрому асфальті перед входом у Науковий Центр.

- Дякую. - Стиха сказала вона.

- Будь-ласка. - Відповів він.

 - Мені треба йти.

Вони дивились одне на одного кілька секунд і не могли зрушити з місця. Здається ще щось не досказане лишалось між ними.

Врешті незнайомка розвернулась і пішла.

- Почекайте! - Етт наздогнав її. - Як хоча б звати вас?

- Хіба це має значення?

- Хто зна. Може на слідуючий раз вже не доведеться вигадувати. - Обоє посміхнулись.

 Їх очі були так близько. Легенький вітерець пестив її мокре волосся. Місяць на мить виглянув з-за пелени  сірих хмар, заливши світлом вулицю пробудив пітьму і розігнав її у закутки.

- Сайєна. - Сказала вона.

"Сайєна?" - Здивувався розум. "Сайєна" - Сказало його серце.

- Мені... Мені треба йти.

Меркуріанець стояв занімілий. Спогади розпалили вогонь пам`яті.

- Сайєна. - Ледь чутно мовив він. Вона пішла. Його душа вторила ім`я. Вона відходила все далі.

- Куди ти. - Стрепенувся Етт прийшовши в себе.

Місяць зайшов за хмари. вона не зупинялась. Зненацька з-за повороту вигулькнув сніп фар. З`явилась машина "Порядку", розорюючи темінь жерлами прожекторів. Сайєна, побачивши її, зупинилась. Машина наближалась.

Меркуріанець примчав до неї.

- Послухай, зараз тобі небезпечно лишатися одній. Вони заберуть тебе! - Він вказав на машину "Порядку". - Сайєна ходімо зі мною - і, не чекаючи її реакції, потягнув за собою.

- Відчепись, що ти робиш?! Хто ти такий в кінці-кінців? Можу я прийняти своє рішення! Нікому не має значення, що я думаю. Залиште всі врешті-решт мене в спокої!

Меркуріанець зупинився і відпустив її.

- Що ж, роби як знаєш. - Пустив руки.

Проносились миті. Вони стояли нерухомо. Машина вже гальмувала. Прожектори прискіпливо освітлювали їх постаті. Двигун сповільнив оберти, колеса зупинились. Сайєна поглянула на Меркуріанця.

- Пішли. -  Сказала вона 

 

2000р.

 

Фильм №26 - Бразилия (Терри Гиллиам)

«Бразилия» (Brazil) — знаменитая антиутопия 1985 года Терри Гиллиама (Terence Vance Gilliam) по праву считается одним из лучших фильмов в фантастическом жанре.



Сюжет фильма разворачивается где-то в XX веке в антиутопичной северной стране и описывает общество которой сковала тотальная бюрократия. Сэм Лоури – крошечный винтик в огромной заржавевшей бюрократической машине тоталитарного государства будущего. Сэм старается не лезть в неприятности, но однажды, заметив ошибку в документе, которая может привести к аресту невинного человека, он решает исправить ее. Благое намерение скромного клерка неожиданно для него вызывает целую лавину странных совпадений и загадочных событий, и вскоре выясняется, что крошечная опечатка способна пошатнуть могучего колосса на глиняных ногах.



Считается, что Гиллиам снял едкую сатиру на общественное устройство Великобритании времен правления Маргарет Тэтчер и США во главе с Рональдом Рейганом, представив ее в виде пародии на научную фантастику. Визуальная часть картины безоговорочно перевешивает над сюжетной. Ее фундамент — уникальный стиль и тончайшее внимание к деталям, которого не встретишь ни в одном фантастическом фильме. Гиллиам предложил зрителям мрачный, но снятый с ослепительным блеском образ оруэлловского будущего, технологически находящегося на уровне 70-х годов. Будущего, в котором народ полностью зависим от управляющей им государственной системы.



Лейтмотивом фильма является песня 1939 года «Aquarela do Brazil» Ари Барросо, исполняемая в различных вариациях — от возвышенных и воодушевляющих до угрожающе зловещих. Название фильма также восходит к названию песни. В 2004 году фильм «Бразилия» был включён журналом «Тотал Филм» в двадцатку величайших английских фильмов всех времён. В 2005 году кинообозреватели журнала «Тайм» Ричард Корлиш (Richard Corliss) и Ричард Шикель (Richard Schickel) назвали «Бразилию» в числе 100 лучших фильмов всех времён. В 2006 году «Channel 4» незадолго до показа по «BBC Four» признал «Бразилию» одним из «50 фильмов, которые нужно посмотреть, прежде чем умереть».