хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Выпуск № 46

Величайшие открытия рождаются на экзаменах
На ветеринарном факультете профессор спрашивает студента:
- Как бы вы поступили, если бы лошадь упала и сломала ключицу?
Студент начинает объяснять. Профессор прерывает его:
- Прежде всего вам бы следовало позвонить в зоологический музей и сообщить, что вы обнаружили единственную в мире лошадь с ключицей.

Любой каприз
В ресторане:
- У вас есть свиные отбивные?
- Нет, но для вас можем отметелить кролика!

Отличие
- Купил попугая, а он всего четыре слова знает - гламур, пиар, креатив и тусовка. Но оказалось, что этого вполне достаточно, чтобы поддерживать светскую беседу. Сейчас думаю научить его выговаривать слово "экзистенциализм".
- Зачем?
- Должна же умная птица хоть чем-то отличаться от заурядного тусовщика.

Подход и уход
Джентльмены подходят к дамам по-разному, а уходят одинаково - по-английски.

Реклама лечения алкоголизма
После того как я начал пить, от меня ушла жена, отвернулись родители и друзья. Но я стал принимать таблетки Лайнуса Поллинга, и ко мне вернулись все: Элвис Пресли, покемоны...

Подпишись на ежедневную рассылку приколов на свой E-Mail

Янукович і капуста

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон

Мені часто сняться дивні сни про політиків, найчастіше – про Віктора Януковича. Зазвичай я пишу про них до своєї іншої колонки, в «Газету по-українськи», але в останніх двох фігурувала капуста і кухня, тому формально вони ніби підпадають під проект «Кухня егоїста».

Попереджаю одразу: що це все означає, я не маю жодного уявлення, і Фройд, за вдалим висловом письменниці Ірени Карпи, точно плакав би.

Так от, спершу мені наснився теперішній прем’єр: ніби я листоноша, розношу газети по хатах, а в одній із них сидить Віктор Федорович Янукович за великим столом. Стіл застелено зеленою скатертиною з китицями, приглушено світить настільна лампа, як у Леніна, а Віктор Федорович в окулярах, зсунутих на ніс, на вирваному із зошита аркуші пише листа до газети «Сільські Вісті» – про капусту. Що одну половину треба на зиму нашаткувати і заквасити, а другу – покласти у погріб, тільки таким чином, щоб качани один одного не торкалися, бо погниють.

– Федоровичу, – кажу я, – чого ви тут сидите? У вас виборча кампанія, вам же треба їздити по регіонах, агітувати. Що ви оце пишете, гаєте час?

Янукович зиркає на мене поверх окулярів і каже:

– Світлано, ви молоді, нетерплячі, про вибори тільки й думаєте. Вам аби стрибати по регіонах та на мітинги ходити. А людям треба зберігати на зиму капусту. Не всі знають, наприклад, що качани не мають лежати підряд, а хто їм розкаже, якщо не я? От я по суботах і пишу до «Сільських Вістей», бо мені болить кожна капустина.

На цьому сон закінчився. А сьогодні вночі приверзлася Юлія Тимошенко. Ми сиділи на кухні після виборів, голоси вже було підраховано, я бринькала на гітарі пісню «Спроси у меня» із фільму «С легким паром». А Тимошенко психувала.

– Знову уряд треба формувати. Та тільки-но очолиш – як одразу хтось почне підсиджувати. Якщо і вдасться стати прем’єром, то за рік мене точно з’їдять. І це якщо дивитись оптимістично. До того ж – уже треба починати керувати, а в мене ані скіпетра, ані держави.

Мене осяяло.

– Юле, давай так, – сказала я. – Доля твоя дійсно важка: навколо вороги, газові схеми, провокації. Давай заведемо традицію по суботах зустрічатися на кухні: я тобі даруватиму який-небудь символ влади, а ти гратимеш мелодію чергової пісні зі старого совкового фільму. Почнемо прямо зараз: ось скіпетр Петра Першого, а ти давай грай «Мохнатий шмєль».

– Добре, – каже Тимошенко, – хороша ідея. Давай сюди скіпетр, бо вже без нього хоч кричи, і налаштуй гітару.

Я давай готувати інструмент, а він не піддається. Тільки одну струну підтягну, як тут же інша розкрутилась. І ще хтось почав грюкати в двері. Гуп-гуп! Трясь-трясь-трясь! Гуп!

– Кого це принесла нечиста сила? – вилаялася Тимошенко. – Мабуть, Турчинов знову зі своїм газом. Я ж сказала: не турбуйте мене, коли я на кухні.

Трясь! Трясь! Я прокинулася. З’ясувалося, що це дійсно через газ: мужик із газової компанії прийшов знімати дані на лічильнику. Він скидався на якогось індуса, на Турчинова ж зовсім не був схожий.

А наостанок – сон від моєї колеги Ірини Мойсеєнко. Їй також сниться політик, проте лише один: Білл Клінтон. І в її сні також була присутня їжа, але не реальна, а потенційна.

– Було таке, – повідала вона, – що Клінтон мені снився щоночі. Ніби ми з ним на пару читаємо новини в радіостудії, і він мене страшенно дратує: то вступить не там, то підводку не до того матеріалу прочитає. Непрофесійно, словом. А в студії він – бо після отих усіх скандалів (Моніки Левінськи і Поли Джонс) його розжалували з президента аж до радіопродюсера. І тут ми чуємо страшенний крик – наш звукорежисер у паніці вибігає. Нам видно через студійне скло, як двері студії підпирає величезний смугастий тигр, що стоїть на задніх лапах, а передніми лупить у двері. І решту сну ми з Клінтоном не можемо вийти зі студії, бо з’їдять, тигр реве за дверима, і всі про нас забули.

Така от, дітки, капуста. Хоч зовсім спати не лягай.

Парадоксальний патріотизм

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон

Ця колонка вийде вже після Дня незалежності, але сподіваюся, що патріотичний читач іще й досі прокидається від власного крику «Будьмо-гей», стискаючи в руці уявну булаву.

Тож порадую вже старим, проте від цього не менш приємним фактом: наше пиво відоме на Заході. Хоча й не все, а лише пшеничне.

Кілька днів тому я відвідала Боро-маркет, ринок гурманської продукції, що працює по п’ятницях і суботах під мостом Лондон бридж. За останні кілька років кожна захланна, зажерлива, пересичена, снобістська, сибаритська істота середнього класу протоптала стежку до його розкладок із бальзамічним оцтом, морськими гребінцями й олениною. Є там і паб: найменший у Лондоні, але з найбільшим вибором пива (як вони стверджують), під назвою Rake – «Граблі». Ми зайшли туди після прогулянки базаром сьорбнути трапістського пивка на розлив. Поруч зі мною якийсь невизначений, як і я, пиволюб роздивлявся бар і холодильник – західне суспільство 21 сторіччя отруєне вибором, і це ще всім гикнеться. Навіщо нам 38 видів молока? Навіщо 48 видів мюслі на сніданок? Навіщо 154 варення в супермаркеті? Невже натовпи людей ходили на демонстрації, вимагаючи у своєму абрикосовому джемі не 8,8 грама цукру на 100 г продукту, а 8,9? Навіщо нам ментальний параліч щоразу, коли треба просто вибрати гидотний чай у пакетиках на роботу? Так от, повертаючись до бару «Граблі»: бармену набридло дивитися на бігання очей нерішучого клієнта, і він порадив йому:

– Візьми українське пшеничне пиво. Послухай мене, не пошкодуєш. У них дуже гарне пшеничне пиво. Взагалі, коли думаєш про пшеничне пиво, одразу в уяві постає Україна.

У мене відпала щелепа. Знаючи, що пиво «Еталон» завоювало золоту медаль у цьому ж Лондоні кілька років тому, я все-таки була не готова до такого радикального ототожнення України із пшеничним пивом. Якось усе більше думалося про синє небо й жовте колосся, героїчну боротьбу за незалежність і соборність держави, на крайняк – сало напополам із Андрієм Шевченком. А ось, виявляється, що люди думають. Комусь, може, хотілося б, аби Україна викликала асоціації не з пивом, а з оперою й космосом, але таким я скажу: пиво – це вже дуже добре. Це чудово, бо могло бути й таке: я стою в клініці з пересадки органів, а офіс-менеджер мені й каже: візьміть українську нирку. Коли думаєш про донорську нирку, одразу в уяві постає Україна…

Україна не має такого капіталістичного надлишку, як розжирілий Захід, проте іноді може запропонувати цікаві альтернативи. Тут, наприклад, уже два місяці не можна курити в громадських приміщеннях, включно з пабами, цигарки коштують від 5 фунтів (50 гривень пачка), і на них завжди написано: Smoking kills. Куріння вбиває. Жодних варіантів. Мій чоловік не любить таких цигарок; йому більше подобаються українські, на яких щось написано красивими незнайомими літерами. Він тоді читає цей напис так: цигарки зроблять вас невідпорним і дуже дотепним, дадуть свіжий подих і довге життя.

А мама написала мені про сцену, які спостерігала у Полтаві. «Не так давно на цигарках стали писати, що паління спричиняє імпотенцію, на деяких пишуть, що паління викликає захворювання на рак, а на деяких – що паління шкодить вашим дітям. Так от, біля кіоску з цигарками чоловік читає про імпотенцію і запитує: «А у вас немає без напису?» – «Ні, немає», – каже продавець. –«А з якимось іншим?» – «Ну, ось – про рак» – «Хух! Давайте краще рак».

Де ще є така країна, в якій людина може вибирати між імпотенцією й раком усього за п’ять гривень? Ніде. Із Незалежністю всіх, будьмо здорові!

Выпуск № 45

Совет девушкам
Девушки, гуляйте спокойно голышом! Кому суждено быть изнасилованной, ту не ограбят!

Отличительные черты джентльмена
Джентльмен никогда не будет посматривать на часы, если дама медленно раздевается.

Англичане и ирландцы
Сидят три англичанина в баре. Вдруг видят - ирландец. Один говорит:
- Ну, я сейчас его подколю так, что мало не покажется!
Подходит к ирландцу:
- Представляешь, ваш Святой Патрик был голубым!
- Да? Хм... Не знал этого...
Англичанин возвращается, удивленный:
- Нет, это какой-то странный ирландец!
Второй:
- Да ладно. Сейчас я его сделаю!
Подходит к ирландцу:
- Мужик! Ваш Святой Патрик был трансвестит!
- Серьезно? Ничего себе!..
Англичанин возвращается, разочарованный:
- Нет, это определенно непробивной ирландец.
Третий:
- Моя очередь! - подходит к ирландцу.
- Парень, ваш Святой Патрик был англичанином!
Ирландец вскакивает:
- Так вот на что намекали твои друзья!!!

Разное понимание статуса
- Статус, статус... Какой, на фиг, статус - висятус давно.

По требованию масс
В связи с ажиотажным интересом к персонам светских львиц издательством "Молодая гвардия" готовится к печати серия "Жизнь замечательных блядей".

Подпишись на ежедневную рассылку приколов на свой E-Mail

начинаем отпровлять фотки!!!

  • 06.07.08, 11:32

      С сегодняшнего дня ,как вы знаете ,желающие отправляют фоты со своими рабочими местами,и присылают их до 9 июля!!! так што поторопитесь!!!!morgun

                               

Fool's Garden Lemon tree

I'm sitting here in a boring room It's just another rainy sunday afternoon I'm wasting my time, I got nothing to do I'm hanging around, I'm waiting for you Bur nothing ever happens - and I wonder I'm driving around in my car I'm driving too fast, I'm driving too far I'd like to change my point of view I feel so lonely, I'm waiting for you But nothing ever happens, and I wonder {Refrain:} I wonder how, I wonder why Yesterday you told me 'bout the blue blue sky And all that I can see is just a yellow lemon tree I'm turning my head up ans down I'm turning, turning, turning, turning, turning, around And all that I can see is just a yellow lemon tree La, la da dee da, etc. I'm sitting here, I miss the power I'd like to go out taking a shower But there's a heavy cloud inside my head I feel so tired, put myself into bed Where nothing ever happens - and I wonder Isolation is not good for me Isolation - I don't want to sit on a lemon tree I'm stepping around in a dessert of joy Baby anyhow I'll get another toy And everything will happen - and you'll wonder (Refrain) I wonder how I wonder why Yesterday you told me 'bout the blue blue sky And all that I can see And all that I can see

Ans all that I can see is just a yellow lemon tree

Лимонное дерево 

Я сижу здесь в комнате и скучаю,  Еще одно дождливое воскресенье,  Я убиваю время  Мне нечем заняться  Я слоняюсь туда - сюда,  Я жду тебя,  Но ничего не происходит, и мне интересно...  Я катаюсь на машине,  Я еду слишком быстро, Я еду слишком далеко,  Я хотел бы изменить свою точку зрения,  Я чувствую себя так одиноко,  Я жду тебя,  Но ничего не происходит, и мне интересно... Мне интересно, почему,  Мне интересно, зачем  Вчера ты мне сказала про синее-синее небо,  А все, что я вижу - просто желтое лимонное дерево,  Я поворачиваю голову в разные стороны,  Я кручусь-кручусь Но все, что я могу увидеть - это еще одно лимонное дерево.  Я сижу здесь,  Я теряю силы, Я хотел бы выйти под ливень,  Но у меня в голове грозовое облако,  Я так устал, Ложусь спать,  В то время как ничего не происходит, и мне интересно... Изоляция плохо действует на меня,  Изоляция. Я не хочу сидеть на лимонном дереве  Я шагаю в пустыню счастья,  Малыш, как-нибудь я найду другую игрушку,  Я все случится, и тебе будет интересно  Мне интересно, почему,  Мне интересно, зачем  Вчера ты мне сказала про синее-синее небо,  А все, что я вижу - просто желтое лимонное дерево,  Я поворачиваю голову в разные стороны,  Я кручусь-кручусь Но все, что я могу увидеть - это еще одно лимонное дерево.

СВОРА

  • 06.07.08, 11:22
Село живо,
Село кишит,
Повсюду слышно слово.
Село живо,
Село спешит,
Пришло в село то свора.


У всех боязнь,
И страх у всех,
От страшной смерти умереть.
У всех боязнь,
В страну утех,
Попасть надо уметь!


Житель бежит,
За ним летит,
Бежит изо рта пена.
Житель кричит,
За ним летит,
И кровоточит вена.


Житель убит,
И не летит,
Наелась та собака.
Житель убит,
Житель лежит,
Сдыхают все от страха.


У всех психоз,
А там мороз,
И птицы улетели.
У всех психоз,
Утереть нос,
Собакам не хотели.



Село пусто,
Село молчит,
Неслышно нигде слово.
Село мертво,
Душа кричит,
Осталась только свора.

Советую...



Зарабатываю в сети уже более 6 лет. Пробовал разные способы, разные решения. Есть очень не плохие наработки.
Вот хочу поделится с вами одним из последних проверенных мной сайтов. (см. баннер выше).
Всё очень легко и понятно, доход не супер (есть и поболее) конечно, но детям на конфеты  хватает, ну и мне на пиво...

P.S. Ленин говорил "Делится нужно", вот и делюсь :)

Enj

Enj

Наша карма... ("Не вступайте в споры)

День сто шестьдесят восьмой...

 

 

Не вступайте в споры

Спор - это форма агрессии. В этой ситуации человека легче всего выбить из колеи, так как в споре его заставляют раскрыться, пойти на контакт, что позволяет агрессору легко вторгнуться в его сознание.

Не отвечайте на оскорбления. Не ответив на оскорбление, вы погасите его, оно отлетит от вас и вернется к своему автору.

Не нападайте, не проявляйте агрессию. Таким образом вы сэкономите энергию.

Не отвечайте на вопросы, задаваемые со злым умыслом. Помните, что есть вопросы разрушительные и созидательные. По-настоящему понимающие вас люди практически не задают вопросов. А если и задают, то делают это в очень мягкой форме, полувопросительной-полуутверждающей. Задающий созидательный вопрос не совершает насилия над вашим личным течением мысли, не старается перевести это течение в другую, чужую колею. Разрушительный же вопрос задается для того, чтобы подавить вас, подчинить ваши мысли.

Пикник в честь Дня Независимости США

Вчера зашел на пикник организованный американской торговой палатой по случаю Дня Независимости США. Люблю побывать на больших мероприятиях в качестве гостя и понаблюдать за особенностями организации, работой музыкантов (в хэдлайнерах был Скай), звукорежисёров.  Кстати на фото сам президент ACC. Вот это подход к своему празднику. Ну где еще у нас боссы так наряжаются, что ни артисты, ни гости, ни коллеги-подчиненные не могут угнаться в нарядах и настроении. Это пока отличает наш славянский интравертный подход к таким процессам. Все же надо раскрываться, товарищи. Так веселее!