Урок биологии. Тема урока "О вреде курения". Учительница рассказывает,
почему большинство людей курят сигареты и выдвигает теорему о том,
что диаметр сигареты по размерам примерно одинаков с диаметром
соска груди, т. е. люди просто вспоминают те времена,
когда сосали материнскую грудь...
С задней парты раздаётся риторический вопрос:
- А что сосали в детстве те люди, которые курят сигары?!
Урок был сорван

                                                                                                  продолжение[ начало ]

 Воздух дрожал перед глазами. Комната, расплываясь, собиралась в неправильную картинку.Таша резко выпрямилась и замерла:

 - Я туда больше не пойду.

 - Хорошо, я сам.  Так уже нельзя оставить, они будут преследовать тебя, - сказал Макс.

 - Нет! Ты тоже туда не пойдёшь...Туда никто не пойдёт...

 - Ташенька, послушай меня, давай ты успокоишься и ...

 - Ты не понимаешь...Она любит дракона...Обыкновенного огнедышащего дракона...

 - Нууууу, у каждого свои недостатки...-свернув губы трубочкой, протянул любитель приключений.

     ...Он лежал в огромной луже на дне пещеры, выходящей своими сводами на закат. В свете заходящего солнца его гребень отливал медью и чешуя загоралась языками пламени. Из ноздрей валил пар. Для среднестатистического дракона - он был достаточно велик. Зелёно-коричневые глаза, прикрытые тяжёлыми веками,смотрели на землю,на которой устало покоилась его голова. Он не шевелился...Он не шевелился так уже несколько дней...Он не думал,не вспоминал. Он, просто, иногда вздрагивал, когда перед глазами вспыхивало пламя. Пламя,которое он не сумел сдержать в порыве страсти...Его пламя...

  Таша и Макс уже битых два часа пытались объяснить прозрачной девушке, что ей уже ничто не угрожает, что ей нужно уйти к свету и освободить душу, которая застряла в этом временном промежутке, что ей нужно освободить дракона, который ни в чём не виноват, и что она должна поговорить  с ним.                                                                                               Девушка внимательно смотрела на них и упрямо мотала головой.                                          - Он любит тебя, - неожиданно сказала Таша, - И он ждет тебя, хочешь я пойду с тобой?

 - Таш, может не стоит? - испуганно одернул Макс,- ты то ещё... 

 - Не переживай,я не знаю почему,но я уверенна,что со мной ничего не случится.

                                                           (продолжение следует)

 
 

 
   Если женщина разозлившись по той, или иной причине на мужчину перестала контролировать свой "базар", то есть, в порыве сильнейшего гнева выплеснула ему прямо в лицо слова о том, что в постели он , мягко говоря полный ноль, то есть ничто, имея ввиду , что очень скоро она ему отомстит, изменив с другим за все свои страдания - это начало конца вашей любви. Как бы там не было, но в порыве гнева, при ссорах бить "ниже пояса" ни в коем случае нельзя. Потом, когда женщина успокоится и поймет, что натворила, будет уже поздно.Он конечно же простит ей гнев, но ее слова будет помнить всю жизнь, потому, что секс - это святое.От такого рода высказываний-унижений мужчины начинают комплексовать, считать себя ничтожеством, не способным доставить женщине удовольствие.А некоторые, просто замыкаются в себе и тихо ненавидят всех женщин, разрушая свою психику.Не знаю, может я и не права, но я уверена, что не стоит говорить партнеру такие слова. Девочки, будьте корректнее.Кстати, мужчин это тоже касается.Некоторые говорят девушке открыто о том, что она ничего не умеет, вместо того,чтобы научить, или подсказать ей, что именно не так. Неосторожно вылетевшее слово ранит гораздо больнее стрелы..., да и к тому же, после таких слов, вряд ли возможно наладить отношения, чтобы они стали такими же, как прежде...

    

  Не разгаданные природные загадки мира!           

[ Читать дальше ]

Приятно с чистого листа,
еще ни линии ни слова,
такая прочная основа,
в нем есть начала красота.
Затем, прислушавшись к себе,
ступив за край воображения
ты начинаешь восхождение...
Слов мало, линия не та.

4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінс у родині Іванни та
Володимира Цісиків, післявоєнних емігрантів із заходу України,
народилася дівчинка, якій дали ймення Квітка. Материнське дівоче
прізвище було Лев, походила вона із Коломиї. П'ятирічною Квітка
опанувала скрипку, допомагав у цьому тато – славний концертний скрипаль,
який навчався у Львівській консерваторії і згодом викладав в
Українському музичному інституті Америки. Акомпанувала Квітці її старша
сестра Марія (народжена в концентраційному таборі в Німеччині 1945
року). Марія Цісик – знана у світі піаністка, була директором
консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер-класи у Карнегі-Холі.

Хоч Квітка непогано грала на скрипці та роялі, маючи рідкісне колоратурне
сопрано, вона вчилася у хранителя віденської оперної традиції Севастіана
Енгельберга, закінчила Нью-Йоркську консерваторію. Ще студенткою
Квітка, яка взяла собі псевдо Кейсі від ініціалів KC, не відчувала
жодних труднощів у різних музичних стилях. Її навперебій почали
запрошувати джазові, поп- та рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек,
Бобу Джеймсу, Девіду Санборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді
Ронстад, Мікіо Масуо, а також Квінсі Джонсу – найпотужнішому
аранжувальнику-продюсерові Америки, який відкрив феномен Майкла
Джексона. До слова, з майбутнім королем поп-музики Квітка часто співала в
хорі.
Кейсі часто брала участь у комерційних проектах. За допомогою
її витонченого співу створювали свій імідж корпорації Coca-Cola,
American Airlines, Sears, Safeway, Starburs та інші.

Варто подякувати чоловікам Квітки Цісик
за україномовні альбоми, за ту насолоду, яку ми нині маємо. Обидва рази
Квітка була заміжня з музикантами: перший чоловік –
композитор-аранжувальник Джек Корнер, другий – інженер звукозапису Ед
Ракович. Перший диск "Songs of Ukraine" (Пісні України) був записаний у
1980 році, а "Two Colors" (Два кольори) у 1989 році. Між записами
відбулися розлучення з Джеком і шлюб з Едом (йому вона народила сина
Едді). Проте всі троє працювали над створенням обох альбомів. Завдяки
професійності, душевній вдачі, щедрим гонорарам Квітка для запису
альбомів зібрала найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих,
кого собі навіть не могли дозволити відомі поп-зірки США, партії рояля
виконувала старша сестра. Як результат – два альбоми, яким немає рівних в
українській легкій музиці. 1990 року два диски були номіновані на
"Греммі".

Якась зла доля пройшлася над жіноцтвом дружної сім'ї
Цісиків. Спочатку, в 1994 році, померла Іванна, у 1998-му Квітка, у
2003-му Марія. Діагноз один і той же: рак грудей. На далекій
американській землі в знак пам'яті про Квітку Цісик, її нев'янучий
талант, засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей; на пам'ять
про Марію – Фонд "Адже життя прекрасне", що акумулює кошти на закупівлю
мамографічного обладнання для України.

взято звідси:  http://www.umka.com.ua/ukr/singer/kvitka-kvitka-cisyk.html