Перша фаза штурму Євромайдану. ВІДЕОреконструк ція від Jus Talion
- 19.02.18, 20:22
Усі спроби змінити конфігурацію на лінії розмежування для бойовиків і російських військ "закінчилися фіаско".
Українські військові в зоні бойових дій на Донбасі 2017 року просунулися на понад 10 кілометрів.
Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, передає "Громадське".
"Про це приємно говорити, що і 2016-й, і 2017 роки відрізнялися від попередніх тим, що ми не віддали ні метра своєї землі. Ба більше, наші підрозділи на деяких напрямках просунулися на 10 і більше кілометрів і поліпшили свої позиції. Це факт", - зазначив Турчинов.
За словами секретаря РНБО, всі спроби змінити конфігурацію на лінії розмежування для бойовиків і російських військ "закінчилися фіаско".
"Вони не змогли ні відбити жоден з населених пунктів, ні просунутися вперед. Навпаки, ще раз хочу підкреслити, наші військові поліпшили свої позиції, і сьогодні на окупованій території немає сил, які могли б змінити ту лінію розмежування, яка сьогодні склалася", - сказав Турчинов.
2 лютого штаб АТО підтвердив повернення населеного пункту Катеринівка Луганської області під контроль України.
31 січня повідомляли, що ЗСУ взяли під контроль селище Новоолександрівка в Луганській області. З 2015 року воно перебувало в "сірій зоні".
Таким є слоган документального фільму "МІФ" про життя і смерть Василя Сліпака. Він володів унікальним тембром голосу (бас-баритон), був солістом Паризької Опери, у 2013-2014 разом з українською общиною у Франції активно допомогав Майдану. А після початку війни зробив вибір на користь захисту Батьківщини і зовсім несподівано для своїх близьких пішов воювати у складі ДУК ПС. Загинув влітку 2016 року.
Режисери Леонід Кантер та Іван Ясній говорять, що намагалися створити фільм не про смерть, а про любов і життя. Бо навіть останні слова, що злетіли з вуст смертельно пораненого Василя, - про вічну любов. І на цій частині фільму до горла підступає найбільше розчулення. До речі, те, що збереглися останні кадри життя Василя - просто диво. Принаймні, так виглядає з боку глядача.
Після перегляду я зловила себе на думці, що досі сприймаю Василя Сліпака, в першу чергу, як талановитого співака, а лише потім - як воїна. Ми бачимо Василя незнаного - яким він був поза сценою. Це кіно більше наштовхує на роздуми, ніж розставляє крапки над "і".
"За що загинув Василь?". І чи має право людина, наділена неповторним голосом, класти його на вівтар? Наприкінці фільму з вуст друзів, побратимів, колег і педагогів лунають абсолютно протилежні оцінки. Деякі з них очікувано викликають гучне невдоволення глядачів. А деякі коментарі допомагають зрозуміти чому Василь не зміг всидіти у далекому від українських подій Парижі і пішов на війну вдруге. Тож цей фільм про те, чи готові ми прийняти чужий вібір.
Поспішайте, фільм у прокаті лише один тиждень, у деяких містах - лише кілька днів.
Уродженець Сватівського району від початку російської агресії боронив країну в батальйоні "Луганськ-1": визволяв Лисичанськ, брав участь у бойових операціях поблизу Дебальцевого та Бахмута. Служив командиром відділення розвідників. А 1 лютого підірвався на вибуховому пристрої. У січні йому виповнилося 24 роки. У Олександра залишилася вагітна дружина. Поховали героя у селі Коржове, звідки він був родом.
"Піхота, яка стояла за ним, – ні подряпини, тому що все увійшло в нього. Він командував, дуже добре з людьми працював, був хорошим професіоналом, знав свою справу, але, на жаль, це війна", - сказав "Професор", військовослужбовець ЗСУ, командир батареї.
"Його і не хотіли брати, так як він являвся старшим опікуном у дідуся і бабусі, у нього була яби броня, але він все одно домігся аби його відправили на фронт", - зазначив голова сільської ради В’ячеслав Кірічок.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що "Національні дружини" мають право існувати в Україні виключно як громадські організації, адже в країні не може бути жодних парамілітарних утворень. Про це повідомляєдепартамент комунікації МВС України.
За словами очільника, такі організації ні в якому разі не повинні переступати рамки закону.
«Ще раз повторюсь, у державі Україна є лише одна монополія на застосування сили – державна: Національна гвардія, Національна поліція, ЗСУ. Всі інші парамілітарні утворення, які намагаються себе позиціонувати на вулицях міст, не є законними. Суспільні рухи можуть бути якими завгодно, але тільки не виходити за межі закону», – зауважив він.
Крім того, глава МЗС наголосив, що міністерство не дозволить мілітарним формуванням перевищувати власні повноваження.
«Я, як міністр не дозволю, щоб були паралельні структури, які намагаються на вулицях поводитися як альтернативні мілітарні формування», - зазначив Аваков.
Зазначимо, що на офіційному сайті "Національного корпусу" міститься інформація, що "Національні дружини" є громадською організацією, метою діяльності якої є забезпечення порядку на вулицях українських міст.
"Особовий склад організації - колишні учасники бойових дій, патріотична молодь і небайдужі громадяни, які поділяють прагнення поліпшити безпекову ситуацію в державі. Особовий склад організації – колишні учасники бойових дій, патріотична молодь та небайдужі громадяни, що поділяють прагнення покращити безпекову ситуацію в державі. Активісти організації щодня виходять на патрулювання вулиць міст України та борються з наркоторгівлею і алкогольним геноцидом українського народу", - йдеться на сайті.
Нагадаємо, що у неділю, 28 січня, у Києві на території Київської фортеці відбулася присяга активістів "Національної дружини", яка входить до Національного корпусу. Після складання присяги, громадські активісти пройшли маршем до Хрещатика. За словами активістів, "Національна дружина" буде боротися проти нелегальних алкогольних «точок» , наркопритонів та незаконних гральних закладів.
«Громадське радіо» вітає вас!
«Громадське радіо» — незалежна «розмовна» радіостанція, яку можна чути в Інтернеті та в FM та УКХ-діапазонах у різних містах України.
«Громадське радіо» щодня подає останні й найважливіші новини та аналіз поточних подій, не профільтровані через інтереси влади, бізнесменів чи політиків.
«Громадське радіо» створюють незалежні журналісти, які свого часу відмовилися закривати очі на цензуру, нечесну «редакційну політику» чи непрозорі схеми власності медіа.
В нашому першому подкасті деякі з учасників ініціативної групи — Андрій Куликов, Наталка Соколенко, Леся Сакада, Кирило Лукеренко та Ірина Славінська — пояснюють, чому вони вирішили заново організувати «Громадське радіо».
Питання та відповіді
— Чому ваша команда працює над розбудовою «Громадського радіо»?
— Жителі України мають чимало джерел інформації, але серед них (особливо на радіо) бракує ресурсів, які подають непартійні, некомерційні та збалансовані новини і неупереджений аналіз поточних ій.
«Громадське радіо» подає незалежну від владних, вузько-політичних чи виключно бізнесових інтересів інформацію. «Громадське радіо» є не тільки об’єктивним інформатором, але і позапартійним майданчиком для дискусій.
«Громадське радіо» охоче надає журналістам, які хочуть працювати за етичними стандартами професії, можливість уникати тиску з боку влади, політиків чи ринку. Ми надаємо громадським та ініціативним групам, творчим об’єднанням, окремим діячам та митцям шанс донести суспільно значущі ідеї до аудиторії «Громадського радіо».
— Які на «Громадському радіо» редакційні принципи?
— У «Громадського радіо» є завдання — представляти у прямому ефірі точки зору на події в країні і світі, позбавлені однобічності, некомпетентності та прихованої реклами. Ми прагнемо дотримання найвищих стандартів журналістської професії.
З «Громадським радіо» ви побачите збалансовану картину подій.
Редакційна політика «Громадського радіо» є прозорою. Ми керуємся принципами неупередженості, об’єктивності та збалансованості подачі.
Головні принципи подачі новин на «Громадському радіо»:
В аналізі подій та фактів «Громадське радіо» подає усі важливі оцінки та коментарі, а також звертається до історії теми.
«Громадське радіо» не пропагує нездорового чи асоціального способу життя, не веде вузько-конфесійної, релігійної чи атеїстичної пропаганди, відмежовується від будь-яких проявів екстремізму, включно з риторикою ненависті.
«Громадське радіо» відкрито до зворотнього зв’язку з аудиторією: пишіть нам на адресу [email protected] або в соціальних мережах (Facebook, Twitter, YouTube), телефонуйте за номером +38 067 220-16-74.
— Де можна почути «Громадське радіо»?
— «Громадське радіо» мовить на власному сайті у інформаційно-розмовному форматі з елементами авторських та музичних програм.
Зараз ми поширюємо подкасти наших програм: на сайті, в SoundCloud, в подкастах на iTunes, через додаток TuneIn Radio (встановите iOS чи Android додаток TuneIn Radio та задайте у пошуку «Hromadske Radio»).
З часом «Громадське радіо» розраховує отримати частоти для мовлення в FM- та AM-діапазонах в Києві та поза його межами.
«Громадське радіо» усіляко сприяє поширенню власних аудіоматеріалів через інші канали мовлення та надає права на використання повного ефіру так його частин або окремих продуктів (новин чи авторських програм). Звертайтеся до нас!
— Як «Громадське радіо» забезпечує себе?
— «Громадське радіо» не працює заради прибутку.
Основним джерелом фінансування «Громадського радіо» є пожертви інституцій та приватні пожертвування.
Донори, які надають пожертви «Громадському радіо», поділяють ідеологію та редакційні принципи радіо та гарантують невтручання у редакційну політику.
Щороку «Громадське радіо» звітує про витрати коштів Ревізійній комісії, а також публікує відповідну інформацію на сайті (2014 р., 1 квартал2015 р.).
«Громадське радіо» також готове до розміщення платних оголошень і рекламних матеріалів, які не суперечать редакційній політиці. Проте статус громадського мовника передбачає особливі правила для подачі повідомлень рекламного змісту. Вони в жодному разі не мають змішуватися з програмним продуктом і завжди чітко відділяються від нерекламних повідомлень.
«Громадське радіо» не розміщуватиме в ефірі рекламу алкоголю, тютюну, предметів розкошів, фінансових пірамід, тощо.
— Як формується колектив «Громадського радіо»?
— Спочатку «Громадське радіо» значною мірою спиралось на неоплачувану добровільну працю професіоналів. Та ми зростаємо. На момент повномасштабного мовлення радіо залучило до щоденної роботи — у штаті та поза штатом — понад 50 працівників.
Про актуальні вакансії «Громадського радіо» ми повідомляємо на цьому сайті та в соцмережах.
Ми формуємо колектив «Громадського радіо» за принципом компетентності та відданості справі. Будь-яку дискримінацію за статевим, віковим, національними, релігійними чи іншими мотивами вважаємо неприпустимою.
— Чи співпрацює «Громадське радіо» з іншими організаціями?
— Так. «Громадське радіо» вітає партнерство з громадськими організаціями та засобами масової інформації, що поділяють принципи чесної та об’єктивної журналістики.
«Громадське радіо» готове до спільних проектів з такими колегами.
Ми завжди відкриті до діалогу
Якщо ви маєте цікаві та важливі теми для обговорення, новини або іншу інформацію, яка б допомогла команді Громадського радіо всесторонньо описати поточні події, будь ласка, зв’яжіться з нами!
Email: mail @ hromadskeradio.org
Телефон: +38 (044) 279-72-09, +38 (067) 220-16-74
Телефон прямого ефіру: 0800 750 490
Реклама на сайті та в ефірі:
+38 094 910-12-21
+38 044 338-82-21
Бухгалтерія:
(044) 321 09 78
Адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26.
Читайте нас, коментуйте та виражайте думки на наших сторінках у соціальних мережах!