Присвячується деяким юзерам і їхнім клоникам які постійно обгаджують Львів і львів*ян
Згідно з дослідженням Financial TimesТетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА
У перші дні нового року львів’яни мали надзвичайно приємне повідомлення: згідно з дослідженням міжнародної бізнесової газети Financial Times, місто Лева — одне з найкращих європейських міст. «Львів увійшов у десятку найкращих європейських міст та регіонів майбутнього 2012/2013 років у категоріях «Найбільша економічна ефективність ведення бізнесу» і «Найкраща стратегія залучення прямих іноземних інвестицій» серед найбільших європейських міст, — зазначила в листі до львівського мера представник відділу маркетингу fDi Intelligence газети Financial Times Бенджі Елімелех. — Отож хочу привітати місто з цим фантастичним досягненням і запросити до участі в церемонії нагородження, що відбудеться 7 березня в Каннах».
ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО
Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, - За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом. Бо та піч - не чужа, українська то піч, І думки надиха мені рідні; То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ, Тільки в форми прибрались вигідні. Наші предки колись задля краю свого Труд важкий підіймали на плечі; Я ж умію тепер боронити його І служити, не злазячи з печі. Еволюція знАчна зайшла від часів, Як батьки боронились війною, - Замість куль і шабель у нових діячів Стало слово гаряче за зброю. Може, зброя така оборонить наш край, Але з нею прекепська робота: Ще підслухає слово якесь поліцай І в холодну завдасть патріота. Та мене почуття обов'Язків своїх Потягає служити народу; Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу. Так нехай же працюють словами й пером Ті, що мають дві шкури в запасі... І, розваживши так, я віддався цілком Праці тій, що єдина на часі. На таємних думках та на мріях палких Я роботу народну обмежу; Та зате ж для добра земляків дорогих Я без мрій і хвилини не влежу. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі, Слово ж маю на те, щоб ховати думки, Якщо зраджують їх мої очі. До письменства я кличу, - звичайно, в думках, Щоб світило над нашою ніччю, Хоч, на жаль, мати книжку народну в руках Я признав небезпечною річчю. О країно моя! я зв'язав свій язик, Щоб кохати безпечно ідею; Але в грудях не можу я здержати крик У годину твого ювілею. «Ще стоїть Україна! Не вмерла вона І вмирати не має охоти. Кожна піч українська - фортеця міцна, Там на чатах лежать патріоти». Слава ж нам! бо коли б дух народу погас, Не стерпівши свого лихоліття, То по йому хоч зо два примірники з нас Дочекають нового століття. Слава нам! хоч би вмерла Вкраїна колись, Її слід буде легко шукати: А щоб краще навік ті сліди збереглись, Буде зроблено з нас препарати. 1898
Написане в позаминулому столітті... Але ж яке актуальне!