Оце тепер спілкувався з яскравим представником, приблизно як з цього відео  http://blog.i.ua/community/3252/1134173/?p=27#p27

моторошно,  подивився оцей ролик і мені абсолютно не смішно, таке враження що я подивився відрізок  "Володаря кілець" в частині де орки штурмують замок.

Чим Яворівський кращий од Табачніка?

Сергій Пантюк Український письменник
22 грудня 2012, 20:14

З великими від здивування очима прочитав інформацію про те, що на посаду голови Комітету з питань культури і духовності ВР України "Батьківщина" знову пропонує людину, яка ніколи не мала нічого спільного ані з духовністю, ані з культурою. Ім'я цього претендента – Володимир Яворівський.
Ну не можу я зрозуміти отаких кроків, хто і що б мені не казав. І навіть кинута одним поважним паном фраза "Так, це сучий син. Але ж наш сучий син!" теж виглядає мало переконливою. Я завжди звик називати негідника негідником, а злодія злодієм. Цього мене навчили ще в дитинстві книжки, які читав. А ще ті книжки навчили мене самого не жити так, щоб люди пальцями тицяли. І щоб очей у сірка позичати не доводилося.
Єдиний контр-аргумент, який мені можуть запропонувати опоненти – так В. Яворівський же виграв мажоритарку! Але це теж не так, бо виграв не Яворівський, а "єдиний опозиційний кандидат". Навіть якби Міккі Маус балотувався у Києві під цим брендом, теж би виграв. Але головне не це.
Відпрацювавши понад рік на посаді секретаря національної Спілки письменників України, я отримав змогу донесхочу "понасолоджуватися" наслідками "культурної" та "духовної" діяльності пана Яворівського. Сказати, що це жах, буде нічого не сказати. Куди не ткнись – всюди купа відвертого криміналу.
Письменницька поліклініка на вул. Рейтарській (біля Золотих воріт) продана за ціною трикімнатної квартири. І не просто так продана, а за підробними документами. За Статутом НСПУ, навіть найменше відчудження майна відбувається за рішенням Ради – найвищого органу між з'їздами. Такого рішення не було, про це у письмовій формі заявили всі тодішні члени Ради. Власне, крім одного – такого собі Анатолія Гая, який досі працює підбрехачем у Яворівського. Але то окрема тема. До речі, продавши поліклініку, яворівська команда навіть податку з оборудки не сплатила – зараз є всі шанси паралізувати діяльність НСПУ роки на два. Бо ті борги (з пенею – це понад 3 млн. грн) тепер висять, і їх хтось таки має сплатити. Бажано, щоб цим "хтосем" став наш пан Яворівський, причому особисто!
Знищено і продано неодмінну письменницьку реліквію – кав'ярню "Еней", стіни якої були розписані відомим художником Анатолієм Базилевичем. У персонажах "Енеїди" на унікальних фресках легко впізнавалися українські класики, панувала дуже тепла атмосфера. Зараз у тому приміщенні гіпер-крутий ресторан "Сад", власники якого – представники російського капіталу – тепер (завдяки "високодуховному" Яворівському!) претендують (увага!) на 50% відсотків власності Будинку письменників на Банковій, 2!
Таких штучок пан Яворівський, перебуваючи на посаді голови НСПУ і водночас – згаданого вище Комітету з питань культури і духовності, натворив чимало. І у пресі про це неодноразово повідомлялося, і кримінальні справи відкриті. Тому письменники й погнали В.Яворівського поганою мітлою з керівної посади, не бажаючи більше все це терпіти. Думаєте, він покаявся? Ага! Більше того, продовжує свою чорну справу – через згаданого вище А.Гая розповсюджувалися чутки, ніби це наша команда хоче продати партії регіонів Будинок письменників на Банковій. Більшого цинізму годі й шукати.
І останнє. Хочу запитати у шановного товариства, може хтось знає: а що такого важливого для країни зробив пан Яворівський, протираючи штани на чолі Комітету з питань культури і духовності у попередній каденції? Агов, друзі письменники, художники, співаки, видавці! Може то лише я нічого не помітив? Підкажіть...
Звідси й виникла думка, яку виніс у заголовок – а чим Яворівський кращий за Табачніка? Табачнік робить Україні шкоду своїми діями, а Яворівський – і діями, і бездіяльністю. Не хотілося б критикувати "оновлену" "Батьківщину", але чому вона досі не очистилася від такого вразливого суб'єкта, та ще й продовжує його пхати на ключову для українства посаду, жодною логікою пояснити не можу. Хіба що – кулуарними домовленостями із владою. Але то вже хай буде на їхній совісті...
http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/50d5f89a28a5b/add_ok/#comments

Богдан Гордасевич, комент: Я знаю давно нешанованого Яворівського ще по його діяльності на чолі Демократичної партії України, яку він успішно декласував свого часу, як і НСПУ, звідки ось подав заяву про вихід. Саме за подібну "кадрову політику" я не поважав "Батьківщину" і Тимошенко, де зрадників не перелічити і Яворівський - на черзі. Гнида конкретна і ще своє покаже, хоча і до цього стільки було показано, що я дивуюсь його плавучості рівня Поплавського. Досить нагадати, як він дві каденції у 90-х очолював у ВРУ Комітет по Чорнобилю, а крадіжки тоді були глобальні, ну а Яворівський як дурник наче: нічого не бачив і не чув про це. Ось хто перший запустив фразу "Ці руки нічого не брали" - все чужими типу Гая роблено.

Якраз новина: Табачника Дімона знову призначено міністром освіти України - дружно привітаймо нового-старого керівника освітнього сміттєзвалища!
Це не моя особиста негація, а світова!
Реальний світовий рівень української освіти (пост-радянської совкової і дуже розхваленої виключно самими ж "совками" як дуже прогресивну): Цілеспрямована робота з позиціювання вузів у світовому освітньому просторі дозволила ряду провідних українських університетів значно поліпшити позиції у світовому рейтингу Webometrics: НТУУ «КПІ» — 957-ме місце, НУ «Львівська політехніка» — 1248-ме місце, НПУ ім. М.Драгоманова — 1747-ме місце, КНУ ім. Т.Шевченка — 1934-те місце.
http://dt.ua/EDUCATION/akademichniy_reyting_universitetiv_top-200_ukrayina-103116.html

Вкотре наголошую: не в персоналіях справа! Панове, чи варто всі сили кидати проти Табачника, щоб замість нього став Колесников чи Мірошниченко, або ще якась падлюка інша від Табачника тільки за прізвищем? Потрібна докорінна системна зміна економічних важелів в усьому державному апараті України! І зокрема - в освіті!

Не я один з хвилюванням сприймав тему майбутнього візиту президента України(!) Віктора Януковича до Москви на зустріч з самодержцем-президентом РФ Володимиром Путіним, тому що після досить прозорих заяв Януковича про можливість вступу України до Митного союзу по завершенні саміту СНД в Таджикистані можна було очікувати всякого паскудства з його боку. На превелике щастя - візит скасовано. І нового не передбачається! Який чудовий подарунок зробив на Св. Миколая всім нам в Україні її президент Вітя Янукович! Не продав нас! І сам не скурвився! Прекрасно! Аж жити хочеться!
Особисто я був, є і буду противником агресивного протистояння з Росією, тому що це є безглуздо. Щоб не заглиблюватись у розлогі пояснення, просто наведу афоризм: "Ніколи не сперечайся з дурнем, тому що він спершу опустить тебе до свого рівня, а тоді переможе на досвіді". Мною не раз було акцентовано, що саме відсутність достатнього розуму в правлячої компартійної еліти призвело до розвалу СРСР, як і теперішню зовнішню політику керівництва РФ важко назвати розумною. Особисто я не бачу жодної країни з колишнього Варшавського договору та СРСР, народ і уряд яких щиро б симпатизували РФ. Включно з Білоруссю та Казахстаном, де більше діє принцип "стерпиться - злюбиться". Наглість і брутальність росіян у міжнародних відносинах просто феноменальні. Не виняток і щодо України, де досить звичних до всілякого приниження Януковича з Азаровим - навіть їх злість і протест опановує.
Нам постійно тлумачать з усіх-усюд чужі  й свої проросійські політики, політологи, економісти та інша курвійська ЗМІ-їбратія, яке ж то добре життя настане, якщо Україна увійде до Митного союзу і стане рабою Росії. Хіба це не вигідна оборутка: стільки добр за таку дурницю, якою є свобода? Достатньо зректись державного суверенітету і вже тоді Росія заопікує над своєю новою провінцією щедрою рукою господаря: подешевшає газ, нафта, горівка, одразу запрацюють виробництва, зайва робоча сила з радістю помандрує з України без всяких митних перешкод до Сибіру розробляти нові газові та нафтові родовища - ну просто рай у найліпшому вигляді! А вперті хохли все відмовляються від того свого щастя, бо щось воно їм не до вподоби. Вибадують, мать-перемать!
Відверто кажучи, можливо все у цьому світі, але я не вірю в можливість приєднання чи об’єднання України з Росією в майбутньому за жодних обставин, навіть якщо Янукович би підписав які завгодно документи і договори, тому що коли люди звикли жити вільними, то їх загнати до ярма можна тільки силою, але часи "червоного терору" та сталінізму з його імперією ГУЛагу вже малоймовірні, а без такого силового примусу українці не віддадуть ні свого особистого суверенітету, ні державного. Вже в Україні люди розсмакували, що є таке - свобода! І з подивом дивляться українці на поліційні погроми протестних тусовок росіян, як і на безвільне приниження білорусів "своїм бацьком" Лукашенком. З ким об’єднуватися? З ними? З кріпаками убогими? Навіть якщо він є російський олігарх - все одно він нікчемний холуй-"гаманець" для Путіна! Ось таке нам "добро" пропонують? Ні! Ми не дамося і не здамося! За жодних умов та обставин!
Звичайно, що досить непросто терпіти огидне і брутальне втручання іншої держави у наше суспільне життя, причому втручання у зумисному погіршенні соціально-економічного стану в державі, щоб буквально примусити народ України стати на коліна і приповзти до правителів Росії з благанням врятувати від економічних злиднів, спровокованих тими ж "благодійниками"... Подібну "холодну війну" стосовно України російська правляча еліта розпочала давно, ще за часів Кучми, але Помаранчева революція все сплутала і змусила розпочати наново. А час то збіг! Якби Янукович став при владі 2004 р. - це була б значно простіша комбінація загарбання України, але народ і країна  до 2010 р. змінились настільки кардинально і всеосяжно, як перемінився і сам Віктор Янукович, що став зовсім інакшим політиком! І тому я вітаю всіх, що нарешті розпочалась "холодна війна" України проти Росії. Якою вона буде? Виграшною! Чому? А тому!
Чим більша криза - тим більша необхідність кардинальних змін, отже економіка України має зазнати таких трансформацій, які змусять її, по-перше, налагодити внутрішню економіку на значно якіснішому рівні науково-технічного прогресу, а, по-друге, перемінити кардинально зовнішні інтеграційні та економічні пріоритети. За тим піде адміністративна та соціально-політична трансформація державного устрою. Повторюю, що для України безглуздо вступати у відкриту ворожнечу з Росією, влаштовуючи демарші, різні протести і всіляку дипломатично-економічну шарпанину - ні! Ні! І ще раз - ні! То буде безглузде витрачання ресурсів, яких у нас мало, а в Росії - безмірно! На всіляку дурість там ніколи не шкодували ні грошей, ні людей. Чечнею клянуся! Грузією клянуся! "Південним потоком" клянуся!
Всі свої зусилля і наявні інтелектуальні та сировинні ресурси ми маємо використати за умов "холодної війни" України з Росією виключно на власну технологічну модернізацію економіки, на її надекономічне енергозбереження, а також встановити однозначно справедливі умови для ведення бізнесу всіх рівнів: малого, середнього та великого. Не зробимо цього - криза нас поглине, а за тим і Росія. Зробимо вчасно - тоді чхали ми на Росію, як Таваню начхати на Китай...
Дуже сподіваюсь, що буде все в нашу користь, тому так гаряче вітаю чергове зимове і новорічне протистояння як новий виток "холодної війни" поміж Росією та Україною: нас поставлено в умови глобального катарсису і ми або очистимось, або будемо знищенні. Не вірю, що остання позиція когось в Україні задовільняє, тому до бою, панове! До праці!
Станьмо в раз! В слушний час! Все тобі - завзятій боротьбі! За Україну! За її волю! За честь! За славу! За народ!

Богдан Гордасевич
20.12.2012 р. м.Львів

рекомендую глянути
http://ua.korrespondent.net/worldabus/1441105-ng-yanukovichu-vidmovili-vid-kremlivskogo-porogu
http://ua.korrespondent.net/worldabus/1440006-ng-yanukovich-zibravsya-do-moskvi
http://ua.korrespondent.net/worldabus/1440628-ng-yanukovich-gotue-putinu-podarunok-pid-yalinku
і особливо: http://forbes.ua/nation/1344329-vygoden-li-ukraine-tamozhennyj-soyuz

                      

Прийнята Європарламентом резолюція щодо ситуації в Україні з поправкою ініційованою групою. Прогресивного Альянсу соціалістів і демократів в особі Крістіана Вігеніна багатьох здивувала в Україні і не тільки. Невже уявна небезпека уявної ксенофобії Свободи важливіша за реальне тотальне беззаконня, що його на сьогодні влаштувала в країні партія влади?
Трохи відкриває таємницю походження цієї поправки болгарський експерт Ангел Гринчаров.
Крістіан Вігенін – це болгарський комуніст, інакше кажучи, псевдосоціаліст, а також і псевдоболгарський, тому що у так званих болгарських соціалістів нічого болгарського немає, вони не роблять нічого іншого, крім як обслуговують російські імперські інтереси. Для них «Болгарський патріотизм можна міряти любов'ю до Росії» (!).Тож є всі підстави вважати, що Вігенін не болгарський, а по суті російський комуніст, знаряддя російського імперіалізму.
Російські таємні служби наказали Вігеніну занепокоїтись Свободою в парламенті - він так і зробив. Не міг зробити інакше. Він лобіював цей пункт так явно тому, що у «болгарських» комуно-соціалістів немає сорому, а отже, й моралі. Вони так само свого часу продавали свою країну, Болгарію, Москві. Саме тоді, коли подавали прохання про прийняття Болгарії як 16-ї чи 17-ї (не пам'ятаю точно!) республіки до складу СРСР.
Як це і було протягом останніх століть, російський імперіалізм – найлютіший ворог як болгарських, так і українських національних інтересів.
Не лише Вігенін, а й усі болгарські соціалісти-комуністи прямо пов'язані з імперською Росією. І плату вони отримують звідти.
Повний текст интерв"ю в УТ - http://tyzhden.ua/World/67817

«Тисяча й одна ніч» – це зібрання казок із скарбниці східної народної мудрості, що волею долі прийшли зі Сходу до уважних читачів-слухачів усього світу і певною мірою стали взірцем самого Сходу у свідомості тих, хто хоч одного разу перегорнув цю книг.
Погляд українського читача до чарівливості «Тисячі й однієї ночі» звернув наприкінці ХІХ століття один із найвидатніших сходознавців світу Агатангел Юхимович Кримський (1871–1942). Адже він не тільки на глибокому науковому рівні займався арабістикою і неодноразово бував на Сході, а й популяризував набутки арабського фольклору на теренах нашої батьківщини. Так, 1891 року чернівецька газета «Буковина» опубліковала його переклад пісеньки з «Першої ночі». Також у львівському журналі для дітей «Дзвінок» 1891–1892 рр. побачили світ деякі казки, перероблені Кримським. Крім того, 1896 року він написав загальний літературно-історичний нарис «Тисяча й одна ніч».

Вперше ж українською мовою  книга «Тисяча й одну ніч» вийшла у Лейпцигу 1895–1900 рр. Переклали цей видрук М. Лозинський і С. Дольницький за німецьким текстом М. Генінга. Переспів був достатньо адаптованим відповідно смаків тогочасної читацької аудиторії, спрощеним та мав усі вади німецького перекладу. Крім того, у книзі було перекладено лише події 200 ночей і не було пісень, якими наповнене першоджерело.У самій Україні «Тисяча й одна ніч» побачила світ 1905 року в Львові. Друге видання цієї книги вийшло 1912–1913 рр. У другому виданні, до речі, 195 поезій переклав Іван Франко, щоправда, це був переспів із німецької.Впродовж часу окремі казки з оригіналу перекладали Агантел Кримський, Ярема Полотнюк, Валерій Рибалкін, Тимур Литовченко. У 1984 році видавництво «Веселка» опублікувало збірку деяких казок «Тисячі й однієї ночі» у перекладі з арабської Євгена Микитенка.

У 1991 році видавництво «Дніпро» випустило у світ «Тисячу і одну ніч», перекладену та упорядкувану

відомомим українським арабістом Валерієм Рибалкіним. Ця книга мала достатню цікавість серед читачів, тому 2011 року Валерій Рибалкін уточнив та доповнив свою роботу і оприлюднив вибрані оповіданння і казки «Тисячі й однієї ночі» у Тернопільському видавництві «Богдан». Прикметним є те, що це автентичний переклад із арабських оригінальних текстів, не має купюр та різного роду переспівів.

Варто зауважити, що тернопільське видання «Тисячі й однієї ночі» належить до Серії «Скарби Сходу», яка виходить у видавництві «Богдан» із 2008 року і налічує уже понад десятка видань. Серед них «Анекдоти про Муллу Насреддіна» (про книгу я якось писала http://h.ua/story/186120/), «Іранські народні казки», «Антологія перського гумору», «Захоплюючі розповіді», «Бахтіяр-наме», «Книга папуги», «Весела книга», «Весняний сад», «Витончені жарти» тощо.

Книги Серії «Скарби Сходу» – це багатолітня копітка робота українських сходознавців Львівського Національного університету ім. Івана Франка та Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. Зокрема, Романа Гамади, Яреми Полотнюка, Валерія Рибалкіна та інших. Відповідає за упорядкування цієї унікальної Серії Роман Гамада.

Зовнішнім виглядом книги Серії «Скарби Сходу» нагадують давні арабські фоліанти. Дизайнер видань Ростислав Крамар.

Повністю статтю читайте на сайті ХайВей

http://h.ua/story/368601/

                                       Увага!
  Наближається критичний час 12 годин 12 хвилин 12.12.12
Бажаю усім нам щасливо пережити цю мить!

Все! Повний капець Америці! У відповідь на американські міри по списку Магніцкого Росія, якз авжди, не залишила жодного шансу супротивнику. Список Бута       налічує декілька тисяч американських громадян і імовірно ще буде розширюватись. Заборони і арешти рахунків вже почались. США охопила паніка, американці знову повірили, що кінець світу все жтаки відбудеться.
<iframe width="640" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/8dJ-044QiHI?feature=player_detailpage" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
Та це ще не всі трагічні наслідки прорахунків Білого Дому. Р.Кузьмін  попередив Обаму, що анулювання його візи до США завдасть непоправних втрат авторитету США у світі.  Та вибачень, на диво, не послідувало.  Тому відкриття кримінальних справ проти Обами, Клінтон, Теффта та інш. – справа ближчого часу. А суддя Кірєєв вже розучує англійською мовою головну фразу: «Підсудна, встаньте!»