Один з лідерів Всеукраїнського об’єднання Свобода Ірина Фаріон стверджує, що 25% виборців партії - російськомовні. Про це вона сказала в інтерв’ю Главкому.

Фаріон пояснила, що закон Ківалова-Колесніченка про регіональні мовимав зворотний ефект – "стимулював російськомовного українця повернутися обличчям до материнської мови".

"Я знаю, що 25% виборців ВО Свобода - російськомовні. Я спілкуюся з ними через соціальні мережі і дуже вдячна цим людям, що вони нас підтримали.Пишуть вони мені російською мовою, але я, звичайно, відповідаю їм українською. Зараз суть у тому, аби створити умови для цих людей, аби їхні діти пішли в українську школу", - заявила новообраний нардеп.

За її словами, на виборах до Ради 16 областей вибрали опозицію і лише 8- Партію регіонів.

"Це означає, що країна якісно і кардинально міняється, у томучислі, в мовному контексті. Закон Колесніченка спрацював не проти української мови, а проти російської мови, тому що російська мова отримала додаткову негативну конотацію. Вони приписали їй інструмент ретроградства - тобто ще раз нагадали, що це мова радянського штибу, через яку нам насаджували радянський образ мислення, який ми категорично не сприймаємо", - зазначила Фаріон.

"Хоча насправді російська - просто одна з 6800 мов, але такі, як Колесніченко, її принизили. Інтелектуальні росіяни п’ять разів перехрестилися від такого захисника і вважають за краще абсолютно від нього дистанціюватися,тому що ні інтелектуально, ні морально, ні політично ця людина не заслуговує нажодні позитивні емоції", - підкреслила вона.

"Тому серед наших виборців є представники різних національностей -це і угорці, і румуни, і величезна кількість етнічних росіян", - сказала Фаріон.

 

http://youtu.be/7PHBHzCi0ks

http://youtu.be/iwaUp03w-gA

Всюди наші українські лиця,
але де не йди чи де не стань,
по-російськи чтокає
столиця,
наче це не Київ, а Рязань.

Чтокають нащадки
гречкосіїв
і нащадки козаків довкруж.
Витравила все святе Росія
з українських легковірних
душ,
аби нас тримати
за тубільців,
дворових індиків — не орлів.
Меншає свідомих українців,
більшає задурених хохлів…

Я іду, прибитий, по майдану
між чужими нашими людьми,
і кричати хочеться —
Богдане,
злізь з коня, манкуртів
врозуми!

Володимир Сіренко

Як на мене, то проспівав він чудово. Чисте виконання на українській мові. А як вам? Сподобалося?

Днями інтернет-видання «Наші гроші» повідомило про те, що Полтавська обласна клінічна стоматологічна поліклініка 16 листопада за результатами тендеру уклала угоду з ТОВ «Автопланета-Полтава» на придбання автомобіля Hyundai Sonata у якості транспорту для медичної служби. Вартість автомобіля склала 210 тис грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Автівку придбано за кошти місцевого бюджету, отримати її замовник повинен до 31 грудня цього року. Детальнішого опису автівки немає, оскільки конкурсна документація на сайті «ВДЗ» відсутня. За ціною в 204 тис грн. і менше можна придбати Hyundai Sonata 2012 року випуску.

Законність результатів вищезгаданого тендеру у мене викликала сумнів. Адже, постановами Кабінету міністрів України передбачено наступні обмеження:

- Постановою КМУ від 4 квітня 2001 р. №332 визначена гранична сума витрат на придбання легкових автомобілів для керівників бюджетних установ та організацій у розмірі 60 тисяч гривень;

- Постановою КМУ від 22 жовтня 2008 р. №943 з метою економії державних коштів припинено придбання легкових автомобілів до 1 січня 2014 року.

Тож, виникає запитання до органів Держфінінспекції та прокуратури Полтавської області: Чи законно стоматполіклініка збирається придбати легковий автомобіль за 210 тисяч гривень? Сподіваюся отримати відповідь від правоохоронців Полтавщини.

[Передрук з мого блогу на сайті LB.UA]

Патріотизм - принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни що проявляється у певному способі дій. Маленька цитата інтерв’ю Ірини Фаріон «Главкому»

Україна – пост геноциднаі постколоніальна. Чи могла країна так просто звільнитися за 20 років, будучи поневоленою 700 років? Перемога " Свободи" є наслідком нашої пекельної роботи, і ті, хто називає її феноменом і несподіванкою, просто не орієнтується в процесах, які відбуваються в людській свідомості, і в тих потребах, які відчувають люди внизу. А "Свобода" - це політична сила, яка прийшла з низин. Я особисто прийшла з рук свого батька, який жив втой жахливий совдепівський час, прищепивши мені несамовитий опір до цього. Найважливіше в житті - зберегти людську і національну гідність, а при цій владі ми маємо принижену гідність

Сьогодні і видавці, і письменники, і художники шукають все нові й нові форми подачі, започатковують нові традиції, шукають нестандартні підходи до приваблення дитячої уваги. І що найцікавіше – не ілюстрації, зроблені на комп’ютері, захоплюють нині маленьких читачів та їхніх батьків, а оригінальні картини, створені дизайнерами власноруч. Митці шукають сучасні техніки, започатковують нешаблонні творчі прийоми, урізноманітнюють ілюстрування дитячих видань, створюючи, наприклад, ілюстрації на склі, клаптикові аплікації, пластилінові картинки.  

У такому творчому ключі працює нині й відомий ілюстратор Ганна Осадко. Нещодавно в її творчому доробку як художника вийшла друком книга Оксани Хлоп’ячої «Вірші хлоп’ячі та дівчачі». Це вже третя книга мисткині, виконана у пластиліновій техніці, і вона визначається особливою майстерністю та барвистістю. 

Та все ж, яким би вишуканим не було оформлення книги, основна її привабливість полягає таки у змісті, у тому слові, що його письменник несе у дитячі серця.

Приблизно таким і постає для маленьких читачів образний світ героїв Оксани Хлоп’ячої у книзі «Вірші хлоп’ячі та дівчачі» з її хлоп’ятами та дівчатами, сонячними зайчиками та свинками-чепурушками, клишоногими ведмедиками і сміливими мишенятами.

 

Ілюстрація до вірша Про сонячних зайчиків"

У статті Надії Кир’ян "Мрії збуваються"  у часописі «Слово Просвіти» зазначено, що в книзі Оксани Хлоп’ячої «Вірші хлоп’ячі та дівчачі» міститься «стільки тепла, уваги до деталей...» і що «Це важливо, бо мистецтво відкриває Боже обличчя, обличчя тепла, ніжності й краси. Важливо продовжувати лінію гуманістичної естетики...”. Гадаю, важко не погодитися з такою точкою зору.

http://youtu.be/VEppJh64fTo

Задумка цього відео виникла у мене задовго перед поїздкою до Анголи та Намібії.
...Всі ми знаємо, що наш шановний Прем'єр-міністр Микола Янович Азаров, не розмовляє українською. Чоловік прожив у країні кілька десятків років, захистив дисертацію, зробив блискучу кар'єру, але... не зміг вивчити мову цієї країни. Це дивує? Особисто мене це дратує. Одне з двох: або цей чоловік не здатен вивчити будь-яку іноземну мову через глибокі обмеження в розумовому розвитку (що викликає сумнів, зважаючи на ту посаду, яку пан Азаров нині займає), або ж цей чоловік настільки ненавидить, не сприймає, відштовхує культуру країни, яка його прийняла, що просто відмовляється вчити мову.
Тож, блукаючи Африкою, я вирішив знайти яке-небудь плем'я і навчити його української. Щоби (хай як це дивно звучить) поставити негрів у приклад. Після тривалих пошуків мені це вдалося - і результат перевищив усі сподівання. Відтепер чорношкірі з племені хімба в Намібії розмовлять українською. Краще за пана Азарова. Устократ краще.
Коротеньке відео, яке я назвав "Азаров, ай-яй-яй!" і яке з гордістю вам представляю, є тому чудовим підтвердженням.
Насолоджуйтесь!
Макс Кідрук