Вийшла нова книга Валерія Гнатюка. Тираж невеликий, 500 екземплярів, видано без спонсорської допомоги на кошти автора. 200 екземплярів вже забрано з типографії, 300 автор має ще викупити. Якщо хто хоче придбати собі цю книжечку, формат розміром з долоню, 280 сторінок, то пишіть, щось придумаєм...

Суперечки про те, яка мова краща чи розвиненіша — безплідні. Як і про те, яка має уживатися на тій чи іншій території. Зрозуміло, що мова корінної нації. Адже кожна мова формувалася і розвивалася протягом століть, а то й тисячоліть, тож саме вона відповідає характеру, способу життя, ментальності даного народу. Зречення материнської мови не таке вже й нешкідливе, як здається багатьом апологетам русифікації і дебілізації України.

Варто послухати хоча б авторитетних і мудрих людей. Бажано закордонних. Адже ще з часів Тараса Шевченка ми звикли, що "німець... нашу історію нам розкаже".

У 1995 році в Україні побував китайський філософ і мудрець Ці Он. Він вивчав історію і культуру нашого народу. Покидаючи Київ, залишив для українців своєрідний маніфест, духовну настанову, план діянь. Переклавши, цитую за тодішньою публікацією в "Интересной газете".

"Ви, українці, дурний і невігласний народ! Космос послав вам грізне попередження - Чорнобиль, але ви так нічого і не зрозуміли. Як і століття тому, ви продовжуєте мавпувати й шукати істину в чужих землях; ви, знайшовши рятівну незалежність, продовжуєте перебувати в духовному рабстві.

І якщо три століття тому умами вашої інтелектуальної еліти володіла Варшава, то сьогодні її погляди звернені на Москву чи ще далі - за океан, на Нью-Йорк ...

Як і раніше, ви люто нехтуєте і знищуєте все рідне і материнське: мову, культуру, звичаї і звички. А ВАША Ж МОВА - ЦЕ ЧАРІВНИЙ КЛЮЧ ДО ВІЧНОСТІ, своєрідний звуковий пароль "Сезам", за допомогою якого ви зможете відкрити потайні двері Всесвіту.

Невже ви досі не звернули увагу на те, що підкорені кимось народи, що користуються в побуті нерідними мовами, складають країни так званого третього світу - Африканський континент, Латинська Америка.

Якщо сон розуму триватиме - вас чекає сумна доля - тих, що відреклися від Великого Материнського Начала - спочатку духовна, а потім повільна, тягуча віками, фізична смерть.

Вихід один - нарешті припинити займатися самогубством. Ви, українці, повинні нарешті подолати згубну для вас тягу Московської цивілізації і вийти на власну орбіту з центром тяжіння в Києві... Не сподівайтеся на добробут і процвітання вашої країни до тих пір, поки в Полтаві і Харкові, Черкасах і Запоріжжі звучить неукраїнська мова ... "

Що ж, краще не скажеш. Залишається тільки дивуватися, як людина "зі сторони" дала такий точний аналіз нашої дійсності. Коли ж у нас з'явиться своя мудрість?

 

Олександр ГУНЬКО

gazeta.ua

Назвав так, бо не хочу, щоб мене за панікера вважали... Просто зрозумів сьогодні (ясніше, ніж до того), що справи в Україні не просто погані, не просто ДУЖЕ погані, а фініш... Вірніше, фінішна пряма... Практично нема шансів ні в "Свободи", ні в комуняк (нехай би вже і вони)...Партія Регіонів - це ніщо, ширма... Капець підкрадається зовсім з іншої сторони... І порівнювати з Бєларуссю з її Лукашенком теж недоречно, там насправді все о'кей...Фініш вже видно, останні активи діляться між мамонами... А там - "ти чий будеш?!...

                        Шел пятый год президентства Януковича…
   Весна… Начали питаться голубями. Они вкусные и полезные. Кора деревьев пригодна
в качестве приправы и заваривания чая. Давно хожу пешком, узнал очень много нового
и интересного о своём городе и его архитектуре.
    На день рождения закололи дворняжку. На балконе валяются вверх тормашками засоленные
воробьи. Сам себе шью одежду. Узнал как плести лапти.
    Моюсь раз в месяц, разжигаем костер во дворе и греем в ведрах воду. Газ давно не по-карману
и газовую трубу давно вырезали. Пару раз удалось поймать рыбу. Варю бражку и ставлю квас.
    Чайный гриб - тоже хорошо. Думаем с женой взять кредит на двоих и купить велосипед. Воздух
в городе становится чище, редкие машины удивляют детвору. Город пустеет. Вчера видел, как мимо проезжал президент на своей карете.
    Собираемся натаскать с женой земли в квартиру и посадить картохи. Очень хочется картохи...
Давно не ел этого изысканного блюда – картоха…. Вареной картохи… жареной… печёной...
Говорят президент ест картоху каждый день, но мы с женой не верим, уж больно сказочно это
звучит: картоха каждый день.
    С нетерпением ждем лета… Тараканов дома нет... Последнего съели еще в сентябре 2013 года...
Комары к нам залетать боятся, наши вены всасывают их через их же хоботок! Перелётные птицы
пролетают над моим городом только на высоте 12 000 метров, ниже боятся... народ допрыгивает!
    Жабы весной квакают только сидя глубоко под водой! Крысы ушли из города навсегда!
    Сегодня первый раз отварил шнурки, если как следуют посолить - похожи на спагетти (хотя, что
такое спагетти не помнят даже старики...)
   Что это я разнылся… Ничего, еще потерпим. Главное русский мир и второй государственный – русский.
   Главное, чтобы не было войны и русский флот не ушел из Севастополя. Продержимся… Может наши придут. Сразу все поправится. Накормят; да-да, у них там знаете сколько нефти и газа? На всех хватит. Может и медаль дадут – «За героизм и стойкость, проявленную на временно оккупированной врагом территории» и прибавку к пенсии. Продержимся…
   Главное не дать захватить власть этим нацистам из «Свободы».
Скоро выборы… Мы с женой решили снова голосовать за Виктора Федоровича Януковича

http://www.youtube.com/watch?v=yFNdu3V3EOE

http://youtu.be/VZBJfbf0ikc

А тепер дивимось на "українські сільські будиночки" і порівнюємо з таким ж "англійськими"


http://www.volfoto.inf.ua/pagesi/istomist/statti/2012rik/dm120301/t120306/ocheret/ocheret.htm


майже, як у Англії, і для столітньої - не погано збереглась http://www.photoclub.com.ua/photo/6963/


а сюди ще й туристів заманюють http://www.tourism.zt.ua/content_page_3.html

а на цьому сайті щось можна знайти про будівництво із соломи http://dom.ukrbio.com/ua/articles/853/





ось два фото вище - Хутір Савки http://xutir-savky.com.ua/pro-muzey/

а ось нижче - це наші блогери не пасуть задніх http://blog.i.ua/community/3062/847318/
(гарна пісня, хоч не зовсім правильна :)


-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ось тут трохи ніби від трипільців http://kraeznavstvo.at.ua/news/doslidzhuemo_zolotu_pidkovu_cherkashhini/2009-12-28-47



а ось тут теж лише реконструкція http://museum.qrall.net/ua/public/143


----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Попередні підсумки:

Поки шукаю про "українські будиночки", попалась цікава, як на мою думку, стаття

http://infoporn.org.ua/materials/articles/Komunalne_rabstvo_ukraintsiv_zobovyazuyut_platiti_zlodiyam/53180

Наша представницька демократія насправді є карґо-культом:

...Класичні культи “карґо” були поширені під час Другої світової війни і після неї. Під час Тихоокеанської кампанії проти Японської імперії зроблені промисловим чином одяг, консерви, намети, зброя та інші корисні речі у величезних кількостях “падали з неба” з метою забезпечення армії, і дещо з цього багатства навіть перепадало папуасам. Після війни повітряні бази були покинуті, а вантаж («карго») більше не прибував.

Щоб отримати карґо, остров'яни імітували дії вояків. Вони робили навушники з дерева і прикладали їх до вух, перебуваючи в побудованих з дерева контрольно-диспетчерських вежах; зображували сигнали посадки, перебуваючи на збудованій з дерева злітно-посадковій смузі; запалювали факели для освітлення цих смуг і маяків; будували з дерева літаки у натуральний розмір та злітно-посадкові смуги для них. Прихильники культу вірили, що іноземці мали особливий зв'язок зі своїми предками, які були єдиними істотами, хто міг, на думку папуасів,  виробляти такі багатства. Коли папуаси дізналися правду про літаки та тушонку, культ скінчився.

Джерело тут http://djerelo.com/lifestyle/246-statti/14093-anglіyskі-sіlskі-bydynochky












Приблизно отак і крили дах сільських будинків українці. Але на картинах художників та у кіно чомусь зображають лише обскубану солому. Потрібно пошукати старі фото справжніх українських хат..........

Політикан думає про наступні вибори, політик - про наступні покоління.

Не буду багато розписувати на тему річниці Жовтневою революції, тому що чим більше я вивчав це питання, тим більше заходив у простір повного ступору і нерозуміння, а що ж то було насправді?
Перечитав величезну купу літератури і скрізь чіткою тезою проходить ідея, що всі ці революційні криваві події відбувались виключно з бажанням встановити соціальну справедливість в державі та Світі в цілому. Справедливість щодо всіх людей! Особливо щодо простих людей - робітника, селянина, простих працівників в різних сферах життя, яких нещадно експлуатують та обкрадають інші нечиселні люди-визискувачі. Але ж вийшло все до навпаки! Дико до навпаки!
Замість свободи і справедливості, було впроваджено тотальне рабство - тотальне! Це коли не тільки фізично людина переставала бути вільною, але й духовно! Навіть думати не можна було, як комусь захотілось - не те, щоб вільно і щасливо жити за власним уподобанням. Тотальне рабство!
Це жахливо! Стільки людей знищено і перемучено - і заради чого?  Сотні мільйонів життів скалічено! Сотні мільйонів! Це не просто соціальна деструкція - це глобальна соціальна катастрофа, яка ледве не стала катастрофою планетарною, тому що до ядерної війни було всього нічого - і тоді людству настав би кінець як цивілізації.
Коли відзначають дату роковин Великого Жаху - Жовтневої революції, то я не дивуюсь, що є люди, які вважають це великим радісним святом - для влади над рабами завжди були потрібні наглядачі, яким жилось значно краще за простих рабів, хоч і вони також залишались рабами Системи. Ясно, що ці всі наглядачі і їх нащадки ностальгічно згадують про той час їхньої слави і панування, коли "все було справедливо і всім було добре" тільки тому, що їм особисто було добре жити. Мене ці покидьки не турбують, бо вони такими каліками і духовними, і переважно й фізичними, вже і помруть, але нічого не зрозуміють.
Куди більше мене хвилює те, що багато з підступного ідеологічного блуду з минулого проявляється в нашому теперішньому житті, особливо коли пропонують дуже "прості та ефективні" соціальні рішення встановлення справедливого ладу в суспільстві і житті через застосування глобального насильства одних над іншими. Озирніться і подивіться добре, що то дало! Голодомори, війни, тюрми і ГУЛаги! Все це не повинно повторитись - ось до чого закликає нас спогад про річницю дати 7 жовтня 1917 р.
Люди, будьте пильні: складні речі просто не вирішують! Так не буває! Соціальне життя - надскладна категорія буття, тому треба дуже і дуже багато мудрості, щоб правильно розібратись у тому й встановити більш-менш справедливі правила співжиття, до чого ще дуже і дуже далеко, але потрібно намагатись досягти цього. Майбутнє зароджується зараз серед нас і завдяки нам, тому й пильнуйте, добре пильнуйте - від всіх нас залежить, щоб там у Майбутньому не було війн і лихоліть, через які світ пройшов за минулі часи.

Богдан Гордасевич
м. Львів


Жорж Дикий

ХТО ТИ?

На твоїх очах убили твого батька.
На твоїх очах забили твою матiр.
На твоїх очах спалили рiдну хату.
На твоїх очах згорiли рiднi дiти.

На твоїх очах брат рiзав свого брата.
На твоїх очах з дiвчат робили дрантя.
На твоїх очах убивць благословляли.
На твоїх очах убитих проклинали.

І тепер, коли в зiницях дiрки,
Я дивлюсь вам в душу i питаю:
– Ви Герої тiльки щоб убити?
А Героїв ЖИТИ – ЩО?
                                      НЕМАЄ?