Думаю, що багато з українців пам’ятає, як у період пізнього Януковича Царьов ( напевно від: без царя в голове) у програмі “Громадського” натужно шукав відповідь на питання: коли почалась Друга світова війна? Шукав і не знайшов. Як ви думаєте, чи багато з нинішніх депутатів не знають відповіді на подібні прості питання, чи міліціонерів, чи сбушників? Впевнена, що багато. Навіть деякі наші президенти не знали елементарних речей, які знає будь-який середньостатистичний випускник школи, який може відрізнити Ахматову від Ахметової. Але, як не дивно, обмаль чи відсутність знань у людей, які впливають на життя українців, не приводить ні до змін у законодавстві, ні до якихось перевірок на предмет виявлення рівня знань, культури. Ні, для людей, які мають в Україні владу, але можуть бути невігласами, є тільки один спосіб до заохочення, щоб вони добре працювали — підняття зарплати. І це благе діло аргументується тим, що висока зарплата то є запобігання корупції.
Мені цікаво, як науково вияснити, при якій саме зарплаті корупціонер вирішить, що йому вже достатньо? Що вже всі його бажання можна задовольнити саме з такою зарплатою і що він задовільниться Ауді, і що йому зовсім ніколи не хочеться Феррарі?
А тепер переходжу до того, що мені болить. Недавно дивилась на каналі ZIK інтерв’ ю з пані Гриневич, міністром освіти України. Я сама у минулому вчителювала і тому з цікавістю слухала пані міністра. Слухала і обурювалась. Хоч як себе Україна не позиціонує демократичною країною, але вчителі як були на службі у режимів, так і продовжують на ній бути. Лідія Гриневич вважає, що рівень знань вчителів не відповідає сьогодняшнім вимогам. Думаю, що багато у чому пані міністр має рацію. Але чи тільки рівень вчителів не є високим? А рівень медиків, інженерів, і особливо юристів, коли диплом юриста давали мало не у кожному сільскому ветеринарному технікумі? А що думає пані міністр з приводу рівня знань депутів та силовиків? Чому б рівень їх знань також не перевірити? Але хто ж дозволить? У випадку перевірки вчителів особливо потішаться учні, а у випадку перевірки знань наших можновладців потішилась би вся держава. Впевнена, що матері забували б погодувати своїх немовлят, а молодята б припинили кохатись, якби показували по телевізору результати екзаменів тих, хто має у нас владу.
Але можновладців у нас традиційно ніхто не чіпає, бо за ними сила, а тепер ще й зброя. А за вчителями що? А нічого? Вчитель для праці має сам купити зошити, ручки, портфель, одяг. Має випросити у батьків гроші на ремонт школи. В інших сферах трохи не так, правда? Крім того, вчитель, крім своєї роботи, ще має прийняти участь у проведенні виборів, референдумів, переписів населення. Вчителя не питають, чи він хоче, чи він має на це час. Також вчителі щороку восени після роботи мають обійти всі хати на закріпленій ділянці, щоб записати дітей- дошкільнят. Це також є примусово. Ніхто за це не платить. Вчителя кожні 5 років атестують. Крім купи паперів, вчитель ще має купувати подарунки різним методистам, витрачати час і гроші, щоб нагодувати різні голодні комісіі, які чомусь не їдять обіди, які готують для школярів. Це ж буде не по-українськи. Крім того, думаю, комісії оцінюють роботу вчителів і по щедрості накритого столу. Це ще одне таке наше українське ноу-хау.
Я починала своє вчителювання у сільскій школі. Я свого часу отримала середню освіту у міській школі, де багато вчительок були дружинами начальників. Тому я звикла до того, що вчителі, у більшості, мали гарний одяг, робили зачіски, робили манікюр. Коли ж я прийшла до сільскої школи, то я з подивом побачила зашкарублі руки деяких вчительок, руки, які не знали ні кремів, ні манікюрів. І по одягу і по розмові ті вчителі не відрізнялись від колгоспниць. Ті вчителі крім роботи у школі мали великі городи, мали корів, вигодовували свиней, биків. Коли вони повертались додому, вони не йшли культурно читати книги, журнали, дивитись фільми. Ні, вони йшли працювати, тому, що вони хотіли дати своїм власним дітям найнеобхідніше: освіту, зібрати гроші на весілля, щоб не соромитись злиднями перед односельцями.І робили вони це тому, що зарплатня у них така мізерна, що щоб якось не відрізнятись від решти людей, вони мусили гарувати.
Створюючи такі умови для сільских вчителів держава також ставить сільских дітей у нерівні умови. Куди може піти вчитись сільский випускник, якщо його вчитель, замість того щоб дати дитині якісні зання, змушений виживати сам? Чи може сільска дитина мати рівні можливості з міською?
А в місті вчителі теж змушені шукати якихось підробітків, щоб якось триматись на поверхні: хтось чимось торгує, хтось репетиторствує. А держава замість того, щоб забепечити більш менш пристойний рівеь життя вчителям, не придумало нічого кращого, ніж розіп’яти вчителя перед усим суспільством. Звичайно, висока зарплата не дає гарантіі, що всі вчителі стануть асами. Але ніде в інших галузях не буває лише асів. Якби була вища зарплата, то вчитель міг би і поподорожувати, і почитати, і піти до театру, і зайнятись якоюсь улюбленою справою разом з учнями. Розкута, культурна людина виховає такого ж учня. І висока зарплата приведе до школи тих, хто має амбіції, бажання чогось досягти, а не тільки тих, хто нікуди більше не зміг вступити. І, може, тоді б діти наших можновладців не вчились би в Англіях та Штатах.
До якого ступеню ліцемірства доходить наша влада: хоче володарювати, але робить це так, що ні власні гроші, ні власних дітей своїй же владі не довіряє.Тому що знає, що і банки і освіта в Україні погані. Але при цьому хоче далі й далі бути при владі і далі нічого не покращувати.
І, думаю, що вчителям ця влада не створить нормальних умов для роботи тому, що Україні не потрібні ні розумні вчителі, ні розумні діти.
При розумному населенню ця влада ніколи б не стала владою. Тому краще екзаменувати вчителів. Так?-пані Гриневич.
http://blogs.uainfo.org/2017/05/16/chomu-ukrainskc-vladu-vlashtovuyut-zalyakani-vchiteli.htmlОлена Косенко
