Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Україна - не Росія? Wait. Loading...

  • 23.06.17, 09:23
диктатура по-новому

Через три роки правління Порошенка Україна стала схожа на путінську Росію.  Поки що в лайт варіанті і з деяким місцевим колоритом.

Втім, процес наближення режиму Порошенка до свого ідеалу, тобто, зразка російської системи влади і внутрішніх суспільно - політичних відносин, йде хоч і повільно, але впевнено.

Причому, Петро Олексійович, майже один в один, діє за путінським сценарієм розбудови своєї вертикалі влади.  

ПОРОШЕНКО І ПУТІН. ЯК СТАТИ ПРЕЗИДЕНТОМ В ОДИН ТУР.

Тут головне - мати в країні війну.  Війну за змістом, але, як антитерористичну операцію, за формою. Порівняйте. В Росії Другу чеченську війну, на тлі якої, в березні 2000 року, Володимир Путін став Президентом Росії, згідно указу ще Президента Єльцина, офіційно називали  КТО - контртерористичною операцією. В Україні, війну з Росією і проросійськими колоборантами, під час якої  Порошенко був обраний  Президентом України, “нє мудрствуя лукаво” назвали АТО - антитерористичною операцією.

Наявність такої війни дозволила іПутіну і Порошенку скористатися для перемоги на виборах войовничою риторикою і поведінкою.  Путін емоційно обіцяв мочити терористів в сортирах і літав на винищувачі, наш “однотуровий” не менш щиро і гаряче розказував про АТО, яка “повинна тривати години” і обіцяв по тисячі гривень в день солдатам, які воюють.

Слід ще згадати, що і в Росії, і в Україні однотурові перемоги Путіна і Порошенка відбулися після не очікуваного для широкого загалу, дострокового припинення повноважень попереднього Президента. З різних обставин, але дострокового.  За таких умов,  покладених на війну в країні, у виборця залишалося небагато часу для більш зваженої оцінки кандидатів,  а у опонентів фактично не було шансів протистояти претенденту з більш значними фінансовими ресурсами, більш нахабним у передвиборчій риториці і з консолідованою підтримкою діючої на той момент влади.

Ну і саме цікаве, як на мене,на перших президентських виборах Путіна і Порошенка полягає у тому, що вони обидва отримали майже однаковий результат!  Володимир Путін - 53%, Петро Порошенко - 54 %. І це знакові цифірки. І технологічні. Для обох випадків.  З одного боку, вони свідчать про якусь наявну конкуренцію серед претендентів.  Не 71% і навіть не 63%, перемоги, правда? З іншого, 3 - 4 відсотка зверху від 50% не залишають  сумнівів для суспільства в однотуровості переможця і не дають приводу суперникам качатися за десяті долі відсотка у випадку, наприклад, 50,2 % у першого місця. Все по фен-шую, тобто. Не хочеться вдаватися до конспірології,  але однаковість схем приходу до влади Путіна і Порошенка трохи бентежить.
 
ЦЕНЗУРА. РОСІЯ І ЇЇ УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ.

Після перемоги Володимир Володимирович одразу визначив звідки для нього йде головна загроза.  Це телевізор. В результаті не дуже хитрих комбінацій і кримінальних справ, найбільш популярні російські ТБ- компанії, які дозволяли собі критикувати однотурового Путіна, були або віджаті у своїх власників на протязі 2000 - 2001 років, як НТВ у Гусинського і ОРТ у Березовського, або взагалі закриті, як московський канал ТВ - 6, який перестав існувати в січні 2002 року. Як наслідок, усілякі “Куклы”, “Итоги”, “Глас народа”, “Независимое расследование”, та інші передачі,  інформаційно несумісні з авторитарним режимом, який почав будувати Володимир Володимирович і які викривали злочинні дії російської влади та надавали громадянам Росії незалежну від офіціозу інформацію, зникли з інформпростору РФ. Частина головних і більш-менш незалежних журналістів була вимушена побігти з Росії від цензури і загрози своєму життю, інші переселилися в інтернет з набагато меншою аудиторією. Проте, значна кількість російських журналістів просто пішла у відверті путінські пропагандисти.

Відтепер телевізор перетворився з головного ворога Путіна на його кращого друга, за допомогою якого почалося масоване і доволі успішне зомбування російського плебсу.  Свобода слова і дуже небезпечні для путінської влади  публічні висвітлення історій про “Смоленский сахар” і підриви багатоповерхіок, про з Беслан і “Норд-ост”, або про загибель підлодки “Курск” канули в лету.

А, що у нас в цьому сенсі? Наступ Порошенка на свободу слова в Україні  відбувається дещо за іншим алгоритмом і більш повільніше, ніж у кремлівського карлика на Московії. Враховуючи наші внутрішні особливості Петро Олексійович вимушений не віджимати телевізійні канали, а домовлятися з їх власниками. Домовлятися про зачистку українського ТБ-ефіру від негативного, щодо влади, контенту. І треба визнати, результати таких домовленостей однотуровий Порошенко демонструє непогані.  Деякі сполохи критики діючої влади у телевізорі ще можна побачити, але резонансних, професійно зроблених і критично налаштованих до режиму Порошенка і загальноукраїнських  передач у телевійзному ефірі майже не залишилося. Як приклад російсько-українського несприйняття свободи слова у діях влади можна навести однойменну передачу Савіка Шустера, яка була дуже популярною у Росії на початку 2000-х. Російська влада це ток-шоу прикрила, а Савік був вимушений зі своїм телевізійним проектом переїхати в Україну. Але і тут, саме за президентства Порошенка, який лицемірно обіцяв віддати життя за передачу Шустера, програма Шустер LIVE, в якій постійно лунала негативна оцінка діючої влади і яка мала неабияку глядацьку аудиторію,  перестала існувати в телевізійному ефірі. І це такий дуже красномовний приклад того, як в Україні поступово знищується свобода слова.


Наступ на свободу слова в Україні розпочався і в інтернеті.  В Росії громадяни вже не перший рік отримують вироки навіть за банальні перепости в соцмережах. Готуються робити теж саме і в Україні Поки що, схожий до російського, механізм починає відпрацьовуватися на оголошених поза законом мережах ВК і ОК та інших російських інтернет-ресурсах. Але, не за горами  й полювання українських спецслужб  за критиками режиму Порошенка у Фейсбуці і Твітері.  

Тут головна технологічна фішка наступу на свободу слова полягає у наявності ворога. У Росії, це США, ЄС і Україна. В Україні,це Росія.  І, якщо, в Росії такий ворог створений пропагандою майже штучно, в Україні російська агресія і окупація частини української території дозволяють режиму Порошенка в цьому сенсі особливо не напружуватись. Будь-хто, навіть з реальних українських патріотів, які нищівно критикують діючу владу, з легкістю оголошується владою і  мінстецєм “рукою Москви”. Мінстецєм,  який на сто відсотків працює за інформаційними лекалами російського Ольгіно.  Сам же Петро Олексійович настільки увійшов в образ “незмінного” Путіна, що без роздумів користується відомим путінським закликом “не розхитувати човен”. Звісно, теж маючи на увазі свій власний режим.  Путін, правда, в Росії на галерах життя кладе, а наш гарант лише будує собачі будки, проте, обидва Президента не забувають, час від часу, скромно нагадувати народу про свої  заслуги перед ним.

ПАРТІЙНО - ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА.

Якщо в Росії в цьому плані все вже давно “устаканілось” і всі парламентські партії є складовими режиму з чітко визначеними ролями, то в Україні процес схожого “устаканіванія” поки що триває.  Є у нас БПП, читай “Єдина Росія”.  І є у БПП союзник у вигляді НФ,  читай “Справедливої Росії”. Є у нас пан Ляшко, який один в один відіграє роль українського Жириновського. І є  Опозиційний блок, який в Раді виконує функції КПРФ в Думі - грає в опозицію. Ручну опозицію. Як, власне і партія Ляшка - Жириновського.

Була в Росії права партія “Союз правих сил”. В 1999 році на виборах в Думу вона отримала 8,5 відсотків за партійними списками. На наступних виборах СПС в Думу вже не пройшла.  Нікому це історію нашої правої  “Свободи” не нагадує?  Звісно, все це доволі умовно, особливо за наявності в Україні  ексклюзивного феномену Юлії Тимошенко і купи дрібних, різноманітних політичних партій і течій, але, схожі з російськими, тенденції партійної структуризації насторожують.

Протестний рух в Україні за допомогою влади усіляко і успішно фрагментується, несистемні партії у різний спосіб дискредитуються.  В той же час, у провладні сили заганяються або запрошуються всі зацікавлені у місці біля владного корита, більш-менш відомі, покидьки.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС В МАСИ !

Якщо коротко, когнітивний дисонанс, це внутрішній психічний конфлікт  у свідомості людини, який виникає внаслідок існування у неї суперечливих ідей, знань, переконань та отримання інформаційних протиріч стосовно деякого предмету, чи явища.

За таких обставин, і чим більше ступінь дисонансу, людина, часто-густо, починає втрачати логічне і об’єктивне сприйняття інформації і правильну реакцію на події і навколишню дійсність.  

В принципі, це відомий засіб психологічних маніпуляторів - вводити людину у стан розгубленості, використовуючи цю розгубленість задля власних інтересів . І саме такий засіб використовується авторитарним режимом Путіна відносно власного населення.

З усіх російських телевізорів росіянам забивають в голови абсолютно суперечливі установки на православну сутність Росії і гордість за її комуністичне минуле. Серед московитів вже стало нормою ходити на релігійні свята з портретами комуністичних вождів, а на комуністичні свята таскати з собою ікони і церковні хоругви. З одного боку, на Московії хизуються досягненнями (здебільшого, за часів СРСР) у космосі, з іншого, релігійне мракобісся, яке підтримується владою, серед росіян досягло нечуваних розмірів.
Росія, фактично програла війну в Чечні і виплачує режиму Кадирова мільярдні контрибуції, але офіційно вона нібито перемогла. Міст в Пітері імені Ахмата Кадирова, який закликав вбивати як можна більше руських, мабуть дає останнім особливий привід для гордості.

Суцільна і тотальна брехня влади  супроводжує московита 24 години на добу з усіх побутових приладів. Всі в Росії знають про агресію російської армії проти України, про загиблих в Україні російських військових і найманцях, проте, знов таки, офіційно - іхтамнєт. Таким чином, в розхитані офіційною пропагандою  мізки к росіян, Кремль вкладає будь-яку маячню, типу “кримнашу”, “бєссмертного полку” і  дозволяє пересічному росіянину, з голою сракою і напрямками замість доріг, хизуватися надутою бульбашкою величчі Російської імперії.

Натомість, українська влада і особисто Петро Олексійович, докладають  максимум зусиль, аби розчавити мозок українцям нав’язаними фейками і протиріччями до стану російського. Порошенко на кожному куточку розказує про війну і російську агресію. Проте, юридично ніякої війни у нас немає, а є незрозуміле АТО і Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Договір, який офіційний Київ розривати не хоче і не збирається. До того ж, торгівля з агресором і його сателітами з окупованих територій йде повним ходом.

Світлина від Liza Bogutskaya. На фронті майже кожен день гинуть українські військові, а в столиці України один за одним відбуваються  масштабні веселощі на кшталт  Євробачення, святкування безвізу і гей-параду. Влада вже остогидла тим, що розповідаючи  про своє прагнення до європейських  цінностей, вона, одночасно с цим, плює на тотальне порушення прав людини і правове свавілля в країні. Подібні приклади подвійних стандартів і дволикості  діючої української влади можна наводити годинами. І на сьогодні вже важко сказати, хто більше бреше своїм громадянам : режим Путіна, чи режим Порошенка.

ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ.

В Росії це вже загальне місце. Без вбивства і тюрем для  політичних опонентів цю країну зараз й уявити важко.  В Україні ж, після Революції гідності і Небесної сотні, про політичні репресії , здавалося б, можна було забути, Так багато хто думав. Але тільки не Петро Олексійович зі своїми соратниками і шістками в силових відомствах.  

Спочатку були вбивства владою  Сашка Білого і Лісника. Потім з’ясувалося, що в українських (!) тюрмах поступово  і сплановано опинилися сотні українських добровольців, військових і просто патріотів. Зараз діюча влада вже.відкрито розпочала  ганебний тиск на своїх  політичних супротивників.

І наразі немає жодної причини вважати, що режим Порошенка якось зможе зупинитися у створенні авторитарної системи на зразок російської. Всі ці процеси будуть тільки посилюватися. А зупинити їх зможемо тільки ми з вами.

Р.S. Я розумію, що у протиставлення викладеним думкам  можна написати не одну статтю про те, що і як нас розділяє з Росією і як ми відрізняємося від московитів. Але, сенс цієї статті полягає  у тому, аби показати негативні тенденції які панують зараз в Україні завдяки кремлівському васалу Порошенку і його посіпакам у владі.


Олександр Ружанський

http://newspravda.com/polityka/3399-ukrayina-ne-rosiya-wait.html

У кожному жарті тільки доля жарту!!!

  • 22.06.17, 21:31
Жарти Астрологів: Хто яка нечисть по знаку зодіаку?
 

z1

Змій Горинич – Овен

(21 березня – 20 квітня)

Енергія правлячої планети – Марс впливає з такою силою на бідного Змія, що всі навколо нього бігають пропалені дірами і пахнуть смаленим. Тому його незгасиму турботу і увагу, як і його самого, важко не помітити. Обпікає усіма частинами мови чесно і прямолінійно, але краще б мовчав. Змій Горинич імпульсивний, йому слід дорахувати до тридцяти, добре подумати кожною своєю головою, перш ніж летіти і руйнувати все на своєму шляху. Йому не вдається приміряти чужу шкуру, жодна шкура не налізе на таку масштабну особистість. Тому ця плазуча, літаюча, спляча і вогнеметна самовпевненість, непомірна гординя та істина в одній інстанції. Палкий прихильник ввічливої диктатури і тактовного нав’язування власної думки прицільним вогнем, але першим в бійку не полізе. Мислить глобально, з розмахом, сильно перебільшуючи факти. Якщо хворий на всю голову, то відразу на три, якщо зжер з апетитом одного лицаря, клянеться, що поглинув цілу дюжину.

z2

Домовик – Телець

(21 квітня – 21 травня)

Якщо у вас завівся в квартирі Домовик, не впадайте у відчай. Вважайте, що вам добряче пощастило – ви задешево придбали Тельця, ще й Золотого. Вдихніть на повні груди і більше не дихайте, не думайте про матеріальне і не задавайтеся щодня дурним питанням: «Куди поділися гроші?». Гроші, які з’являються у будинку, відразу відправляються зберігатися в банку, до якої вам без вагомої причини нема чого лізти. Краще подумайте про щось Вище. Наприклад, про душу. Бо Домовик, хоч турботлива і практична, але нечисть, і життя вас чекає неспокійне. Домовик ревнивий, упертий, егоїстичний, непоступливий в суперечках, так що краще мовчки погоджуватися на все.

z3

Лісовик – Близнюки

(22 травня – 21 червня)

Дико мінлива натура, шампунь і кондиціонер в одному флаконі. Три хвилини тому Лісовик давав вам прочухана і спопеляв поглядом за те, що ви не так стояли, свистіли, гриби збирали, а тепер дбайливо віє прохолодою, як кондиціонер. А раптом ви спітніли, поки з ним з’ясовували стосунки?

Для того, щоб з’ясувати з лісовиком відносини, потрібні ангельське терпіння, почуття гумору і купа вільного часу. Послухати Лісовика,- так у всіх, крім нього, руки-ноги-голова ростуть не звідти, звідки потрібно. Доведеться вивернутися шкірою навиворіт, поміняти правий черевик на лівий, лівий на правий і з винним виразом йти по справах, щоб Лісовик вас пожалів і не балаболив дванадцять годин на добу на будь-яку вільно задану тему. Лісовик володіє трьома дарами: даром слова, даром справи і даром занудства, причому роздає їх даром. Лісовик не обманює, а грає уявою; не придумує підступи, а розважається; не запізнюється, а затримується. Тому він чудовий політик, інтригант і талановитий критик всіх і вся.

z4

Кікімора – Рак

(22 червня – 22 липня)

Емоційна, сентиментальна, мрійлива, чуйна, лагідна і добродушна нечисть. Cуперечлива натура, любить зміни і різноманітність. Сьогодні їй хочеться бути домашньою і залежною, а завтра – дико-вільною. Посварившись з Водяним, тікає до Домовика, образившись на Домовика, повертається до Водяного, розриваючись між будинком і болотом.

Володіє даром передбачення: якщо ви напилися з коритця – козленям станете, якщо полізли здуру топитися у болото – у вас не всі вдома. У будь-якому випадку, вам знадобиться швидка на допомогу Кікімора. Вона на вас душевно накричить, поставить сотню п’явок, обіллє холодною водою, закутає і вкладе під кущ одужувати. Кікімора безкорислива, вміє зберігати секрети. Ви можете їй довірити золоту монету, поки відлежується під кущем. Вона її закопає, і до ранку у вас виросте ціле дерево, всипане золотом. Якщо раптом дерево не виросте, а Кікімора забула, на якому полі дурнів закопала монету, не впадайте у відчай, головне не результат, а проявлені турбота і увага. Кікімора вірний і відданий друг. Той, хто потрапив у її клешні – приречений.

z5

Кіт-Баюн – Лев

(23 липня – 23 серпня)

Цар звірів. Йде направо – пісню заводить, наліво – казку розповідає, робить це майстерно і з великою харизмою, навіть якщо не володіє ні слухом, ні голосом. Наділений інтелектом і магнетизмом, але часто страждає на амнезію: «Я – не я, і кошенята не мої. Де був, кого добив інтелектом, – не пам’ятаю ». Великодушний і шляхетний: «Всім, кому винен – пробачаю!» Любить опікати, особливо слабких: мишку, зайчика, хом’ячка, пташку, рибку. Опікується довго, ретельно, з інтересом, може потім милостиво відпустити на волю, якщо награвся.

Про нього теж слід піклуватися – годувати сметаною, свіжим м’ясом, поїти вершками, гладити по шерсті, вичісувати бліх. Інакше знахабніє і відмовиться бути для вас сенсом життя. Але пам’ятайте, Кіт Баюн – дика тварина. Як його не годуй, все в ліс дивиться. Упертий, нахабний і скажено кмітливий хижак. Якщо йому потрібно отримати оту сосиску, буде полювати, поки йому ту сосиску не віддадуть.

z6

Баба Яга – Діва

(24 серпня – 23 вересня)

Насправді, це Василиса Премудра. Втомлена від метушні і розчарована в людській породі, яку знає як облуплену. Мізантроп і цинік, сірий кардинал на пенсії, який усамітнився в глушині для хитромудрого плетіння бісером (планування підступів). Мирно варить зілля, сушить на зиму мухомори, щоб при нагоді пригостити ближнього, який випадково зайде на її територію. Натура замкнута, надмірно обережна, занудна і вимоглива. Сім разів перевірить, навіщо з’явилися, і тільки один раз відріже вам хвіст по самі вуха, бо не визнає ніяких компромісів.

Нечисть справедлива, в’їдлива і прискіплива, читає дурні думки, розуміє гидоти з півслова, але у відповідь висловлюється адекватно. Слабкий стратег, але сільний тактик, здатний змотивувати і послати куди подалі, вказавши мітлою напрямок. Зауваження Баби Яги часто ранять, вчинки шокують, безжалісність і холодність ображають добрих молодців, але її допомога ефективна як «мертва» + «жива» вода. Нечисть працелюбна і бережлива, але азартна, «під настрій» може спустити на вітер накопичені кошти, граючи з Солов’єм Розбійником в преферанс. У Яги в хатинці ідеальна організація праці: зілля розставлені в правильному безладді, павуки плетуть павутину в чітко відведених кутках, кіт паскудить виключно де доведеться. Баба Яга небагатослівна, стримана, але цікава.

z7

Мара-Терези

(24 вересня – 23 жовтня)

Примара живе в середньовічному замку, оповитому густим туманом, особливо вранці. Таємниче, каламутне створіння, куди піде – не знає, що одягне – не вибрало, з ким – невідомо, навіщо – не придумало. Швидше за все, взагалі нікуди не піде, тому що це ж треба встати, потягнутися і ретельно зважити всі «за» і « проти ». Прихильниця переконань: навіщо бігти, якщо можна стояти, навіщо стояти, якщо можна сидіти і навіщо сидіти, якщо можна лежати.

Бути чи не бути ось в цьому костюмчику – питання життя, смерті і ваших залізних нервів. Мара надзвичайно гучна і настирлива: прилитівши опівночі, до шостої години ранку гримить ланцюгами, бурхливо обговорює з вами зворушливу і кумедну історію «як вона дійшла до такого життя після смерті».

Може дістати з того світу і нетактовно, але лагідно, винести вам мозок. Не переживайте, вдень нечисть докучати не буде, її не видно – не чути, уся енергія бережеться для ночі.

z8

Русалка – Скорпіон

(24 жовтня – 22 листопада)

Якщо ви твердо вирішили скупатися, приготуйтеся до найгіршого. Виховайте силу волі, запасіться терпінням, навчіться рівно дихати, купіть білі гумові чоботи, раптом на вашому життєвому шляху зустрінеться Русалка. Русалка буде сидіти на камінці посеред водойми і доооооовго розчісувати своє чудове волосся чудесним гребінцем. А ви тим часом повинні стирчати в тапочках на березі, з рушником в руках, затамувавши подих, щоб не заважати процесу. Якщо заважаєте, Русалка втопить у вирі емоцій, заб’є до смерті гребінцем і потягне на дно будувати кришталевий палац під корчем.

Натура складна, загадкова, емоційна. Любить кидатися з крайності в крайність: то сидить в озері, то лізе на дуб; то солодко співає, то волає як пожежна сирена; то ангел, то чорт знає що. З любові до вас здатна віддати голос відьмі, і тут же перетворити вас в піну морську, бо ось така вся мінлива та імпульсивна. Їй можна пробачити, у неї внутрішній конфлікт: верхній частині хочеться нести свою неземну красу людям, а у хвоста занижена самооцінка. Русалка незалежна, неслухняна, норовлива, вислизає з буд-яких сіток. Маніпулювати нечистю можна, але обережно, у велюрових рукавицях. Більше тисніть на жалість, Русалка десь дуже глибоко в душі добра і чуйна.

z9

Лихо Однооке – Стрілець

(23 листопада – 21 грудня)

Насправді, Лихо двооке, але якщо розбудити, коли не виспалося, – розстріляє. Нечисть схопить лук, стріли, подушку, що підвернуться під руку, обережно прицілиться, мружачи око … Вона все робить ретельно і обережно…Ви запам’ятаєте цей прекрасний одноокий лик на все своє коротке життя, залишивши науку нащадкам: не будити! Саме про дитину-Лихо казали: «У семи няньок дитя без ока». Воно виросло, няньки потрапили під лихий природний відбір, але невгамовність, життєрадісність і енергію через край нечисть зберегла. Лихо – шалений ідеаліст і невиліковний романтик: вірить в світле майбутнє, в любов з першого погляду, в дружбу з другого, в розлучення і дівоче прізвище з третього. Наступаючи на одні й ті ж граблі, вперто закриває очі на людскі вади, тому гордо йде по життю з синцем під оком і рубцями на пораненому граблями серці. Якщо палаєте бажанням дізнатися про себе всю правду, не боячись стріли в попі, подушки на вухах, цибулі ріпчастої в очах, – сходіть до Лиха, поцікавтеся.

z10

Кощій Безсмертний – Козеріг

(22 грудня – 20 січня)

Натура цілісна, уперта, вогнетривка, водонепроникна, куленепробивна і дуже вольова. Це про нього позаочі ніжно говорять «намалювався – фіг зітреш», а в очі суворо – «сіль Землі», що справедливо (то ж не цукор). Єдина нечисть, не схильна до повноти, але не ризикуйте її обізвати ходячим суповим набором, вона прощає образу, якщо тільки ви, молодий орел, сидите в сирій темниці і на останньому подиху грюкаєте ланцюгами. Керівник і стратег, бере на себе всю відповідальність за здобуте в боротьбі золото, над яким добровільно чахне. Цінує матеріальні цінності «просто так», в скрині, а не за комфорт.

Ви завжди можете йому поплакатися в гомілкову кістку. Він песиміст – поспівчуває вашому горю, радикуліту і купі проблем із зубами так, що відразу зрозумієте – буде гірше. Ревнивий, але стриманий. Любить самотність з Василиною Прекрасною на кухні і з дюжиною Іванів-Царевичів у підземеллі, тому що бурчати, філософствувати, жартувати і цінувати все прекрасне в приємній компанії веселіше. Маніяк і азартний гравець у всьому. Надзвичайно терплячий. Чекати і наздоганяти може вічність, у нього є час.

У повсякденному житті носить костюм м’якого, лагідного, білого і пухнастого зайчика, під яким ховає качку, яйце і залізний характер.

z11

Соловей Розбійник – Водолій

(21 січня – 18 лютого)

Лінива, доброзичлива, безвідповідальна нечисть, вважає за краще сидіти на гілках і постійно вам свистіти. Натура повітряна, пурхає по життю, ллє воду на свій млин, успішно розкручуючи колесо фортуни. Прекрасно знає що, кому і коли насвистіти лихим молодецьким посвистом, щоб у жертви заклало вуха, вона втратила орієнтацію в просторі, віддала коня, кинула зброю і розлетілася у різні боки. Найчастіше Соловей Розбійник вибирає творчі професії пера і сокири. Нечисть чарівна до тремтіння в колінах, оптимістична, товариська, розливається солов’єм, тому вас мучать сумніви: може, це не розбійник з великої дороги, а Робін Гуд, який відмовився від домашнього затишку, щоб дати волю і свободу подорожньому, який нічого не підозрює? Соловей Розбійник допитливий і жалісливий, дбайливо перевірить, чи далеко вас занесло вітром, скільки рук-ніг ви зламали, яка кількість їстівного і недопитого у вас залишилася в торбинці. Нечисть щедро обдарована від природи, але численні таланти не встигає розвинути, все йде в свист. Креативна, але у вічному пошуку, легко будує повітряні замки, і легко їх руйнує на очах у здивованої публіки.

z12

Водяний – Риби

(19 лютого – 20 березня)

Якщо ви сіли в глибоку калюжу, вас стрімко засмоктує, ви починаєте тонути і булькати, але раптом з’являється Щось бліде, зелене, рішуче, яке тягне вас як бегемота, розхвалюючи патріотично рідну калюжу, можете не сумніватися – перед вами Водяний. Він настільки любить своє болото, що вважає за краще не вилазити з нього. Правда в глубині душі Водяний – Велика Золота риба, мріє про моря і корали, небезпечні пригоди. Невиправний романтик, вірить в яскраво-червоні вітрила, володіє живою уявою устриці та інтелектуальним потенціалом дельфіна. Водяний скромний, товариський і в цей же час сором’язливий. Нервується, коли не розуміють його піднесених поривів допомогти ближньому. Ображається і надовго ховається під корч. Душа у нечисті тонка і вразлива, але на болоті Жодна тварина цього НЕ цінує.

Водяний завжди плаває на глибині і дивиться в корінь. До нього охоче тягнуться за порадою.

Не дай Боже свині роги, усіх переколить

  • 22.06.17, 21:14
Савченко розпустила руки в Раді



0

22.06 19:31
Народний депутат знову оскандалилася

Під час сьогоднішнього засідання у сесійній залі Верховної Ради нардеп Надія Савченко продемонструвала вульгарний жест із середнім пальцем, та ще й зігнувши лікоть.

Відповідне фото опублікував народний депутат, член Цивільного корпусу «Азов» Олег Петренко на своїй сторінці у Facebook.

 "Друзі кинули з сьогоднішнього засідання", - лаконічно підписав Петренко світлину

На задньому плані світлини видно і самого народного депутата Петренка.  Кому саме Надія Савченко демонструвала обурливий жест наразі невідомо.

Світлина від Олега Петренка.

Надія Савченко вже не вперше демонструє середній палець публічно.  Більше року тому, 9 березня 2016 року, під час оголошення свого останнього слова в російському суді вона показала середній палець суддям зі словами: "Майдан в Росії буде! Ви хотіли останнє слово? Ось моє останнє слово!".

Тоді російський суддя зробив їй зауваження за порушення порядку.

Чи отримала зауваження нардеп Надія Савченко за таку поведінку у стінах Верховної Ради, наразі не відомо. Однак, навряд цей "фак" стане її останнім словом в сесійній залі.

Як повідомляв портал "Знай.ua", сьогодні Надія Савченко з'явилась у вельми відвертому вигляді у сесійній залі Верховної Ради

Соціологія свідчить!

  • 22.06.17, 20:59
Четвер, 22 червня 2017, 20:50 • Олена Вечеровська
Громадян України найменше турбує статус російської мови – опитування
Громадян України найменше турбує статус російської мови – опитування

КИЇВ. 22 червня. УНН. Українців найбільше турбує війна на Сході України і найменше – статус російської мови. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, повідомили УНН у прес-службі КМІС.

“Як показують результати дослідження, абсолютна більшість опитаних (72%) занепокоєна війною на Сході України. Також серед проблем, які найбільше непокоять українців — рівень життя (60%), економічна ситуація (47%) та безпека України (21%)”, — йдеться у повідомленні.

При цьому у КМІС додали, що порівняно з 2016 роком рівень занепокоєності українців суспільними проблемами мало змінився, але їх менше стали турбувати відносини з Росією та злочинність.

“З усіх проблем, зазначених у питанні, найменше українців турбує статус російської мови в Україні (1%) та відносини між громадянами України різних національностей (2%)”, — повідомили у КМІС.

Дослідження проводилося з 20 по 29 травня 2017 року. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2040 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим).

Давнє інтерв'ю Порошенка, яке особливо цікаве тепер

 

Звернув увагу на цей месидж: "Скандальное интервью Порошенко,которое удалили со всех укр сайтов"
Патриот Великого Отечества ще від 18 листопада 2015 року
де журналіст дуже упереджений щодо Порошенка, але правда на боці Правди. Можете пересвідчитись.


Браво, Туск! Вдячні за промову українською!

Туск про Україну: За всі свої найменші успіхи вам довелося заплатити тяжкою працею і кров'ю
Голова Європейської ради Дональд Туск подякував Україні за проєвропейську рішучість і мужність, із якими країна захищає свою незалежність.
Туск: Ви нічого не отримали задарма

Туск: Ви нічого не отримали задарма
Фото:ЕРА

Голова Європейської ради Дональд Туск привітав Україну з уведенням безвізового режиму з Європейським союзом, незважаючи на "драматичні обставини", перешкоди і війну на сході країни. Про це він сказав під час спільної із президентом України Петром Порошенком заяви, яку транслював телеканал "112 Україна".

Він також подякував Україні за проєвропейську рішучість і мужність, із якими країна захищає свою незалежність.

"За всі свої найменші успіхи вам довелося заплатити важкою працею, а також, на жаль, кров'ю. Ви нічого не отримали задарма, ви заслужили все, чого досягли. Саме тому багато в нас у Європі захоплюються вами і підтримують вас, хоча я знаю, що цього не завжди достатньо", – сказав Туск.

11 червня, коли запрацював безвізовий режим між Україною і Євросоюзом, Туск назвав "днем, який ми запам'ятаємо".

17 травня 2017 року у Страсбурзі в будівлі Європейського парламенту було підписано рішення про надання Україні безвізового режиму з країнами Європейського союзу. 22 травня "Офіційний журнал" Євросоюзу опублікував рішення про безвізовий режим з Україною.

Безвіз набув чинності опівночі 11 червня.

Московити про московитів

  • 21.06.17, 22:34
Блоги  “РусЬкие – это сифилис человечества” – знаменитості про Росію 14.06.2017 admin Лев Толстой: «За что не люблю русских – ничего не хотят знать. А начинаешь объяснять – посылают куда подальше…» ПЕТР 1, русский царь — «С другими европейскими народами можно достигать цели человеколюбивыми способами, а с русским – не так… Я имею дело не с людьми, а с животными, которых хочу переделать в людей.» AКAДEМИК ИВАН ПАВЛОВ, 1932г. — «Должен высказать свой печальный взгляд на русского человека – он имеет такую слабую мозговую систему, что не способен воспринимать действительность как таковую. Для него существуют только слова. Его условные рефлексы координированы не с действиями, а со словами». ИВАН ИЛЬИН, русский философ, один из главных идеологов “белого” движения, (1882-1954) — «Роззия – самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом селекции там вывели чудовищных моральных уродов, у которых само понятие Добра и Зла вывернуто наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерьме и при этом желает потопить в нем весь мир.» АННА БЕЛИНСКАЯ — Я не могу сказать, что я ненавижу русЬких. Ненависть — это не то слово. Нельзя, к примеру ненавидеть сифилис. От сифилиса нужно защищаться и сифилис нужно уничтожать. русЬкие для меня это сифилис человечества и не более того. ДЖОХАР ДУДАЕВ: — «Русизм — это особая форма человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме, полной бездуховности и безнравственности. Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма, особой жестокостью, как к человеку, так и к природе… Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах». КАРЛ МАРКС, Разоблачение дипломатической истории 18 века — «Россия, не имеющая никакого отношения к Руси, и получившая, вернее укравшая свое нынешнее название, в лучшем случае в 18 веке, тем не менее – нагло претендует на историческое наследие Руси, созданной на восемьсот лет раньше. Однако Московская история – это история Орды, пришитая к истории Руси белыми нитками и полностью сфальсифицированная.» ФРИДРИХ ЭНГЕЛЬС — «Любой захват территории, любое насилие, любое угнетение Россия осуществляла не иначе, как под предлогом просвещения, либерализма, освобождения народов.» Збигнев Бжезинский — Россия — больной и заразный зверь. Добить эту язву на теле планеты — задача любого здравомыслящего человека. ДЖОХАР ДУДАЕВ: — «Все русские — ничтожные рабы своей огромной державы, которая на их страхе только и держится, и самые несчастные, потому что другие нации их ненавидят за насилие» ШАМИЛЬ БАСАЕВ — «Ваша великорусская мечта — сидя по горло в дерьме, затащить туда всех остальных. Это и есть русизм» НАРОДНОЕ — Розия — это такая страна, где солдат хоронят тайком и со стыдом, а сыр — демонстративно и с гордостью. ЛЕВ ТОЛСТОЙ: — «За что не люблю русских – ничего не хотят знать. А начинаешь объяснять – посылают куда подальше…» А. СОЛЖЕНИЦИН — Нет в этом мире мельче, сволочнее и хамовитее особи, чем кацап. Рождённый в нацистской стране, вскормленный пропагандой нацизма, — этот ублюдок никогда не станет Человеком. У его страны нет друзей — либо холуи, либо враги. Его страна способна только угрожать, унижать и убивать. И за сохранение этого статуса Рассеей рядовой кацап готов пожертвовать собственной жизнью, жизнями своих родителей и детей, качеством жизни собственного народа. Воистину: кацапы — звери. Лютые, кровожадные, но… смертные». КАРЕЛ ЧАПЕК — Руские всё вокруг себя называют «славянским», чтобы потом все славянское назвать «русским» Народное — Русь и Россия это такая же аналогия, как море и морская свинка ЛЕНИН В.И. в отношении русских: «стрелять и вешать» АХМАД КАДЫРОВ, герой России, памятники которому насильно воздвигаются в руских городах даже против воли их жителей — «Я не говорил, что каждый чеченец должен убить 150 русских. Я говорил: сколько можно, столько убивайте. Без ограничений». ГЕНЕРАЛ ДЖОРДЖ ПАТТОН — «…Трудность с пониманием русских состоит в том, что мы не осознаем факта их принадлежности не к Европе, а к Азии, а потому они мыслят по-другому. Мы не способны понимать русских, как не можем понять китайцев или японцев, и, имея богатый опыт общения с ними, должен сказать, что у меня нет особого желания понимать их, если не считать понимания того, какое количество свинца и железа требуется для их истребления. В дополнение к другим азиатским свойствам их характера, русские не уважают человеческую жизнь — они сукины дети, варвары и хронические алкоголики…» ЮРИЙ НЕСТЕРЕНКО, писатель, публицист — «Вообще Рассея — страна удивительной, прямо-таки космической гармонии: в ней омерзительно абсолютно всё. Власть, оппозиция, климат, дороги, СМИ, экономика — ни единая деталь не портит картины, выламываясь из общего стиля» ФЕДОР ДОСТОЕВСКИЙ: — «Народ, который блуждает по Европе и ищет, что можно разрушить, уничтожить только ради развлечения. « МИХАИЛ САЛТИКОВ- ЩЕДРИН: — «Если русским предоставить выбрать себе предводителя, они выбирают самого лживого, подлого, жестокого, вместе с ним убивают грабят насилуют, впоследствии сваливают на него свою вину. Спустя время церковь провозглашает его святым. « СИГИЗМУНД БАРОН ГЕРБЕРШТЕЙН-НЕЙПЕРГ: — «Этот народ ненавидит свободу, протестует, если ему набрасывают ее. Если бы какой царь царствовал так, как короли в Европе, то есть руководил бы государственными делами, не вмешиваясь в частную и общественную жизнь своих граждан, то московиты такому не повиновались бы и наверняка убили бы … Московские воины по собственной воле, без приказа любят жестоко издеваться, пытать заключенных. В Московии всегда и везде можно за небольшие деньги найти лживых свидетелей, которые поклянутся на кресте и Евангелии в церкви. Даже у турок нет такого гадкого лакейства перед высшими и такого жестокого издевательства над низшими, беззащитными» А.С. ПУШКИН: «Москаль, кацап или русак, Как бы его не называли, И в сказках он — Иван дурак, Да, что уж в сказках — так видали… Он то сворует, то пропьет Скорей на печь и рассуждает О том, как жизнь не так идет И как вокруг его достали. Уж ни традиций, ни культуры, А только хаять тех, что рядом Хохол плохой, бульбаш придурок И европеец дышит ядом Дурак Иваныч, оглянись, Ну, вынь ты рыло из корыта Люд в мире кличет — сторонись! Завидев вдруг твои копыта» АДОЛЬФ ГИТЛЕР о России и русских: — Население России было сплошь безграмотное, чего, естественно, нельзя было сказать ни о Германии, ни о других западноевропейских странах. В России сама интеллигенция в большинстве своём принадлежит не к русскому народу, и, во всяком случае, не к славянским расам. С тонким слоем интеллигенции в России легко было справиться, ибо между ним и большинством народа почти совсем не было посредствующих звеньев, а умственный и нравственный уровень населения был в России страшно низок. В России достаточно было немногого. Надо было только натравить необразованную, не умеющую ни читать, ни писать толпу на верхний слой интеллигенции, и без того почти не связанной с народом. Этого было довольно для решения всей судьбы страны, чтобы можно было считать революцию удавшейся. Вся неграмотная масса русского народа попала в полное рабство к диктаторам, у которых, конечно, хватило ума одеть свою диктатуру в тогу «диктатуры народа». ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ Е. К. МИЛЛЕР, Париж, 17.07.1937 г. — «Пройдет лет сто или двести. Большевики рухнут. Потому что никаких природных ресурсов не хватит даже в такой стране, как наша Россия, чтобы прокормить безумное стадо. И вот тогда придут больные, изуроченные люди и попытаются – может быть даже искренне – что-то изменить. И ничего не получится, потому что заряд векового бессилия слишком силен.+ Но это, поверьте, не самое страшное. Те потомки дворянства, казачества, кои непостижимом образом уцелеют в кровавой мясорубке большевизма – случайно ли, ценою предательства предков – кто знает? Так вот, они создадут «дворянские собрания», «офицерские собрания» и т. д. Будут воссоздавать дипломы и родословные, звания и ордена, а по сути своей, все равно останутся прачками и парикмахерами… Исключения только оттенят всеобщее печальное правило. Увы…». ГЕОРГИЙ ИВАНОВИЧ БУРКОВ (актер СССР, умер в 1990г, ему было 57 лет). — «Мы – профессиональные агрессоры.. У меня нет Родины, ибо у раба ее не может быть». «Страна давно уже находится в состоянии грандиозной войны…… Большевики давно уже не верят в правильность того, что и как ими делается. Ярость, с какой преследуются, изолируются, изгоняются и убиваются сомневающиеся, лишь подтверждает догадку. Идет борьба за хорошую жизнь за счет других. Вот и всё….. Сегодня мы снова входим в эту пещеру ужасов…….. Большевикам нужна атомная бомба для того, чтобы удержаться у власти, т. е. против своего же народа. Пройдет немного времени, и они начнут шантажировать весь мир, чтобы весь мир умолял нас, народ, не делать революции и терпеть этих упырей и содержать их. Легкость, с которой мы входим в чужие страны (или вводим туда оружие) – Чехословакия, Венгрия, Польша, ГДР, Афганистан, Куба, Никарагуа, Китай, Вьетнам и мн. др., – говорит о том, что Запад вооружился не зря. Мы – профессиональные агрессоры. И не отказались до сих пор от идеи Мирового господства, скромно называя эту идею «Мировой революцией»…….. «. ИВАН БУНИН, 1934. из мемуаров известного актера … — Я с ужасом думаю, кого нарожает это пьяное кровавое быдло, захватившее власть России и что будет с моей страной через два-три поколения. Впрочем, что тут думать? Всё более менее ясно. РАФАЭЛЬ БАРБЕРИНИ, “Путешествие в Московию”, 1565 г. — «…Они очень наклонны ко злу, легко лгут и воруют» РАФАЭЛЬ БАРБЕРИНИ, итальянский путешественник, 1565 г. — «Надобно знать, что Москвитяне весьма наклонны к пьянству… Чуть настал Николин день, – дается им две недели праздника и полной свободы, и в это время им только и дела, что пить день и ночь! По домам, по улицам, везде, только и встречаете, что пьяных от водки…» – ВАСИЛИЙ КЛЮЧЕВСКИЙ — «руский ум ярче всего сказывается в глупостях». ВЛАДИМИР СОЛОВЬЕВ. Мнимые и действительные меры к подъему народного благосостояния // Соловьев В. С. Смысл любви: Избранные произведения. М., «Современник», 1991) — «Русскому кажется, что все соседи его обижают, недостаточно преклоняются перед его величием и всячески против него злоумышляют. Всякого и из своих домашних он обвиняет в стремлении ему повредить, отделиться от него и перейти к врагам – а врагами своими он считает всех соседей». ИВАН БУНИН — «Я с ужасом думаю, кого нарожает это пьяное кровавое быдло, захватившее власть в России, и что будет с моей страной через два—три поколения. Впрочем, что тут думать. Всё более или менее ясно.» АСТОЛЬФ ДЕ КЮСТЕН — «В сердце русского народа кипит сильная, необузданная страсть к завоеваниям — одна из тех страстей, что вырастают лишь в душе угнетенных и питаются лишь всенародною бедой. Нация эта, захватническая от природы, алчная от перенесенных лишений, унизительным покорством у себя дома заранее искупает свою мечту о тиранической власти над другими народами; ожидание славы и богатств отвлекает ее от переживаемого ею бесчестья; коленопреклоненный раб грезит о мировом господстве, надеясь смыть с себя позорное клеймо отказа от всякой общественной и личной вольности.»

Источник: http://www.amn.com.ua/blogy/ruskye-eto-syfylys-chelovechestva-znamenytosti-pro-rosiyu/

москалик у скотомогильникові, з цим вас і вітаю

  • 21.06.17, 22:28
СВЕЖИЙ ГРУЗ-200 ОТПРАВИЛСЯ В ТУЛУ. ФОТО

Новая неделя начинается с очень хороших новостей, а именно — в земельку Тульскую прибыло!

Begemot  ,новости ,Украина ,хороших новостей

Так, с небольшим опозданием (в принципе, как и всегда, ибо это все гостайна в «соседней») стало известно, что в Тулу, на вечный покой, отправился её уроженец Штейнберг Андрей Александрович. Пребывал на территории Донбасса в рядах незаконных вооруженных формирований практически с самого начала конфликта — старожил. Но, 7 июня сего года ему не фортануло и словил он лишний грамм свинца на грудь.

В общем, тульскому туристу не по зубам оказались экстремальные услуги местного турбюро, а вдове и спиногрызам — привет от рядового Джона Сноу из батальона «Direwolf»! Поговаривают, это его свинец свалил высокодуховного поборника скреп.

Ну, а если без сарказма, то весьма примечательно, что информация об отправленных в Россию удобрениях пополняется практически ежедневно. Вот такие они, парадоксальные особенности «гражданской войны» в Украине.

Наші взяли Крим і він наш!



Олександр Андрійович Безбородько (14 (25) березня 1747, Глухів, Гетьманщина — 6 (17) квітня 1799, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український та російський державний діяч з козацького стану. Полковник Ніжинського та Київського полку Гетьманщини. Член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду часу Катерини II, мав значний вплив на царя Павла І.
Добився тимчасового відновлення Генерального суду і деяких інших установ Гетьманщини, скасованих за Катерини II.


Біографія

Кар'єрний зліт

Народився 14 березня 1747 в Глухові в родині генерального писаря Андрія Безбородька. Щодо походження роду існувала сімейна легенда. Нібито за часів Богдана Хмельницького шляхтичу Дем'яну Ксенжницькому, який воював на боці козаків, в бою відрубали підборіддя. З того часу його нащадки й почали зватися Безбородьками.

Андрій Безбородько зробив стрімку кар'єру з військового канцеляриста до генерального писаря. Його син Олександр теж був приречений на успішну кар'єру в Малоросії. Після ліквідації гетьманства його бере під своє крило Петро Румянцев — президент Малоросійської колегії, а потім імперський намісник. Олександр закінчує Києво-Могилянську академію і відразу стає бунчуковим товаришем.

Перша практична робота Олександра Безбородбка — служба в канцелярії Румянцева. Там він проявив надзвичайні здібності — надзвичайну пам'ять, працьовитість, уміння жертвувати особистим заради кар'єри.

Російсько-турецька війна 1768—1774 рр. спровокувала кар'єрний прорив Безбородька. Петро Румянцев грав ключову роль в кампанії і пожинав лаври переможця. Безбородько знаходився при похідній канцелярії командувача і виконував безліч рутинної роботи. При цьому він командує кількома полками і особисто бере участь в трьох битвах. За час війни Олександр Безбородько доростає до чину київського козацького полковника.

В 1774 р. в болгарському селі Кючук-Кайнарджі Румянцев починає мирні переговори з турками. Безбородько завідує делікатною справою — задобрює ворожих послів цінними подарунками. Мир приносить імперії територію від Дніпра до Південного Бугу. Турки визнають незалежним Кримське ханство, яке поступово дрейфує в бік Росії.
На службі в імператриці

Рекомендує Безбородька самій імператриці Катерині ІІ. В 1775 р. 30-річний Олександр Безбородько переїжджає до Петербургу, де стає секретарем імператриці по «чолобитним» справам. За два роки Безбородько досить добре вивчає французьку мову, пізніше опановує італійську та німецьку.

Імператриця скоро помічає таланти нового секретаря. Вона все частіше вимагає, щоб справи їй доповідав виключно Безбородько. Справи Сенату, Синоду, Іноземної колегії, усіх намісництв проходять через його руки. З-під його пера виходить більшість законодавчих актів. Його діловий літературний стиль заслужено здобуває репутацію найкращого в імперії.  

З ростом повноважень Безбородько формує свою особисту канцелярію. У найкращі часи там працює до 9 чоловік. З 1784 р. правою рукою першого секретаря стає його земляк Дмитро Трощинський, який бере на себе всю чорнову роботу. В 1779 р. — Безбородько вже бригадир, пізніше кавалер новоствореного ордену св. Володимира. Отримує тисячу кріпосних в Білорусі, а потім і в Україні. Скоро він організовує поїздку імператриці в Могильов, де вона зустрічається зі своїм союзником австрійським імператором Йосифом II.

Імператриця переводить його на дипломатичний фронт. В 1780 р. вона прикріпляє Безбородька в чині генерал-майора до Колегії іноземних справ як уповноваженого для всіх іноземних переговорів.

Першу делікатну місію — анексію Криму — Безбородько виконав блискуче. 8 квітня 1783 р. виходить маніфест про приєднання Криму, написаний Безбородьком. Успішна зовнішньополітична оборудка дає привід імператриці нагородити його титулом графа.

Тим часом російська дипломатія на чолі з Безбородьком отримала ще одну перемогу над стратегічним ворогом — Османською імперією. В 1782 р. був укладений Георгіївський трактат, за яким грузинське царство переходило під протекцію імперії. Безбородько рекомендує цариці не гаяти часу і цілком анексувати Грузію. Цариця на це не наважилась, через 5 років трактат фактично розірваний, а задум першого секретаря імперії реалізований лише на початку наступного століття.

Коли низка взаємних провокацій між Російською та Османською імперіями скінчилась відкритою війною Безбородько пише головний ідеологічний документ цієї війни — маніфест. Головна його ідея — миролюбність Росії та підступність і нахабність турків. Також він відоповідав за комунікацією між центром та головнокомандувачами — князем Потьомкіним та графом Румянцевим.

В 1788 р. Безбородько підтримує ідею надвірного радника Василя Капніста відродити козацтво в Малоросії, щоб сформувати мобільні з'єднання легкої кавалерії. Але проект так чомусь і не реалізовують.

В серпні 1790 р. стараннями Безбородька укладено Верельський мир Росії зі Швецією на умовах непорушності довоєнних кордонів. Імператриця відзначає заслуги Безбородька чином дійсного таємного радника. Після смерті Григорія Потьомкіна Катерина ІІ доручає йому вести мирні переговори з турками. Досить швидко він добився головної поступки — Чорноморське узбережжя від Південного Бугу до Дністра переходило до імперії. 29 грудня 1791 р. Російська та Османська імперії підписують Ясський мир. Творець цього миру Олександр Безбородько отримує в нагороду оливкову гілку та 5 тисяч кріпаків.

Після такого дипломатичного тріумфу Олександр Безбородько займається польськими справами. Росія намагається перешкодити реформам в Польщі. В 1791 р. він готує виступ шляхетської опозиції проти реформаторів. Опозиціонери створюють Торговицьку конфедерацію і офіційно просять допомоги у Росії. В січні 1793 р. Росія підписує конвенцію з Пруссією про поділ польських земель. Після визвольного повстання під проводом Тадеуша Костюшко Безбородько вважає, що тепер слід окупувати та анексувати Польщу. Він пише твір «Оголошення про причини війни з Польщею», де стверджує, що поляки з 1788 р. ворожі до Росії та наносять образу достоїнству її величності. В підсумку за свої труди на польському фронті Олександр Безбородько отримує 50 тис. рублів, 10 тис. рублів пожиттєвої пенсії в рік та майже 5 тис. кріпосних в Брацлавській губернії.

Внутрішні справи

У внутрішніх справах Безбородько рекомендує себе як успішний реформатор. У 80-х рр. XVIII ст. він очолює поштове відомство імперії, перетворивши архаїчну «ямську» систему зв'язку на модерну установу. З його ініціативи складають карти поштових доріг, через кожні 15-25 верст будують станції (кожну версту позначають спеціальним кам'яним стовпом, які подекуди збереглись і сьогодні), встановлюють чітку таксу за пересилку листів та посилок, відкривають два поштамти та 22 поштові контори.

Безбородько був членом «Комісії про дороги в державі», а також ключовою фігурою імператорської ради. З 872 протоколів цієї установи лише 253 підписані не ним. В кінці 1795 р. Безбородько розслідує грандіозну крадіжку 600 тис. рублів і Заємного банку. В нагороду отримує чергову порцію сіл в Малоросії та вищий придворний чин гофмейстера.

Останні роки життя

6 листопада 1796 р. помирає імператриця Катерина II. Новий імператор Павло Петрович осипає графа численними почестями та нагородами. В придворних колах поповзли чутки, що Катерина II залишила таємний заповіт, в якому передавала престол своєму онуку Олександру в обхід сина Павла. Безбородько, як найбільш довірена особа, був хранителем цього документу. Коли цариця лежала на смертному одрі, граф буцімто показав Павлу ці папери і за його наказом спалив незручний заповіт. В листопаді 1796 р. Павло І присвоїв Безбородьку перший клас чиновницької «Табелі про ранги» зі званням фельдмаршала.

Під час коронації граф отримує 40 тис. душ кріпосних у Воронезькій та Орловській губерніях, титул світлійшого князя і право обрати ще 6 тис. селян у будь-якому куточку держави. Через рік Безбородько стає ліфляндським дворянином та сенатором (хоча на жодному засіданні Сенату він так і не з'явився).

На початку квітня 1797 р. цар призначає Олександра Безбородька канцлером імперії. За дорученням Павла І канцлер опікає Мальтійський орден — рудимент рицарської корпорації, якій протегує імператор. В 1797 р. він укладає з ними союзну конвенцію, за що стає кавалером ордену Іоанна Єрусалимського. Цар теж в боргу не залишився — нагородив Безбородька діамантовою зіркою та орденом Андрія Первозванного.

Під завісу життя він пише «Записку для складання законів Російських» — чернетку ліберальних реформ для імперії. Він пропонує перетворити Сенат на представницький орган усіх станів, надати йому законодорадчі функції. З селян мали стягувати лише фіксовані повинності, а кріпаків без землі взагалі заборонялось продавати. Частину його пропозицій спробують реалізувати за часів царювання наступного після Павла імператора — Олександра І

Олександр Безбородько завжди любив жити на широку ногу. Його будинок на Поштамтській вулиці в Петербурзі (тепер це Центральний музей зв'язку РФ) вражав своєю пишністю. Безбородько зібрав найкращу в країні колекцію картин і буквально полював за новими експонатами. Крім головного палацу, мав дачу на Неві з чудовим садом та фешенебельний будинок в Москві (останній сучасники оцінювали в 700 тис. рублів). Численні прохачі буквально осаджують його приймальню. Граф майже ніколи їм не відмовляв своїм землякам-українцям.

В житті Безбородька були дві пристрасті — карти та жінки. Зовні досить непривабливий Безбородько так ніколи і не одружився, але про його любовні походеньки говорила вся столиця. Він мав особливу слабкість до співачок та актрис. Найтриваліший зв'язок Безбородько мав з актрисою Ольгою Каратигіною. Він познайомився з нею в 1789 р., а в 90-х вона переїхала до графа і жила з ним громадянським шлюбом. Плодом такого союзу стала позашлюбна дочка — Наталія Верецька.

Після 1796 р. Безбородько постійно хворіє. Дається взнаки розгульний спосіб життя та переживання після смерті імператриці. В грудні 1798 р. фізичні страждання стають нестерпними. Канцлер проситься у відставку, але імператор затягує з відповіддю. В кінці зими князь хоче їхати в Карлсбад на лікування мінеральними водами. Але не встигає — його розбиває параліч і 6 квітня 1799 р. він помирає на 52-році життя.

Основні дати життя та діяльності

Народився 14 (25 березня) 1747 року в колишній гетьманській столиці — стародавньому українському місті Глухові у сім'ї генерального писаря козачого війська.

    1765 р. закінчив навчання в Києво-Могилянській академії
    1765 — 1772 рр. був бунчуковим товаришем
    1767–1768 рр. — член Генерального суду
    Брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1773 рр., де командував різними українськими полками, які входили до складу армії генерал-губернатора України Петра Рум'янцева.
    У переговорах, що закінчилися підписанням у 1774 році Кючук-Кайнарджійського миру, Олександр Безбородько проявив виняткові дипломатичні здібності й домігся відмови Османської імперії від її прав на Крим та Кубань
    У листопаді 1780 р. був зарахований до Колегії іноземних справ
    У жовтні 1784 року Безбородько був обраний членом Російської академії
    у 1786 році отримав титул графа і був призначений членом Ради Її Імператорської Величності
    З кінця 1780-х років був щоденним доповідачем Катерини II з усіх найважливіших питань
    14 лютого 1787 року приймав у Києві в Маріїнському палаці, коли там перебувала Імператриця венесуельского політичного діяча Франсіско Міранду.[3]
    У кінці 1791 року Безбородько уклав з Османською імперією так званий Ясський мирний договір. За цим договором Османська імперія відмовилась на користь Російської імперії від земель між річками Буг та Дністер. За укладення Ясського мирного договору отримав найвищу нагороду Росії — орден Андрія Первозванного
    У квітні 1797 року Павло I надав Безбородькові титул найсвітлішого князя Російської імперії і призначив його на найвищу державну посаду — канцлером. Безбородько мав великий вплив на Павла I i домігся від нього відновлення в Україні Генерального суду й деяких інших установ Гетьманщини, скасованих Катериною II.

Безбородько зробив значний внесок у розвиток культури своєї Батьківщини. Кохаючись в українській історії, він склав повний список гетьманів України, генеральних суддів і підскарбіїв, генеральних осавулів, писарів, хорунжих, а також полковників дев'яти українських полків, які становили військо гетьмана. Він наводить близько трьохсот прізвищ людей, які входили до вищих військових та цивільних органів управління України, даючи деяким з них короткі, але влучні характеристики. Деякі дослідники вважають саме Безбородька автором знаменитого анонімного твору «Історія русів». Ним зібрана унікальна колекція картин, бронзи й порцеляни, яка, за відгуками сучасників, свідчила про витончений смак власника. Зараз більшість картин Безбородька перебуває в Росії в Ермітажі та Російському музеї Петербурга, частина — в Ніжинському університеті.

У 1805—1817 рр. на надані ним кошти в старовинному полковому місті Ніжині був заснований ліцей, пізніше перетворений на гімназію, а ще пізніше на історико-філологічний інститут ім. князя О. Безбородька (нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).

Помер 17 квітня (6 квітня ст. ст.) 1799 року і був похований в Олександро-Невській лаврі в Петербурзі.