Вишкіл 10-ої морської авіабригади
- 26.06.17, 12:50



Главная проблема Путина сейчас - контакты. Очевидно, что он в глубокой изоляции, и для любого политика даже самые простые контакты с Путиным - это очень много лишних вопросов от журналистов и граждан. А для Путина - частичное облегчение этой изоляции. Главное, что преследует Путин, - возможность начала хотя бы имитации переговоров с американцами.
Сложившееся положение очень опасно для Путина и России, потому что ухудшение экономического и политического состояния страны происходит очень равномерно и постоянно. Последние ресурсы тают, их уже, собственно говоря, нет. Все становится очень плохо, но медленно, как Путин и сказал. Кремль постоянно думает об опасности всеобъемлющих санкций. Санкции, за которые недавно проголосовал Сенат США, - это намек на всеобъемлющие санкции. Секторальные санкции - это ведь очень серьезно. Любые сделки с РФ обладают повышенными рисками, пишет Константин Боровой для "Апострофа".
Последнее заявление Минобороны России, что они будут уничтожать любые летательные объекты в Сирии, могло бы стать поводом для Трампа отказаться от встречи с Путиным. Но я думаю, что встреча будет. Короткая. То есть мечта Путина о масштабной встрече, на которой будут обсуждаться и Сирия, и Украина, и невступление Украины в НАТО, и Крым, не сбудется. Переговоров в полном смысле этого слова, как и встреч с заранее сформированной повесткой и каким-то заключением соглашений, не будет. А встреча, которая может быть намеком на подготовку переговоров, возможно, произойдет. Даже предполагаю, что добросердечный Дональд Трамп может произнести добрые слова о возможности переговоров. Тем не менее, сделать прорывную акцию, как надеются в Кремле, пока невозможно.
Переговоры предполагают взаимные уступки, но Кремлем же не сделано совсем ничего. Понятно, почему Кремль, вместо того, чтобы решать проблемы, путем провокаций создает поводы для переговоров. А когда они не могут привести к результату, переговоры становятся бессмысленными.
Кроме Донбасса и Крыма, у европейских политиков очень много проблем: и единство Евросоюза, и ситуация в Сирии, вообще на Ближнем Востоке, и многие другие. Безусловно, проблема Украины - не главная на саммите. К сожалению. Мне кажется, для европейцев сейчас главное то, к чему призывает Дональд Трамп, - брать на себя больше ответственности за собственные решения и действия. Украинский кризис - это тоже результат бездействия европейцев. Если бы в 2008 году, во время начала войны в Грузии, реакция была адекватнее, если бы американцам не пришлось реально вмешиваться, чтобы остановить конфликт, а этим занимались бы европейцы, и не на уровне совершенно пустого соглашения Медведева-Саркози, может быть, сегодняшние проблемы Украины имели бы совершенно другой масштаб, европейские проблемы с единством выглядели бы иначе. Так что обсудить на саммите есть что, и очень много.


В Інституті славістики Віденського університету відбулося засідання журі Міжнародної премії Івана Франка, в ході якого було визначено цьогорічних лауреатів.
У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» перемогу здобула монографія «Нові причинки до історії української мови» професора Віденського унівеситету, президента україністів світу Міхаеля Мозера.
У номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» лауреатом визнано почесного професора Львівського національного університету ім. Івана Франка, академіка Олега Шаблія з його науковою роботою “Суспільна географія”.

Під час молитви “Анджелус” у неділю у Ватикані Святійший Отець Франциск привітав єрархію УГКЦ та паломників із України, котрі прибули до собору Святого Петра для вшанування ювілею 150-річчя канонізації священномученика Йосафата Кунцевича, українського святого мученика за єдність Церкви.

Крім того, у Ватикані у соборі Святого Петра у неділю понад 5 тисяч українських прочан молилися за мир та єдність православних і католиків в Україні. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.




В історії зі "СТРАНА.ua" та Ігорем Гужвою несподівано з'явилися цікаві факти про Анатолія Матіоса і його спроби проштовхувати у ЗМІ заказні матеріали. Виявляється його досвід у справі податківців - верхівка айсбергу.
Журналіст-розслідувач Олексій Бобровніков (працював в Укрінформі, Українських новинах, Комерсанті, на Інтері, 5 каналі, 1+1, зараз - за кордоном через загрози фізичної розправи) заявив, що рік тому головний військовий прокурор пропонував йому хабар за висвітлення скандальної справи вбивста депутата Грабовського у вигідному для ГПУ ракурсі. За цю послугу він пропонував журналісту 10 тисяч доларів США!
Символічно, що самого Гужву також звинувачують в отриманні хабаря у розмірі 10 тис. доларів. Напевно, в ГПУ все вимірюють єдиною таксою. Бобровніков тут робить висновок, що Матіоса після справи Гужви також можна "брати".
До речі, звідкіля у Матіоса такі гроші? Це ж більше половини його річної зарплатні головного військового прокурора! Невже він продав свій Rolex?!
Жарти жартами, але помічник Грабовського, який надав журналісту інформацію, через три місяці після розмови зник безвісти. А згодом, у січні 2017, був знайдений мертвим. Тож це не просто хабарники, це - реальні злочинці.
Журналіст Ігор Громов пише у Фейсбуці:
«Затримання Гужви, як на мене, дійсно підстава, розіграна АП та радикалами і його проросійська позиція тут ні до чого - занадто дошкульними для Порошенка були публікації "плівок Оніщенка", провладних темників та загалом досить якісної подачі Страна.UA косяків гаранта.
Другий момент. Якщо позбавлять недоторканості Лозового, Довгого, Дейдея, Розенблата і Полякова - неіснуючій коаліції прийде кінець і на осінь будуть перевебори в парламент.»
Важко погодитись з останнім твердженням пана Громова, кінець скоріше прийде Україні, ніж коаліції, якої насправді ніколи й не було, а вибори можливі лише тоді, як олігарх Порошенко наважиться прибрати Гройсмана, який останнім часом від рук відбився. Але ж у Фейсбуці ще багато чого цікавого пишуть. От, Ігор Овчар, наприклад:
«Порохоботи не перестають вражати рівнем інтелекту повсюдно підкреслюючи, що Гужва - людина Медведчука, а значить - агент Кремля. І тому подібне...
Ага, розумію.
Отже того самого Медведчука, що є членом української делегації на переговорах у Мінську. А в Мінську Україну представляють люди Порошенка, бо переговорників до Мінська делегував саме Порошенко. І тим умовам, про які домовились ці переговорники у Мінську - нема альтернативи, якщо вірити Порошенкові.
Оже Порошенко саме тому і підтримує "мінські домовленості", бо вважає їх добрими для України. Для України Порошенка - як мінімум. Який послав у Мінськ Медведчука. Людиною якого є Гужва. Який працює на Кремль. З яким бореться Порошенко. Заради збереження колективної Собачої Будки, которую, как ізвєстно, пастроіл сліпий офшорний Джек...
Про патріотизм, чесність, правду та логіку у мене все.
Але де тут інтереси України?»
Кращий допис на тему затримання Гужви зробив у Фейсбуці Олександр Ружанський:
«Пане Гужва, даю натирку! На безоплатній основі. Як завжди у мене. Дивіться сюди, що мусорам тре казати:
- Це ніяке не отримання бабла, а журналістське розслідування, як дівчатка Ляжка розкидають бабулєсами і ведуться на провокації. Ну суперпрофіт же!
Тут тільки головне не забути прецедент. Пам'ятайте, як нині відомий порохосос-нардеп, Володя Ар'єв , ще коли був юним журналістським бомбілой, тягнув через кордон пакован ганджюбасу, а його за це спакували пшековські прикордонники?
Я тоді думав, ща Вовчик буде, як нормальний пацан за легалайз топити і все таке інше. Так ні! Воно обгадилося з переляку і почало волати про журналістське розслідування. Типу, він просто хотів перевірити, як на кордоні з контрабасом канабісу і чи пильнують за цим погранці.
Більш дебільного безглуздя у якості виправдання важко було і уявити. Але, пшеки вирішили здихатися в бік України, від дотепного розслідувача наркотрафіку, завбачливо вилучивши у нього предмет незаконного перевезення.
І що ми маємо по факту? Наразі, замість тюремних мастюх, Володя Ар'єв носить на собі депутатську ксіву і їбло борця за законність і народне щастя.
Не зволікайте порадою,пане Гужва ! Ви ще в Раду можете потрапити. Ну і дунуть там паравоза миру на брудершафт з Вовчиком.»
Свободи слова в Україні вже майже не існує. Бидло повинно слухняно дивитись зомбіящик і по-тихеньку помирати, але без повстання. Бо ж Україна то вже майже Росія, чи ще ні? От і олігарх-главнюк Порошенко каже, що росіяни і українці — «это один народ». Ці його слова можна прочитати на проросійському сайті Медведчука «Український вибір».