
10 січня в мережі стартував ІV міжнародний флешмоб «United Ukraine», присвячений Дню Соборності України. Учасником флешмобу може стати кожен, хто підтримує Україну, прагне її єдності та припинення військової агресії з боку Росії, а триватиме він до 21 січня.
Цього року мета флешмобу – сфокусувати увагу світової спільноти на Україні, на тому, що тут вже 4 роки йде війна, гинуть люди, але українська нація є незламною та єдиною, і гідно протистоїть окупанту. Традиційно організовують акцію громадські організації «Батьківщина Молода» та «Ukrainians».
У 2017 році у флешмобі взяли участь понад 12 000 учасників із 63 країн світу та 214 населених пунктів в Україні. До флешмобу долучились губернатор штату Огайо Джон Кейсік, депутати Європарламенту Коразза Більдт та Валентінас Мазуроніс, конгрессвумен США Мерсі Каптур, Президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій, керівники церков, народні депутати України, губернатори та голови обласних рад, міські голови Сум, Маріуполя, Черкас та Луцька, посли України в Польщі, Португалії, Аргентині, Нігерії, Ірані, Йордані, Китаї, Кенії, Пакистані, Бельгії, Словенії та інших країнах.
Організатори очікують, що цього року флешмоб набуде ще більших масштабів та зможе об’єднати прихильників України по всьому світу. Щоб долучитись до флешмобу необхідно:1) Роздрукувати постер формату А4 з гаслом акції українською («УкраїнаЄдина») чи англійською мовою («UnitedUkraine»).
Завантажити постери в гарній якості можна за посиланням
2) Зробити фото з постером. Фото має бути горизонтальним і на ньому має бути одна людина.
3) Опублікувати фото на офіційній сторінці флешмобу, а також на своїх сторінках в соцмережах, обов’язково вказавши хештег #UnitedUkraine, країну та місто, де зроблено фото. Наприклад: Одеса, Україна #UnitedUkraine або Washington, D.C., USA #UnitedUkraine.
4) Позначити в дописі трьох своїх друзів та передати їм естафету флешмобу.
5) Надіслати фото в гарній якості (для друку) на електронну пошту [email protected].22 січня о 12:00 в коворкінгу «MediaHub» (м. Київ, вул. Суворова, 4/6) організатори флешмобу відкриють фотовиставку, на якій презентують журналістам та громадськості фото учасників флешмобу з різних країн світу та куточків України.
Довідка: 22 січня – величний день в історії України. 1919 року на Софіївській площі у Києві був проголошений Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Українська інвестиційна компанія ICU (Investment Capital Ukraine) допомагала президенту-втікачу Віктору Януковичу вивести з країни $1,5 млрд в період з 2012 по 2014 рік.
Про це свідчить судове рішення Краматорського районного суду, яке опублікувало арабське видання Al Jazeera.
У даному рішенні детально описується складна мережа компаній, які використовувалися для виведення грошей, а ICU виступала посередником щодо купівлі облігацій, деномінованих в доларах, від імені восьми кіпрських компаній на суму $1,5 млрд, відзначає видання.
Пізніше дані компанії були простежені до Януковича.
Краматорський суд передав секретну постанову в березні 2017 року. У ній перераховані сотні компаній, деякі з яких кіпрські, які фактично були "трубопроводом для викачування грошей з країни", зазначає Al Jazeera.
Вся фінансова мережа була описана як "злочинне підприємство", очолюване Януковичем. Також в документі названа організація "Секретаріат Сергія Віталійовича Курченко". Курченко - бізнесмен, який з'явився у віці 27 років зі статком у $400 млн і величезним нафтогазовим бізнесом. Він вважався "головним фінансовим директором" Януковича.
Дивіться також
При цьому в ICU повідомили Al Jazeera, що ретельно дотримуються всіх законодавчих та нормативних вимог до укладення брокерських угод з будь-яким клієнтом.
У компанії додали, що правоохоронні органи і регулятори ринку "глибоко заглядають" в операції з облігаціями, в яких вона брала участь.
Сама ж Гонтарєва зазначила, що, коли робилися транзакції, вона і ICU "не бачили нічого підозрілого".
Національний банк, за її словами, "підтвердив отримання коштів і фінансовий моніторинг підприємств-нерезидентів, тому у ICU не було ніяких підозр щодо цих компаній, оскільки всі документи і виписки з рахунків у Національному банку повністю відповідали вимогам чинного законодавства".
Група ICU створена у червні 2006 року, надає послуги з торгівлі цінними паперами, інвестиційно-банківські послуги, а також здійснює управління активами інститутів спільного інвестування. До її складу входять Інвестиційний капітал Україна, однойменна компанія з управління активами (КУА), банк Авангард і КУА-АПФ Трійка Діалог Україна.
У 2014 році новопризначена голова Національного банку України Валерія Гонтарєва пішла з посту глави ради директорів групи Інвестиційний Капітал Україна (ICU) і продала свою частку у групі.
Після продажу Гонтаревої частки в ICU основними партнерами групи залишилися Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко з частками 41,7%, а також Олександр Вальчишен і Володимир Демчишин, яким належить 6,5% і 9,9% відповідно.
У квітні 2017 року Гонтарева повідомила про відхід у відставку з поста глави НБУ.
ICU, як і сама Гонтарева, мають тісні зв'язки з урядом України. Так, після вступу на посаду президент України Петро Порошенко найняв ICU для продажу своїх активів. У квітні 2016 року ICU заявила про завершення передачі в "сліпий" траст компанії Rothschild Trust частки Порошенко в корпорації Roshen.

Професор Микола Гавронюк, український юрист-кримінолог, адвокат наводить вбивчі для правлячої влади дані, пише у Фейсбук Volodimir Bondal.
"Кількість засуджених українських військовослужбовців за військові злочини у 2015 році становила 2500.
Кількість тих, чиї злочини пов'язані з сепаратизмом, тероризмом та іншими діями ДНР/ЛНР, складає лише 210.
Різниця майже в 12 разів. Адвокат вважає, що для більш об'єктивного розслідування та судового розгляду справа про військовослужбовців повинна бути передана в інші регіони України.
Зокрема, про військову прокуратуру він каже: "Вони не збираються досліджувати ті 1200 злочинів з якихось причин, про які Україні нещодавно нагадував Міжнародний кримінальний суд"
"Судді, які зараз працюють на Донбасі, частково залякані, частково шантажовані. Вони постановляють більш м'які вироки через страхи за їх життя і долю своїх близьких. Це не можна назвати незалежним і об'єктивним правосуддям"
За його словами, сепаратистів та російських військових, які вчинили злочини в зоні АТО, піддають менш серйозним покаранням, ніж українських солдат. Навіть ті сепаратисти, які знаходилися на контрольних пунктах, отримували умовні терміни або штрафи".
Если вы зайдете на сайт энциклопедии и наберете фамилию штандартенфюрера СС, кавалера Рыцарского Креста с дубовыми листьями барона Манфреда фон Арденне (20 января 1907 — 26 мая 1997гг), то вы можете удивленно прочитать, что он лауреат двух Сталинских премий 1947 и 1953гг. За что???!
Талантливый физик. Автор 600 патентов. Один из пионеров телевидения.
Национальные премии ГДР за 1958 и 1965гг. Может, за телевещание? Наши источники хранят полное молчание — ну нет в мире этого человека. На самом деле это именно Арденне, а не Курчатов, сделал Сталину атомную бомбу и фактически подарил нам роль великой державы. Сделано это было для того, чтобы Германию спасти от англо-саксов и столкнуть Россию с Америкой.
Фон Арденне был любимым физиком фюрера. У него была своя частная лаборатория под Берлином, которую щедро финансировало министерство почт под немецкий «Уран-проект» (Kerwaffenprojekt) 1938-1945гг. Именно Манфред ф.Арденне разработал метод газо-диффузионной очистки изотопов урана (гексафторид, или шестифтористый уран,оказывается, газ) и разделения изотопов урана 235 в центрифуге.
Его лабораторию охранял полк СС. Бетонные укрепления, отборно-обученные солдаты — СССР надо было потерять три дивизии на штурм объекта и никаких шансов взять документацию и неповрежденное (не взорванное) оборудование, тем более никаких шансов поймать этих физиков, которые могли в один миг разбежаться и лечь на дно в западной зоне. И вдруг апрельское чудо — эсесовцы безропотно сложии оружие, весь научный состав лаборатории хочет сотрудничать именно с русскими, вся аппаратура и урановая центрифуга института сданы работающими, со всей документацией и реактивами.
Да еще органам НКВД в Германии достается 15 тонн металлического урана немецкого качества очистки — во грабанули!
Подтянутый господин барон едет в Москву с фрау Арденне, захватив великолепный рояль, эсесовскую парадную форму и картину в полный рост маслом от личного художника фюрера, где тот ему вручает дубовые листья к Рыцарскому Кресту — высшая награда райха (государства).
Он едет не один — свыше 200 виднейших физиков, радиоинженеров, ракетчиков едут с ним. Это Нобелевский лауреат, создатель ракеты Фау-3 Густав Герц, профессор, Вернер Цулиус, Гюнтер Вирт, Николаус Риль, Карл Циммер, доктор Роберт Доппель, Петер Тиссен, Профессор Хайнц Позе — несколько сотен лучших умов Германии едут в Москву, туда где была расстреляна и сгноена в лагерях профессура русских университетов, и где срок давали просто за дворянство.
Россия нищая и голодная, нет масла ни детям, ни раненым в госпиталях, шансов самим сделать атомную бомбу никаких, поскольку это требует миллиардных вложений, современных приборов и …мозгов. Желательно еврейских, как у Ландау. Или немецких, как у ф.Арденне. Но не как у Мехлиса, мать его туды…
Вместе с ф. Арденне эшелонами едет самое лучшее и свежее оборудование берлинского Кайзеровского института и собственного института ф.Арденне — Берлине-Лихтерфельде-Ост.
Едут даже немецкие электротрансформаторы — один из таких до сих пор без ремонта работает под г.Голицино М.О. Едет документация и реактивы, запасы пленки и бумага для самописцев, фоторегистраторов, проволочные магнитофоны для телеметрии и оптика… То, что Сталинская Россия вообще не выпускала, а некоторые позиции не может по качеству освоить и до сих пор. Рабоче-крестьянские мародеры вытаскивают лучшие станки и вывозят новенькие заводы из всех стран, не только из Германии, частная собственность не признается. Так под Веной в Австрии был полностью демонтирован новенький радиоламповый завод, вольфрамовые вакуумные печи которого сыграли большую роль. Австрийцы научились откачивать воздух ртутными вакуумными насосами, которые позволяли получать вакуум разрежением до 10 в минус 13 степени мм рт. ст. Для отсталой России это было недостижимо
В Москве быстренько строится концлагерь на Октябрьском поле. Вполне комфортный — герр ф. Арденне живет в двухэтажном особняке, на лестнице портрет фюрера и его при награждении Рыцарским Крестом.
Мой отец и мать кончили МИХМ в 1948г., и весь курс мальчики были распределены в этот концлагерь, который был зашифрован как НИИ Главмосстроя №9 -знаменитая 9-ка. Платили хорошо, главное — паек в голодной стране. Вместо общей амнистии — мужиков после плена гноили в лагерях, а в деревнях выли от одиночества бабы, которые не знали как прокормить детей.
Теперь там курчатовский институт, но правильнее было был назвать его именем Арденне. Немцы привезли также отработанные схемы промышленного атомного реактора и реактора-размножителя. Ведь именно они пионеры в атомной области, на о.Рюген Балтийского моря была взорвана первая испытательная мини-бомба, в Померании — вторая. При испытаниях погибли около 700 советских военнопленных («подопытные кролики»). Мощность — около 5 килотонн.
Каждому немцу придали по 5-6 наших инженеров — учеников, часто немецко-говорящих. Наши жили в казармах, могли выйти в город по пропускам, но указывали в пропуске куда, к кому, место. Например » к\т хроники, Пушкинская площадь, сеанс 14-30. Ф.Арденне никого не боялся, по праздникам разгуливал по лагерю в полной форме с наградами. Отец и мать часто приглашались к обеду, так как учили в институте язык и были немецкоговорящими, а мать неплохо играла с фрау Арденне в 4 руки на ф-но.
От НКВД был приставлен Игорь Курчатов, которого не надо путать с физиком Борисом Курчатовым. Если в мемуарах написано, что в Академии Наук было совещание Ладау, Капицы (будущих академиков СССР) и др. и упомянута фамилия Курчатов, то это Борис, а если Лаврентий Палыч с Иосифом Виссарионычем заслушали доклад — то это Игорь. Так чекист стал великим физиком.
Параллельно в промышленном реакторе объекта «Челябинска-40 был получен плутоний для первой совковой атомной бомбы, после её испытания немец доктор Н.Риль стал Героем Социалистического труда.
Тогда настал черед массового производства боеголовок и промышленных объемов очистки радиоактивного урана.
Сейчас понятна та наглость, с которой Сталин вел себя в 45г. на Потсдамской конференции — он знал, что немецкая бомба и немецкий уран уже у него в руках. Более того, теперь стало ясно, что японцы получали от немцев уран в обитых золотом ящиках, перевозимых на подводной лодке, имеются данные о проведении ими экспериментального взрыва у берегов Кореи. Последняя лодка весной 45г. всплыла и сдалась американскому эсминцу. Вот почему США ответили Хиросимой и Нагасаки, а не для запугивания Сталина. Этого маньяка уже поздно было запугивать, Арденне уже работал в Москве.
Затем Арденне перебросили в Сухуми, где на берегу бухты был постоен новый научный центр, центрифуга очистки изотопов урана. Объект носил шифр «А», потом А-1009 МинСредмаша, и я не советую гражданам отдыхать и купаться в Сухумской бухте без дозиметра. Отец с матерью переехали туда и до школы я жил в родной Абхазии. Было несколько аварий с выбросами изотопов.
Барон ф.Арденне был научным руководителем этого института (СФТИ Сухумский физико-технический институт). Большую роль сыграл также австийский ученых — радиотехник доктор Фриц. За эту работу барон получил вторую Сталинскую премию 1953г. и в 1955 году ему разрешили вернуться, но в ГДР.
В конце войны в 45 году у Германии были реактивные двигатели и серийные реактивные самолеты, первые зенитные ракеты, первые ракеты класса «воздух — воздух», была атомная промышленность, были инфракрасные танковые прицелы и гироскопическая стабилизация морских орудий, РЛС и станции селекции помех, прекрасные пеленгаторы. Были авиационные прицелы и гиростабилизированные навигационные приборы подводных лодок, «голубая» оптика и 1.5 вольтовые радиолампы размером с ноготь мизинца, крылатые и баллистицеские ракеты. Все это и куча разработок, документации и мозгов живых ученых досталось Сталину.
Столкнув Сталинскую империю с США и распадающейся британской империей, Германия получила шанс — и за короткое время встала с колен и превратилась во вторую или третью по экономике державу мира. Потом это сделала Япония, и заметьте, что без единого райкома, чекистов и руководящей роли партии. А в России — победительнице, люди мечтали о колбасе и масле из Москвы, и не могли купить лекарств умирающему ребенку. Я хорошо помню, как в 1982 г. я электричкой из Москвы сумками возил жратву голодным родичам в Калинине (Тверь).
Правильный ход сделали немцы, и я не совсем уверен, что это была личная инициатива барона ф.Арденне — сдать такую лабораторию без указания свыше — малореально. Любой офицерик тебя пристрелит вместе с твоей фрау. У него ведь был приказ и на этот случай.
Зайдите на сайт энциклопедии.
И помяните в церкви молоденьких советских дурачков 40-х годов, которые в хлопчатых белых халатах брали голыми руками радиоактивные изотопы, которые ведрами выливали радиоактивные отходы в ближайшую речку и мало кто из них дожил не то что до пенсии — до 30-40 лет. Было положено целое поколение молодых и талантливых, доверчивых, но просто глупых, которые проектировали дозиметры для других, но сами работали без дозиметров. Их вдовы и дети помнят о них.
Я помню своего отца. Кочнева Анатолия Тимофеевича, 1926 г.р.. Двадцать лет в атомной промышленности. И медленная нищая смерть от лучевой болезни.
Вечная им память….
И спасибо герру штандартенфюреру за атомную промышленность СССР, которую якобы создал Сталин. Правдивее сказать, ее нам подарили немцы!
Автор: Лель Ефлеон

Задумайтесь…
Хто чув в Україні про московський патріархат, поки його не нав*язали нам комуністи разом зі своєю мовою.
Чи може забули, як червоні окупанти палили хрести, нищили Біблії, влаштовували в храмах і монастирях конюшні, вбивали і везли до Сибіру українських священників.
То чому тепер, коли у нас є своя церква, в державі досі діє патріархат ворожої нам країни.
Все лихо, яке пережив і переживає український народ прийшло до нас саме з Московії…
Оце боєць, оце сила духу! Коли його вимінювали з полону, начальник контррозвідки незаконних збройних формувань «Хмурий» запитав: «Воювати ще будеш?» Буду! — відповів «Соболь».Коли його вимінювали з полону, начальник контррозвідки незаконних збройних формувань «Хмурий» запитав: «Воювати ще будеш?»
— Буду! — відповів «Соболь».
— А чого ти такий наглий?
— Я чесний! — хрипло промовив полонений.
Завжди охайна форма, акуратна навіть тут, у полях, борідка срібліє на обличчі нашого героя, а козацький оселедець підтверджує статус справжнього запорізького воїна. Тільки очі, такі втомлені та сумні, виказують всю гіркоту пройденого та пережитого за три роки війни.
45-річний житель Бердянська не зміг спокійно дивитися на все, що відбувалося в сусідній області, адже розумів: якщо не почати діяти, то проросійські провокатори зі своїм «русским миром» та «мирними» демонстраціями, на яких нищилася державна символіка, розповзуться і по Запоріжжю. Тож без вагань пішов у батальйон «Донбас», який тоді формувався.
Потім були бої проти «лисичанського гарнізону великого війська донського», «казакі» якого за два дні здали Лисичанськ та тікали вглиб українського Донбасу, трохи згодом — визволення Попасної, а потім…
А потім — «кровавий коридор» Іловайська, де й потрапив до полону. «Наші хлопці там були легкою мішенню для російських підрозділів, але навіть у такій ситуації давали «кацапам» по зубах, — згадує «Соболь». — Я добре пам’ятаю, як у полоні разом з іншими бранцями виносив тіла російських солдатів і так званих ополченців. В полоні було важко… — продовжує боєць. — Ті вояки мислять так, як їм нав’язала російська пропаганда: «бендерівські фашисти прийшли вбивати жителів Донбасу», і їх не хвилює, що закривати кордон від Росії, яка на той момент вже «віджала» Крим, йшли люди з усієї України — з південних регіонів, центральних, західних, північних, навіть з Донецької та Луганської областей. Два місяці провів у «есбеушних» підвалах Луганська. Потім почали міняти. Мені пощастило — був серед перших».
Повернувся, побув на домашній реабілітації. Втім не зміг Валерій довго сидіти вдома, хоча й має дружину та дітей, адже відчував, що потрібен тут, щоб цей клятий «русский мир» не дістався його рідного українського Бердянська, мобілізувався. Трохи згодом підписав контракт. В 2014-му був снайпером, зараз — командир бойової машини. Виконує поставлені бойові завдання на складному напрямку, де постійно намагаються проникнути ворожі ДРГ, та в них це не виходить.
Після Іловайська багато побратимів «Соболя» ще й досі вважаються зниклими безвісти, багато загинуло, ще більше поранено. Він знає, що завдяки тим хлопцям до його дому не дійшла «русская весна», яку зупинили в Донецькій області, де переважна більшість жителів саме через свої байдужість, пасивність та «нейтралітет» навесні 2014 тепер втрачають свої будинки, рідних та віру в мирне життя.
Війна триває, є поранені та загиблі наші хлопці є гірким підтвердженням того…
Іван БУРДЮГ