Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Корпорація "Рошен" сплатила 1,592 мільярда до бюджету України



Корпорація "Рошен" за підсумками січня-грудня 2017 року виплатила 1,592 мільярда гривень податків до бюджету України.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу компанії.

Згідно з інформацією, із зазначеної суми надходження від податку на прибуток становили 432,4 млн гривень, військовий збір - 13,4 млн гривень, ПДВ - 801,6 млн гривень. В якості єдиного соціального внеску (ЄСВ) було сплачено 171,6 млн гривень.

До місцевих бюджетів сплачено 172,9 млн гривень, з яких надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становили 160,8 млн гривень, а також податок на землю та ін. - 12,1 млн гривень.

У Тернополі презентували виставку "Емалі. Історія. Україна"

  • 03.02.18, 18:09

 У Тернопільському обласному художньому музеї відкрилася виставка "Емалі. Історія. Україна". 

Це мистецький проект художника Олексія Коваля з Києва. В експозиції представлено більш ніж 20 робіт, які виконані в техніці гарячої емалі.

На виставці є твори, які митець створив у різні роки своєї діяльності, щоб глядачам було видно, як зростала його майстерність у даній сфері. Адже О. Коваль вчився цього витонченного ремесла у майстерні І. М. Кириченка, а також опоновував тонкості емалі у приватних робітнях Європи, Китаю та Індії.

Його роботи відзначаються своєрідністю та неповторністю, він сміливо поєднує кольори, застосовує інкрустацію, використовує різні матеріали, як- то, срібло, мідь, бронзу, дорогоцінне каміння, і, звичайно, експерементує. Так, О. Коваль створив  у царині емалі серію українських портретів, козаків та гетьманів. Ці твори він представив серед своїх інших емалевих робіт та графіки в галереї КУМФу в Торонто. Також він учасник багатьох виставок як персональних, так і колективних. Варто сказати, що його роботи коштують від $1 тис до $10 тис.

Однак у Тернополі це перша виставка Олексія Коваля, і вона триватиме до 25 лютого.

Куратор даного мистецького проекту Ніна Бурневич. Вона сказала на презентації виставки "Емалі. Історія. Україна" в Тернополі:

Подорожуючи світом, вивчаючи різні мистецькі техніки, надихаючись історією кожної країни, яку відвідав, митець створює емалеві картини, присвячені різним культурам. Не оминув автор і українську тематику. Серія його українських портретів, козаки, гетьмани та українські пейзажі ще багато сторіч будуть розповідати світові про чарівність нашого краю. Таким чином, Олексій – майстер, котрий через свої емалеві твори відкриває Україну світові, а світ – Україні. 

Після Тернополя виставка емалей Олексія Коваля відвідуватиме й інші міста України в рамках мистецького проекту "Емалі. Історія. Україна".

Про це повідомляє "Тернопіль".

У Тернополі вшанували пам'ять Івана Пулюя

  • 03.02.18, 16:44

У Тернополі 2 лютого вшанували пам'ять видатного науковця та патріота України Івана Пулюя. 

Вшанування було приурочено до 100-річчя від дня смерті вченого. Цей масштабний захід відбувся у Тернопільському національному технічному університеті, яке сьогодні носить його ім'я.

Студенти, викладачі та запрошені особи відзначили цей день з особливою повагою. Промовці докладно розповіли про життєвий шлях та здобутки Івана Пулюя. А присутні віддали йому честь, поставивши лампадки до погруддя наукового діяча, яке знаходиться в холі ТНТУ.  До речі, Університет був достоєний імені Івана Пулюя 1995 року до 150 річчя з дня його народження.

Іван Пулюй був видатним український фізиком та електротехніком, винахідником та знаним у світі науковецем. Однак мало хто знає, що він був талановитим публіцистом та громадським діячем, який принципово сповідував українські патріотичні погляди. Наприклад, він вперше переклав українською мовою Біблію та Псалтир і запропонував під час Першої світової війни видавати ці українські примірники Святого Письма українцям, які йдуть на фронт. І Австро-Угорська висока влада погодилася на це! Тому що істинний патріотизм долає будь-які межі. 

Крім того, Іван Пулюй, ще будучи студентом 1 курсу Віденського університету, переклав українською мовою підручник із геометрії для українських гімназій, яких тоді взагалі не було. Також пізніше з Іваном Нечуєм-Левицьким та Пантелеймоном Кулішем він впорядковував підручники української мови.

До речі, ці всі патріотичні засади Іван Пулюй засвоїв, коли навчався у Тернопільській класичній гімназії, у якій спільно з братами Олександром та Володимиром Барвінськими став співзасновником таємного товариства української молоді «Громада». 

Отож, коли Іван Пулюй відправився до Відня на навчання, то був уже сформованою особистістю та українським патріотом. І впродовж свого життя ці свої переконанння він демонстрував і коли був студентом Віденської семінарії, і коли навчався у Віденському університеті, і коли працював науковцем у європейських фізичних лабораторіях, і коли був викладачем багатьох престижних вузів Європи, і коли був ректором Німецької вищої технічної школи в Празі, і коли був державним радником із електротехніки Чехії і Моравії.

Хоча Іван Пулюй відомий у світі науковець і винахідник, але він є видатним патріотом України. Адже своїми дослідженнями і громадською роботою він поширював думку в Європі про Україну.

Помер Іван Пулюй 31 січня 1918 року в Празі у Королівстві Богемія (Австро-Угорщина).

Про це повідомляє "Тернопіль".

22 сесія Тернопільської міської ради

  • 03.02.18, 16:37

Напередодні у Тернополі відбулася 22 сесія міської ради.
Через події в місті, наприклад, розірвання договорів із перевізниками Тернополя, депутати міськради дозволили укласти договір лізингу КП «Тернопільелектротранс», щоб створити єдину муніципальну транспортну компанію міста і придбати нові автобуси. 
З цією ініціативою виступив міський голова Сергій Надал. Так, міськрада планує купити в Європі 40 низькополих або напівнизькополих автобусів, що розраховані на 80-100 місць. В першому півріччі поточного року закуплять частину автобусів, а інші вкінці року. Таке рішення дозволить місту не залежати від приватних перевізників.
Також серед пріоритетних питань 22 сесії Тернопільської міськради було й ухвалити рішення, що під час урочистостей та національних свят на державних спорудах та комунальних установах разом із синьо-жовтим прапором обов’язково підніматимуть червоно-чорний стяг української національної революції.
Це питання також ініціював мер Тернополя Сергій Надал у відповідь про закон про заборону пропаганди «бандерівської ідеології» Сеймом Польщі. Депутати міскради також прийняли це рішення.
Сергій Надал прокоментував це питання, сказавши, що попри ухвалення зазначеного закону, Польща, як і раніше, залишається партнером Тернополя. Адже сім польських міст є офіційними містами-побратимами нашого міста, з якими розвиваються дружні взаємини.
«Тернопіль завжди мав прекрасні партнерські відносини з польськими містами. Тісно співпрацюють між собою освітні, лікувальні, спортивні та культурні заклади наших міст. І саме завдяки спільним проектами ми показуємо дружбу між нашими країнами та містами.
Переконаний, що жодне політичне рішення не може переписати героїчні сторінки нашої історії. Цим рішенням ми демонструємо, що не дозволимо іншим країнам переписувати сторінки нашої історії. І ще раз офіційно затверджуємо на міському рівні пошану до наших Героїв і їх вклад у боротьбу за Незалежність України».
Також на 22 сесії міськради було розглянуто й інші нагальні питання, в основному земельні.

Нехай горить у пеклі довічно!!!

  • 02.02.18, 21:23
У Рівному помер вбивця художника УПА Ніла Хасевича полковник КДБ Борис Стекляр
Борис Стекляр помер у Рівному

Колишній працівник КДБ СРСР Борис Стекляр, що був причетний до вбивства українського художника Ніла Хасевича та двох його побратимів 4 березня 1952 року під час облави на криївку, помер на 95-му році життя. Про це йдеться у некролозі, опублікованому в офіційній газеті збройних сил Росії «Красная звєзда», пише «Збруч».

Відповідно до інформації російської газети, Стекляр помер ще 18 січня після важкої хвороби.

«Світла пам'ять про відважного командира взводу фронтової розвідки, мужнього співробітника контррозвідки, що вміло виявляв у повоєнній Західній Україні залишену німцями аґентуру і зрадників, назавжди залишиться у наших серцях», – йдеться у часописі російської армії.

Про смерть колишнього працівника КДБ повідомив також рівненський сайт «Четверта влада». За даними місцевих журналіств, насправді Стекляр помер 17 січня.

«Увечері 17-го січня у своїй квартирі у Рівному помер 94-річний полковник КДБ СРСР Борис Стекляр», – пише рівненський сайт.

Нагадаємо, Борис Стекляр був одним з головних фахівців КДБ з боротьби з Українською повстанською армією на Рівненщині. Він фігурує у справі про вбивство двох або більше осіб в березні 1952 року, зокрема художника та члена референтури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича та двох його побратимів.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України почала розслідування за фактом вбивства Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Стекляром, який своєї вини не визнавав. За версією Стекляра, Хасевич, незважаючи на пропозицію здатися, убив двох своїх соратників, а потім застрелився.

Окрім того, у Рівненському окружному адмінсуді розглядали справу полковника КДБ Бориса Стекляра. Він намагався, всупереч закону «Про доступ до архівів радянських репресивних органів», обмежити доступ до своєї особової справи. На засідання він не прийшов, але зрештою звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду. Суд задовольнив його прохання.

Таки да!

  • 02.02.18, 21:15
Генштаб ЗСУ планує співпрацювати з громадськими організаціями учасників АТО, - Муженко
Суспільство — Роман Ганкевич, сьогодні, 20:082460

Генеральний штаб Збройних Сил України готовий підтримати громадські організації учасників АТО, які налаштовані на конструктивну співпрацю задля зміцнення обороноздатності країни. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Міноборони.

Як зазначають, таку позицію озвучив у п'ятницю в рамках круглого столу за участю представників громадських організацій, які об'єднують учасників і ветеранів АТО, начальник Генерального штабу - головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко. «Створення потужної системи територіальної оборони, оптимізація діяльності її структури й підготовки завжди залишаються серед головних пріоритетів Збройних Сил України. В цих питаннях, які тісно пов’язані також із підготовкою кадрового резерву для Збройних Сил, ми розраховуємо на сприяння з боку учасників АТО та створених ними громадських організацій, які справді налаштовані на співпрацю», - зазначив Муженко.

Він окремо зауважив, що ЗСУ залишаються поза політикою, цього принципу мають дотримуватися і громадські організації учасників АТО, які хотіли б співпрацювати зі ЗСУ. «Вони не повинні дозволяти політичним силам різного ґатунку використовувати себе як фактор дестабілізації держави», – наголошується в повідомленні.

Віктор Муженко відзначив, що зараз громадські організації учасників АТО відіграють важливу роль у військово-патріотичному вихованні молоді та в опануванні базовими військовими навичками. На його думку, ще однією функцією, яку можуть узяти на себе громадські організації учасників АТО - згуртувати навколо себе цивільних осіб, які з певних причин не можуть стати на військовий облік, але хотіли би брати участь у захисті країни.

«Організація системи військової підготовки для таких громадян є важливою функцією громадських організацій, за сприяння військових комісаріатів», - зазначив головнокомандувач ЗСУ.

Нагадаємо, у січні повідомлялося, що в Генеральному штабі ЗСУ запрацювала Рада резервістів, яка виконуватиме функції колективного дорадчого органу при Генштабі. Завдяки створенню цієї Ради резервісти зможуть напряму надавати свої пропозиції до керівництва ЗСУ, надати допомогу в опрацюванні законодавчих ініціатив та просто просувати саму ідею служби у резерві як інструмент посилення обороноздатності країни.

Герої твої Україно!!!

  • 02.02.18, 21:05
"Состояние угнетенности не было ему знакомо": История "Полтавы" – снайпера из 54-й бригады

Он запомнился собратьям как очень хороший и светлый человек

Сергей Алексеевич Сергиенко

Оригинал на странице Яна Осоки в Facebook

Привыкнуть к войне невозможно, хотя она внутри каждого. И однажды она может посетить ваш город, городок или село в виде микроавтобуса с темными окнами, на лобовом стекле которого будет белый лист, а на нем - три страшные цифры.

Вот она и пожаловала в одну деревню, и люди, настоящие люди, для которых слово "война" не является пустым звуком, опускались на колени и не сдерживали слез, встречая того, чья душа взлетела в зимнее небо одинокой птицей.

Люди встречали того, кто заплатил за их покой и жизнь. Люди встречали своего солдата.

Сергей Алексеевич Сергиенко (позывной "Полтава") родился 22 июля 1988 года в с. Новоаврамовка Хорольского района Полтавской области.

Закончив 11 классов Новоаврамовской гимназии, в 2006 году поступил в Хомутецкий зооветеринарный техникум, где получил специальность ветеринарного фельдшера. Работал по специальности в агрохолдинге "Астарта" и оператором на молокоблоке.

Он сам себя называл не "Сергей", "Сережа", а "Сергей Алексеевич" за огромное уважение к своему отцу, которого он рано потерял, но не потерял большой любви к папе, который научил его ценить жизнь и оставаться человеком.

С детства всегда был рядом с родителями во всех делах, никогда не оставлял свою семью без помощи и поддержки, не чурался никакой работы. Везде нужны были его рабочие руки: и дома по хозяйству, и в строительной бригаде, и на местной животноводческой ферме, где с удовольствием с друзьями он выпасал скот.

Сергей Алексеевич с детства очень любил историческую литературу, зачитывался ею, глотая одну книгу за другой. Также увлекался футболом и компьютерами.

Всегда был приятным в общении, искренним и добрым, обычным сельским парнем, который всеми силами заботился о своей семье и дорожил друзьями, которых у него было много, ведь душа его не была запятнана жестокостью. Она напоминала колодец, наполненный чистой и прозрачной, как слеза, водой.

27 октября 2016 года он подписал с ВСУ контракт.

Солдат, снайпер 1-го отделения взвода снайперов 54-й отдельной механизированной бригады.

Даже на войне Сергей Алексеевич никогда не впадал в депрессию - состояние угнетения не было ему знакомо. Он запомнился собратьям как очень хороший и светлый человек. На войне Сергей Алексеевич увлекался физической культурой, много времени проводил за тренировками. Ему было свойственно ставить перед собой почти невозможные цели, а потом пробовать различные варианты их достижения.

Погиб 22 января в 07:45 в районе Светлодарской дуги в результате осколочных ранений, полученных во время обстрела взводного опорного пункта из 82-мм минометов. Сергея Алексеевича не успели довезти до больницы, по дороге его сердце остановилось.

Похоронили его 24 января в родном селе. У него остались мать и две сестры.

Главным врагом человеческой памяти является обезличенность. Сухая статистика не в состоянии раскрыть жизненные пути погибших в боях и под обстрелами воинов. Ведь война не останавливается, она продолжает жить внутри всех тех, чьи сердца вздрагивают каждый раз от известий о безвозвратные потери среди наших бойцов.

Среди ребят, которые не пускают войну дальше. Каменщиков, айтишников и ветеринаров. Пулеметчиков, стрелков и снайперов. Влюбленных, женатых и сирот.

Наших защитников, обычных необычных ребят из украинских городов, городков и сел.

Ян Осока

Фанатам шоколадного кунілінгуса

  • 02.02.18, 16:56
Аслунд: українська влада не бореться з корупцією, вона з неї живе
2037 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
П'ятниця, 2 лютого 2018, 12:31

Шведсько-американський економіст Андерс Аслунд вважає, що українські високопосадовці не зацікавлені в боротьбі з корупцією, бо контролюють економіку і отримують від цього прибутки.

Про це він розповів в інтерв’ю ЕП.

"Хтось може запитати, чому високопосадовці можуть бути зацікавлені в уникненні економічного зростання. Відповідь така — тому що вони живуть на прибутки з монополій. Вони отримують прибутки, бо контролюють економіку", - каже Аслунд.

Він наголошує, що якщо в економіки багато інвесторів, топові чиновники матимуть менше контролю над економікою, тоді зникнуть прибутки і вони стануть біднішими.

"Зазвичай в дуже бідних країнах дуже багаті керівники, бо вони не обмежені в доступі до фінансових ресурсів. Немає ніякого взаємозв’язку між багатством керівництва держави та багатством народу", - заявив економіст.

За його словами, це можна побачити на прикладі республік колишнього Радянського Союзу.

"Єдиною країною в регіоні, де гарантується право власності, є Грузія. Це те, що потрібно Україні. Отже, головне питання — чи забезпечать очільники держави право власності, чи ні", - повідомив Аслунд.

Він наголосив, що українські високопосадовці радше більше заплатять за облігації, ніж візьмуться за боротьби з корупцією.

"Бо вони зацікавлені в корупції, вони з неї живуть. Генпрокурор Юрій Луценко, мабуть, отримує багато грошей за те, що не бореться з корупцією. Якби він боровся з корупцією, він би нічого не заробляв, крім своєї невеликої зарплати", - підсумував економіст.

Раніше Аслунд висловив думку, що до виборів президента, які відбудуться в 2019 році, МВФ чи Європейський союз не дадуть Україні кредити.

Читайте повний текст інтерв’ю за посиланням.

Економічна правда

Тю на вас, пшеки!

Тю!  Тю на вас, пшеки!  ("Мішанка - 2018")




Особисто я не маю іншої реакції на повідомлення про антиукраїнську законодавчу діяльність в Польщі, як сказати сповна аналітичне і логічне:  - Тю! Тю на вас, пшеки! Подуріли зовсім - чи що?
Неначе щось там у пшеків "перемкнуло" з тим історизмом. Прийняли закон проти українського націоналізму в Польщі посеред поляків. Якби наша Верховна Рада України прийняла закон проти розповсюдження польського націоналізму в Україні, то ми би дружно запитали одне-одного: - А що воно таке? 
Або у ВРУ взяли і прийняли закон про кримінальну відповідальність за невизнання окупації України в 15-17 віках Польщею, а українські громадяни вперто намагалися зрозуміти, нащо то їм? В чому сенс подібного законодавчого процесу?
Можна також прийняти закон про геноцид українського народу кримськими татарами, через що ми в Україні маємо право на Крим в якості репарацій і сатисфакції. І значно-значно більше, аніж якесь північне Московське князівство. 
Ще крутіше було би прийняти закон про "відновлення Української Держави" в її історичних межах. Причому не обмежуватися часами Української Народної Республіки 1917 року, бо то однозначно дурне, оскільки тоді держава існувала фактично суто на папері, - а за реальними віковими масштабами державного утворення часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого - ось де наші пра-українські землі! То є Україна! А хто того не визнає - до буцегарні!
З іншого погляду то якось навіть приємно українцям така увага з боку польських урядовців і їх наукового обормонду та електоральних драбів до пам'яті про українських націоналістів. Ще б! Німці мільйони поляків знищили - забулося! Москалі віками ділили і топтали Польщу - простилося! А українці якось набили пику полякам - навічно злосні. І прощення не буде! А нам то до дупи! І чисто українському, а не європейському значенні такого посилання.
Поміркована реакція з боку українського керівництва і повний "ігнор" з боку нашого суспільства на польські законодавчі бздури є сповна правильна і адекватна. Як хочеться людям подуріти - нехай дуркують. Вільна країна і можуть робити що завгодно.
З боку українців у відповідь варто хіба що створити громадську організацію по наданню безкоштовної допомоги адвокатів тим громадянам Польщі, які будуть притягненні до відповідальності за цим законом "антибандерівського" скерування

Богдан Гордасевич
 02.02.2018