Колись в кінці часів М. Горбачева стались такі тенденції, що здавалось говорити і вчити українську мову було головне. Однак мої основні захоплення по технічній та іншій самоосвіті звичайно ж подавались виключно російською мовою. Підручники по малюванню, фото, радіохоббі, садівництво, моделювання... а вжеж російською мовою, та і романи про кохання теж. Тим часом до нашої школи надійшло чотири екземпляри Біблії українською мовою. Хочете вірте чи ні, а більш менш говорити мовою земляків я навчився виключно через вивчення Біблії, тривалістю 10 років. Ось тому мій блог спрямований виключно до української аудиторії і не просто, а найкращої і мислячої людини. Між тим у блозі є одне свідчення, що має вказувати на любов росії до україни, чи хочаб меншої її часточки. Так званна "Заставка" є відтворенням російського програміста, а саме Тимофей Ха з Москва. Ця програма є працею любові російського народу. Але в моєму блозі ще постає питання: чи є в Україні щаслива людина? Це саме кумедне питання і дуже важливе. Отже мій блог це пошуки і відкриття. Справа в тому, що та серія заміток де я усердно шукав щасливих людей під заголовком "Усі щасливі, однакові" я спробую перенести у вигляді повтору до спілки "Ми любимо тебе, Україно!", а в одночас і передивлюсь ці повтори сам. Схилила ж мене до цієї задумки не партизани і не німці, а малюсінька дівчина віком 15 років, що є у списку моїх тутешніх друзів.