Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Присвячено Голодомору

Понад 160 годин телеефіру державних ТРК буде присвячено Голодомору
23 листопада 2011 о 12:04

Понад 160 годин телевізійного ефіру та близько 70 годин радіоефіру присвятять 26 листопада державні телерадіоорганізації вшануванню пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. Про це повідомляє Державний комітет телебачення і радіомовлення.

Державні ТРК широко висвітлюватимуть жалобні заходи, які відбудуться по всій країні, а також демонструватимуть передачі, художні та документальні фільми, присвячені цій тематиці.

Перший національний транслюватиме всі заходи за участю керівників держави, членів уряду, представників громадськості, а саме — скорботну ходу та покладання квітів до Меморіалу пам'яті жертв голодоморів, Молебень в пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій, а також концерт-реквієм, який відбудеться в Національній опері України.

Розклад жалобних трансляцій Першого національного 26 листопада (за даними прес-служби каналу):

12:30 — концерт-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні за участі президента України Віктора Януковича та перших осіб держави. Концерт відбудеться в Національній опері України.

13:45 — художній фільм «Час скорботи і пам'яті».

14:30 — художній фільм «Голод-33» Олеся Янчука за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». В основі сюжету — історичні події 1932—1933 років, коли злочини сталінського режиму призвели до трагедії — Голодомору в Україні.

16:25 — художній фільм «Холодне літо 53-го». Події фільму розвиваються в 1953 році. Міністр внутрішніх справ СРСР, перший заступник голови Ради Міністрів Лаврентій Берія після смерті Сталіна провів амністію і на свободу було випущено багато в'язнів. У тайзі приховується адміністративна група бандитів, які один за одним вчиняють злочини. В пошуках їжі та засобів пресування вони знаходять селище, де на катер чекають двоє політв'язнів — колишній капітан розвідки на прізвисько Лузга та інженер Капалич. Їм двом і доведеться врятувати безпомічних людей від банди рецидивістів...

20:45 (з продовженням о 21:50) — Молебень у пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій.

Обласні ДТРК висвітлюватимуть жалобні заходи, що проходитимуть у регіонах за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил.

Також у сітці мовлення державних ТРК 26 листопада заплановано трансляцію документальних та художніх фільмів, тематичних програм про події часів голодоморів. Зокрема, художній фільм «Голод -33» крім Першого національного покажуть «Всесвітня служба УТР», Полтавська, Черкаська ОДТРК та інші. Документальні фільми «Хлібна гільйотина», «Технологія геноциду» транслюватиме Сумська ОДТРК.

Низку документальних фільмів, загальний хронометраж яких складатиме понад сім годин ефірного часу, покаже «Всесвітня служба УТР». Це фільми «Великий злам», «Пейзаж після мору», фільм-монолог «Долі. Марія Власівна Дубініна», а також документальний фільм Євгена Шаботенка «Чорний колір порятунку», присвячений пам'яті жертв голоду 1946—1947 рр.

В ефірі державних ТРК також вийдуть документальні проекти власного виробництва. Телеканал «Лтава» демонструватиме документальний цикл «Голодомор-33. Останні свідки», у якому про пережиті випробування свідчать земляки. Волинська ОДТРК покаже документальні проекти своїх колег з інших регіонів — «Люди і долі» Київської ДРТРК, «Доки горить свічка» Донецької ОДТРК, «Справа №» Миколаївської ОДТРК, «Хліба щоденного дай нам» Запорізької ОДТРК, «Без права на забуття» Рівненської ОДТРК, «В апогеї зла» Хмельницької ОДТРК, «Філософія життя» Новгород-Сіверської ДМТРК. Водночас мешканці Черкаської області побачать програму Волинською ОДТРК «33 хвилини пам'яті».

У жалобний день державні мовники утримаються від трансляції рекламних матеріалів, гумористично-розважальної відео- та аудіопродукції. На будівлях телерадіоорганізацій 26 листопада будуть приспущені державні прапори.

http://ridna.ua/p/ponad-160-hodyn-teleefiru-derzhavnyh-trk-bude-prysvyacheno-holodomoru/

Розішліть далі. О 16 год. 26 листопада - запаліть свічу у вікні і вшануйте "хвилиною пам'яті" жиртви голодоморів в Україні

Майдан.Сентиментально и не очень

Я вернулся в Киев из Донецкой области 24 ноября, на третий день так называемой революции. Как раз из этого дня в моей памяти и сохранилось два главных впечатления о Майдане. Суть происходящего стала очевидной:  огромная площадь, на ней сцена. Под сценой стоит тысяч 60 киевских офис-менеджеров, вообразивших себя революционерами и примкнувших к ним приезжих голодранцев. На сцене стоит 15-20 миллионеров в оранжевых шарфах, а эти 60 тысяч полунищего вида и офисные клерки кричат им «Так! Так! Так!». Суть происходящего стала очевидной – идет ожесточенная борьба за то, чтобы эти миллионеры стали миллиардерами.

И все-таки, не это стало главным для меня в этот день. Перед моими глазами до сих пор стоит совсем другая картина. Это длилось всего минуту-полторы, но именно эти полторы минуты и стали для меня Майданом. 

Полный текст:

http://sd.net.ua/2009/11/22/dva_vpechatlenija_majjdana.html

З.Ы. Ну и как бонус:

Азаров на сцене Майдана:

День Свободи! Так! І тільки так!

В моєму житті якщо і була якась важлива подія, якою я пишаюсь, то це прекрасна Помаранчева революція.
Хто і що б  не казали-нарікали, що то зле, а то не так - мені на всі ці балачки начхати. Як мало важить чи робити цей день святом чи ні - важливо те, що цей день був!
Єдине, що хочу відповісти на одне гниле провокаційне питання: "А що  тобі дала та свобода?" - Мені свобода дала відчуття власної гідності, а це - прекрасне відчуття!
І ще я надзвичайно гордий своєю країною Україною і нашим українським народом, що тоді в листопаді-грудні 2004 доказав свою силу і волю, як і в 2010 доказав свою мудрість, як це не парадоксально звучить, обравши президентом України Віктора Януковича. Чому так? Подумайте... Моя думка чітка: тому що ми не боїмося! Не боїмося бути демократичними і надавати владу опонентам, які нам не дуже симпатичні. Ми не боїмося!
Я можу написати трактат, якою була психологія народу в Україні до Помаранчевої революції і після, але зміст його буде однозначним: 24 серпня 1991 року ми стали незалежними як держава, а 22 листопада 2004 року ми стали державним народом!
"Ми не бидло і ми не козли -
Ми України доньки і сини!"
Наводжу цю знамениту фразу ось чому: по кількох місяцях після означених революційних подій у школі, де вчилась тоді в 4 класі моя донька, стався ось такий випадок: вчителька чимось була на клас злосна і обізвала всіх учнів "що вони не діти, а якась худоба..." і тут весь клас, що до того сидів понуро, без жодної домовленості раптом дружно продекламував вище наведену фразу. Для мене це є головним! Наші діти відчули, що батьки стали вільними людьми! І вони також є вільні!  І це є щастя!
Вітаю усіх-усіх з свободою!

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
22. 11. 2011

http://www.youtube.com/watch?v=PZLmE1OW2nU&feature=player_embedded#!
Рекомендую:
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/11/21/5446/

Праздник

  • 22.11.11, 12:00
Всех с праздником свободы!
Как это было...
http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/11/21/5446/

Для чого???...

  • 22.11.11, 07:11

Тепер у "противагу" попередньому відео трішки позитиву.. трішки..

Ви помітили, як потекла "слина" у ведучих??.. У наступних виступах дівчину "попустять".. 

Бідна дівчинка :( навряд чи ми її побачимо дорослою... 

Олена у фіналі виступила значно.... не так.. а тут саме ТО.. за що її і попустили у фіналі, хоч вона і "перемогла"..

За кордоном такі ж люди.. і такі ж діти не по-дитячому дорослі.. і дорослі від них так само "в ауті"..   

і нема різниці, який у тебе колір шкіри і розріз очей...

і скільки Тобі років... 

але НАВІЩО виставляють цих дітей не весь світ??..

ці діти не розуміють свого призначення і ХТО пробуджує людей їх голосом і діяннями їх.. і ДЛЯ ЧОГО...

скоріш за все, ми їх більше ніколи не побачимо і не почуємо їх ТАКИМИ :(

як і не почуємо їх голосом по-справжньому УКРАЇНСЬКОЇ пісні.

Свобода кольору сонця

  • 22.11.11, 00:08
 З святом Свободи!

Страхуйте только то, что нужно вашей родной партии!

Анекдот: Партия регионов решила застраховать каждую руку депутата Чечетова на миллион долларов. Ввиду их большой ценности для партии.





Противага сьогоднішній владі

  • 17.11.11, 21:09
В Україні є людина, здатна стати українським гітлером... Це цілком серйозно...

Думаю, що це Ляшко...

Пісні на слова Олеся Бердника (1)

  • 17.11.11, 11:11

В гонитві за примарами долі, ми втрачаємо Парадигму і те світобачення, котрі напрацювали наші пращурі..

У більшості своїй ми навіть не маємо уявлення ЯК думали, ЯК мріяли, ЯК насправді любили українці навіть якихось сто років тому..

Те, як ми думаємо, мріємо, кохаємо і бачимо навколишній світ - переважно нав'язано українцям (та і не тільки їм) останні років 50-70..

Шукати своє - ось задача наступних поколінь..

Олесь Бердник шукав серед зірок, повертаючись час від часу до Витоків..

http://uk.wikipedia.org/wiki/Олесь_Бердник

http://www.berdnyk.com.ua/gallery/personal/

http://www.berdnyk.com.ua/

http://archivsf.narod.ru/1927/oles_berdnik/index.htm

і ось тут неформальне інтерв'ю із другою його дружиною:

http://www.khpg.org/archive/index.php?id=1197812917

"Рускій мір"

  • 17.11.11, 09:16

Давно вже не викладав ніяких творів нашого луцького поета Валерія Гнатюка. І ось - приймайте , тільки сьогодні написаний...

Недавно проповідь почув чинуші від чернецтва

(назвати пастирем його язик не повернеться).

Приперся він з чужих країв, що ми колись хрестили, Коли в нас гради вже були – вони в лісах сиділи: Ходили в шкурах, пили кров і в голих спали ямах, Молились фалосам своїм, палили Божі храми. Отак варився той казан – з мокші, татар, чухонців, І кров слов’янська там така, як левова в болонці, Однак «Святою Руссю» їх той в рясі називає, І про якийсь там «русскій мір» захоплено волає. Кричить про єресь і розкол, придумані канони, Кляне людей, що утекли з імперського полону, І церкву мати древній рід чомусь свою не сміє, Бо мови нашої Господь, мовляв, не розуміє. І воля наша золота йому кілком у сраці, Для нього внуки козаків – розбійники і ланці. Хрипить, що нації нема для Неба і для Бога І лиш під зіркою кремля до раю нам дорога. І сяйво істини одне – в московському бедламі, «Богоугодний» рабський дух, базари під хрестами. Закінчив проповідь свою, бігом перехрестився, На «Ролекс» глянув золотий, у чорний «Лексус» всівся І хутко ринув в заміський «прескромний» ресторанчик, Де вже пахтіли осетри, куріпки і кабанчик.

 

Я тут згадав, що наш Господь навчав людей любові, Ходив Він пішки по землі (чи їздив на ослові). Майна ніякого не мав, одну лише хламиду, Казав чужинців не ганьбить і ворогів любити, Учив, що лиш через Христа є до Небес дорога, І коли ближнього клянеш – тоді не любиш Бога. Мабуть забув учення це чернець у позолоті, Бо щось я бачу геть не те в мордовському болоті.