Про це повідомив Народний депутат України (фракція НУ-НС, депутатська група «За Україну», голова полтавської «Просвіти») Микола Кульчинський в ефірі Першого національного каналу. «Я хочу подякувати усім жертводавцям, хто на сьогодні здав великі суми грошей: це фракція НУНС, яка майже повністю здала гроші, це Владислав Кириченко («Наш Формат»). Це - глава Секретаріату Президента Балога, який дав 160 тисяч грошей», - сказав Кульчинський. Також депутат повідомив, що «на підході» найближчим часом ще 200 тис. грн. Як уточнили Новинам Полтавщини у товаристві "Просвіта", на сьогодні сума зібраних коштів складає 228 700 грн.

Також Кульчинський закликав усіх українців долучитись до збирання коштів. «Я хочу звернутися до всіх громадян України, які не є гнилими, так би мовити, … «не дай боже гнилою колодою по світу валятися», які зберегли українські почуття, український дух, попри все зробити так, щоб у Полтаві пам’ятник гетьману стояв. Інакше це буде сором перед нашими нащадками…» , - сказав народний депутат.

«Просвітяни» переконані, що пам'ятник Мазепі стоятиме на Соборному майдані у Полтаві, а імена всіх жертводавців викарбують на спеціальній дошці перед монументом.

"Майдан".

Девіз сайту - "Каждый имеет право жить лучше".

От Черновецький і живе краще за рахунок своїх "бабушек"...

Таке враження, що мер Києва серйозно готується до виборів Президента України.

Опитування-голосування: За кого ви голосуватимете, якщо на Президентських виборах у 2010 році буде двоє кандидатів - Тимошенко і Янукович?

Опитування-голосування: Коли в Україні закінчиться політичний хаос?

Бандера Степан Андрійович - (1 січня 1909 - †15 жовтня 1959) — видатний політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття.



В 1929 вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), а в 1933 був затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. В 1934 заарештований за національну діяльність і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув'язнення. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 був звільнений немецькою владаю з тюрми. Прибувши до Львова, разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах всієї України. Після початку радянсько-німецької війни 1941-45 ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності, бере активну участь у формуванні батальйонів «Нахтигаль» і «Роланд». Але успіхи німецької армії і швидке просування на схід стали приводом для Гітлера відмовитися від ідеї появи «украинского государства» й Бандера був заарештований окупаційними властями і ув'язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен.



Після виходу з нацистського концтабору у 1944 р. Степан Бандера знов зайнявся організаційними питаннями діяльності ОУН, знаходячись за межами України, на території Західної Німеччини аж до своєї загибелі. У 1959 р. у Мюнхені агент КДБ львовянін Б.Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив Бандеру - але потім розкаявся та у 1961 році перебіг і здався у Західному Берліні, офіційно отримав 8 років ув'язнення.



У 2005 році колишній голова КДБ СРСР Володимир Крючков визнав, що «вбивство Степана Бандери було одним з останніх усунень КДБ насильницькими методами ворожіх елементов».


Посмертна гіпсова маска С. Бандери
.

В проекте киевского городского бюджета на 2009 год не предусмотрена закупка книг для муниципальных библиотек столицы. Об этом сообщил председатель комиссии Киевсовета по вопросам культуры и туризма, советник Премьер-министра Украины Александр Бригинец.

"В предварительном бюджете Киева, который в среду получили депутаты Киевсовета, много странных вещей. Но одна из самых поразительных - отказ КГГА покупать книги для муниципальных библиотек Киева", - отмечает А.Бригинец.

По его словам, если некоторые статьи бюджета из-за финансового кризиса сокращены на 10-30%, то строка о покупке книг в разделе "Культура" исчезла целиком.

ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство

Як приємно відчувати біль тіла після вчорашнього концертного слему. В принципі, не так воно вже й болить, але таки відчувається де-не-де. Це, мабуть, одна з головних причин, чому я полюбляю відвідувати праві розважальні заходи - можна відірватися від всієї душі.
Все було організовано шикарно, як на мене. Прийняли нас місцеві на належному рівні. Але це стосується тільки чернігівської сторони, за що хотілося б їм всім, без виключення, висловити свою подяку. Без них нам би було дуже складно. Або взагалі все обломалося б. Деякі київські люди віднеслися трохи невідповідально. Тим не менше, все вийшло добре.
На самому дійстві довго сидіти не довелося, хоч то був якийсь культурний центр. По сусідству (через кімнату) була бібліотека та дитячий кружок чогось там. Незвичайно було спостерігати малих років по 10, які бігали в коридорі поміж скінхедів зі свастиками на футболках. Відповідно пива не розливали, і всі були весь концерт майже тверезі. Але все на краще. То було б зайве. І так голова трохи боліла... Людей було небагато відносно минулого разу, хоча могло бути і менше. Також ніби були гості з Білорусі (Гомеля), хоча як їх вирізнити з натовпу? ) Знайомий казав, що туди занесло двох чорножопих з якогось дива, але напевно невідомо: шифрувалися вони добре...
Порадували всі групи без виключення. Навіть бард. Першою виступав гурт Ар'я Варта, учасники якого напередодні зайшли до нас на хату перепочити після дороги із Запоріжжя. Майже відразу почалося місиво українських неонацистів перед сценою, чого я чекав вже давно, так як на Коловорот в Харкові цього року не попав, на жаль. По ходу не втримався, щоб не купити собі нову футболку. Все одно гроші існують, щоб їх витрачати. Тим більше на таке діло. Ночувало нас людей 10-12 на одній хаті. Разом з нами там примостилися хлопці з групи Дев'ятий Вал (Донецьк). Цікво було поспілкуватися. Ніч видалася веселою.
Фотки викладу, може, трохи пізніше. Все було тільки вчора...

Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639 — †21 вересня 1709) — гетьман Козацької держави в 1687—1709 рр. Спочатку вважав можливою співпрацю з Москвою, але політика Петра I в Україні в період Північної війни призвела до розриву Мазепи з Росією. У 1708 р. уклав угоду з Карлом XII про приєднання до антимосковської коаліції. Після поразки шведської армії під Полтавою емігрував. Помер у Бендерах, похований у Галаці.

Найбільш автентичним зображенням І.Мазепи є "портрет з родинної збірки Бутовичів":



По розпорядженню Петра I, Московська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. Обурений незалежною від Імперії поведінкою Мазепи разлючений Петро І навіть заочно нагородив Мазепу медаллю Іуди, яку було створено в єдиному екземплярі у 1709 році:



Рішення Мазепи відмовитись від союзницьких стосунків з Московією досі розглядується офіційною російською (як раніше і царистською, і радянською) історією як зрада і порушення Переяславської угоди. За часів перебудови 1986—1991 рр. в СРСР уперше були дозволені публікації з іншою трактовкою дій гетьмана. Після проголошення незалежності Україною 1991 року, I.C.Мазепа став національним героєм в офіційних історичних дослідженнях, підручниках і центральних мас-медіа. До цього часу Російська православна церква та Українська православна церква (Московського патріархату, яка до речі знаходиться на вул. ім. Мазепи ) анафему не зняли. Тому в Києво-Печерській лаврі Мазепу досі піддають анафемі, а у Михайлівському монастирі моляться за упокій його душі. Шана Мазепі знайшла віддзеркалення і на українських грошах в т.ч. й на срібній монеті:

Як повідомляє УНІАН, Віктор Пинзеник пішов у відставку з посади Міністра фінансів. Він пояснює, що його всі дістали.

На Вашу думку, що тепер буде з урядом Тимошенко?

«Молитва за гетьмана Мазепу» — український художній фільм режисера Юрія Іллєнка знятий у 2001 році на київській кіностудії ім. О. Довженка. Фільм представляє авторську інтерпретацію історичних подій часів російсько-шведської війни 1708-1709 років - власне про угоду між українським гетьманом Іваном Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ. Мазепа був одним із найосвіченіших людей свого часу. Знав шість мов, мав одну з найкращих на той час бібліотек, був відомим меценатом. Мазепа — один із найзагадковіших історичних персонажів.

Цей фільм також став досить цікавим експериментом над новою російською інтелектуальною "елітою". Російська преса після показу цього кіно на Берлінському кінофестивалі встигла понаписувати про картину несосвітенних дурниць — провал, жалюгідна карикатура на Петра І, русофобська проповідь. Хоч російське сучасне кіно само переповнено шовіністичними фільмами, що пестують імперськи амбіції пересічного росіянина.